Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.09.2019 року у справі №922/2295/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Булгакової І. В., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" - не з'явився,

відповідачів - фізичної особи -підприємця Кундіус Світлани Олександрівни - Кундіус С. О. - фізична особа - підприємець, Цогоєва О. А., адвокат (ордер від
22.09.2019),

фізичної особи ОСОБА_1 - Цогоєва О. А., адвокат (ордер від 22.09.2019),

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кундіус Світлани Олександрівни

на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2019 (суддя Добреля Н. С. )

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 (колегія суддів: Барбашова С. В. (головуючий), Істоміна О. А., Пушай В. І.)

зі справи № 922/2295/18

за позовом публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - Банк)

до фізичної особи - підприємця Кундіус Світлани Олександрівни (далі - ФОП Кундіус С. О.),

фізичної особи ОСОБА_1 (далі - фізична особа ОСОБА_1)

про стягнення 971 740,68 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Банк звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Кундіус С. О. про стягнення 971 740,68 грн. заборгованості за договором про надання траншу від 30.09.2013 № 207.43953/FW207.506, який є невід'ємною частиною рамкової угоди від 30.09.2013 № FW 207.506.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2018 зі справи № 922/2295/18 до участі у справі в якості співвідповідача залучено фізичну особу ОСОБА_1 (поручителя за договором поруки від 30.09.2013 № 31371-ДП1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2019 зі справи № 922/2295/18 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позову, в якій позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 971 740,68 грн. заборгованості (з них: 924 804,67 грн. капіталу, 24 785,86 грн. процентів, 2763,54 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 19 386,61 грн. пені).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2019 зі справи № 922/2295/18, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, у задоволенні позову відмовлено частково; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 775 944,97 грн. заборгованості з капіталу, 24 785,86 грн. відсотків, 2763,54 грн. відсотків за неправомірне користування кредитом, 19 386,61 грн. пені, 12 343,21 грн. судового збору. В частині стягнення 107 929,80 грн. (4140 дол. США) - відмовлено. В іншій частині позову у сумі 41 712,00 грн. (1600 дол. США) - провадження у справі № 922/2295/18 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФОП Кундіус С. О., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи не встановили родові ознаки позики, яку Банк мав би видати за умовами кредитного договору; не встановили родові ознаки позики, яку Банк видав; не визначилися з валютою зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 2 статті 1047 ЦК України, частини 1 статті 1048 ЦК України, частин 1 , 3 статті 1049 ЦК України, частини 2 статті 1050 ЦК України, частини 1 статті 1054 ЦК України, якими встановлюється момент та спосіб переходу права власності на кредитні кошти.

Суд апеляційної інстанції встановив факт отримання відповідачем-1 кредиту у власність на підставі недопустимих доказів.

Судами не встановлені обставини щодо моменту виникнення права власності на грошові кошти, їх родових ознак, розміру отриманих грошових коштів, документу, який посвідчує ці обставини.

За твердженням скаржника, первинним документом у спірних правовідносинах згідно з частиною 2 статті 1047 ЦК України є меморіальний ордер, який містить зафіксований факт списання коштів з рахунку Банку та факт зарахування коштів на поточний рахунок Клієнта - позичальника, оскільки господарська операція з видачі кредиту є закінченою з моменту виникнення можливості розпорядження кредитними коштами.

Судами встановлені обставини, що мають істотне значення для справи не на підставі первинних документів, а за фактом їх відсутності.

Суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме, приписи статей 76, 77, 78, 79 ГПК України.

Судами допущені порушення норм процесуального права під час прийняття рішень про відмову в задоволенні клопотань відповідача-1 про витребування доказів та призначення судово-економічної експертизи у справі. Такою відмовою було допущено порушення прав відповідача-1 та принципів судового розгляду (принцип рівності сторін, верховенства права, змагальності сторін та пропорційності), наслідком чого стало несправедливе та незаконне судове рішення у справі.

Місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права в оцінці меморіального ордеру від 30.09.2013 № 187503633_198813674 як письмового доказу у справі.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Банк просив залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про необґрунтованість доводів касаційної скарги.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18.09.2013 Кундіус С. О. звернулася до позивача (Банку) із заявою про отримання кредиту (як фізичною особою - підприємцем), предметом якої (заяви) було прохання заявника розглянути питання про можливість надання кредиту у розмірі 45 000,00

USD строком на 60 місяців.

30.09.2013 Банком (кредитор) та ФОП Кундіус С. О. (позичальник) укладено рамкову угоду № FW207.506, у відповідності до умов якої кредитор здійснює кредитування позичальника на підставі кредитного договору.

30.09.2013 Банком (кредитор) та ФОП Кундіус С. О. (позичальник) укладено договір про надання траншу № 207.43953/FW207.506, відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 45 000 доларів США з процентною ставкою 9,90% (згідно з договором від 01.11.2016 № 2 про внесення змін до договору про надання траншу розмір процентної ставки збільшено до 10,79% річних) строком на 56 місяців (згідно з договором від 03.12.2014 № 1 про внесення змін до договору про надання траншу строк користування збільшено до 66 місяців).

Згідно з додатком від 25.03.2014 № 1 сторонами погоджено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким змінено дати та суми чергових платежів та перенесено сплату капіталу з 4-х чергових платежів.

Згідно з додатком від 25.04.2014 № 1 сторонами погоджено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату капіталу з чергового платежу на останній платіж по графіку.

Згідно з додатком від 03.09.2014 № 1 сторонами погоджено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежів на останній платіж по графіку.

03.12.2014 сторонами укладено Договір № 1 про внесення змін до договору про надання траншу, яким змінено строк користування кредитом до 66 календарних місяців від дати видачі кредиту включно та підписано відповідний графік погашення кредиту та процентів у новій редакції.

Згідно з додатком від 18.03.2015 № 1 сторонами укладено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежу на останній платіж по графіку.

Згідно з додатком від 03.09.2015 № 1 сторонами укладено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежу на останній платіж по графіку.

Згідно з додатком від 01.12.2015 № 1 сторонами укладено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежів на останній платіж по графіку.

Згідно з додатком від 29.04.2016 № 1 сторонами укладено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежів на останній платіж по графіку.

Згідно з додатком від 01.11.2016 № 1 сторонами укладено договір № 2 про внесення змін до договору про надання траншу, яким змінено вид відсоткової ставки - змінювана, та встановлено з 03.11.2016 по 03.10.2017 8% річних, весь інший період користування - 10,79% та підписано відповідний графік погашення кредиту, сплати процентів в новій редакції.

Згідно з додатком від 02.11.2017 №1 сторонами укладено нову редакцію Графіку повернення кредиту та сплати процентів, яким перенесено сплату тіла декількох чергових платежів на останній платіж по графіку.

У пункті 2 договору про надання траншу сторони, зокрема встановили: розмір кредиту - 45 000,00 доларів США, строк користування - 60 місяців від дати видачі кредиту включно. Сторони визначили також спосіб видачі кредиту - через продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора. Щодо процентів, то сторони погодили змінювану процентну ставку в розмірі 9,90% річних, виходячи із 360 календарних днів у році. Так, проценти, вказані у рядку 3 таблиці пункту 2 цього договору діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: проценти = Індекс Libоr 12 + 9,24%. Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів. Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у рамковій угоді. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, то проценти встановлюються на рівні максимального розміру. Кредитор зобов'язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів.

Після зміни процентної ставки кредитор повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому, сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису кредитора. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового графіка, у такому випадку, новий графік підписується обома сторонами. Кредитор повинен надіслати новий графік позичальнику не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати зміни процентів. Сторони підтверджують, що зміна процентів у даному порядку є погодженою, а тому буде вважатися такою, що здійснена за взаємною згодою і не є односторонньою. Зміна відбувається автоматично без необхідності отримання погоджень, вчинення додаткових дій, укладення додаткових договорів чи будь-яких інших документів та жодна із сторін не може в односторонньому порядку відмовитися від такої зміни. Позичальник погоджується, що неотримання повідомлення про зміну процентної ставки, нового графіка чи заперечення проти принципу його формування не може бути підставою для заперечення/недійсності зміни розміру процентів.

У пункті 3 договору про надання траншу сторони погодили, що кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - графік), що є додатком № 1 до цього договору, за умови сплати комісії за видачу кредиту.

Дата підписання графіка та дата видачі кредиту не можуть виходити за межі 10 банківських днів після набуття чинності цим договором. Позичальник уповноважує кредитора здійснити у день видачі кредиту продаж усієї суми кредиту на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) за курсом кредитора та зарахувати гривневий еквівалент проданої валюти на рахунок позичальника. Одночасно позичальник уповноважує кредитора здійснити договірне списання суми комісій кредитора та інших банків за операцію продажу валюти згідно з тарифами кредитора та суми інших витрат/втрат, пов'язаних даною операцією.

На підтвердження надання Банком кредиту, кредитором надано виписку з рахунку з
30.09.2013, відповідно до якої останнім було перераховано 368 460,00 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів від продажу 45 000,00 USD згідно кредитного договору № 207.43953/FW207.506 від 30.09.2013. Утримані комісії за видачу кредиту 5526,90 грн., за продаж валюти 1105,38 грн. Курс МВРУ 8,18800000.

Без ПДВ.

Також кредитором було надано меморіальний ордер № 18753633_198813671 від
30.09.2013, на підтвердження операції з продажу валюти на МВРУ згідно кредитного договору № 207.43953/FW207.506 від 30.09.2013.

У пункті 3.5 рамкової угоди зазначено, що кредит вважається виданим з моменту списання суми кредиту з відповідного рахунку кредитора з метою видачі кредиту, а при видачі овердрафту - з моменту виникнення дебетового сальдо поточного рахунку позичальника.

Відповідно до умов договору про надання траншу, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій рамковою угодою. Дата останнього платежу згідно з графіком може відрізнятися від дати спливу строку користування кредитом, вказаного у пункті 2 цього договору, але не більше ніж на 7 календарних днів (пункт 4 договору про надання траншу).

Погашення усіх грошових зобов'язань позичальника за цим договором здійснюється шляхом зарахування коштів на визначені кредитором рахунки у черговості, вказаній рамковою угодою (пункт 5 договору про надання траншу).

У рамковій угоді визначено порядок погашення грошових зобов'язань. Так, погашення грошових зобов'язань здійснюється у строк, порядку, черговості, валюті та розмірі, які встановлені угодою та кредитними договорами шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок. Строк виконання зобов'язань по сплаті процентів, неустойки, комісій, витрат пов'язаних з укладенням, виконанням, припиненням договорів та погашенням заборгованості вважається таким, що настав з моменту їх нарахування. Погашення грошових зобов'язань відбувається відповідно до правил, встановлених угодою і кредитними договорами незалежно від зміни курсів валюти та будь-яких інших обставин, якщо інше прямо не передбачено законодавством (пункт 7.1 рамкової угоди).

Грошові зобов'язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов'язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора (пункт 7.2 рамкової угоди).

Погашення кредиту та процентів здійснюється у валюті кредиту, а комісій, неустойки та інших платежів - у національній валюті, якщо інше не визначено угодою чи кредитним договором. Якщо розмір комісій, неустойки та інших платежів обчислюється у відсотках від визначеної суми у іноземній валюті, або виражені у іноземній валюті, то погашення здійснюється у національній валюті за офіційним курсом НБУ гривні до даної іноземної валюти на дату їх нарахування. Якщо комісія розраховується від суми кредиту, що підлягає продажу на МВРУ, то розмір комісії обчислюється від суми у гривнях, яка отримана в результаті такого продажу.

Коливання валютних курсів не може бути підставою для зміни правил погашення грошових зобов'язань Позичальника, валюти виконання зобов'язань, зміни правил визначення еквіваленту грошових зобов'язань, застосування курсу валюти, який діяв на дату видачі кредиту тощо (пункт 7.3 рамкової угоди).

Погашення грошових зобов'язань здійснюється протягом операційного часу кредитора у день, що визначений кредитними договорами як день настання строку погашення (платежу). Якщо цей день не є банківським днем, погашення здійснюється не пізніше наступного за цим днем банківського дня (пункт 7.4 рамкової угоди).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання усіх грошових зобов'язань позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, вимоги кредитора погашаються у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного у розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено кредитним договором чи кредитором: 1) витрати кредитора, пов'язані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за неправомірне користування кредитом; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит, 8) інші грошові зобов'язання (пункт 7.7 рамкової угоди).

Відповідно до пункту 7.8 рамкової угоди сторони погодили, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора з розрахунком заборгованості. Такий розмір заборгованості сторони погоджуються вважати безспірним, поки позичальником не буде доведено протилежне.

У пункті 8.2 рамкової угоди встановлені підстави, за наявності яких кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту, зокрема, й у разі прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 банківські дні.

Згідно з пунктом 8.3 рамкової угоди вимога кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір кредитора вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому пунктом 12.2 угоди. У випадку неможливості надати вимогу позичальникові така вимога може бути пред'явлена його поручителям.

У відповідності до пункту 8.4 цієї угоди, позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед Банком 30.09.2013 Банком (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 31371-ДП1, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання своїх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що розмір зобов'язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з рамкової угоди та укладених на її підставі кредитних договорів визначається з урахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування.

Пунктом 4.2 договору поруки передбачено, що договір вступає в силу з моменту його укладення і діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту його, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором.

У зв'язку з тим, що позичальник порушив умови рамкової угоди та договору про надання траншу, а саме з порушенням графіку погашення заборгованості здійснював платежі, кредитор 18.04.2018, на підставі пункту 8.2 рамкової угоди, направив ФОП Кундіус С. О. вимогу про повне дострокове погашення кредиту, в якій просив погасити існуючу заборгованість та здійснити повне дострокове погашення кредиту, що складає: 1445,82 дол. США - борг по капіталу, 664,89 дол. США - борг по процентам, 6,26 дол. США - проценти за неправомірне користування кредитом, 34026,50 дол. США - капітал дострокового погашення, 760,05 грн. - пеня.

Крім того, 18.04.2018 кредитором направлено поручителю за кредитним договором вимогу № 1-2/18/1803 про виконання зобов'язань за договором поруки.

ФОП Кундіус С. О. та фізична особа ОСОБА_1 (поручитель) заборгованість за договором про надання траншу не сплатили (з урахуванням наявності зобов'язань у поручителя за договором поруки від 30.09.2013 № 31371-ДП1), що стало підставою для звернення Банка до суду з позовом про солідарне стягнення з ФОП Кундіус С. О. та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

стаття 509:

- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

стаття 526:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

стаття 610:

- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

пункт 3 частини першої статті 611:

- у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

частина перша статті 612:

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

частина перша статті 1046:

- за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості;

частина перша статті 1048:

- позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики;

частини перша, третя статті 1049:

- позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;

- позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок;

частина друга статті 1050:

- якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів;

частини перша, друга статті 1054:

- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;

- до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

стаття 553:

- за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

- порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

- поручителем може бути одна особа або кілька осіб;

частини перша, друга статті 554:

- у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;

- поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ГПК України:

частина друга статті 4:

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених
ГПК України;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

пункт 1 частини першої статті 20:

- господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

пункт 2 частини другої статті 231:

- господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для солідарного стягнення заборгованості з ФОП Кундіус С. О. та з фізичної особи ОСОБА_1 (як з поручителя) за договором про надання траншу від
30.09.2013 № 207.43953/FW207.506, який є невід'ємною частиною рамкової угоди від
30.09.2013 № FW 207.506

Судами попередніх інстанцій встановлено, що стороною основного зобов'язання є юридична особа, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов'язані. З дати набрання чинності ГПК України в редакції чинній з
15.12.2017, господарські суди розглядають спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статтею 193 Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі укладеної Банком та відповідачем -1 рамкової угоди № FW207.506, договору про надання траншу, останньому було перераховано на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 368 460,00 грн. із призначенням платежу: перерахування коштів від продажу 45 000,00 USD згідно кредитного договору № 207.43953/FW207.506 від
30.09.2013. Утримані комісії за видачу кредиту 5526,90 грн., за продаж валюти 1105,38 грн. Курс МВРУ 8,18800000. Без ПДВ.

Спосіб видачі кредиту саме через продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора встановлено безпосередньо умовами договору про надання траншу, чим спростовується твердження відповідачів щодо невиконання Банком зобов'язань за рамковою угодою та договором про надання траншу, у зв'язку з видачею кредиту саме у гривні, а не в доларах США.

Судами встановлено, що продаж Банком кредитних коштів у розмірі 45 000 дол. США на МВРУ підтверджується меморіальним ордером від 30.09.2013 № 18753633_198813671.

Відповідач-1, у свою чергу, погашення тіла кредиту та процентів згідно графіку, затвердженого сторонами у додатковій угоді до кредитного договору, не здійснив.

Водночас право позивача в частині заявлених до стягнення 4140,00 доларів США (еквівалент 107 929,80 грн. з урахуванням курсу валют, за яким позивачем було здійснено розрахунок боргу - 26,07 грн. ) не є порушеним, оскільки відповідні кошти були сплачені відповідачем-1 до звернення позивача з позовом до суду, що є підставою для відмови в позові у цій частині позовних вимог.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем-1 сплачено частину заборгованості в розмірі 1600 доларів США (еквівалент 41 712,00 грн. з урахуванням курсу валют, за яким позивачем було здійснено розрахунок боргу - 26,07 грн. ) після звернення позивача з позовом до суду, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Що ж до решти заявленої до стягнення суми основного боргу, то з урахуванням здійснених відповідачем-1 платежів, заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 29 732,32 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 775 162 грн. і підлягає стягненню солідарно з ФОП Кундіус С. О. та з фізичної особи ОСОБА_1 (як з поручителя за договором поруки від 30.09.2013 № 31371-ДП1).

З огляду на те, що сторонами рамкової угоди передбачено нарахування відсотків з дати виникнення заборгованості до дати повного його погашення; беручи до уваги відсутність доказів погашення заборгованості по кредиту в повному обсязі, а також сплату відповідачем-1 щомісячних платежів за кредитом з порушенням графіку погашення заборгованості, що згідно з пунктами 10.2,10.4 рамкової угоди є підставою для нарахування пені (неустойки), - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, відсотків за неправомірне користування кредитом та пені за час прострочення є правомірним.

Доводи касаційної скарги безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції у розгляді справи неправильно застосував приписи статті 1046 ЦК України, частини 2 статті 1047 ЦК України, частини 1 статті 1048 ЦК України, частин 1 , 3 статті 1049 ЦК України, частини 2 статті 1050 ЦК України, частини 1 статті 1054 ЦК України не знайшло свого підтвердження у розгляді касаційної скарги ФОП Кундіус С. О.

Посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій у розгляді справи не встановили родові ознаки позики, яку Банк мав би видати за умовами кредитного договору; не встановили родові ознаки позики, яку Банк видав, не визначилися з валютою зобов'язання, спростовується змістом оскаржуваних судових рішень та встановленими судами обставинами справи щодо наявності договірних відносин між відповідачем-1 та позивачем щодо надання кредиту, на виконання умов якого Банк перерахував на рахунок відповідача-1 368 460,00 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів від продажу 45 000,00 USD згідно кредитного договору №
207.43953/FW207.506 від 30.09.2013. Утримані комісії за видачу кредиту 5526,90
грн., за продаж валюти 1105,38 грн. Курс МВРУ 8,18800000. Без ПДВ. При цьому спосіб видачі кредиту саме через продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора погоджений сторонами за умовами договору.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, продаж Банком кредитних коштів у розмірі 45 000 доларів США на МВРУ підтверджується меморіальним ордером від 30.09.2013 № 18753633_198813671 (як первинним документом, який підтверджує списання коштів з одного рахунку та зарахування на інший у певному банку), що містить номер, дату, суму, номери рахунків платника та одержувача, призначення платежу, печатку банка та підпис.

Твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції встановив факт отримання відповідачем-1 кредиту у власність на підставі недопустимих доказів та посилання на те, що судами встановлені обставини, які мають істотне значення для справи не на підставі первинних документів, а за фактом їх відсутності, Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки факт одержання кредитних коштів відповідачем-1 встановлений судами попередніх інстанцій на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Зазначеним спростовується довід скаржника про те, що суди попередніх інстанцій у розгляді справи порушили норми процесуального права, а саме, приписи статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, а також довід скаржника про те, що місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права в оцінці меморіального ордеру від
30.09.2013 № 187503633_198813674 як письмового доказу у справі.

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права під час прийняття рішень про відмову в задоволенні клопотань відповідача-1 про витребування доказів та призначення судово-економічної експертизи у справі, Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки, як мотивовано зазначено у розгляді справи судом апеляційної інстанції, поставлені ФОП Кундіус С. О. на розгляд експерта питання не потребували спеціальних знань, а суд мав можливість самостійно надати правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, які були належними та достатніми для прийняття рішення у справі.

Також Суд звертає увагу скаржника на те, що в силу приписів частини 2 статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. У розгляді цієї справи Судом таких порушень не встановлено.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, "Нєлюбін проти Російської Федерації" від 02.11.2006) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цій справі судом касаційної інстанції не виявлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, ФОП Кундіус С. О. не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових рішень зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Кундіус С. О. залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій зі справи - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ФОП Кундіус С. О., оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 зі справи № 922/2295/18 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кундіус Світлани Олександрівни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Зуєв