Постанова

іменем України

18 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 686/24639/17

провадження № 51-5496 кмо 18

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Огурецького В. П., суддів Анісімова Г. М., Григор'євої І. В., Кравченка С. І., Луганського Ю. М., Мазура М. В., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Батка Є. І.,

прокурора Чупринської Є. М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року у кримінальному провадженні №42016240000000031.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає в неповідомленні про прийняте рішення за його клопотанням від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42016240000000031.

Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що у згаданому кримінальному провадженні згідно зі ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закінчено досудове розслідування (обвинувальний акт направлений до Хмельницького міськрайонного суду), а тому з огляду на положення ст. 303 КПК скарга ОСОБА_1 не може бути розглянута по суті.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 23 лютого 2018 року, проте у десятиденний строк недоліків апеляційної скарги не усунув.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду від 12 березня 2018 року, оскільки вважає, що він усунув недоліки, зазначені апеляційним судом у рішенні від 16 лютого 2018 року, а тому повернення його апеляційної скарги є безпідставним.

Крім того, 4 липня 2019 року на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про перегляд об'єднаною палатою рішень Верховного Суду, постановлених у справах № 686/24471/17 та № 686/25196/17.

Підстави розгляду кримінального провадження об'єднаною палатою

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 травня 2019 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв'язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону в подібних правовідносинах, викладених у постановах (ухвалах) колегій суддів Першої та Другої судових палат (провадження №51-5480ск18, №51-5552ск18, №51-5835ск18, №51-5494ск18, №51-5500км18, №51-5497км18, №51-5499км18, №51-5547км18), в яких судді погодились із можливістю залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Разом із цим, колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду дійшли й іншого висновку, скасувавши ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді й призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції (справи № 51-5549км18, №51-5498км18, №51-5551км18, №51-6877км18, №51-7039км18). Постановляючи рішення, вони виходили із того, що апеляційний суд неправильно застосував положення

ст. 399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху), оскільки ця норма процесуального закону може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а щодо оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), застосуванню підлягає спеціальна норма - ст. 422 КПК.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду має бути залишена без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів об'єднаної палати дійшла такого висновку.

У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Для вирішення питання, чи відповідає ухвала суду апеляційної інстанції про повернення ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів об'єднаної палати вважає за необхідне здійснити аналіз і тлумачення норм КПК, які регулюють порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку з урахуванням особливостей розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Частиною 1 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених Частиною 1 ст. 392 КПК ;

2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених Частиною 1 ст. 392 КПК .

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених Частиною 1 ст. 392 КПК .

При цьому КПК передбачає різний порядок дій судді-доповідача при отриманні апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції або при отриманні такої скарги на ухвалу слідчого судді. Зокрема, за змістом ст. 398 КПК, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.

Згідно з вимогами частин 1, 2 та п.1 ч. 3 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених частин 1, 2 та п.1 ч. 3 ст. 399 КПК , постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.

Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

На відміну від цього, статтею 422 КПК встановлено особливості порядку апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, а саме:

- отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду (частина 1);

- апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (частина 2).

З наведених прикладів судової практики, про які йдеться в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 23 травня 2019 року про передачу матеріалів провадження на розгляд об'єднаної палати, убачається відсутність визначеної позиції у застосуванні положень статей 399, 422 КПК, що свідчить про залежність висновку щодо законності рішення апеляційного суду у вказаному кримінальному провадженні від встановлення правильного змісту цих норм кримінального процесуального закону.

Відповідно до КПК окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому в нормах КПК простежується оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень з приводу судового контролю та невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб. Підтвердженням цього є використана законодавцем у КПК юридична техніка для визначення строків здійснення слідчим суддею своїх повноважень: "негайно, невідкладно" (ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 186), "у день надходження до суду" (ч. 1 ст. 142, ч. 4 ст. 234, ч. 5 ст. 240), "протягом 6-ти годин" (ч. 1 ст. 248, статті 257,258,260-264,267-270,274), "не пізніше 2-х днів" (ч. 1 ст. 172), "не пізніше 72 годин" (статті 306,583), "не пізніше 3-х днів" (статті 146,151,156), "протягом 5-ти днів" (ст. 591).

Окрім того, правова природа повноважень, предмета і завдань слідчого судді є інстанційно сталою і не змінюється залежно від реалізації таких повноважень у суді першої чи апеляційної інстанції, за винятком лише додаткових функцій, обумовлених характером стадії апеляційного перегляду.

Наведене свідчить, що вже згаданий оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень притаманний і для судової діяльності в апеляційному суді при перегляді ухвал слідчих суддів суду першої інстанції.

Це підтверджується системним тлумаченням відповідних положень глави 31 КПК та дає змогу дійти висновку, що законодавець установив певні особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, які зумовлені насамперед характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності й обґрунтованості. Особливостями перевірки таких ухвал є:

а) спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч. 1 ст. 395 КПК);

б) скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді - протягом 5-ти днів з дня її оголошення; для особи, яка перебуває під вартою, -з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді та яка її оскаржує, - з дня отримання нею копії судового рішення (частини 2, 3 ст. 395 КПК);

в) скорочений строк розгляду апеляції - не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК).

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду в ухвалі від 19 лютого

2019 року (справа №569/17036/118, провадження № 51-598кмо19) вже звертала увагу на особливості розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зазначивши, що "порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення".

У той же час рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків, обов'язково передує процесуальне рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Проте ч. 1 ст. 399 КПК прямо передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.

Крім того, наведені вище особливості апеляційної перевірки ухвал слідчих суддів (зокрема відсутність стадії відкриття апеляційного провадження, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб) унеможливлюють прийняття такого рішення щодо апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Отже положення ст. 398 КПК, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Водночас це не виключає можливості повернення апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Повертаючись до кримінального провадження, що розглядається, колегія суддів констатує, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді прийняття апеляційним судом спочатку рішення про залишення апеляційної скарги без руху, а потім про її повернення у зв'язку з неусуненням недоліків свідчить про неправильне застосування статей

399,422 КПК.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про перегляд об'єднаною палатою рішень Верховного Суду, постановлених у справах № 686/24471/17 та № 686/25196/17, то воно не ґрунтується на законі, оскільки постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 5 ст. 442 КПК).

Предметом перегляду об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду є ухвала Апеляційного суду Хмельницької області від

12 березня 2018 року, постановлена у справі № 686/24639/17.

Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду

від 12 березня 2018 року, його скарга підлягає частковому задоволенню.

Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об'єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об'єднаної палати.

Висновок: під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення

ст. 398 КПК, частин 1, 2 та п.1 ч.3 ст. 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК.

Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв'язку із неусуненням недоліків скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. П. Огурецький Г. М. Анісімов І. В. Григор'єва

С. І. Кравченко М. В. Мазур

Ю. М. Луганський В. В. Щепоткіна