Постанова
Іменем України
01 липня 2020 року
м. Київ
справа № 469/8/17
провадження № 61-7857св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації,
відповідачі: Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа - державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі судді: Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Очаківське ЛМГ»), про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності, витребування земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою області виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області рішень із земельних питань.
Позивач зазначав, що рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19 вересня 2012 року № 28 надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2719 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0004 у с. Коблеве біля «Аквапарку» для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 14 грудня 2012 року № 25 затверджено проект землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на будівництво об`єктів торгівлі.
На підставі вказаних рішень ОСОБА_1 29 грудня 2012 року отримано державний акт серії ЯО № 303901 на право власності на вищевказану земельну ділянку. У подальшому вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 2016 року № 5672 відчужено на користь ОСОБА_2 , про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 16606073.
Позивач просив суд визнати незаконними та скасувати зазначені рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та посилаючись на те, що на підставі незаконних рішень Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області відповідачу ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на землю, просив визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯО № 303901 від 29 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року у складі судді Старчеус О. П. позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19 вересня 2012 року № 28 в частині затвердження проекту землеустрою та надання безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2719 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0004 для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та постійне користування в межах території населеного пункту с. Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, біля «Аквапарку».
Визнано незаконним та скасовано рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 14 грудня 2012 року № 25 в частині затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2719 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0004 в межах населеного пункту с. Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, відведеної у власність ОСОБА_1 , з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування об`єктів торгівлі.
Визнано недійсним та скасовано виданий 29 грудня 2012 року ОСОБА_1 державний акт серії ЯО № 303901 на право власності на земельну ділянку площею з кадастровим номером 4820982200:12:041:0004.
Витребувано від ОСОБА_2 у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,2719 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0004, розташовану в с. Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Стягнуто з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір в сумі по 7 659,21 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка, яка є державною власністю та знаходилася у користуванні ДП «Очаківське ЛМГ», як земля лісогосподарського призначення, без її вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача, була незаконно передана Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області у власність ОСОБА_1 . Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання його недійсним залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 22 березня 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , який не залучений до участі у справі, поданого в його інтересах представником ОСОБА_4 , про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданої в його інтересах представником ОСОБА_4 , на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставин передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, заявником не зазначено, а зазначені ним причини пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними, а тому його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є таким, що не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не отримував ухвали суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху та її повернення та дізнався про них у березні 2019 року; представник заявника навпаки повідомив йому про задоволення його апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам заявника та не дослідив усі обставини та докази, наявні у справі.
У червні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому прокуратура Миколаївської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що у січні 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації звернувся з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю третьої особи -ДП «Очаківське ЛМГ», про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності, витребування земельної ділянки.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який не приймав участі у справі, але вважав, що зазначеним рішенням порушуються його права, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року залишено без руху у зв`язку з необхідністю сплати судового збору у сумі 22 977,63 грн та надано особі, яка подала апеляційну скаргу строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
У березні 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставин передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, заявником не зазначено, а зазначені ним причини пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними, а тому його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є таким, що не підлягає задоволенню
Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Отже, за змістом частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України у випадку визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, суд повинен залишити апеляційну скаргу без руху та запропонувати навести інші причини пропуску строку.
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_3 посилався на те, що участі у справі не приймав, а оскаржуваним рішенням порушуються його права та зазначав як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження не отримання ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху та повернення апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції помилково не залишив апеляційну скаргу без руху та не запропонував зазначити інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів, як передбачено статтею 357 ЦПК України, а у разі повторного визнання зазначених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 411 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали чи постанови, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 березня 2019 року скасувати, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик