Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.06.2019 року у справі №922/2209/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 922/2209/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (судді:

Барабашова С. В., Пелипенко Н. М., Пушай В. І.) і рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2018 (суддя Новікова Н. А.) у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозпродукт"

про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 15.03.2018 у розмірі 398 448,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської ради Харківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозпродукт" (далі - ТОВ "Сельхозпродукт") про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від
15.03.2018 (далі - Договір оренди землі) у розмірі 398448,87 грн, яка складається з 323180,85 грн - основного боргу, 10707,65 грн - пені, 51227,37
грн - інфляційних, 13333,00 грн - 3% річних.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Сельхозпродукт" не в повному обсязі сплачувало орендні платежі за 2016-2018 роки та має заборгованість у сумі 323180,85 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, йому на підставі п. 13 Договору, положень статті 625 Цивільного кодексу України нараховано пеню, інфляційні та 3 % річних.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сельхозпродукт" на користь Липецької сільської ради 32083,54 грн - суму боргу по сплаті орендної плати, 7516,99 грн - втрат від інфляції, 1814,99 грн - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 621,23 грн. В решті позову - відмовлено.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2018 в частині стягнення судового збору у сумі 621,23 грн з ТОВ "Сельхозпродукт" на користь Липецької сільської ради змінено. Стягнуто з ТОВ "Сельхозпродукт" на користь Прокуратури Харківської області 621,23 грн витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2018 залишено без змін.

2.3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за 2016-2017 роки, виходив із того, що орендна плата за землю згідно з Договором оренди землі встановлена у фіксованій сумі - 24579,36 грн на рік. В договорі відсутні посилання на рішення, яким встановлено податок на землю, що став основою для здійснення розрахунку розміру орендної плати, а також у Договорі не передбачено автоматичного перерахунку орендної плати в разі зміни розміру податку на землю.

При цьому, суд вказав, що сплата орендної плати за 2016-2017 рік повинна здійснюватися у розмірі, визначеному Договором, але цей розмір не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Посилаючись на статтю 289 Податкового кодексу України та пункт 11 Договору оренди землі, враховуючи розмір сплаченої відповідачем на підставі декларацій сум, суд розрахував розмір орендної плати та встановив суму недоплат з орендної плати відповідачем лише у 2016 році.

Щодо заборгованості, заявленої за 2017 рік та січень-березень 2018 року, суд першої інстанції, враховуючи укладення 28.12.2017 між сторонами у справі Додаткової угоди до Договору оренди землі від 15.03.2012 та з огляду на встановлення річного розміру орендної плати у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту її індексації, зазначив про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за вказаний період. Суд апеляційної інстанції, зазначив, що зміни до Договору, які викладені у Додатковій угоді від 28.12.2017 в законну силу не вступили, оскільки Додаткова угода не була зареєстрована у встановленому порядку. Тому відповідач мав сплатити до місцевого бюджету за 2016-2017 роки та за січень - березень 2018 року орендну плату з урахуванням коефіцієнтів інфляції з її щомісячним внесенням в розмірі 1/12 частини, як це передбачено умовами пунктів 9,11 Договору.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у 2016 році відповідачем не було внесено до місцевого бюджету 32083,54 грн орендної плати, а у 2017 та 2018 роках - сплачено орендну плату в розмірі, встановленому законодавством. Посилаючись на положення статей 625, 526, 525 Цивільного кодексу України, суди визначили, що за відповідач повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Наголошуючи, що пеня, нарахована позивачем на орендну плату, яка сплачувалася відповідачем своєчасно, суди відмовили у її задоволенні.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від
28.11.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від
09.04.2019, заступник прокурора Харківської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від
09.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2018, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 289 Податкового кодексу України, статті 134 Земельного кодексу України, статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вказує на те, що судами не взято до уваги того, що відповідно до положень пункту 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем в розмірі трикратного податку на землю на рік, що узгоджується з вимогами статті
288.5.1 Податкового кодексу України. Законодавцем визначена лише нижня межа річної суми орендної плати, а тому трикратність розміру земельного податку відповідає пункту 9 Договору оренди землі та не суперечить закону.

3.3. ТОВ "Сельхозпродукт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність касаційної скарги та у зв'язку із цим просило її залишити без задоволення. Відповідач наголошує, що судами вірно встановлено обставини справи та всім доказам надано правову оцінку, норми матеріального права застосовано правильно. Зазначає, що орендна плата за землю здійснювалася ним з урахуванням умов договору оренди, положень Податкового кодексу України та рішень місцевої ради. Вважає, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі за 2016-2018 роки є помилковим, оскільки при його здійсненні були застосовані розміри річної орендної плати - 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, які не передбачені ані умовами Договору, ані положеннями чинного законодавства України, що визначають обов'язкову для орендарів нижню граничну межу розміру платежу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

4. Розгляд касаційної скарги та обставини, встановлені судами

4.1. Між Липецькою сільською радою та ТОВ "Сельхозпродукт" 15.03.2012 укладено Договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення ХІV сесії VI скликання Липецької сільської ради від 27.09.2011 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування комплексу по виробництву сільськогосподарської продукції за рахунок земель житлової та громадської будови, яка розташована в межах населеного пункту с. Липці вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області.

4.2. Пунктом 2 Договору оренди землі встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,5252 га, яка знаходиться в с. Липці по вул.

Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області (далі - земельна ділянка).

4.3. Відповідно до пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

4.4. Відповідно до пункту 40 Договору оренди землі він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди землі зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Люботин Харківському районі Харківської області, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 19.07.2012 за № 632518204000906.

Згідно з пунктом 8 Договору оренди землі строк дії Договору становить 50 років.

Станом на момент розгляду справи Договір оренди землі від 15.03.2012 є чинним.

4.5. Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Липецької сільської ради в розмірі трикратного податку на землю в сумі 24 579,36 грн на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункту 10 Договору).

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

4.6. Відповідно до акта приймання-передачі від 20.07.2012 Липецька сільська рада передала, а ТОВ "Сельхозпродукт" прийняло земельну ділянку. Згідно з актом встановлення в натурі меж земельної ділянки від 02.04.2008, кадастровий номер орендованої земельної ділянки 6325182001:00:019:0049.

4.7. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІV сесії VІ скликання від 19.04.2012 вирішено затвердити нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах с. Липці, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області згідно з технічною документацією.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 192 станом на 01.01.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6325182001:00:019:0049, загальною площею 0,5252 га, яка знаходиться за адресою: с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області складає 1 140
734,40 грн.

4.8. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VІ сесії VІІ скликання від 28.01.2016 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2016 рік згідно з нормативною грошовою оцінкою земель населених пунктів сільської ради та установлено, що до податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтями 274, 277 Податкового кодексу України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

4.8. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІ сесії VІІ скликання від 24.02.2016 вирішено у Договорі оренди землі ТОВ "Сельхозпродукт" (запис від 19.07.2012 за № 632518204000906) встановити орендну плату в розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2014, що згідно з Витягом № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,5252 га. становить 1140734,40 грн. Орендна плата на 2017 рік становить: 64 926,25
грн/рік.

4.9. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХ сесії VІІ скликання від 25.01.2017 встановлено ставки земельного податку по населеному пункту Липецької сільської ради на 2017 рік згідно з нормативною грошовою оцінкою земель населених пунктів сільської ради та установлено, що до податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) станом на 01.01.2016, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 274, 277 ПК України. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

4.10. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХХ сесії VІІ скликання від 02.11.2017 встановлено ставку земельного податку на 2018 рік згідно з додатком 1, а саме ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

4.11. Між Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області та ТОВ "Сельхозпродукт" 28.12.2017 укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 15.03.2012, в якій пункти 5,9 Договору виклали в наступній редакції: "Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2014, згідно Витягу № 192 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,5252 га. становить 1 140 734,40 грн. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту її індексації, розрахованого відповідно до вимог чинного законодавства України".

4.12. Судами встановлено, що Липецька сільська рада 07.07.2014 направила на адресу керівника ТОВ "Сельхозпродукт" лист № 928 від 07.07.2014 про встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2014 у розмірі 1140734,40 грн та повідомила, що розмір орендної плати складає 34222,08
грн/рік або 2851,84 грн/місяць.

У подальшому позивачем надсилались листи № 166, № 455, № 1165 від 16.02.2017,12.04.2017,31.10.2017 з повідомленням про заборгованість з орендної плати станом на 01.02.2017 у сумі 40521,76 грн, станом на 01.04.2017 у сумі 41134,28

грн. Крім того, позивач просив розглянути акт взаєморозрахунків станом на
01.10.2017 до Договору оренди землі, підписати його та оплатити заборгованість.

4.13. Липецька сільська рада листом № 6 від 27.07.2018 повідомила заступника керівника Харківської місцевої прокуратури про існування заборгованості ТОВ "Сельхозпродукт" за Договором оренди землі від 15.03.2012 у розмірі 323 180,85
грн за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, надала розрахунок штрафних санкцій за невиконання умов договору, а саме: пені за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 у сумі 10707,65 грн, інфляційного збільшення за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 у сумі 51227,37 грн та 3 % річних за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 у сумі 13333,00 грн.

4.14. Спір виник у зв'язку з неповною сплатою, на думку скаржника, відповідачем орендних платежів за договором оренди у визначеному Договором оренди розмірі, що спричинило ненадходження до бюджету коштів.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

5.2. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних та 3 % річних. Підставою позову є неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо внесення орендної плати за 2016-2017 роки, січень - березень 2018 року у розмірі 398448,87 грн, з них: 323180,85 грн - сума основного боргу (орендна плата), 10707,65 грн - пеня, 51227,37 грн - інфляційне збільшення, 13333,00 грн - 3% річних.

5.3. Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

5.4. Відповідно до пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України (у редакції Закону від 19.01.2012) підставою для нарахування орендної плати за земельну

ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. статті 288 Податкового кодексу України (у редакції Закону від
19.01.2012) визначалося, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому, відповідно до підпунктів 288.5.1,288.5.2 пункту 288.5. цієї ж статті розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Водночас, підпунктом 288.5.3. пункту 288.5. цієї ж статті, передбачалось, що орендна плата може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Таким чином, з урахуванням положень статті 632 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" станом на дату укладення Договору оренди землі від 15.03.2012 розмір орендної плати не міг бути меншим трикратного розміру земельного податку.

5.5. Як установлено судами, 15.03.2012 між сторонами укладено Договір оренди землі, умовами якого встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі трикратного податку на землю в сумі 24 579,36 грн на рік. В пункті 5 Договору оренди встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції (пункт 12 договору оренди). Пунктом 33 Договору оренди землі встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Таким чином, у Договорі оренди землі сторони визначили розмір орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства, а саме - трикратний розмір земельного податку, арифметичний вираз якого станом на дату укладення Договору оренди становив 24 579,36 грн.

5.6. Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ХХІV сесії VІ скликання від 19.04.2012 вирішено затвердити нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах с. Липці, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області згідно з технічною документацією.

Відповідно до витягу з технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки № 192 станом на 01.01.2014, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером undefined, загальною площею 0,5252 га, яка знаходиться за адресою: с. Липці, вул. Пушкінська, 20/1 на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області складає 1140734,40 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Аналогічна умова щодо внесення змін до Договору оренди була передбачена і сторонами Договору оренди (пункт 33 Договору).

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що після проведення нормативної грошової оцінки землі зміни до умов Договору внесені не були, а Додаткова угода до Договору оренди була укладена лише 28.12.2017 та не зареєстрована у встановленому законодавством порядку.

5.7. Суди, частково задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати, виходили з того, що хоча підставою визначення розміру орендної плати є Договір, зміни до якого в частині розміру орендної плати були внесені лише 28.12.2017, однак, розмір орендної плати згідно з вимогами чинного законодавства не міг бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1. пунктом
288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Тому при визначенні необхідного розміру орендної плати судами було взято до уваги мінімальний розмір орендної плати, встановлений законодавством, оскільки фіксований у Договорі оренди розмір орендної плати був меншим, ніж розмір, встановлений чинним законодавством.

5.8. Колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості з орендної плати, судами не взято до уваги норми матеріального права, а саме: статей 11, 626 Цивільного кодексу України, статті 13 Закону України "Про оцінку земель ", статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 289 Податкового кодексу України, а також порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому висновки судів у цій частині є необґрунтованими.

Судами не дано належної оцінки Розрахунку орендної плати, що є додатком до Договору оренди землі та визначає порядок обчислення розміру орендної плати (т.1, а. с. 27).

Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель.

5.9. Відповідно до частин 1, 2 статті 15, частини 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

5.10. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

5.11. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. (Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах № 3-34гс13 (5009/3430/12) від
03.12.2013, № 3-481гс15 (922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016 та у постановах Верховного Суду від
19.02.2019 у справі №916/2303/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18).

5.12. Відповідно до положень статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

5.13. Відповідно до пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

5.14. Таким чином, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" визначається не фіксований розмір орендної плати за земельну ділянку, а порядок визначення орендної плати за землю. Розмір та порядок обчислення орендної плати мають бути встановлені у договорі оренди, оскільки умови про розмір орендної плати та порядок її обчислення є істотними умовами договору оренди. Натомість, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги визначені пунктами 9,10 Договору оренди землі розмір і порядок обчислення орендної плати та здійснили перерахунок орендної плати без їх врахування.

Для визначення розміру орендної плати за Договором оренди має враховуватися умова договору про трикратність розміру земельного податку, встановлена пунктом 9 Договору, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, визначені за спірний період, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

5.15. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Додаткова угоди від 28.12.2017 не набрала законної сили, оскільки не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявною у справі Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2018 за № 139723288.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Отже, зміни до Договору оренди землі набирають чинності після їх державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 у справі № 812/778/17.

5.16. Разом з тим колегія суддів не має права здійснити перевірку наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості, як і здійснити її перерахунок, оскільки з'ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, та може бути проведено лише в ході нового розгляду справи.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2018 у справі № 922/2209/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

О. В. Случ