Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.07.2019 року у справі №904/5943/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5943/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Кондратової І. Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019

(головуючий суддя Березкіна О. В., судді Дармін М. О., Іванов О. Г. )

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019

(суддя Євстигнеєва Н. М. )

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі ~money0~,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв'язку з відпусткою судді Студенця В. І. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулось Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі ~money1~

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прострочено терміни доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, тому на підставі ст. 116 Статуту залізниць України відповідач зобов'язаний сплатити штраф за несвоєчасну доставку вантажу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
29.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі ~money2~ В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

5. Суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 про надання послуг від 20.02.2018 в частині своєчасної доставки вантажу, що є підставою для стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі ~money3~

6. При цьому, відмовляючи у стягненні штрафу в сумі ~money4~, господарський суд першої інстанції виходив з того, що штраф у сумі ~money5~ нараховано неправомірно, оскільки відбулось пізнє розкредитування вантажу; за накладною №41849266 від 24.11.2018, вагон № 67847657, позивачем двічі включено до розрахунку позову суму штрафу ~money6~; провізна плата за спірні вагони за накладною № 52574050 становить ~money7~, а не 28942,00 гр., як вказав позивач, а тому штраф відповідно складає ~money8~, а не ~money9~

7. Відмовляючи у зменшенні штрафу на 50%, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів існування обставин для такого зменшення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 13.06.2019 АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 скасувати, та ухвалити нове рішення, зменшивши суму нарахованого штрафу до 50 %.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що на шляху прямування вантажів за накладними №52528205,52577871,52522448,52518727,52546751,52548161,52503471,52522513,52522562,52761343,52854513,52768454 вагони затримувались на станціях Красний Лиман (Лиман) та Волноваха для здійснення контрольно-ревізійних заходів відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 № 415 ог, у зв'язку з чим термін доставки повинен бути збільшений відповідно до п. 2.9 Правил на термін затримки з цієї причини.

Суди безпідставно не врахували наявність підстав для зменшення загального розміру штрафних санкцій на 50 %.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення місцевого суду - залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11.20.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" (вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) укладено договір №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 про надання послуг, предметом якого (п.1.1) є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

12. Судами встановлено, що у листопаді 2018 року відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Правда та Кам'янське Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат". На підтвердження наведених обставин надано відповідні залізничні накладні.

13. Посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, позивач на підставі ст. 116 Статуту залізниць України звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі ~money10~

Позиція Верховного Суду

14. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

15. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині стягнення штрафу у сумі ~money11~ за накладними № 52528205,52577871,52522448,52518727,52546751,52548161,52503471,52522513,52522562,52761343,52854513,52768454 та відмови у зменшенні загального розміру штрафу до 50%.

16. Згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Таким чином, відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд переглядає рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги.

18. Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

19. За приписами ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

20. Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, (далі - Правила) визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до п. п. 1.1.1 вказаного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на повні та неповні 320,200 та 150 км відповідно.

21. Згідно з п.1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

22. В п. 2.1 Правил встановлено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

23. На підставі п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

24. Відповідно до п. п. 2.9,2.10 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

25. Згідно з п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

26. Відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, (далі - Правила видачі вантажів) датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

27. За вимогами Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

28. Виходячи з зазначених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добою (24 години).

29. Строки доставки вантажу, встановлені п. 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

30. Згідно зі ст. 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

31. Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

32. Надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що календарними штемпелями на зазначених вище накладних підтверджується, що вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що є підставою для застосування до відповідача штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

33. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що на шляху прямування вантажів за накладними №52528205,52577871,52522448,52518727,52546751,52548161,52503471,52522513,52522562,52761343,52854513,52768454 вагони затримувались на станціях Красний Лиман (Лиман) та Волноваха для здійснення контрольно-ревізійних заходів відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 №415 ог, у зв'язку з чим термін доставки повинен бути збільшений відповідно до п. 2.9 Правил на термін затримки з цієї причини.

34. Так, у накладних №52528205,52577871,52522448,52518727,52546751,52548161,52503471,52522513,52522562,52761343,52854513,52768454, яким було надано оцінку судами попередніх інстанцій, всупереч до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, відсутні відмітки про затримку вагонів на вказаних вище станціях та її тривалість, а тому наведені доводи касаційної скарги є безпідставними.

35. Щодо доводів касаційної скарги про наявність підстав для зменшення загального розміру штрафних санкцій на 50 %, Верховний Суд зазначає наступне.

36. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

37. Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

38. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

39. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

40. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов'язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

41. Надавши оцінку поданим відповідачем доказам на підтвердження наявності підстав для зменшення неустойки, суди встановили, що пам'ятки про подавання вагонів №2584,2759,2762,2758,2825,2941,2761; акти загальної форми №4501,4991,4648,4644, листи Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 25.01.2019 №12-06/890 "Щодо надання інформації про безспірне списання на користь РФ "Придніпровська залізниця" та від 14.02.2019 №12-06/1473 "Щодо розгляду заяви", інформація щодо відправлення вантажів по регіональній філії "Придніпровська залізниця", Інформація про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, по регіональній філії "Придніпровська залізниця" за 2017,2018 роки, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2018 року, довідка про розрахунки по обов'язковим платежам на 31 грудня 2018 року інформація про дебіторську заборгованість станом на 31 грудня 2018 року, інформація про кредиторську заборгованість на 31 грудня 2018 року, не підтверджують збитковість відповідача, а тому не можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

42. Також суди дійшли правомірного висновку про те, що не свідчать про збитковість і доводи відповідача про існування судових рішень про стягнення боргу з позивача на користь відповідача, оскільки це свідчить лише про існування зобов'язань перед відповідачем, але не доводить саме факт збитковості відповідача.

43. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні питання про зменшення суми штрафу, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

46. Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, а зводяться виключно до переоцінки доказів у справі, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх зміни чи скасування.

Розподіл судових витрат

47. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5943/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

І. Д. Кондратова