Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.09.2019 року у справі №361/7454/18

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 361/7454/18

провадження № 61-16537св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О. Жданова В. С., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач - Броварська міська рада Київської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Броварської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_3 і після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, а вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого сина.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини та не була зареєстрована із спадкодавцем на день його смерті.

Позивач вважала, що пропустила зазначений строк з поважних причин, так як страждає на кардіосклероз, від 23 липня до 03 серпня 2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, і на момент смерті сина їй було 75 років.

Також зазначала, що через два тижні після смерті сина вона звернулася до лікарні, після чого їй було встановлено діагноз - цукровий діабет, тип 2. При цьому захворюванні страждають кровоносні судини, в результаті чого кров до мозку надходить у недостатньому обсязі і від цього страждає пам`ять. Після смерті сина вона (позивач) страждає на зниження пам`яті і зазнала тяжких моральних страждань. Крім того, у позивачки були відсутні кошти на оформлення спадщини.

ОСОБА_1 вважала поважними причини пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина - ОСОБА_3 , а тому просила визначити їй додатковий строк в три місяці для подання такої заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року у складі судді: Петришина Н. М., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що датою відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), а із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася лише у вересні 2018 року, тобто більше ніж через три роки після дати відкриття спадщини. На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 зазначала, що страждає на кардіосклероз, з 23 липня 2013 року по 03 серпня 2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, на підтвердження чого надала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 82. Однак, цей доказ не підтверджує поважність причин пропуску прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки виписка підтверджує перебування позивача на лікуванні у період із 23 липня 2013 року по 03 серпня 2013 року, в той час як син позивача помер аж 17 лютого 2015 року. Також, у даній виписці міститься інформація про звернення позивача до лікарів, зокрема: у 2015 році позивач зверталася до лікаря 2 рази, у 2016 році - 1 раз, у 2017 році - 1 раз, та у 2018 році. - 3 рази. Проте, такі звернення до лікаря не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, оскільки за наслідками таких звернень позивач не перебувала на стаціонарному лікуванні, не була обмежена за станом здоров`я в часі тимчасового його розладу. Тому позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Безпідставними є посилання позивача на юридичну необізнаність щодо строків подання заяви про прийняття спадщини та свій похилий вік, оскільки такі причини не є поважними

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким надано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в три місяці для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що як стверджує позивач внаслідок певних вікових змін в її організмі її фізичний стан починаючи від 2015 року (після смерті сина) значно погіршився, внаслідок чого вона була змушена проводити своє лікування в домашніх умовах та стаціонару. Також вона постійно намагалася після смерті сина покращити своє здоров`я в амбулаторних умовах лікування. Крім того, що вона проживає в іншому населеному пункті і за результатами стаціонарного лікування в умовах загрози інсульту та дотримання суворої дієти їй були протипоказані тривалі поїздки. Також вона не могла об`єктивно передбачити, що третя сторона у справі ( ОСОБА_2 ) буде мати намір в майбутньому звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з її сином, щоб успадкувати те майно, яке їй не належить, а саме, металевий гараж у Броварському гаражному кооперативі «Металург».

Апеляційний суд вказав,що звернення до лікарів у період 2015-2018 років суд першої інстанції не взяв до уваги, вважаючи, що вони не перешкоджали позивачці звернутися до нотаріуса в шестимісячний строк. Проте суд першої інстанції помилково вважав, що наявність зазначеної медичної документації не може свідчити про поважні причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви, враховуючи, що позивачка могла звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а в подальшому звернутися до суду з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Тому строк на прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними (хвороба не залежала від її волі), непереборними (постійне лікування не покращувало його стану здоров`я), істотними (для прибуття до нотаріуса необхідно було здійснювати додаткові зусилля - витримати сильні болі, ризик інсульту, скористатися допомогою інших осіб) труднощами.

Аргументи учасників справи

У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1996 року до дня його смерті, тому є спадкоємицею четвертої черги та такою, що прийняла спадщину згідно частини третьої статті 1268 ЦК України. Для встановлення факту сімейних відносин у жовтні 2018 року до суду було подано позов до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Дослідивши медичні документи, суд першої інстанції надав їм правильну оцінку і вказав, що такі звернення до лікаря не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, оскільки за наслідками таких звернень, позивач не перебувала на стаціонарному лікуванні. Суд першої інстанції правильно визначив безпідставними посилання позивача на юридичну необізнаність щодо строків подання заяви про прийняття спадщини та похилий вік, оскільки такі причини не є поважними.

У жовтні 2019 року Броварська міська рада Київської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову апеляційного суду без змін. Відзив мотивований тим, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу № 00020660654 з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, що сформований 28 липня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 31 липня 2018 року Броварським МР ВДРАЦС ГТУЮ в Київській області.

Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернулася до Броварської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина.

Згідно листа державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Журавської В. В. № 1590/01-16 від 04 вересня 2018 року за даними спадкового реєстру спадкова справа до майна ОСОБА_3 на території України не відкривалася. Також у даному листі державним нотаріусом роз`яснено позивачу, що нею пропущено визначений чинним законодавством України шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення питання по наданню додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Встановивши, що датою відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), а із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася лише у вересні 2018 року, тобто, більше ніж через три роки після дати відкриття спадщини, і в позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 та 413 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасувати.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2019 року залишити в силі.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. С. Жданова

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков