Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.07.2018 року у справі №369/10352/17

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 369/10352/17

провадження № 61-36542св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у складі судді Волчка А. Я. та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року у складі суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року Крюківщинська сільська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору про пайову участь.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на території Крюківщинської сільської ради здійснено будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов`язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному цим Законом та деталізованому акті органу місцевого самоврядування.

Рішенням Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради від 27 липня 2017 року № 2/12 ОСОБА_1 залучено до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

На виконання зазначеного рішення, листа Державної фінансової інспекції в Київській області, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач направив ОСОБА_1 проект договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури с. Крюківщина, однак він відповіді на звернення не надав, договір не підписав.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати договір №1 ДФІ про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина між виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради та ОСОБА_1 укладеним, у запропонованій редакції, стягнути з відповідача на його користь усі судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що відповідач ухиляється від укладення договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу Крюківщинської сільської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, Крюківщинська сільська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд не мотивував свій висновок чому позовні вимоги не підлягають задоволенню; має місце неоднакове застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки постановою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року у справі № 369/9085/17 у аналогічній справі апеляційну скаргу Крюківщинської сільської ради задоволено, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 вересня 2011 року № 11 затверджено Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина та Типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина; встановлені розміри пайової участі замовника.

Рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07 липня 2016 року № 10 затверджено норматив для одиниці створеної потужності об`єктів будівництва с. Крюківщина в розмірі 4 500,00 грн у рахунку на 1 кв. м загальної площі будівництва.

На виконання листа Державної фінансової інспекції в Київській області щодо усунення виявлених порушень, рішення виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради «Про залучення ОСОБА_1 до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина» від 27 липня 2017 року №2/12, статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 641 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачеві оферту від 02 серпня 2017 року, а саме проект договору № 1 ДФІ (2 примірники) про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина. У листі також було зазначено, що договір необхідно підписати і повернути на адресу позивача протягом трьох робочих днів.

Докази про отримання відповідачем примірників договору про пайову участь та відповідно ухилення від укладення такого договору у справі відсутні.

01 жовтня 2014 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстрована Декларація про готовність об`єкта до експлуатації (№ КС 14214274031, загальна площа об`єкта будівництва 443,7 кв. м. ), відповідно до якої ОСОБА_1 на території Крюківщинської сільської ради здійснив будівництво індивідуального житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 будучи замовником будівництва у 2007 - 2009 роках приймав участь у розвитку інфраструктури села, шляхом внесення на будівництво газопроводу, ліній енергопостачання та доріг села на суму 25 700,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що позивач не надав доказів того, що відповідач ухиляється від укладення договору.

Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.

Із справи відомо, що 01 жовтня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєструвала на ім`я відповідача Декларацію № КС 14214274031 про готовність до експлуатації індивідуального житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Правові й організаційні основи містобудівної діяльності на час прийняття житлового будинку в експлуатацію були врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частина третя статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка набрала чинності з 01 січня 2013 року, передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частина дев`ята статті 40 зазначеного Закону).

Згідно з частинами другою, третьою та дев`ятою статті 40 зазначеного Закону обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва.

Визначений частиною дев`ятою статті 40 Закону строк тривалістю у п`ятнадцять робочих днів встановлений для добровільного виконання замовником будівництва обов`язку звернутися до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь. Ухилення замовника будівництва від ініціювання укладення цього договору до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов`язку, прямо передбаченого чинним законодавством. Факт реєстрації декларації про готовність до експлуатації садового будинку, та господарських будівель і споруд не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь після такої реєстрації.

З огляду на те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації була зареєстрована 01 жовтня 2014 року, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01 січня 2013 року передбачав обов`язок замовника будівництва ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти такий договір до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи зазначеного Закону.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина перша статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

На виконання цих вимог рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 вересня 2011 року № 11 затверджено Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина (далі - Порядок); затверджено типовий договір про пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина.

За приписами розділу ІІ Порядку встановлено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування в населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури c. Крюківщина, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Пайова участь (внесок) полягає у відрахуванні замовником до сільського бюджету коштів для забезпечення створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури c. Крюківщина.

Пайовий внесок сплачується замовником будівництва на підставі відповідного договору, укладеного між ним та виконкомом сільської ради та з врахуванням норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, укладення договору про пайову участь є обов`язковим для ОСОБА_1 згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку.

Установивши, що ОСОБА_1 не звернувся про укладення договору про пайову участь та не підписав його у встановлені терміни, тобто не виконав умови Порядку, суди не правильно застосували до даних правовідносин закон, що їх регулює та дійшли помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Аналогічний висновок застосування норм права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 369/9085/17 (провадження № 61-14826св18).

Висновок суду апеляційної інстанції, що відповідач, будучи замовником будівництва у 2007-2009 роках приймав участь у розвитку інфраструктури села, шляхом внесення на будівництво газопроводу, ліній енергопостачання та доріг села коштів на суму 27 500,00 грн не ґрунтується на вимогах Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту здійснюється замовником шляхом перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету на підставі договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеного відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Факт сплати ОСОБА_1 у 2007-2009 роках коштів на суму 27 500,00 грн на будівництво газопроводу, ліній енергопостачання та доріг села не звільняє його від обов`язку укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ОСОБА_1 не позбавлений права повернути сплачені кошти, у випадку якщо вони ним були сплачені без законних на те підстав.

За таких обставин, касаційна скарга є обґрунтованою, а висновок судів щодо відмови у задоволенні позову Крюківщинської сільської ради є помилковим.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (стаття 412 ЦПК України).

У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно.

За викладених обставин Верховний Суд вважає, що рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки позов підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору на загальну суму 7 248,00 грн покладаються на ОСОБА_1 (за подачу позову -1 600,00 грн, апеляційної скарги - 2 400,00 грн, касаційної скарги - 3 248,00 грн).

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задовольнити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задовольнити.

Визнати договір №1 ДФІ про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Крюківщина між виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради та ОСОБА_1 укладеним, у запропонованій редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 7 248,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик