Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 750/5556/14-к

провадження № 51-2120км18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Григор'євої І. В.,

суддів Голубицького С. С., Маринича В. К.,

за участю:

секретаря судового засідання Зінорук В. В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника

(в режимі відеоконференції) Загарнюка Д. А.,

прокурора Ткачук Г. В.,

розглянула в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника Загарнюка Д.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року.

Короткий зміст судових рішень, оскарженого рішення та встановлені обставини

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2014 року ОСОБА_1 було визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК і виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд Чернігівської області (далі - апеляційний суд) 19 листопада 2014 року скасував виправдувальний вирок і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Деснянський районний суд м. Чернігова (далі - районний суд) вироком від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від13 листопада 2015 року, засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 26 травня 2016 року залишив без зміни згадані рішення від 20 серпня та 13 листопада 2015 року.

Захисник Загарнюк Д.А., не погодившись із постановленим 20 серпня обвинувальним вироком, діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1 подав заяву про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, яку районний суд ухвалою від 22 листопада 2016 року залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків та приведення заяви у відповідність до вимог ст. 462 КПК.

Ухвалою від 19 грудня 2016 року районний суд, керуючись статтями 462, 464 КПК, на підставі ч. 3 ст. 429 цього Кодексу повернув заяву захиснику Загарнюку Д.А.

Таке рішення апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2017 року залишив без змін, а подану захисником апеляційну скаргу - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, захисник Загарнюк Д.А. просить на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду від 27 квітня 2017 року і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів захисника зводиться до того, що суд апеляційної інстанції не врахував положень ст. 459 КПК та особливостей її застосування, внаслідок чого необґрунтовано залишив без змін рішення місцевого суду. На думку скаржника, оспорювана ухвала не відповідає ст. 419 вказаного Кодексу, її було постановлено незаконним складом суду, зокрема з порушенням вимог ч. 3 ст. 76 КПК.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції сторони будь-яких клопотань не заявляли. Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, натомість прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК. У ст. 459 цього Кодексу (у редакції Закону України № 4651-VI від 13 квітня 2012 року)наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до положень зазначеної норми права нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому в силу приписів ч. 3 ст. 459 КПК (у редакції від 13 квітня 2012 року) обставини, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 2 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК (у вказаній редакції) у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду. За правилами ч. 3 ст. 464 вказаного Кодексу, якщо заяву не було належним чином оформлено і в установлений строк особа не усунула допущених недоліків, суд повертає таку заяву.

Як убачається з матеріалів провадження, захисник ЗагарнюкД.А., заперечуючи законність постановленого 20 серпня 2015 року обвинувального вироку щодо ОСОБА_1, звернувся до районного суду із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами. У ній захисник по суті не погоджувався з оцінкою доказів, установленими фактичними обставинами, зазначав про зловживання слідчим на досудовому розслідуванні та судом під час розгляду справи.

Залишаючи без руху заяву через невідповідність її вимогам ст. 462 КПК і надаючи строк для усунення недоліків, районний суд умотивував своє рішення тим, що захисник не навів обставин, передбачених ст. 459 КПК, а на підтвердження зловживання слідчого та суду не зазначив даних щодо вироку чи матеріалів розслідування, якими встановлено ці обставини.

За висновками районного суду при повторному зверненні з питань перегляду обвинувального вироку за нововиявленими обставинами захисник ЗагарнюкД.А. не усунув допущених недоліків, оскільки фактично надіслав заяву аналогічного змісту. У зв'язку з цим 19 грудня 2016 року суд, керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, повернув захиснику подану заяву.

Оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу від 19 грудня 2016 року, захисник у своїй скарзі також посилався на те, що районний суд залишив поза увагою зловживання слідчого, зазначав про наявність підстав для перегляду за правилами глави 34 КПК оспорюваного вироку та про необґрунтованість повернення йому заяви.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, умотивовано із наведенням правових підстав відмовив у її задоволенні. У своїй ухвалі суд в аспекті положень ст. 462 КПК (у редакції від 13 квітня 2012 року), якими встановлено вимоги до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, конкретно вказав, у чому саме полягає недодержання їх заявником. При цьому аргументи захисника щодо зловживання слідчим та судом під час кримінального провадження було обґрунтовано відхилено, адже у заяві він не відобразив обов'язкових відомостей, передбачених ч. 3 ст. 459 КПК (у редакції від 13 квітня 2012 року).

Усупереч твердженням захисника ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 зазначеного Кодексу.

Також не можна визнати прийнятними доводи захисника щодо незаконності складу суду.

За матеріалами справи, під час здійснення апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Козаку В. І. з мотивів, що той уже брав участь у провадженні.

Проте згідно з наявними у Верховному Суді та у матеріалах провадження даними вказаний суддя процесуальних рішень щодо ОСОБА_1 раніше не приймав. Отже, правил ч. 3 ст. 76 КПК не було порушено, а суд, розглянувши відвід із додержанням процедури, визначеної законом, обґрунтовано залишив заяву засудженого без задоволення.

У касаційній скарзі не міститься переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів законність ухвали апеляційного суду.

Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування оскарженого судового рішення при розгляді цього провадження в суді касаційної інстанції, не встановлено.

Тому касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів

у х в а л и л а:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року, якою було залишено без змін ухвалу Деснянського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року про повернення ЗагарнюкуД.А. заяви з питань перегляду вироку від 20 серпня 2015 року щодо ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами, залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Загарнюка Д.А. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С. С. Голубицький І. В. Григорєва В.К. Маринич