ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1732/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмагеста" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" - Курений С. В.,

ОСОБА_1 - не з'явився,

Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" - Говоруха О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019

(головуючий суддя Радіонова О. О., судді Зубченко І. В., Чернота Л. Ф. )

та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2019

(суддя Чернова О. В. )

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмагеста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс"

про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016, укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.17.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альмагеста" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016, укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент укладання договору іпотеки від
15.08.2016 відповідач не був власником предмету іпотеки, що є підставою недійсності правочину.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.05.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016, укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105, відмовлено повністю.

4. Суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що на момент укладення спірного договору іпотеки від 15.08.2016 відповідачу належало на праві власності нерухоме майно, передане в іпотеку, з огляду на що підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 14.08.2019 Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить: у разі, якщо суд касаційної інстанції визнає, що оскаржувані рішення та постанова ухвалені з порушенням правил територіальної юрисдикції відповідно до ст. 310 ГПК України скасувати повністю постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2019 і передати справу повністю на новий розгляд за встановленою підсудністю - до Господарського суду міста Києва; у разі, якщо суд касаційної інстанції визнає, що оскаржувані рішення та постанова ухвалені без порушенням правил територіальної юрисдикції відповідно до ст. 311 ГПК України, зважаючи на неправильне застосування судами норм матеріального права, скасувати повністю постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2019, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили правила виключної підсудності, а також безпідставно не врахували, що на момент укладення спірного договору іпотеки від 15.08.2016 відповідачу належало на праві власності нерухоме майно, передане в іпотеку.

7.08.10.2019 ЗАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" подало заяву по судовій справі №905/1732/18, у якій, посилаючись на порушення судами правил територіальної юрисдикції, просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати повністю і передати справу повністю на новий розгляд за встановленою виключною підсудністю - до Господарського суду міста Києва.

8. Надавши оцінку вказаній заяві ЗАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс", Верховний Суд дійшов висновку про те, що така заява фактично є заявою про зміну касаційної скарги, яка подана з порушенням приписів ст. 298 ГПК України, а саме поза межами строку на касаційне оскарження та за відсутності доказів надіслання копій відповідних доповнень іншим учасникам справи.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 298 ГПК України Верховний Суд не враховує вказану заяву ЗАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. ТОВ "МТС" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

10.23.06.1999 між ТОВ "МТС" (покупець) та Організацією орендарів Виробничо- торгівельної фірми "Укрторгсервіс" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір купівлі-продажу від 23.06.1999), предметом якого відповідно до п. 1 є нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33. Зазначене майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1993, посвідченого у Першій Київській державній нотаріальній конторі 07.09.1993 та акта прийому-передачі від 20.10.1993 (п. 2 договору).

11. Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу від 23.06.1999 продавець підтверджує, що майно, зазначене у п. 1 цього договору, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою.

12. Договірна ціна відчужуваного майна визначена сторонами в розмірі ~money0~ Оплата вартості майна провадиться покупцем під час укладання цього договору, шляхом безготівкової оплати грошових коштів у розмірі, зазначеному у п. 4 цього договору (п.4,5 договору купівлі-продажу від 23.06.1999).

13. Згідно з п. 10 договору купівлі-продажу від 23.06.1999 право власності на майно, зазначене у п. 1 цього договору, від продавця до покупця переходить в день підписання сторонами цього договору.

14. Відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу від 23.06.1999 майно передається покупцеві в день підписання сторонами цього договору. Передача майна покупцю оформляється актом прийому-передачі майна.

15. Підписанням цього договору сторони засвідчують, що оплата майна здійснена покупцем у повному обсязі (п. 12 договору купівлі-продажу від 23.06.1999).

16. Згідно з п. 10 договору купівлі-продажу від 23.06.1999 право власності на майно, зазначене у п. 1 цього договору, від продавця до покупця переходить в день підписання сторонами цього договору.

17. Вказаний договір підписаний Головою ради Організації орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс" - Голуб Т. І. та директором ТОВ "МТС" - Роїк Я. Т. у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

18. Згідно з додатком № 1 до договору від 23.06.1999 "Перелік нерухомого майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.

Вільнюська, 33" передається: Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під'їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб. м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві.

19. Актом прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1999 Організація орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс" передало, а ТОВ "МТС" прийняло у власність майно: Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під'їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб. м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві.

20. В подальшому, 15.08.2016 між ТОВ "Альмагеста" (іпотекодержатель) та ТОВ "МТС" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки від
15.08.2016), умовами п. 1. якого визначено, що відповідно до укладеного між фізичною особою - ОСОБА_3 (позикодавець) та позичальником (фізичною особою - ОСОБА_1) договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012 та додаткових угод до нього, надалі - "договір позики", а також договору про відступлення права вимоги від 08.07.2016, що укладений між позикодавцем та іпотекодержателем, позичальник зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму позики в національній валюті України до 19.08.2016 в розмірі, що відповідає еквіваленту ~money2~ (один мільйон доларів США 00 центів) за офіційним курсом НБУ на дату повернення позики.

21. Згідно з п. 2 договору іпотеки від 15.08.2016 цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо повернення позичальником позики, сплати можливих пені, штрафів, збитків та будь-яких інших платежів за договором позики та всіма можливими додатковими угодами до нього, витрат на здійснення реалізації предмета іпотеки, а також виконання інших зобов'язань, передбачених договором позики або цим договором іпотеки (надалі - основне зобов'язання). Іпотека розповсюджується також на будь-яке збільшення суми основного зобов'язання.

22. У п. 3 договору іпотеки від 15.08.2016 сторони дійшли згоди про те, що іпотекодавець, з метою забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33, надалі "Предмет іпотеки", що в цілому складається з:

Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під'їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб. м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в будівлях та є власністю іпотекодавця.

23. Пунктом 4 договору іпотеки від 15.08.2016 встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої
15.08.2016 за індексом №65884165 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О. В., право власності іпотекодавця на предмет іпотеки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1000683280000), що зареєстроване 15.08.2016 (номер запису про право власності: 15917932), виникло на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.1999 та акта прийому-передачі від
23.10.1999, укладених між іпотекодавцем та Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс".

24. За приписами п. 8 вказаного договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін без врахування ПДВ становить - ~money1~

25. Іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму позики, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, штрані санкції, необхідні витрати на утримання предмета іпотеки, витрати на звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки тощо (п.12.3 договору іпотеки від 15.08.2016).

26. Відповідно до п. 21 договору іпотеки від 15.08.2016 цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання умов договору позики.

27. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О. В. та зареєстрований в реєстрі за реєстровим №2105.

28. За реєстровим номером 2106 зареєстровано заборону на відчуження нерухомого майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33, яке належить ТОВ "МТС".

29. Посилаючись на те, що на момент укладання договору іпотеки від 15.08.2016 відповідач не був власником предмету іпотеки, позивач наполягає на визнанні спірного правочину недійсним.

Позиція Верховного Суду

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

31. Щодо порушення правил виключної підсудності суд касаційної інстанції зазначає наступне.

32. Так, скаржник зазначає, що вимоги позивача у даній справі про визнання недійсним договору іпотеки стосуються забезпеченого іпотекою нерухомого майна, розташованого за межами територіальної юрисдикції Господарського суду Донецької області, а тому відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України вказаний спір підлягав розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна, а не за місцезнаходженням відповідача.

33. Згідно з ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням відповідача, якщо інше не встановлено ст. 27 ГПК України. Для цілей визначення підсудності відповідно до ст. 27 ГПК України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

34. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ч. 1 ст. 29 ГПК України.

35. Згідно з ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

36. Судами встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач (ТОВ "МТС") зареєстрований за адресою: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Будівельників, б.86, кв.46.

37. Предметом спору в даній справі є дійсність договору іпотеки, тобто предметом доказування у даному випадку є відповідність іпотечного договору на момент укладання вимогам закону (ст.ст.203, 215 ЦК України).

38. На відміну від даного спору, у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, предметом доказування є правомірність набуття або переходу права власності чи права користування майном від однієї особи до іншої за вже вчиненим правочином, коли зобов'язання за ним виконані повністю чи частково.

39. До позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) тощо.

40. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що правила виключної підсудності (ч. 3 ст. 30 ГПК України) не поширюються на позови, що виникають із зобов'язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава, іпотека тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

41. Таким чином, встановивши, що відповідач, ТОВ "МТС" зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3., суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що даний спір підсудний Господарському суду Донецької області.

42. Щодо висновків судів попередніх інстанцій по суті спору, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

43. Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

44. Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

45. Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону.

46. За змістом ст.ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.ст. 203, 215 ЦК України. Кожна з цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

47. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України.

48. Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

49. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України.

50. Позивач обґрунтовує недійсність договору іпотеки від 15.08.2016 тим, що на момент його укладення відповідач не був власником предмета іпотеки.

51. Разом з тим, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що відповідач (ТОВ "МТС") набув права власності на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 15.08.2016, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

53. Судами встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої 15.08.2016 за індексом №65884165 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О. В., право власності іпотекодавця (ТОВ "МТС") на предмет іпотеки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1000683280000) зареєстроване 15.08.2016 (номер запису про право власності: 15917932).

54. Отже, встановивши, що ТОВ "МТС" набуло право власності на предмет іпотеки на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999, який є дійсним, та право власності на спірне нерухоме майно 15.08.2016 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "МТС", тобто на момент укладення спірного договору іпотеки ТОВ "МТС" було власником предмету іпотеки, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним спірного договору іпотеки від
15.08.2016 є безпідставними та необґрунтованими.

55. Разом з тим, вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій безпідставно вдались до оцінки обставин справи на предмет правомірності набуття права власності на відповідне нерухоме майно Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс", оскільки вказані обставини виходять за межі предмета доказування у даній справі.

56. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

57. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті спору, але з мотивів, викладених у даній постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

58. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

60. Згідно з ч. 1 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

61. При цьому за замістом ч. 4 ст. 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні, зокрема, його мотивувальної частини.

62. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни судових рішень з мотивів наведених у цій постанові.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2019 у справі №905/1732/18 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від
24.07.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 13.05.2019 у справі №905/1732/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. О. Мамалуй