Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.02.2018 року у справі №910/22703/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/22703/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гуленка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КОНЕКС, ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017

у справі № 910/22703/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КОНЕКС, ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним правочину та стягнення 347 636, 46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 ТОВ "КОНЕКС, ЛТД" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Фідобанк" про визнання недійсним наказу №1 від 20.05.2016 Про виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та стягнення 340 326,46 грн. заборгованості, 7 310 грн. збитків.

Позов обґрунтовано тим, що вчасно та належним чином не було доведено інформацію про запровадження у банку тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації, суперечить чинному законодавству, а тому наявні підстави для визнання недійсним спірного наказу. Разом з тим, відповідач в порушення умов договору банківського рахунку № 52 від 01.04.2004 не повернув позивачу, як клієнту, грошові кошти з рахунків останнього № 26001010156726, № 26107000156726 та № 26000000156726, внаслідок чого заборгував 340 326,46 грн. та позивачем понесені збитки на суму 7 310 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22703/16 в позові відмовлено. Припинено провадження в частині визнання недійсним Наказу №1 від 20.05.2016 Про виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 910/22703/16 рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "КОНЕКС, ЛТД" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22703/16 скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятими судовими рішеннями про припинення частково провадження у справі та про відмову в позові щодо стягнення з відповідача 340 326,46 грн. боргу та 7 310 грн. збитків скаржник посилається на порушення судами обох інстанцій положень Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" щодо не доведення належними чином до відома, зокрема позивача, про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень призначено тимчасового адміністратора банку, тому зазначене і є підставами для визнання спірного наказу недійсним.

Також, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій вимог статті 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, таким чином відповідачем безпідставно позбавлено позивача правом на розпорядження та користування своїм майном - спірними грошовими коштами, які перебувають на банківських рахунках № 26001010156726, № 26107000156726 та № 26000000156726 у відповідача - ПАТ "Фідобанк".

У відзиві відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з урахуванням норм чинного законодавства, а саме, ст. 1074 ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та прийнятті нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

Відмовляючи в позові щодо стягнення з відповідача на користь позивача 340 326,46 грн. заборгованості та 7 310 грн. збитків, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.

Правовідносини сторін врегульовані договором від 01.04.2004 № 52 банківського рахунку, за умовами якого ПАТ "Фідобанк" (банк) відкриває клієнту поточний рахунок (рахунки) в національній валюті та/або в іноземній валюті на підставі заяви ТОВ "Конекс, ЛТД" (клієнт) та наданих ним документів, а клієнт зобов'язується використовувати відкриті в банку рахунки згідно з вимогами чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ, умовами цього договору та здійснювати оплату за виконанням банком операцій за рахунками, відкритих клієнту, згідно з діючими тарифами відповідно до переліку, визначеному в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. При відкритті рахунку клієнт визначає статус (вид) рахунку: поточний (у т.ч. бюджетний, сумісної діяльності, картковий, за спеціальним режимом використання на підставі постанов КМУ та інших державних органів з обов'язковим посиланням на номер постанови, дату та назву відповідного державного органу) та валюту рахунків, про що клієнтом вказується в заяві на відкриття рахунку. Режим функціонування відповідного рахунку визначається чинним законодавством України.

На виконання умов зазначеного договору 01.04.2004 № 52 та додаткових угод до нього № 1 від 01.04.2004 та №2 14.04.2004, ТОВ "КОНЕКС, ЛТД" відкрито рахунки № 26001010156726, № 26107000156726 та № 26000000156726, 10.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення грошових коштів у сумі 340 573,04 грн., що обліковуються на зазначених банківських рахунках ТОВ "КОНЕКС, ЛТД", проте відповідачем спірну суму коштів не повернуто клієнту у зв'язку з тим, що рішенням Національного банку України від 20.05.2016 №8 ПАТ "Фідобанк" віднесення до категорії неплатоспроможних, в подальшому виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Таким чином, суди обох інстанцій встановивши, що 20.05.2016 було прийнято рішення про початок процедури виведення ПАТ "Фідобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, згідно рішення №184, строк дії тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" продовжено з 20.06.2016 по 19.07.2016, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016 №1265, на підставі постанови Правління Нацбанку України від 18.07.2016 №142-рш, у ПАТ "Фідобанк" розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 20.07.2016 по 19.07.2018 включно, а тому з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дійшли обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання щодо повернення ТОВ "КОНЕКС, ЛТД" грошових коштів, які обліковувались на рахунках позивача, відкритих у відповідача - ПАТ "Фідобанк" є майновим, а тому позивач є кредитором банку, внаслідок чого позивач може отримати спірні кошти лише заявивши майнові вимоги до банку в порядку черговості, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відтак, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції, враховуючи вище наведене, правомірно відмовили в позові в частині стягнення з відповідача 340 326,46 грн. заборгованості за договором та 7 310 грн. збитків у зв'язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.

Припиняючи провадження у справі в частині визнання недійсним наказу №1 від 20.05.2016 Про виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд правильно виходили з того, що згідно положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" особа, призначена Фондом, на час запровадження тимчасової адміністрації здійснює керівництво банком. Оспорюваним наказом № 1 від 2005.2016 уповноважена особа Фонду, призначена Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.05.2016 р. №184 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", приступила до виконання обов'язків уповноваженої особи у ПАТ "Фідобанк", набула повноважень органів управління Банку та довела вказану інформацію до відома всіх працівників Банку, тобто цей наказ є фактично наказом про початок виконання призначеним керівником установи своїх обов'язків, відповідно до норм трудового законодавства., а враховуючи наведене вище та те, що трудові спори та документи видані у відповідності до норм трудового законодавства, зокрема, накази про прийняття на роботу, звільнення, початок виконання трудових обов'язків та інші, не підвідомчі господарським судам України, провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі . 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у редакції до 15.12.2017.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ч.1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч.3 ст. 1068 ЦК України).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

За ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Враховуючи наведені вище норми права, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Відтак, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що правовідносини сторін врегульовані договором банківського рахунка та додатками до нього, які мають майново-грошовий характер, а тому в даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а відповідач - боржником, але позивачем звернено до банку вимогою здійснити повернення грошових коштів з рахунків у період запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк" , що унеможливлює останнього здійснити таку операцію з повернення коштів, враховуючи вимоги чинного законодавства, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому, судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22703/16 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку , що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на ТОВ "КОНЕКС, ЛТД".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КОНЕКС, ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22703/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.