Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №905/1705/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1705/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А. П.,

представників учасників справи:

позивача - державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", скаржник) - Маглиш Л. С. (адвокат, свідоцтво від 20.08.2019 №17),

відповідача - державного підприємства "Торецьквугілля" (далі -ДП "Торецьквугілля") - не з'явилися,

третьої особи - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі"

на рішення Господарського суду Донецької області від 26.12.2018 (суддя Лейба М. О.) та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (головуючий - суддя Пушай В. І., судді: Барбашова С. В., Попков Д. О..)

зі справи № 905/1705/18

за позовом ДП "Регіональні електричні мережі"

до ДП "Торецьквугілля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство,

про розірвання договору від 01.01.2005 № 17/05-1/15.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ДП "Регіональні електричні мережі" у вересні 2018 року звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ДП "Торецьквугілля" про визнання договору від 01.01.2005 №17/05-1/15 розірваним.

1.2. Позов мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором від 01.01.2005 № 17/05-1/15 у частині оплати вартості електричної енергії, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 2 351 ~money0~, що, в свою чергу, є істотним порушенням договору та зумовило порушення щодо позивача справи про банкрутство № 911/4610/15, внаслідок чого позивач просить визнати договір розірваним.

1.3. ДП "Регіональні електричні мережі" 19.10.2018 звернулося до суду першої інстанції із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд ухвалити рішення, яким розірвати договір від 01.01.2005 № 17/05-1/15, укладений позивачем та відповідачем.

1.4. Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2018 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову та залучено до участі у справі Міністерство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019, відмовлено у задоволенні позову.

2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем не доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору відповідно до положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а, відтак, підстави для розірвання договору у судовому порядку відсутні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ДП "Регіональні електричні мережі" просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2018 та постанову постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 95/1705/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ДП "Регіональні електричні мережі" вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права.

4.2. Скаржник вказує на те, що у судів попередніх інстанцій були всі підстави для того, щоб розірвати договір від 01.01.2005 №17/05-1/15 відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки для цього наявні всі ознаки істотного порушення відповідачем названого договору про постачання електричної енергії, а саме: значна різниця між тим, на що позивач розраховував при укладенні договору про постачання електричної енергії та тим, що фактично отримав; реальні збитки у виглядів застосованих до позивача штрафів та пені, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", як наслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії.

Крім того, скаржник зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії, господарським судом Київської області було порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" яке триває до цього часу.

5. Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

6.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

6.2. Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.10.2019 № 29.3-02/2790 у зв'язку з відрядженням судді Колос І. Б призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 905/1705/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів:

Малашенкова Т. М. (головуючий), Бенедисюк І. М., Булгакова І. В.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Державним підприємством "Укренерговугілля" (нині - ДП "Регіональні електричні мережі") як постачальником електричної енергії та Державним підприємством "Дзержинськвугілля" (нині - ДП "Торецьквугілля") як споживачем
01.01.2005 укладено договір №17/05-1/15 (далі - Договір).

7.2. Додатковою угодою від 12.10.2009 до Договору сторонами внесено зміни щодо найменування постачальника: замість ВАТ "Укренерговугілля" таким постачальником слід вважати ДП "Регіональні електричні мережі" у зв'язку з припиненням діяльності ВАТ "Укренерговугілля" шляхом реорганізації - перетворення у ДП "Регіональні електричні мережі".

7.3. Відповідно до розділу 1 Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.

7.4. Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 22 "Порядок розрахунків" та додатку № 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії".

7.5. За умовами пункту 6.3 Договору, електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем за електроенергію у терміни, установлені додатком № 22 "Порядок розрахунків" з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ.

7.6. Згідно з пунктом 9.5 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Розірвання договору, перегляд його умов, внесення доповнень може бути здійснено і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України та ПКЕЕ.

7.7. Відповідно до пункту 8 додатку № 22 "Порядок розрахунків" до договору, при наявності заборгованості за спожиту електроенергію на момент укладання договору складається додаток № 23 "Графік погашення заборгованості". В подальшому у разі виникнення заборгованості за спожиту електроенергію, уповноваженими представниками сторін вносяться зміни до договору шляхом складання додаткової угоди і графіка погашення заборгованості. У разі порушення споживачем графіка погашення заборгованості постачальник електричної енергії має право у порядку, визначеному пунктом 6.3 цього договору припинити постачання електричної енергії споживачу до повного погашення заборгованості.

7.8. Договір, додаткова угода та додаток до договору підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.

7.9. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на невиконання ДП "Торецьквугілля" взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманої електричної енергії, що, на його думку, є істотним порушенням договору та підставою для розірвання договору за приписами частини 2 статті 651 ЦК України.

7.10. Згідно з актом звірки заборгованості станом на 01.08.2018, який підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень, підписи яких скріплені печатками товариств, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 351 ~money1~ Дана обставина відповідачем не заперечується.

7.11. В обґрунтування позову ДП "Регіональні електричні мережі" також посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору позивач отримує реальні збитки у вигляді застосованих до позивача штрафів та пені.

Зокрема, за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що підтверджується рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 14.05.2018 № 0019204512, яким за період з 21.01.2015 по 11.05.2018 до позивача застосовано штраф у розмірі 5 ~money2~ та нараховано пеню у сумі 2 ~money3~ за несвоєчасну сплату цього внеску.

7.12. Крім того, позивач стверджує, що, в тому числі, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі", яке триває до цього часу.

7.13. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, ДП "Регіональні електричні мережі" зверталося до відповідача з претензією від 18.10.2017 № 26, а також з претензією від 03.03.2018 № 7 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1 494 ~money4~ та господарські санкції (пеню, 3% річних, інфляційні нарахування) у строк, встановлений чинним законодавством України, які залишені відповідачем без виконання.

7.14. У подальшому, позивач листом від 14.08.2018 №19/1684 повідомив відповідача, що у разі непогашення існуючої заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 2 351 ~money5~ в термін до 31.08.2018 ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії буде вимушене звернутися до суду з позовом про дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії від 01.01.2005 №17/05-1/15, у зв'язку з істотним порушенням умов договору з боку ДП "Торецьквугілля".

8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8.1. ЦК України:

- пункт 1 частини другої статті 11:

підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;

- стаття 525:

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- частина перша та третя статті 626:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору;

- частина перша статті 627:

відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- частини перша та друга статті 651:

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- частина перша статті 714:

за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

8.2. Господарський кодекс України

- стаття 67:

відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України;

- частини третя та шоста статті 179:

укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів;

- частина перша та четверта статті 188:

зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;

- частина друга статті 275:

відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

8.3. Закон України "Про ринок електричної енергії":

- частина сьома статті 56:

умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;

8.4. Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312:

- пункт 1.2.1:

на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

- пункт 1.2.15:

укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил;

- пункт 3.2.2:

зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України та цими Правилами.

9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

9.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. (частина 2 статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10.1. Причиною виникнення спору у справі № 905/1705/18 є питання про наявність або відсутність підстав для розірвання договору від 01.01.2005 № 17/05-1/15, укладеного позивачем та відповідачем.

10.2. Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 Господарського кодексу України.

10.3. Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах. За імперативними приписами як статті 651 ЦК України, так і статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв'язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

10.4. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від
15.05.2019 у справі № 913/422/18.

10.5. Судами установлено, що за ДП "Торецьквугілля" за договором про постачання електричної енергії від 01.01.2005 №17/05-1/15 станом на 01.08.2018 обліковується заборгованість у сумі 2 351 ~money6~

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши фактичні обставини та зібрані у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку умовам договору та з огляду на положення законодавства, яке регулює порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, дійшли таких висновків:

- прострочення виконання зобов'язання відповідачем мало місце переважно під час дії форс-мажорних обставин, що вбачається з наданих позивачем розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, доданих до претензій від 18.10.2017 № 26 та від
03.03.2018 № 7, нарахування яких проведено з 04.07.2013 по 03.03.2018. Так, форс-мажорні обставини підтверджуються Сертифікатом Донецької ТТП від 28.11.2014 № 2750/12.12-03, згідно з яким Донецькою ТТП засвідчено настання форс-мажорних обставин з 14.04.2014 ДП "Дзержинськвугілля" (на теперішній час ДП "Торецьквугілля") при здійсненні ним господарської діяльності на території міста Дзержинська (на теперішній час м. Торецьк) Донецької області, які стосуються строків та умов виконання договору при постачанні електричної енергії № 17/05-1/15 від 01.01.2005;

- припинення енергопостачання матиме вкрай негативні соціально-економічні наслідки, а також може привести до виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, знищення матеріальних цінностей ДП "Торецьквугілля" та підприємства в цілому;

- посилання позивача на можливість відповідача вільно обрати іншого постачальника електричної енергії, що передбачено пунктами 3.1.1,6.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії є необґрунтованими, оскільки відповідний обов'язок споживача визначено законодавцем до 11.12.2018, а цей строк на час звернення позивача з позовом не настав;

- у розділі 6 Договору про постачання електричної енергії від 01.01.2005 №17/05-1/15 сторони передбачили виключні випадки припинення та обмеження електропостачання, зокрема згідно з пунктом 6.3 Договору встановлено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше, ніж за три робочих дні, у разі несплати споживачем за електроенергію у терміни, установлені додатком №22 "Порядок розрахунків" з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ; аналогічні положення містяться у Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312. При цьому, будь-яких умов щодо розірвання цього договору з підстав несвоєчасної оплати або несплати вартості поставленої електричної енергії зазначений договір не містить.

- неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості поставленої енергії не позбавляє позивача права стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку, а також застосувати передбачені законом заходи погашення заборгованості;

- пунктом 9.5 Договору сторони передбачили, що договір уважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, суду не надано доказів звернення позивача з відповідною заявою до відповідача про припинення дії договору від 01.01.2005 №17/05-1/15, у зв'язку із закінчення терміну його дії, а також не надано доказів вчинення позивачем інших дій, передбачених пунктом 6.3 Договору та пункту 8 додатку № 22 до Договору.

10.6. Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що припинення дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати можливо лише діючий договір.

10.7. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм законодавства. Водночас, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів у справі.

10.8. З огляду на повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі.

10.9. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

10.10. У справі "Трофимчук проти України" ( № 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

10.11. Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

10.12. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ДП "Регіональні електричні мережі" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

11.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

12. Судові витрати

12.1. Понесені ДП "Регіональні електричні мережі" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 905/1705/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова