Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3096/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний Завод" (далі - Завод)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді Сотніков С.В. і Отрюх Б.В.)

зі справи №910/3096/17

за первісним позовом Заводу

до приватного акціонерного товариства "Екологоохоронна фірма "Креома-Фарм" (далі - Фірма)

про визнання права попереднього користувача торговельної марки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністрерство), та

за зустрічним позовом Фірми

до Заводу

про захист майнових прав на знак для товарів і послуг,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2019:

- у задоволенні первісного позову Заводу про визнання права попереднього користувача на знаки для товарів і послуг (далі -ЗТП) "ЭНТЕРОСГЕЛЬ", яке використовувало їх до дати подання заявок на реєстрацію Фірмою, відмовлено;

- у задоволенні первісного позову Заводу про визнання права на продовження безоплатного використання знака для товарів і послуг "ЭНТЕРОСГЕЛЬ", зареєстрованого на ім`я Фірми на підставі свідоцтва України на ЗТП "ЭНТЕРОСГЕЛЬ" за № 217234, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності України (далі - Свідоцтво №217234), без отримання спеціального дозволу та згоди власника ЗТП "ЭНТЕРОСГЕЛЬ" відмовлено;

- у задоволенні зустрічного позову Фірми про заборону Заводу використовувати знак "ЭНТЕРОСГЕЛЬ" згідно із Свідоцтвом № 217234 відмовлено;

- у задоволенні зустрічного позову Фірми про заборону Заводу використовувати об`єкт авторського права - слово "ЭНТЕРОСГЕЛЬ", що є оригінальною назвою твору, яка може використовуватися самостійно, та виключні авторські майнові права на яку належать Фірмі, відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019:

- задоволено клопотання Фірми про зупинення провадження в справі № 910/3096/17;

- зупинено провадження в даній справі № 910/3096/17 до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №910/12685/17 Північним апеляційним господарським судом про визнання недійсним Свідоцтва № 217234;

- зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Завод, зазначаючи про постановлення ухвали апеляційного господарського суду від 16.05.2019 з порушенням норм процесуального права, за безпідставності і необґрунтованості висновку про доцільність зупинення провадження у справі, просить: оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду; судові витрати покласти на Фірму.

За доводами касаційної скарги:

- норма пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі;

- предмет доказування у даній справі № 910/3096/17 та у справі № 910/12685/17 є взаємопов`язаними, а у матеріалах справи №910/3096/17 зібрано усі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду в даній справі.

У відзиві на касаційну скаргу Фірма заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали і про безпідставність відповідних доводів, й просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а зазначену ухвалу без змін.

Від Міністерства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених апеляційним господарським судом обставин правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У постановленні оскаржуваної ухвали апеляційним господарським судом з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- не погоджуючись із згаданим рішенням місцевого господарського суду від 12.02.2019 в даній справі, Завод звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати відповідне рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог Заводу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заводу задовольнити;

- ухвалою апеляційного господарського суду від 18.03.2019 апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заводу;

- до початку судового засідання (призначеного на 04.04.2019) від Заводу надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від Фірми - відзив на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 910/12685/17 на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України;

- в обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі зазначено, що:

в основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог покладено висновок суду апеляційної інстанції у справі № 910/12685/17, яким визнано недійсним Свідоцтво № 217234 на ЗТП, власником якого є Фірма відносно товарів 20 класу МКТП;

згідно з постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/12685/17: касаційну скаргу Фірми задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі №910/12685/17 скасовано, а справу №910/12685/17 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду;

предметом спору у справі № 910/3096/17 є визнання права попереднього користувача торговельної марки «ЭНТЕРОСГЕЛЬ», яка належить Фірмі за Свідоцтвом №217234 для таких товарів, як «туби», в той час як предметом спору у справі №910/12685/17 є визнання недійсним зазначеного свідоцтва;

обставини щодо дійсності або недійсності свідоцтва, які розглядаються у справі № 910/12685/17, не можуть бути встановлені судом апеляційної інстанції у справі №910/3096/17 самостійно через обмеженість предмета спору.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із зупиненням провадження в даній справі до вирішення іншої справи №910/12685/17.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції, з`ясувавши за результатами розгляду відповідного клопотання обставини, пов`язані з об`єктивною передчасністю і неможливістю розгляду й вирішення цим судом справи №910/3096/17 щодо визнання права попереднього користувача торговельної марки до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №910/12685/17 тим же судом про визнання недійсним Свідоцтва №217234, дійшов висновку про зупинення провадження у справі №910/3096/17.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Так, посилання скаржника на те, що предмети доказування в даній справі і в іншій справі №910/12685/17 є різними, саме по собі не виключає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/12685/17.

Що ж до того, що (за доводами скаржника) "у матеріалах справи №910/3096/17 зібрані усі докази, які дозволяють встановлювати та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі", то, за змістом імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не вправі розглядати й вирішувати питання, пов`язані з доказами і доказуванням у справі, а також встановленням та оцінкою обставин справи.

Отже, суд апеляційної інстанції у межах своїх повноважень вирішив питання щодо зупинення провадження у справі, в зв`язку з чим визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний Завод" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 910/3096/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова