Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 159/4159/21

провадження № 51-2689км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої

ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030110001385, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Ковеля Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , такої, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого

2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, з покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 70000 грн на відшкодування моральної шкоди та в доход держави 11833, 76 грн процесуальних витрат.

Вироком установлено, що 23 жовтня 2020 року близько 18:00 ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Sharan» р.н. НОМЕР_1 , під час виїзду з другорядної дороги на перехрестя нерівнозначних доріг, що по вул. Варшавської та вул. Будищанської у м. Ковелі, не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого під час виїзду на головну дорогу, що пролягає по

вул. Варшавській, не пересвідчилася у безпечності руху та не надала перевагу мотоциклу марки «Aprilla Pegaso» р.н. НОМЕР_2 під керуванням

ОСОБА_8 , який наближався до перехрестя по головній дорозі, допустивши зіткнення з вказаним мотоциклом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 згідно з висновком експерта отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота - травматичного розриву селезінки з розвитком гемоперитонеуму та геморагічного шоку, з постгеморагічною анемією, посттравматичним осадненням зліва, розміщеним паралельно лівій реберній дузі та 10 ребра зліва, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, знаходиться грубе порушення водієм

ОСОБА_7 вимог п.п. 2.3 б); 10.1; 16.11 Правил дорожнього руху.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково, вирок місцевого суду щодо

ОСОБА_7 змінено, збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженої на користь потерпілого, до 140 000 грн. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд безпідставно, не навівши жодного обґрунтування, збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 140 000 грн. Стверджує, що таке рішення не в повній мірі відповідає принципам розумності та справедливості, адже прийнято без урахування майнового стану засудженої, а також того, що вона має на утриманні малолітню дитину, розлучена, проживає з батьками. Також посилається на те, що апеляційний суд не врахував, що всі матеріальні збитки, які були спричинені потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, компенсовані засудженою та страховою компанією. Вважає ухвалу апеляційного суду, яка постановлена за наслідками розгляду скарги потерпілого такою, що не відповідає вимогам статей 370 374 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Засуджена підтримала доводи касаційної скарги.

Представник потерпілого заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Прокурор вважала, що касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 має бути залишена без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновку місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 286 КК, а також призначене за цим законом покарання, засуджена у касаційній скарзі не оспорює.

Разом із тим, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_7 , з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, Суд вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.

Кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286 КК є правильною, а покарання засудженій призначено відповідно до вимог статей 50 65 КК.

Що стосується вирішення цивільного позову потерпілого, то колегія суддів зазначає про таке.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу потерпілого, збільшив розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженої на користь потерпілого, до 140 000 грн.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням апеляційного суду.

Відповідно до ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що визначення розміру відшкодування моральної шкоди залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_8 була заподіяна тяжка травма - розрив селезінки, що в подальшому обумовило невідкладне оперативне втручання, що в свою чергу призвело до негативних змін здоров`я, а також в його звичайному житті. У зв`язку із цим потерпілий зазнав глибоких моральних та психічних страждань, виникла необхідність у подальшій тривалій моральній та фізичній реабілітації.

За таких обставин, а також ураховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд збільшив розмір відшкодування моральної шкоди, належним чином мотивувавши своє рішення із цього приводу. При цьому апеляційний суд не залишив поза увагою майновий та сімейний стан засудженої, ураховуючи те, що потерпілий в апеляційній скарзі наполягав на задоволенні його позовних вимог про стягнення моральної шкоди у повному обсязі.

Отже, підстав вважати визначений апеляційним судом розмір відшкодування моральної шкоди необґрунтовано завищеним, за обставин даної справи, колегія суддів не вбачає.

Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_7 на те, що всі матеріальні збитки, які були спричинені потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, компенсовані засудженою та страховою компанією є неприйнятним, оскільки моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК).

Таким чином, цивільний позов потерпілого вирішено у відповідності до вимог статей 23 1167 ЦК, а ухвала апеляційного суду відповідає приписам статей 370,

419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі не встановлено.

З огляду на викладене касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3