ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 661/2175/19

провадження № 51-1393 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів Короля В.В., Макаровець А.М.,

за участю:

секретаря

судового засідання Крота І.М.,

прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Коломойцевої Наталії Леонідівни на вирок Херсонського апеляційного суду від 09 січня 2020 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

09 січня 2020 року Херсонський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04 березня 2019 року, знаходячись за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки на ґрунті тривалих неприязних відносин умисно наніс ножем один удар у грудну клітину матері - ОСОБА_2 та один удар у грудну клітину батькові - ОСОБА_3 , спричинивши потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі захисник Коломойцева Н.Л., не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, виключивши пом`якшуючу обставину - неправомірну поведінку потерпілої, встановлену судом першої інстанції, безпосередньо ОСОБА_2 не допитав, проте оцінив характер стосунків між обвинуваченим і потерпілими інакше, ніж це зробив суд першої інстанції.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, якіперешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом ст. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку відповідності нормам кримінального та кримінального процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків, він має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).

Проте суд апеляційної інстанції не дотримався вказаних вимог закону та ухвалив вирок, який не відповідає його вимогам.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_1 та застосовуючи положення ст. 75 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, неправомірна поведінка потерпілої ОСОБА_2 , а також дані про його особу, зокрема те, що він у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, висновок досудової доповіді органу пробації.

Не погоджуючись із указаним вироком, прокурор подав апеляційну скаргу через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості - ст. 75 КК України, просив його скасувати і призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , частково погодився з доводами апеляційної скарги сторони обвинувачення, скасував вирок суду першої інстанції в частині застосування положень ст. 75 КК України. Своє рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував, зокрема, тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує покарання, неправомірну поведінку потерпілої. При цьому дав свою, відмінну від суду першої інстанції, оцінку обставинам конфлікту між обвинуваченим і потерпілими та характеру поведінки ОСОБА_2 .

Проте такий висновок суд апеляційної інстанції зробив, не дослідивши в судовому засіданні докази безпосередньо шляхом допиту потерпілих та обвинуваченого, чим порушив вимоги статей 404, 420 КПК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України № 5-249 кс 15 від 21 січня 2016 року, апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією у реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, тому в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими; якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена у повному обсязі.

З огляду на викладене, Суд уважає, що судом апеляційної інстанції не дотримано принципу безпосередності дослідження доказів, оскільки він не вправі був дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку надав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного провадження.

Тому Суд уважає, що вирок суду апеляційної інстанції ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

У зв`язку зі скасуванням вироку суду апеляційної інстанції, на виконання якого ОСОБА_1 поміщений до установи виконання покарань, засуджений підлягає звільненню з цієї установи.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Коломойцевої Наталії Леонідівни задовольнити.

Вирок Херсонського апеляційного суду від 09 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з установи виконання покарань.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук В.В. Король А.М. Макаровець