Історія справи

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2151/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Тищенко А. І., Коробенко Г. П.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 (суддя Ковтун С. А.)

за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

до Чернівецької обласної ради,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Державний реєстратор комунального підприємства ?Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації? Пендюр Тарас В`ячеславович;

2) Обласне комунальне некомерційне підприємство ?Чернівецька обласна психіатрична лікарня?,

про визнання неправомірним та скасування рішень, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (далі - Комітет міськради) звернувся до суду із позовом до Чернівецької обласної ради (далі - Облрада), в якому просив:

1) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 об 11:50:46 індексний номер 48578811, прийняте реєстратором Пендюром Т. В., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. М Мусоргського, 2, площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) за Територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради та скасувати державну реєстрацію права на цю ділянку (номер запису про право власності 33130763 від 05.09.2019 14:51:45);

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 об 12:14:45 індексний номер 48579665, прийняте реєстратором Пендюром Т. В., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) за Територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради та скасувати державну реєстрацію права на цю ділянку (номер запису про право власності 33131284 від 05.09.2019 14:54:39);

3) припинити право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради на земельні ділянки за адресою м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8, 5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0, 5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206).

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці (з 01.01.2021 Чернівецької міської територіальної громади) в силу її територіального розташування в межах населеного пункту в м. Чернівці, а реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням законодавства України, оскільки ним неправильно застосовано вимоги статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою передбачено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності та, відповідно, здійснив реєстрацію за неіснуючим суб`єктом цивільного права, чим обмежив правомочність позивача щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, відмовлено у задоволенні позову.

2.2 Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вказав, що спірні земельні ділянки розташовані у межах міста Чернівців та їхнім власником є територіальна громада м. Чернівців. Чернівецька обласна рада не є представником територіальної громади м. Чернівців та не здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

2.3 Однак Комітет міськради не є органом, якому належить право на звернення до суду з позовом про захист права територіальної громади м. Чернівців за належні їй земельні ділянки. Правом на звернення до суду за захистом права комунальної власності на земельні ділянки, як речового права, належить відповідній раді, яка від імені та в інтересах територіальних громад здійснює це право.

2.4 Це право не охоплюється правом виконавчого комітету звертатися до суду у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яке пов`язано зі здійсненням комітетом наданих законом повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, тобто компетенції, яка пов`язана з виконанням публічних завдань. Здійснення територіальною громадою права комунальної власності носить характер цивільно-правових відносин, територіальна громада виступає у цих відносинах рівним учасником та носієм майнової самостійності, здійснює це право від імені та в інтересах територіальних громад відповідної ради, яка і наділена правом на звернення до суду за його захистом.

2.5 З урахуванням викладеного, суд першої інстанції відмовив у застосуванні до спірних правовідносин наслідків пропуску позовної давності.

2.6 Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду, погодився з такими висновками. Крім того, зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Чернівецька міська рада (далі - міська рада) делегувала відповідні функції Комітету міськради.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 18-1, пункту 4 частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо повноважень виконавчих органів (виконавчих комітетів) сільських, селищних, міських рад звертатися до суду з метою захисту права комунальної власності на землю шляхом оскарження актів державних органів що порушують права територіальної громади;

- за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо наслідків невиконання судами першої та апеляційної інстанції під час повторного розгляду справи вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, у зв`язку із ухваленням рішення з мотивів, які вже були оцінені судами під час першого розгляду справи.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 09.09.2019 державним реєстратором КП "Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації" Пендюром Т. В. прийняті рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності (форма власності комунальна) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради на дві земельні ділянки площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206), які розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського Модеста, земельна ділянка 2 .

4.2 Обґрунтовуючи позов у даній справі Комітет міськради посилався на те, що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці (з 01.01.2021 Чернівецької міської територіальної громади), заперечуючи таким чином відповідне право Облради.

4.3 Колегія суддів зазначає про те, що у справі № 910/2273/20 Господарський суд міста Києва вже розглядав спір за позовом міської ради, яка діяла в інтересах територіальної громади, і у вказаній справі оспорювалося право власності Облради на ті ж самі земельні ділянки, право на які Комітет міськради заявляє фактично від імені цієї ж територіальної громади у межах справи, що переглядається у касаційному порядку. Рішення суду у справі № 910/2273/20 міська рада не оскаржувала і воно набрало законної сили.

4.4 Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є обов`язковість судового рішення.

4.5 Згідно 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

4.6 Відповідно до положень частини 1 статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

4.7 Враховуючи викладене суд касаційної інстанції зазначає, що поданий позов Комітетом сільради спрямований на захист не власних прав (інтересів) у межах реалізації передбачених законом прав та обов?язків виконавчого органу, що входить до системи місцевого самоврядування, а територіальної громади, від імені якої господарський суд вже вирішував спір щодо тих самих земельних ділянок за позовом міської ради у справі № 910/2273/20.

4.8 Отже, позивач намагається у невстановленому процесуальним законодавством порядку, а тому у незаконний спосіб, домогтися перегляду висновків суду, викладених у судовому рішенні зі справи № 910/2273/20, звернення Комітету із позовом у даній справі суперечить наведеним вище приписам Конституції України щодо обов`язковості судового рішення.

4.9 Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.10 За наведених обставин Касаційний господарський суд, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті судові рішення залишити без змін. За вказаних обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому, враховуючи викладене, доводи скаржника, які викладені ним у касаційній скарзі, не дають правових підстав для формулювання висновку Верховного Суду з порушених скаржником питань.

4.11 Відповідно до приписів частини 4 статті 129, пункту "в" частини 3 статті 315 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 308 311 315 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради у справі № 910/2151/22 задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов