Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 185/4821/17

провадження № 51-7678 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Крота І.М.,

прокурора Гладкого О.Є.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року стосовно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Каховка Херсонської області, який

мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 березня 2017 року приблизно о 13.00, перебуваючи на вул. Полтавській у м. Павлограді, умисно наніс один удар наявним у нього ножем в черевну порожнину потерпілого ОСОБА_2, спричинивши останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що інкримінованого злочину він не вчиняв, потерпілий та свідки під час досудового розслідування його обмовили, а суд дійшов хибного висновку щодо його винуватості за відсутності достатніх доказів. При цьому вказує на допущені органом досудового розслідування порушення, які залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій. Також ОСОБА_1 зазначає про упереджене ставлення до нього через попередні судимості, просить взяти до уваги, що він є інвалідом третьої групи, має на утриманні неповнолітнього сина та матір похилого віку.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив залишити без зміни ухвалені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Положенням ст. 94 КПК України передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Той факт, що засуджений ОСОБА_1 умисно спричинив ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними, що містяться у протоколах огляду місця події, проведення слідчих експериментів, пред'явлення особи для впізнання, висновках експертиз.

Підстав уважати, що свідки обмовили засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, немає, оскільки їх показання узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку Суду, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, належним чином обґрунтовано та вмотивовано.

Також суд першої інстанції достатньо переконливо обґрунтував свою позицію щодо зміни потерпілим ОСОБА_2 своїх показань у судовому засіданні.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, і судом правильно вирішено питання про їх допустимість.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в наближеному до мінімального розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, - позитивну характеристику за місцем проживання, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів, а також дані про його особу, тобто дотримався вимог статей 65-67 КК України.

Під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції ретельно перевірив зазначені в ній доводи, аналогічні доводам його касаційної скарги, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими, при цьому належним чином умотивував своє рішення.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, про які зазначав засуджений ОСОБА_1, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.К. Маринич