Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 317/961/17

провадження №51-4415км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Вергізової Л.А.,

захисника ФіліппенковоїО.Б. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000296 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої й апеляційної інстанцій ОСОБА_3, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 2 червня 2017 року ОСОБА_2 засуджено:

- за ч. 1 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 вказаного Кодексу ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.

Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 6 грудня 2017 року вирок залишив без зміни.

ОСОБА_2 визнано винуватою в тому, що вона повторно вчинила незаконний збут наркотичних засобів за таких обставин.

24 січня 2017 року під час проходження курсу лікування в Запорізькому обласному наркологічному диспансері ОСОБА_2 отримала для особистого вживання 1200 мг медичного препарату «Метадон-ЗН» в таблетках, що містить наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено. Таблетки вона перевезла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 де їх зберігала.

Цього ж дня близько 11:40усупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 березня 2012 року № 200, ОСОБА_2, діючи з корисливим мотивом та з метою збуту наркотичних засобів, перебуваючи за адресою: вул. Леваневського, 147, смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, незаконно збула ОСОБА_4, якому в установленому законом порядку доручено проведення контролю за вчиненням злочину, за 240 грн зіп-пакет із двома таблетками білого кольору, у складі яких згідно з висновком експерта від 8 лютого 2017 року № 7-187 виявлено 0,0179 г наркотичного засобу метадону.

Крім того, 3 лютого 2017 року під час проходження курсу лікування в зазначеному диспансері ОСОБА_2 отримала для особистого вживання 1200 мг медичного препарату «Метадон-ЗН» в таблетках, до складу якого входить наркотичний засіб «метадон», обіг якого обмежено, які вона перевезла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 де їх зберігала.

11 лютого 2017 року близько 11:15 ОСОБА_2, діючи повторно з корисливим мотивом та з метою збуту наркотичних засобів, перебуваючи на перехресті вулиць Кірова і Тельмана в смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, незаконно збула ОСОБА_4, якому в установленому законом порядку доручено проведення контролю за вчиненням злочину, за 360 грн зіп-пакет із трьома таблетками білого кольору, у складі яких згідно з висновком експерта від 3 березня 2017 року № 7-311 виявлено 0,09 г наркотичного засобу метадону.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в апеляційному суді у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі обвинуваченої. На обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що:

- суд усупереч вимогам ст. 69 КК при призначенні ОСОБА_2 покарання лише перелічив обставини, що пом'якшують покарання, і жодним чином не вмотивував рішення щодо можливості призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом;

- суд в порушення вимогам ст. 69 КК, ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не вказав, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 правопорушень;

- суд безпідставно виключив з обставин, що обтяжують покарання, вчинення ОСОБА_2 злочинів у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, через відсутність про це доказів у провадженні, оскільки відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 27 лютого 2017 року № 128 встановлено, що ОСОБА_2 в період вчинення правопорушень перебувала у стані наркотичного сп'яніння;

- апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок суду без задоволення, належним чином не вмотивував рішення про його законність у частині застосування статей 69, 75 КК та виключення обтяжуючої покарання обставини, а лише зробив посилання на обґрунтованість вироку;

- апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд першої інстанції не розмежував підстав для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 69 КК та звільнення від відбування покарання з випробуванням;

- з урахуванням того, що обвинувачена вчинила два епізоди тяжкого злочину - збуту наркотичних засобів - з корисливих мотивів, її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів без застосування реального позбавлення волі неможливе.

Позиції учасників судового провадження

Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, а захисник (у режимі відеоконференції)зазначила, що ухвала Апеляційного суду Запорізької області щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою і просила залишити її без зміни.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Що стосується доводів прокурора, викладених у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м'якість, то вони, на думку Суду, є необгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Частиною 1 ст. 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК.

Згідно зі ст. 75 цього Кодексу в разі, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які відповідно до ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких злочинів.

Разом із цим суд урахував:

- пом'якшуючі покарання обставини, якими суд визнав повне визнання обвинуваченою вини у вчиненні злочинів, її щире каяття й активне сприяння у розкритті злочину;

- відсутність обтяжуючих обставин;

- дані про особуОСОБА_2, котра раніше не була судима, має постійне місце проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, проходить курс замісної підтримуючої терапії, є інвалідом третьої групи, має ряд хронічних захворювань, про які зазначено у вироку, на утриманні має неповнолітню дитину і матір пенсійного віку, які проживають разом із нею та потребують догляду й піклування.

Зваживши на зазначені обставини та на те, що вчинені обвинуваченою злочини не призвели до фактичного настання суспільно-небезпечних наслідків, суд дійшов висновку, що такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості скоєних правопорушень, тому з урахуванням положень статей 50, 65 ККобґрунтовано призначив ОСОБА_2покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважав, що, виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливі без ізоляції її від суспільства і що можна застосувати до неї положення статей 75 та 76 КК, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.

На думку Суду, призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК, залишене без змін судом апеляційної інстанції, є обґрунтованим і необхідним для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи у скарзі прокурора про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 69 КК, ст. 370 КПК не вказав, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 правопорушень, не є переконливими, оскільки у вироку суд навів належні мотиви щодо обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Посилання прокурора у скарзі на те, що суд першої інстанції не розмежував підстав для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 69 КК та для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у цілому не спростовують правильності висновків суду в цій частині, оскільки вказані обставини було підтверджено відповідними матеріалами кримінального провадження й обґрунтовано враховано при винесенні судового рішення.

Суд вважає безпідставними доводи у скарзі про необґрунтоване виключення районним судом з обставин, що обтяжують покарання, вчинення ОСОБА_2 злочинів у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, оскільки зазначеним обставинам суд надав належну оцінку і відповідно до ч. 2 ст. 67 КК в цьому провадженні виключив з обтяжуючих обставин вчинення злочину особою, котра перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, у зв'язку із непідтвердженням зазначеного жодним доказом у кримінальному провадженні. Такого висновку суд дійшов з урахуванням того, що обвинувачена є учасником програми замісної підтримувальної терапії зі щоденним прийняттям препарату «Метадон» за призначенням лікаря.

Врахувавши вказану обставину, суд дійшов обґрунтованого висновку, що навіть наявність у ОСОБА_2 підтвердженого стану наркотичного сп'яніння під час вчинення нею злочинів (згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 27 лютого 2017 року №128), не може вважатись обтяжуючою обставиною в розумінні положень ст. 67 КК.

Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи, в тому числі щодо застосування статей 69, 75 КК та виключення обтяжуючої покарання обставини, належним чином перевірив апеляційний суд і надав на них обґрунтовані відповіді.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК, є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.

Таким чином, підстав для задоволення скарги та скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

А.М. Макаровець В.К. Маринич Н.О. Марчук