Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 646/7809/17

провадження № 61-94св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В.

В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 14 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним банком "Факторіал-Банк" (далі - АБ "Факторіал-Банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Фідобанк"

(далі - ПАТ "Фідобанк"), укладено кредитний договір № М_335/23_07, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 250 000 грн строком

до 13 вересня 2012 року включно, зі сплатою відсотків за використання кредиту.

На забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договори поруки: 14 вересня 2007 року між АБ "Факторіал-Банк" та ОСОБА_3

(який помер ІНФОРМАЦІЯ_1) та 31 березня 2010 року між публічним акціонерним товариством "СЕБ Банк" (далі - "СЕБ Банк ") (змінено назву ПАТ "Фідобанк" на ПАТ "СЕБ Банк") та ОСОБА_2

30 вересня 2014 року ПАТ "Фідобанк" відступило права вимоги за кредитним договором № М_335/23_07 товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор" (далі - ТОВ "ФК "Вендор").

28 травня 2015 року між ТОВ "ФК "Вендор" та ТОВ "Фінанс Траст Груп" укладено договір про відступлення права вимоги щодо кредитного договору та договорів поруки та застави, укладених на забезпечення зобов'язань ОСОБА_1

08 лютого 2017 року права вимоги за вищевказаним договором

ТОВ "ФінансТраст Груп" відступлено ТОВ "ФК "Інновація".

Станом на 25 жовтня 2017 року загальна сума простроченої заборгованості складає 421 608,51 грн.

З огляду на викладене, ТОВ "ФК "Інновація" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 421 608,51 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року у складі судді Сороки О. П. позов ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що достовірних доказів, що підтверджують перехід права вимоги за кредитним договором

від 14 вересня 2007 року № М_335/23_07 та договором поруки

від 31 березня 2010 року до ТОВ "ФК "Вендер" суду не надано, тому суд позбавлений можливості визнати за ТОВ "ФК "Інновація" право вимоги до відповідачів за зазначеними договорами, яке обґрунтовує своє право відступленням права вимоги від ТОВ "ФК "Вендер" до ТОВ "ФінансТранс Груп", а від ТОВ "ФінансТрансГруп" до позивача.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів того факту, що ТОВ "ФК "Інновація", звертаючись із позовом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, має на це законне право, тобто є належним позивачем. За відсутності достатніх та належних доказів переходу права вимоги до позивача за кредитним договором

від 14 вересня 2007 року №М_335/23_07 та договором поруки

від 31 березня 2010 року суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інновація" задоволено.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 квітня

2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги

ТОВ "ФК "Інновація" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Інновація" заборгованість за кредитним договором у сумі 421 608,51 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ТОВ "ФК "Інновація" набуло право вимоги до відповідачів, оскільки у суді апеляційної інстанції представником позивача було надано для огляду оригінали кредитного договору та договору застави від 14 вересня

2007 року, оригінали договорів поруки від 14 вересня 2007 року та

від 31 березня 2010 року та договори про внесення змін до договорів поруки та кредитного договору, укладених з відповідачами, стосовно виконання яких пред'явлено цей позов.

Станом на 25 жовтня 2017 року за кредитним договором наявна заборгованість у сумі 421 608,51 грн, яка складається з 230 727,60 грн - тіло кредиту; 190 880,91
грн - відсотки за користування кредитом. Сума заборгованості відповідачами не спростована, своїх розрахунків щодо її розміру не надано, борг ані боржником, ані поручителем не погашено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення її з відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що згідно із розділом 3 договорів відступлення прав вимоги від 30 вересня 2014 року № 6 та від 17 липня

2016 року № 17/07/2015/01 право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення акту приймання-передачі прав вимоги, після чого новий кредитор набуває прав кредитора по відношенню до боржників. Таким чином, належними доказами відступлення прав вимоги за договорами

від 30 вересня 2014 року № 6 та від 17 липня 2016 року № 17/07/2015/01 є виключно оригінали цих договорів і акти приймання-передачі прав вимоги за цими договорами.

Заявник вважає, що достовірних доказів переходу права вимоги до позивача за спірним кредитним договором суду не надано, тому, на її думку, суд позбавлений можливості визнати за позивачем право вимоги до відповідачів. За відсутності достатніх та належних доказів переходу до позивача права вимоги за указаним кредитним договором відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Червонозаводського районного суду м.

Харкова указану цивільну справу. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду

від 05 листопада 2018 року задоволено. Зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу за позовом

ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 вересня 2007 року між АБ "Факторіал-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № М_335/23_07, згідно з яким останній надано кредит в сумі 250 000,00 грн строком до 13 вересня 2012 року включно зі сплатою відсотків за використання кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором,

14 вересня 2007 року між АБ "Факторіал Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір застави, за яким в заставу передано транспортний засіб автобус-D, марки РУТА-20, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автобус-D, марки РУТА-20, реєстраційний номер НОМЕР_2.

На забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договори поруки: 14 вересня 2007 року між АБ "Факторіал-Банк" та ОСОБА_3 та

31 березня 2010 року між ПАТ "СЕБ Банк" та ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

30 вересня 2014 року ПАТ "Фідобанк" відступлено права вимоги за кредитним договором № М_335/23_07 ТОВ "ФК "Вендор".

28 травня 2015 року між ТОВ "ФК "Вендор" та ТОВ "Фінанс Траст Груп" укладено договір про відступлення права вимоги щодо кредитного договору та договорів поруки та застави, укладеними в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1

08 лютого 2017 року права вимоги за вищевказаним договором

ТОВ "ФінансТраст Груп" відступлено ТОВ "ФК "Інновація".

ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала у зв'язку з чим наявна заборгованість у сумі 230 727,60 грн - тіло кредиту; 190
880,91 грн - відсотки за користування кредитом.

Станом на 25 жовтня 2017 року загальна сума простроченої заборгованості за указаним кредитним договором складає 421 608,51 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина 1 статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1 , 2 статті 554 ЦК України).

Заперечуючи проти позову, відповідачі посилалися на відсутність оригіналу договору відступлення права вимоги від ПАТ "Фідобанк" до

ТОВ "ФК "Вендор".

Між тим, в суді апеляційної інстанції представником позивача було надано для огляду оригінали кредитного договору та договору застави

від 14 вересня 2007 року, оригінали договорів поруки від 14 вересня

2007 року та від 31 березня 2010 року та договори про внесення змін до договорів поруки та кредитного договору, укладені з відповідачами, стосовно виконання яких пред'явлено цей позов.

Отже, вважати, що ТОВ "ФК "Інновація" не набуло право вимоги до відповідачів, а тому відсутні підстави для стягнення боргу.

Станом на 25 жовтня 2017 року за кредитним договором наявна заборгованість у сумі 421 608,51 грн, яка складається з 230 727,60 грн - тіло кредиту; 190 880,91
грн - відсотки за користування кредитом.

З урахуванням зазначеного та встановлених судом обставин про те, що

ТОВ "ФК "Інновація" набуло право вимоги до відповідачів і станом

на 25 жовтня 2017 року за кредитним договором була наявна заборгованість у сумі 421 608,51 грн, яка складається з 230 727,60 грн - тіло кредиту; 190 880,91 грн - відсотки за користування кредитом, обґрунтованими є висновки апеляційного суду про задоволення позову та стягнення з відповідачів наявної суми боргу.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що сума заборгованості відповідачами не спростована, своїх розрахунків щодо її розміру не надано, борг ані боржником, ані поручителем не погашено.

Доводи касаційної скарги про те, що достовірних доказів переходу права вимоги до позивача за спірним кредитним договором суду не надано не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про те, що

ТОВ "ФК "Інновація" набуло право вимоги до відповідачів і станом на

25 жовтня 2017 року за кредитним договором була наявна заборгованість, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і їм надана належна оцінка у мотивувальній частині судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність прийнятого рішення та не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині постанови суду.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини 1 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною 1 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Харківського апеляційного суду

від 05 листопада 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович