П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 204/7870/19

провадження № 51-990 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Короля В.В., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Крота І.М.,

прокурора Піх Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року, ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2020 року про перегляд вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених:

- ч. 2 ст. 190 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- ч. 4 ст. 358 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання.

За обставинами справи ОСОБА_1 визнано винуватою у заволодінні шахрайським шляхом коштами Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, виплаченими у вигляді пенсії в розмірі 67 029 грн з використанням завідомо підробленої довідки про нібито наявний у неї трудовий стаж в ТОВ НВП «Укрекотех».

08 листопада 2019 року захисник Скиба В.В., діючи в інтересах засудженої ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2020 року, в задоволенні заяви захисника Скиби В.В. про перегляд вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 , не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно неї через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджена мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно відмовив у задоволенні заяви її захисника про перегляд вироку суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, не врахувавши наявності обставин, які не були відомі суду на час винесення вироку та безпосередньо судом не досліджувались - другої трудової книжки - на підтвердження її невинуватості. Вказує на те, що підроблена довідка про стаж роботи за період 1978 - 1992 років жодним чином не впливала на призначення їй пенсії та як наслідок не могла спричинити матеріальної шкоди державі в особі Пенсійного фонду України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.

Мотиви Суду

Доводи засудженої ОСОБА_1 про незгоду з вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року не є предметом касаційного перегляду в даному провадженні відповідно до вимог ч. 1 ст. 463 КПК України, тому Судом і не перевіряються.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За частиною 2 статті 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові Об`єднаної палати (провадження № 51-9834кмо18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.

За матеріалами провадження встановлено, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву захисника Скиби В.В. про перегляд вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріали пенсійної справи були речовим доказом, їхня копія долучена до матеріалів кримінального провадження, обвинуваченій та її захиснику Биваліну А.В. було надано доступ до ознайомлення з ними в повному обсязі. А отже, твердження захисника Скиби В.В. про їхню необізнаність щодо відсутності ТОВ НВП «Укрекотех» у списку підприємств, у яких вона працювала, на підставі чого нараховувалась пенсія ОСОБА_1 , не відповідають дійсності та спростовуються зазначеними матеріалами кримінального провадження.

Крім того, у зв`язку з повним визнанням обвинуваченою ОСОБА_1 своєї провини в інкримінованих злочинах за згодою учасників суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження стосовно неї в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши при цьому правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочинів, в яких обвинувачувалась ОСОБА_1 , та роз`яснивши правові наслідки розгляду справи за спрощеною процедурою.

Також ОСОБА_1 під час розгляду заяви захисника Скиби В.В. про перегляд вироку стосовно неї в суді першої інстанції особисто підтвердила викладені обставини та пояснила зміну своєї позиції заміною захисника.

З наведеного вбачається, що обставини, на які посилається сторона захисту у своїй заяві, були відомі на час винесення вироку як суду, так і самій засудженій, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК України та бути підставою для перегляду вказаного вироку суду.

Доводи сторони захисту також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду відповідно до вимог ст. 419 КПК України надав їм належну оцінку та відмовив у задоволенні апеляційної скарги захисника Скиби В.В., належним чином умотивувавши свої висновки.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і вважає їх достатньо вмотивованими.

Судом не встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442, 459, 467 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженої залишити без задоволення, а ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2020 року про перегляд вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук В.В. Король М.М. Лагнюк