Історія справи

Постанова КГС ВП від 24.10.2023 року у справі №912/602/22
Постанова КГС ВП від 24.10.2023 року у справі №912/602/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 912/602/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі

за позовом Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства внутрішніх справ України,

2) Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти»

про зобов`язання передати майно та стягнення 380 250,58 грн.

У судовому засіданні взяли участь: прокурор - Толстореброва О. О. та представники відповідача - Хоруженко В. О., Букорос С. С.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2022 року керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просив:

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Українські вертольоти» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», Компанія та/або відповідач) виконати умови договору оренди повітряного судна від 03.04.2012 № 2/12-фс, а саме: передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 94614 за актом приймання-передачі;

- стягнути з ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» 187 369,85 грн пені та 192 880,73 грн штрафу.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 об`єднано в одне провадження справи № 912/602/22, № 912/600/22, № 912/597/22 та № 912/604/22, постановлено здійснювати розгляд об`єднаної справи за правилами загального позовного провадження, присвоєно об`єднаній справі № 912/602/22.

У справах № 912/600/22, № 912/597/22 та № 912/604/22 Прокурор просив суд зобов`язати Компанію виконати зобов`язання за договорами оренди повітряного судна від 03.04.2012 № 3/12-фс, від 03.04.2012 № 4/12-фс, від 03.04.2012 № 5/12-фс, а саме: передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольоти Мі-8МТ із заводськими номерами 93512, 93513, 94917 за актами приймання-передачі, а також стягнути 546 503,00 грн пені та 562 576,63 грн штрафу.

1.3. Позовні вимоги із посиланнями на положення статей 16 530 532 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 216 230 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовані тим, що відповідач не виконав договірні зобов`язання в частині повернення вертольотів у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, чим порушив права та інтереси держави в особі позивачів, які підлягають захисту в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 (суддя Бондарчук В. В.) провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 3/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 93512 за актом приймання-передачі - закрито; позовні вимоги Прокурора задоволено частково; зобов`язано Компанію виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 2/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 94614 за актом приймання-передачі; зобов`язано Компанію виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 4/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 93513 за актом приймання-передачі; зобов`язано Компанію виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 5/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 94917 за актом приймання-передачі; стягнуто з Компанії на користь Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону 7 443,00 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 912/602/22 до 30.07.2023.

2.2. Місцевий господарський суд, ураховуючи, що після звернення Прокурора до суду з цим позовом відповідач 19.08.2022 передав ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 93512 за приймально-здавальним актом № 6922132, закрив провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Разом з цим, оскільки станом на день розгляду справи по суті відповідач повернув ВЧ НОМЕР_1 за приймально-здавальним актом від 19.08.2022 № 6922132 лише вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 93512, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог Прокурора про зобов`язання ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольоти Мі-8МТ із заводськими номерами 94614, 93513 та 94917 за актом приймання-передачі.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу, місцевий господарський суд, посилавшись на положення статей 230 231 ГК України, статей 525 526 610 611 612 614 617 ЦК України зазначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Разом з цим матеріалами справи підтверджено, що Київська торгово-промислова палата видала Компанії сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.08.2022 № 3000-22-0506, від 12.08.2022 № 3000-22-0565, від 15.08.2022 № 3000-22-0575 та від 15.08.2022 № 3000-22-0568 за договорами оренди повітряних суден від 03.04.2012 № 4/12-ФС, від 03.04.2012 № 2/12-ФС, від 03.04.2012 № 5/12-ФС, від 03.04.2012 № 3/12-ФС, а також те, що Компанія вживала всіх залежних від неї заходів для належного виконання своїх зобов`язань з повернення повітряних суден (вертольотів) із заводськими номерами 94614, 93513, 93512 та 94917, тому місцевий господарський суд зазначив про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, що має наслідком відмову у задоволенні цих вимог.

При цьому, задовольняючи частково заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, місцевий господарський суд зазначив про достатню винятковість наведених відповідачем обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процедури відстрочення виконання судового рішення та водночас вважав за доцільне встановити відстрочення виконання судового рішення у справі № 912/602/22 в частині зобов`язання відповідача передати повітряні судна за актами приймання-передачі до 30.07.2023.

2.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 912/602/22 скасував, а саме у частині задоволення вимог про зобов`язання ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»» виконати зобов`язання за договорами оренди повітряних суден: від 03.04.2002 № 2/12-фс,№ 4/12-фс, № 5/12-фс передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольоти Мі-8МТ із заводськими номерами: 94614, 93513, 94917 за актом приймання-передачі та в частині, якою відстрочено виконання цього рішення до 30.07.2023, і закрив провадження у справі в зазначених частинах; у решті рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 912/602/22 залишив без змін.

2.4. Апеляційний господарський суд, розглянувши заяву ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»» про часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 із закриттям провадження у справі, врахував, що відповідач виконав зобов`язання за договорами оренди повітряних суден від 03.04.2012 № 3/12-фс, від 03.04.2012 № 4/12-фс, від 03.04.2012 № 5/12-фс, а саме передав ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольоти Мі-8МТ із заводськими номерами 93512, 93513, 94917 за актами приймання-передачі та надав на підтвердження цього відповідні докази. Відтак, посилаючись на положення пункту 2 частини 1 статті 231, статей 226, 231, частини 2 статті 241, статті 278 ГПК України та враховуючи відсутність предмета спору на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскарженого рішення та закриття провадження у справі в цій частині.

Суд апеляційної інстанції також, урахувавши положення частини 1, 3 статті 331 ГПК України та те, що у цьому конкретному випадку відповідач виконав оскаржуване рішення в частині передачі вертольотів та передав їх ВЧ НОМЕР_1 після подання Прокурором апеляційної скарги, але до 30.07.2023 (визначений господарським судом першої інстанції строк) дійшов висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути скасоване також у частині відстрочки виконання рішення до 30.07.2023, а провадження у справі у цій частині закрите.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд апеляційної інстанції, пославшись на частину 2 статті 231 ГК України, якою встановлено, що розміри штрафних санкцій, заявлених Прокурором, підлягають застосуванню у разі, якщо інше не передбачено законом чи договором. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ВЧ НОМЕР_1 та Компанія у пункті 10.6 договорів оренди повітряних суден погодили, що за несвоєчасне повернення повітряного судна орендодавцю орендар несе відповідальність відповідно до вимог статті 785 ЦК України за весь час користування.

Разом з цим, проаналізувавши положення статті 785 ЦК України, апеляційний господарський суд акцентував увагу на тому, що для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав. Звернувши увагу на те, що Компанія після направлення ВЧ НОМЕР_1 вимоги від 24.02.2022 за вих. № 69/14-523 вчиняла необхідні дії для виконання свого обов`язку щодо своєчасного повернення вертольотів Мі-8МТ до ВЧ НОМЕР_1 , зокрема, направляла листи до МВС України та ВЧ НОМЕР_1, Державної авіаційної служби України щодо погодження маршруту перельоту повітряних суден з урахуванням закриття повітряного простору України, листи до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) щодо повернення вертольотів до України внаслідок воєнної агресії Російської Федерації проти України, подавало заявки до Центру координації повітряних сил Малі на депозиціонування в Україну повітряних суден з Республіки Малі, а також зверталася до Офісу підтримки ООН у Сомалі з листом про вжиття заходів для отримання дозволу на виліт від Управління цивільної авіації Сомалі, а в листах від 19.03.2022 (вих. № 414/22) та від 04.07.2022 (вих. № 926/22) запропонувала МВС України розглянути питання щодо прийняття ідентичних повітряних суден, які будуть придбані Компанією для передачі ВЧ НОМЕР_1, або викупити за ринковими цінами повітряні судна із заводськими номерами 94614, 93513, 93512 та 94917, а Київською торгово-промисловою палатою видано ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»» сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.08.2022 № 3000-22-0506, від 12.08.2022 № 3000-22-0565, від 15.08.2022 № 3000-22-0575 та від 15.08.2022 № 3000-22-0568 за договорами оренди повітряних суден від 03.04.2012 № 4/12-ФС, № 2/12-ФС, № 5/12-ФС, № 3/12-ФС, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведене свідчить, що Компанія вживала всіх залежних від неї заходів для належного виконання своїх зобов`язань з повернення повітряних суден, тобто відсутність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Апеляційний господарський суд також із посиланнями на положення частини 2 статті 231 ГК України відзначив, що ані Прокурор, ані позивачі в належний спосіб не визначили, до кого з учасників судового процесу або до яких обставин справи мають застосовуватись наведені умови. Зокрема, на підставі чого у спірних правовідносинах військову частину як сторону договорів оренди державного військового майна можна було б розцінювати як суб`єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки. А отже, частина 2 статті 231 ГК України є нормою, що не підлягає застосуванню під час вирішення спору в цій справі.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням та постановою, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся із касаційною скаргою, в якій просить: постанову та рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора про стягнення пені та штрафу та ухвалити нове рішення у цій частині про задоволення позовних вимог повністю; постанову скасувати в частині скасування рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог і закриття провадження у справі в цій частині, а рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог Прокурора залишити в силі.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваних частинах прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21 та від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21 (щодо застосування положень частини 2 статті 193, частини 2 статті 231 ГК України) та від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21 та від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 (щодо застосування положень статті 218 ГК України, статей 614 617 ЦК України, статей 86 269 ГПК України, статей 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування частин 1, 2 статті 241, частин 1- 4 статті 269, частини 3 статті 277, частини 1 статті 278 ГПК України стосовно спірних правовідносин та їх взаємозв`язку, а саме щодо наявності підстав для виходу за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції з метою скасування судового рішення, яке набрало законної сили та учасниками справи не оскаржувалося, і закриття провадження у справі у відповідній частині через відсутність предмета спору на стадії апеляційного провадження.

3.3. ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»» у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 03.04.2012 ВЧ НОМЕР_1 (орендодавець) та ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»» (орендар) уклали договори № 2/12-фс, № 3/12-фс, № 4/12-фс, № 5/12-фс оренди повітряних суден Мі-8МТ № 94614, за умовами пунктів 1.1 яких (з урахуванням додаткових угод від 08.04.2019 № 4) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вертольоти Мі-8МТ, заводські номери 94614, 93512, 93513, 94917.

Згідно з пунктами 1.2 зазначених вище договорів оренди повітряних суден (у редакції додаткових угод № 4) повітряні судна (далі - ПС) передаються в оренду з метою їх використання орендарем для комерційних перевезень пасажирів, вантажів, багажу, виконання авіаційних робіт, а також надання невідкладної медичної допомоги (HEMS), евакуації людей з місця надзвичайної ситуації (CASEVAC), виконання пошуково-рятувальних робіт (SAR), перевезення вантажів на зовнішній підвісці (HESLO), виконання робіт з пуску/підйому людей на лебідці (HHO), виконання польотів на гасіння пожеж (FFO), перевезень небезпечних вантажів (DG), виконання польотів із використанням систем нічного бачення (NVIS), виконання польотів із використанням протиракетної системи (AMPS), проведення польотів на спостереження (HSO) проведення тестових та учбово-тренувальних польотів та інше як на території України, так і за її межами.

Орендар вступає у строкове платне користування ПС у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та відповідних актів приймання-передачі ПС в оренду (пункти 2.1 договорів).

Пунктами 2.4 договорів оренди повітряних суден установлено, що передача ПС в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на ПС. Власником ПС залишається держава в особі орендодавця, а орендар користується ними протягом строку оренди.

Відповідно до пунктів 5.1 договорів оренди повітряних суден ПС повертається орендарем на базовий аеродром орендодавця не пізніше дати закінчення строку дії договору. За узгодженням сторін термін повернення ПС може змінюватися.

Приймання-передачі ПС від орендаря до орендодавця здійснюється аналогічно порядку, встановленому при передачі ПС від орендодавця до орендаря за цим договором і оформлюється відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками обох сторін. ПС вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі ПС. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі ПС від орендаря до орендодавця покладається на орендаря (пункти 5.3, 5.4 договорів оренди повітряних суден).

Згідно з пунктами 6.1.5 договорів оренди повітряних суден орендар зобов`язується одержувати дозвіл на польоти ПС в Україні, в країнах базування, а також у пункти третіх країн, на проліт територіями третіх країн за встановленими маршрутами, погоджувати з компетентними органами відповідних країн митні, санітарні та інші формальності, пов`язані з такими польотами.

Умовами пунктів 10.6 договорів оренди повітряних суден сторони визначили, що за несвоєчасне повернення ПС орендодавцю орендар несе відповідальність відповідно до вимог статті 785 ЦК України за весь час користування.

Сторони звільняються від виконання зобов`язань за договором, якщо це викликано форс-мажорними обставинами. Під такими обставинами розуміють введення згідно з чинним законодавством воєнного стану в особливий період (пункти 11.1 договорів оренди повітряних суден (у редакції додаткових угод № 4)).

Згідно з пунктами 11.6 договорів оренди повітряних суден у випадку настання форс-мажорних обставин відповідно до пункту 11.1 на вимогу орендодавця орендар забезпечує повернення ПС на базовий аеродром орендодавця або за письмовим погодженням на інший аеродром чи регіон України у стані та із залишком ресурсу, який фактично має кожне повітряне судно на момент повернення, в терміни, що визначені графіком повернення орендованих ПС, який складається сторонами окремо та після підписання стає невід`ємною частиною договору.

Ці договори діють з 03.04.2012 до 03.04.2025 включно (пункти 14.1 договорів оренди повітряних суден, у редакції додаткових угод № 4).

У додатку № 1 до договорів оренди повітряних суден від 03.04.2012 № 2/12-фс, від 03.04.2012 № 3/12-фс, від 03.04.2012 № 4/12-фс, від 03.04.2012 № 5/12-фс у редакції додаткових угод від 08.04.2019 № 5 сторони погодили графік повернення ПС із заводськими номерами 94614, 93513, 93512 та 94917; аеродром повернення; 1-й день - оповіщення орендаря, 2- 13 дні - переліт за маршрутом до місця призначення; 14-й день - приймання та передача ПС.

03.05.2012 на виконання умов договорів оренди повітряних суден від 03.04.2012 № 2/12-фс, від 03.04.2012 № 3/12-фс, від 03.04.2012 № 4/12-фс, від 03.04.2012 № 5/12-фс за актами приймання-передачі вертольотів ВЧ НОМЕР_1 передала, а відповідач прийняв вертольоти Мі-8МТ, заводські номери 94614, 93513, 93512 та 94917.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що станом на 24.02.2022 вертольоти із заводськими номерами: 94614 (реєстраційний номер UR-HLР), 93513 (реєстраційний номер UR-HLV) та 94917 (реєстраційний номер UR-HLS) перебували в Республіці Малі, вертоліт із заводським номером 93512 (реєстраційний номер UR-HLТ) перебував в Республіці Сомалі відповідно до укладених відповідачем з ООН договорами про довгостроковий чартер повітряних суден № PD/C0156/20 на підтримку місії UNSOS, № PD/C0176/20 на підтримку місії MINUSMA та № PD/C0221/20 на підтримку місії MINUSMA.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

24.02.2022 ВЧ НОМЕР_1 надіслала на адресу Компанії лист № 69/14-523 про повернення вертольотів Мі-8МТ, заводські номери 94614, 93513, 93512 та 94917, до ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

28.02.2022 відповідач листом № 383/22 повідомив ВЧ НОМЕР_1 , що вертольоти, які перебувають в оренді у Компанії в кількості 4 одиниці, виконують завдання ООН за укладеними контрактами. У зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, зокрема, закриття повітряного простору України, веденням бойових дій на території країни приліт зазначених вертольотів на територію України в даний час неможливий.

При цьому 03.03.2022 Компанія звернулася до заступника Генерального секретаря ООН з політичних питань та питань розбудови миру Розмарі ДіКарло та до заступника секретаря ООН з оперативної підтримки Атула Кхаре з листами, в яких повідомило, що у зв`язку з триваючою агресією Росії проти України виникла необхідність в терміновому поверненні всіх вертольотів Компанії, які виконують операції в місіях ООН в Малі (реєстраційні номери UR-HLA, UR-HLB, UR-HLD, UR-HLР, UR-HLS, UR-HLV), в Сомалі (реєстраційні номери UR-HLС, UR-HLТ), а також просило вжити всіх необхідних заходів для забезпечення повернення вертольотів в Україну.

03.03.2022 ВЧ НОМЕР_1 повторно звернулася до відповідача з вимогою за вих. № 69/21/532 про повернення вертольотів Мі-8МТ до ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

15.03.2022 від ООН надійшла відповідь на лист відповідача від 03.03.2022, в якій ООН повідомила про призупинення надання Компанією послуг за договорами про довгостроковий чартер повітряних суден № PD/C0156/20 на підтримку місії UNSOS, № PD/C0176/20 на підтримку місії MINUSMA та № PD/C0221/20 на підтримку місії MINUSMA. Зокрема, призупинення діятиме протягом 60 календарних днів, починаючи з дня, коли вертольоти не будуть доступні для операцій ООН відповідно до цих угод. При цьому ООН зазначила, що відповідно до ст. 20 кожної з цих угод ООН на власний розсуд може скасувати призупинення, передбачене цим листом, у будь-який час або може вжити таких додаткових заходів відповідно до угод, які можуть бути доречними.

Компанія листом від 04.03.2022 № 385/22 у відповідь на лист ВЧ НОМЕР_1 за вих. № 69/21-532 від 03.03.2022 повідомила останню, що не може виконати вимоги щодо перельоту в Україну зазначених вище повітряних суден на аеродром базування ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку із закриттям повітряного простору України (NOTAMR Ц0613/22, Ц0614/22), веденням бойових дій на території України, що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. А також повідомила, що направила запит до Державної авіаційної служби України щодо надання можливості проведення перельоту з урахуванням існуючих заборон.

Крім того, 04.03.2022 відповідач звернувся з листом за вих. № 387/22 до Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 та Командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2, в якому повідомив, що у зв`язку із закриттям повітряного простору України (NOTAMR Ц0613/22, Ц0614/22), веденням бойових дій на території України виникли обставини непереборної сили, які об`єктивно унеможливлюють переліт в Україну цих повітряних суден на аеродром базування ВЧ НОМЕР_1 , у зв`язку з чим направлено запит до Державної авіаційної служби України щодо роз`яснення та сприяння у проведенні перельоту з урахуванням існуючих заборон. У зв`язку із зазначеним відповідач просив долучитися до вирішення зазначеної проблеми та винайти шляхи для її вирішення, оскільки вони знаходяться поза межами компетенції відповідача.

05.03.2022 Державна авіаційна служба України листом за вих. № 1.-1310-22 повідомила Компанію про те, що відповідно до NOTAM А0583/22 у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації повітряний простір України закритий для польотів цивільних повітряних суден, внаслідок чого відповідно до NOTAM А0584/22 використання повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху покладено на Україну, є небезпечним та не підлягає плануванню щодо обслуговування повітряного руху. А тому за відповідним роз`ясненням щодо опрацювання можливих варіантів повернення авіаційної техніки на територію України авіаційна служба просила звертатися до Генерального штабу Збройних Сил України.

07.03.2022 відповідач листом за вих. № 394/22 повідомив ВЧ НОМЕР_1 про надходження відповіді Державної авіаційної служби України про закриття повітряного простору України для цивільних повітряних суден.

09.03.2022 листом за вих. № 69/21-543 ВЧ НОМЕР_1 повідомила відповідача про те, що готова прийняти вертольоти в Румунії.

09.03.2022 та 11.03.2022 Компанія у відповідь на лист ВЧ НОМЕР_1 від 09.03.2022 листами за вих. № 396/22 та № 398/22 підтвердила готовність до передачі вертольотів у визначеному місці. Водночас в цих листах відповідач звернувся з проханням посприяти у найшвидшому прийнятті рішення щодо надання спеціального дозволу Національного банку України для відповідача з метою проведення валютних платежів для здійснення перельоту повітряних суден.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що з метою вильоту повітряних суден із заводськими номерами 94614 (UR-HLР), 93513 (UR-HLV) та 94917 (UR-HLS) з території Республіки Малі Компанія 17.03.2022, 17.03.2022, 22.03.2022, 28.03.2022 та 31.03.2022 подала до Центру координації повітряних сил Малі заявки на депозиціонування в Україну зазначених повітряних суден.

Проте дозвіл від Центру координації повітряних сил Малі на виліт вертольотів Мі-8МТ із номерами 94614 (UR-HLР), 93513 (UR-HLV) та 94917 (UR-HLS) відповідач так і не отримав.

19.03.2022 Компанія звернулася до Міністерства внутрішніх справ України з листом за вих. № 414/22, в якому запропонувала з метою недопущення затримок та затягування термінів повернення повітряних суден до МВС України та Національної гвардії України розглянути пропозицію про прийняття 8 (восьми) ідентичних повітряних суден, які будуть придбані відповідачем для передачі ВЧ НОМЕР_1 .

Листом за вих. № 7883/4/42-2022 МВС України повідомило відповідача, що готове розглянути пропозицію Компанії щодо заміни повітряних суден ідентичними повітряними суднами та запросило додаткову інформацію про ресурсні показники, технічне оснащення та можливості приведення до військового стану щодо кожного із запропонованих повітряних суден.

23.03.2022 відповідач надав ресурсні довідки щодо повітряних суден, які Компанія може передати на заміну витребуваним вертольотам.

Проте у листах за вих. № 9126/1/42-2022 від 08.04.2022 та № 9515/4/42-2022 від 14.04.2022 МВС України відмовилося від пропозиції відповідача щодо передачі ідентичних вертольотів.

01.04.2022 відповідач листом № 436/1 звернувся до Офісу підтримки ООН у Сомалі, в якому просив вжити необхідних заходів для отримання дозволу на виліт від Управління цивільної авіації Сомалі, а також дозволу на проліт від Кенійського Управління цивільної авіації у найкоротші терміни для повернення вертольотів в Україну.

У відповідь на цей лист Офіс підтримки ООН у Сомалі в листі від 04.04.2022 повідомив, що отримання дозволів на виліт повітряних суден Компанії від Управління цивільної авіації Сомалі не може бути здійснений без надання вертольотів з аналогічними можливостями.

Крім того, відповідач звернувся з листом за вих. № 435/22 від 01.04.2022 до Міністерства закордонних справ України, в якому просив надати допомогу дипломатичними каналами в отриманні дозволу на переліт повітряних суден із точок базування в Республіці Малі.

У відповідь на цей лист Міністерство закордонних справ України листом за вих. № 650/36-194/300-29721 від 29.04.2022 повідомило відповідача про вжиті заходи з прискорення отримання дозволів на переліт повітряних суден з Республіки Малі.

04.07.2022 Компанія в листі за вих. № 926/22 запропонувало Міністерству внутрішніх справ України розглянути пропозицію щодо викупу за ринковими цінами восьми повітряних суден, в тому числі повітряних суден із заводськими номерами 94614, 93513, 93512 та 94917, та врегулювання відповідного спору шляхом укладення мирової угоди. Проте відповіді на цю пропозицію Компанія не отримала.

02.08.2022 Київська торгово-промислова палата видала Компанії сертифікат № 3000-22-0506 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 4/12-ФС оренди повітряного судна Мі-8МТ № 93513 від 03.04.2012. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - з 20.03.2022; дата закінчення - тривають на 01.08.2022.

12.08.2022 Київська торгово-промислова палата видала Компанії сертифікат № 3000-22-0565 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 2/12-ФС оренди повітряного судна Мі-8МТ № 94614 від 03.04.2012. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - з 20.03.2022; дата закінчення - тривають на 12.08.2022.

15.08.2022 Київська торгово-промислова палата видала Компанії сертифікат № 3000-22-0575 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 5/12-ФС оренди повітряного судна Мі-8МТ № 94917 від 03.04.2012. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - з 20.03.2022; дата закінчення - тривають на 15.08.2022.

15.08.2022 Київська торгово-промислова палата видала Компанії сертифікат № 3000-22-0568 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 3/12-ФС оренди повітряного судна Мі-8МТ № 93512 від 03.04.2012. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - з 04.04.2022; дата закінчення - 01.08.2022.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.08.2022 згідно з приймально-здавальним актом № 6922132 Компанія передала, а ВЧ НОМЕР_1 прийняла вертоліт Мі8-МТВ-1 заводський номер 93512, переданий за договором оренди повітряного судна від 03.04.2012 № 3/12-фс.

Під час апеляційного провадження Компанія звернулася із заявою про часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та про закриття провадження у справі надало копії: приймально-здавального акта № 6923131 вертольота Мі-8МТВ-1 № 94917 від 03.05.2023, приймально-здавального акта № 6923132 вертольота Мі-8МТВ-1 № 94614 від 03.05.2023, приймально-здавального акта № 6923130 вертольота № Мі-8МТВ-1 № 93513 від 03.05.2023 та повідомила, що 03.05.2023 виконала оскаржуване рішення суду в частині повернення за договорами оренди повітряних суден та передала ВЧ НОМЕР_1 вертольоти.

ВЧ НОМЕР_1 повідомила апеляційний господарський суд, що 03.05.2023 комісія у складі представників ВЧ НОМЕР_1 та Компанії здійснила приймання-передачу повітряних суден № 94614, № 94917, № 93513, які є предметом спору у цій справі, та підписала відповідні акти, які ВЧ НОМЕР_1 надало до матеріалів справи (в копіях), а саме: приймально-здавальний акт № 6923131 вертольота Мі-8МТВ-1 № 94917 від 03.05.2023, приймально-здавальний акт № 6923132 вертольота Мі-8МТВ-1 № 94614 від 03.05.2023, приймально-здавальний акт № 6923130 вертольота Мі-8МТВ-1 № 93513 від 03.05.2023. Факт повернення Компанією повітряних суден (вертольотів), що є предметом спору у цій справі, ВЧ НОМЕР_1 учасниками справи не заперечується.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами оренди повітряних суден щодо своєчасного повернення повітряних суден (вертольотів) на вимогу ВЧ НОМЕР_1 Прокурор заявив до стягнення з відповідача 546 503,00 грн пені та 562 576,63 грн штрафу на підставі частини 2 статті 231 ГК України.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами 1, 2 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (частина 6 статті 283 ГК України).

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 526 ЦК України).

За визначенням статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (статті 218 ГК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених частиною 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Отже, чинне законодавство передбачає як право сторін встановити у договорі розмір неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеню), так і право застосовувати погоджені у договорі штрафні санкції у певному розмірі, обчисленому від вартості товару (у разі порушення негрошового зобов`язання).

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку змісту договорів оренди повітряних суден, урахувавши наведені положення законодавства, попередні судові інстанції установили, що у справі № 912/602/22, ВЧ НОМЕР_1 та Компанія умовами пунктів 10.6 договорів оренди повітряних суден погодили (передбачили), що за несвоєчасне повернення повітряного судна орендодавцю орендар несе відповідальність відповідно до вимог статті 785 ЦК України за весь час користування.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що передбачена статтею 785 ЦК України санкція (неустойка) є такою, що визначена спеціальною нормою права, яка регулює саме орендні правовідносини, має певні особливості у застосуванні порівняно з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та статті 549 ЦК України.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини невжиття орендарем належних заходів з повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Аналогічні правові висновки викладено об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17 та від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

Разом з цим колегія суддів акцентує увагу на тому, що 26.09.2023, тобто після подання керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону касаційної скарги у справі, судові рішення в якій переглядаються Верховним Судом, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/5033/22 (обставини в якій, а також предмет спору, зміст спірних правовідносин та частково склад учасників справи є аналогічними тим, що і у справі, яка розглядається), в якій сформульовано висновок, зокрема про те, що звільнення від відповідальності відповідно до положень статті 614 ЦК України означає, що особа не має зобов`язання із сплати неустойки (штрафу, пені), у такому разі не залишається суми коштів, яку він (боржник) має сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Ураховуючи фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та не спростовані у передбаченому законом порядку під час апеляційного перегляду, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що причини несвоєчасного повернення повітряних суден (вертольотів) є винятковими, тобто відсутня вина відповідача у невиконанні умов договорів оренди повітряних суден у частині їх неповернення, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у виді неустойки, у цьому разі сплати заявлених до стягнення Прокурором штрафу та пені.

Верховний Суд зауважує, що оскільки на сьогодні Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 у справі № 910/5033/22 (обставини в якій, а також предмет спору, зміст спірних правовідносин та частково склад учасників справи є аналогічними тим, що і у справі, яка розглядається) сформовано єдиний підхід до застосування положень частини 2 статті 231 ГК України, статті 785 ЦК України у взаємозв`язку із положеннями статті 614 ЦК України, якою передбачено звільнення від відповідальності у тому випадку, коли боржник доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання, а також те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що наведене спростовує посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21 та від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21 (щодо застосування положень частини 2 статті 193, частини 2 статті 231 ГК України) та від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21 та від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

5.4. Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі на обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частин 1, 2 статті 241, частин 1- 4 статті 269, частини 3 статті 277, частини 1 статті 278 ГПК України стосовно спірних правовідносин та їх взаємозв`язку, а саме щодо наявності підстав для виходу за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції з метою скасування судового рішення, яке набрало законної сили та учасниками справи не оскаржувалося, і закриття провадження у справі у відповідній частині через відсутність предмета спору на стадії апеляційного провадження, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правова позиція щодо закриття провадження, викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У даному випадку одним із предметів спору є вимоги про зобов`язання Компанії виконати зобов`язання за договорами оренди повітряного судена від 03.04.2012 № 2/12-фс, від 03.04.2012 № 3/12-фс, від 03.04.2012 №4/12-фс, від 03.04.2012 № 5/12-фс, а саме: передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольоти Мі-8МТ із заводськими номерами: 94614, 93512, 93513, 94917 за актами приймання-передачі.

Згідно зі статтею 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції встановив факт передання (повернення) ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольотів Мі-8МТ із заводськими номерами: 94614, 93513, 94917 за актами приймання-передачі від 03.05.2023 № 6923131, № 6923132, № 6923130. Зазначені обставини також визнано сторонами у справі.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 912/602/22 в частині задоволення вимог про зобов`язання Компанії:

виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 2/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 94614 за актом приймання-передачі;

виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 4/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 93513 за актом приймання-передачі;

виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 03.04.2002 № 5/12-фс, а саме передати ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертоліт Мі-8МТ із заводським номером 94917 за актом приймання-передачі та закриття провадження у справі в цій частині на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак, залишення без змін рішення суду першої інстанції про зобов`язання Компанії виконати зобов`язання за договорами оренди повітряних суден в частині передачі (повернення) ВЧ НОМЕР_1 у справному стані вертольотів Мі-8МТ, які повернуто на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, порушить принцип справедливості, а зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

У силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням. Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості врахувати встановлені фактичні обставини, оскільки відповідно до статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Подібного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/144/18, від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, що спростовує доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосовування положень частин 1, 2 статті 241, частин 1- 4 статті 269, частини 3 статті 277, частини 1 статті 278 ГПК України про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору на стадії апеляційного провадження.

Таким чином, не підтвердилася підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Звідси касаційна скарга є необґрунтованою, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 912/602/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ