Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2023 року

м. Київ

справа № 705/3348/20

провадження № 51-468км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12020250000000024 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурківці, Тетіївського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_8 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2022 року задоволено клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 5 серпня 2022 року залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 7 9 22 94 370 374 КПК упереджено підійшов до оцінки доказів, на яких ґрунтується перебіг строків досудового розслідування, а рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК побудував на суперечливих та належно не перевірених доказах, не проаналізувавши з точки зору належності, допустимості та достатності всі процесуальні рішення, які наявні у матеріалах кримінального провадження та були подані стороною обвинувачення під час судового розгляду, а саме не надав оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення, якими встановлено, що:

- відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, внесені 17 січня 2020 року начальником відділу СУ ГУНП в Черкаській області за заявою ОСОБА_10 за фактом вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди;

- за наявності достатніх доказів, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК, 14 березня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- 12 травня 2020 року продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 14 червня 2020 року;

- з 11 червня 2020 року по 22 червня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв`язку із хворобою підозрюваного (залишок строку 1місяць і 2 дні);

- у порядку ст. 290 КПК ОСОБА_7 та його захиснику повідомлено про закінчення досудового розслідування та 16 липня 2020 року надано доступ до матеріалів досудового розслідування №12020250000000024, який вони використовували до 30 липня 2020 року;

- станом на 31 липня 2020 року у органу досудового розслідування залишились 7 днів строків досудового розслідування;

- виконуючи вимогу статті 293 КПК, 30 липня 2020 року шляхом вручення повісток підозрюваному ОСОБА_11 та його захисникам їм було повідомлено про факт необхідності з`явитися до прокурора для отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Однак, вказані вище особи, грубо порушуючи вимоги ч. 7 ст. 42 та ч. 2 ст. 47 КПК не з`явилися до прокурора, не повідомили про причини своєї неявки та умисно ухилилися від участі у виконанні процесуальних дій, які прямо впливають на перебіг строків досудового розслідування. Оскільки, підозрюваним у кримінальному провадженні було грубо порушено вимоги ухвали про застосування до нього запобіжного заходу та вимоги ч. 7 ст. 42 КПК, слідчим за погодженням із прокурором 3 серпня 2020 року звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 . У подальшому, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 грубо, порушуючи законні вимоги суду про їх виклик для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (на 7 серпня 2020 року) без поважності причин не прибули до приміщення Придніпровського районного суду м. Черкаси, що стало підставою для винесення слідчим постанови про оголошення підозрюваного в розшук, зупинення досудового розслідування та ініціювання перед слідчим суддею клопотання про дозвіл на затримання з метою його приводу. Після чого, лише 17 серпня 2020 року підозрюваний ОСОБА_7 та його захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_6 з`явилися до приміщення Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду вказаних вище клопотань і прокурору, із застосуванням відео фіксації, вдалося вручити копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Крім того, прокурор посилається на те, що:

- згідно супровідного листа № 04/2/5-509 вих-20 від 19 серпня 2020 року прокурор, дотримуючись вимог ст. 116 КПК, передав до канцелярії прокуратури області (особі, уповноваженій на прийняття документів) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250000000024 з відповідними додатками для скерування його до Уманського міськрайонного суду Черкаської області та повідомлення сторін кримінального провадження, про що зроблено відмітку у системі електронного документообігу органів прокуратури;

- судами попередніх інстанцій не враховано факт скерування прокурором до районного суду для розгляду обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, тобто 1 дня, що існував перед виконанням вимог ст. 290 КПК;

- судом апеляційної інстанції повністю проігноровано дотримання прокурором вимог ст. 28 КПК;

- суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 94 370 404 405 407 419 КПК без наведення переконливих мотивів вказав про наявність підстав для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Прокурор вважає, що саме поведінка учасників кримінального провадження призвела до порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Позиції учасників судового провадження

Від захисників особи, щодо якої закрито кримінальне провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав вимоги касаційної скарги прокурора;

- захисник та особа, щодо якої закрито кримінальне провадження, просили залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК).

Як встановив суд першої інстанції, відомості про кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_7 , внесено до ЄРДР 17 січня 2020 року за №12020250000000024.

14 березня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК.

Згідно з ч. 5 ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є тяжким злочином.

Отже, двохмісячний строк досудового розслідування розпочався з 14 березня 2020 року та повинен закінчитись 14 травня 2020 року. У зв`язку з неможливістю завершити досудове розслідування, керівником Уманської місцевої прокуратури 12 травня 2020 року було продовжено строк досудового розслідування на три місяці, а саме до 14 червня 2020 року.

11 червня 2020 року, тобто за 4 дні до закінчення трьохмісячного строку досудового розслідування продовженого прокурором, досудове розслідування було зупинено.

У зв`язку із неможливістю завершити досудове розслідування до 14 червня 2020 року, слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження досудового розслідування і ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2020 року, вказане клопотання задоволено частково, а саме строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000024 від 17 січня 2020 року продовжено на один місяць, з дня винесення постанови про відновлення цього кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області від 22 червня 2020 року досудове розслідування було відновлено. Враховуючи ухвалу слідчого судді від 15 червня 2020 року, а також вимоги ч. 5 ст. 219 КПК строк досудового розслідування продовжено до 23 липня 2020 року. При цьому, як попередньо встановлено, 11 червня 2020 року слідчим було зупинено провадження за 4 дні до закінчення продовженого прокурором строку досудового розслідування, а тому закінченням строку досудового розслідування є 27 липня 2020 року.

16 липня 2020 року підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_12 і ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та необхідність з`явитися для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до ГУНП в Черкаській області.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування складеного старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 , підозрюваний ОСОБА_14 та його захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_6 у період 16 липня 2020 року по 30 липня 2020 року включно знайомилися із матеріалами досудового розслідування, що підтверджується їх підписами у вказаному протоколі.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

У відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Беручи до уваги зазначене, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, а саме з 17 липня 2020 року по 30 липня 2020 року включно, не включався у строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК, тобто обчислення процесуальних строків зупинилось.

Таким чином, станом на 16 липня 2020 року залишок строку досудового розслідування становив 11 днів.

Після закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним та його захисниками, а саме 31 липня 2020 року продовжилось обчислення строку досудового розслідування, і, враховуючи вищевикладене, фактично строк досудового розслідування мав би закінчитися 10 серпня 2020 року, але цього ж дня слідчим винесено постанову про зупинення кримінального провадження, яке було відновлено відповідною постановою від 17 серпня 2020 року. Отже станом на 17 серпня 2020 року залишок строку досудового розслідування становив 1 день.

Цього ж дня, 17 серпня 2020 року прокурором було затверджено обвинувальний акт, який був направлений до суду згідно супровідного листа за вихідним №04/2/5-509вих-20 від 19 серпня 2020 року.

Місцевий суд звернув увагу, що відповідно до приписів ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Згідно штампу на конверті фактичне направлення обвинувального акту засобами спецзв`язку на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області відбулось лише 20 серпня 2020 року, тобто через 2 дні після закінчення строку досудового розслідування.

З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КК закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК.

З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції та зазначив, що направлення обвинувального акту поза строком досудового розслідування свідчить про істотне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України.

У своїй касаційній скарзі прокурор зазначає, що в порушення вимог ст. 370 419 КПК суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог сторони обвинувачення, не проаналізував всі доводи апеляційної скарги прокурора, не мотивував прийняте рішення, а формально розглянув кримінальне провадження, безпідставно залишив доводи прокурора без задоволення.

Однак, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги прокурора були перевірені судом апеляційної інстанції та на них було надано у цілому вичерпну відповідь.

Так, щодо доводів апеляційної скарги прокурора про те, що направлення обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування сталося з вини сторони захисту, через неможливість вручити їм копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, суд апеляційної інстанції зазначив, що вищенаведене не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про незаконність судового рішення, що оскаржується.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що поведінка учасників кримінального провадження призвела до порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, то прокурор не зазначає, яким чином зазначене перешкодило здати обвинувальний акт на пошту чи уповноваженій особі (суду) 17 чи 18 серпня 2020 року.

Водночас відповідно до положень ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що згідно супровідного листа N°04/2/5-509 вих-20 від 19 серпня 2020 старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальник відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_15 , дотримуючись вимог ст. 116 КПК передав до канцелярії прокуратури області (особі, уповноваженій на прийняття документів) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250000000024 з відповідними додатками для скерування його до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, то прокурором не наведено обґрунтувань про те, що працівник канцелярії органів прокуратури уповноважений приймати від імені пошти або суду зазначені документи.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 18 серпня 2020 року. Таким чином навіть передача прокурором до канцелярії прокуратури області обвинувальний акту 19 серпня 2020 року уже відбулась поза межами строку досудового розслідування.

За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 369 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_8 залишити без задоволення, аухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3