Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.06.2018 року у справі №904/9173/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9173/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 29.03.2018

у складі колегії суддів: Березкіної О.В. (головуючого), Чимбар Л.О., Антоніка С.Г.

у справі № 904/9173/17

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д"

про стягнення 11 461 468,63 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі по тексту - ПАТ КБ "Приватбанк", позивач, заявник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д" (далі по тексту - ТОВ "КОМО-Д", відповідач, скаржник) про стягнення 11 461 468,63 грн, з яких: 2 754 554,17 грн - заборгованість за кредитом, 1 566 177,32 грн - заборгованість за процентами, 6 273 977,07 грн - заборгованість з комісії, 728 032,36 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 24.01.2017 по 25.09.2017, 1 000,00 грн - фіксована частина, 137 727,71 грн - штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.

2. Разом з позовною заявою 24.10.2017 представник позивача надіслав на адресу господарського суду клопотання про забезпечення позову, яким просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ "КОМО-Д", а саме: комплекс, база відпочинку "Піщанка", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Чкалова, 65б., посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором; має заборгованість; відповіді на претензії щодо її погашення не надає; на поточному рахунку умисно не залишає грошових коштів, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів, а тому враховуючи значний розмір позовних вимог та небажання відповідача виконувати зобов'язання, є підстави вважати, що в разі задоволення позову виконання рішення господарського суду буде неможливим, оскільки справа в суді розглядається певний час, який дасть можливість відповідачу розпорядитись цим майном.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 у даній справі, в задоволенні клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову - відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що комплекс база відпочинку "Піщанка" не стосується предмету позову, а тому арешт на це майно не може бути накладено. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зазначені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

5. Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17 задоволено апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк". Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 про відмову у забезпеченні позову у справі № 904/9173/17 - скасовано. Заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову - задоволено. Забезпечено позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "КОМО-Д" шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, а саме: комплекс відпочинку "Піщанка", розташований у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області по вулиці Чкалова 65 б.

7. Задовольняючи заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором; наявність заборгованості; відсутність відповіді на претензії банку щодо погашення цієї заборгованості та відсутність грошових коштів на поточних рахунках, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів, у разі невжиття заходів забезпечення позову, у подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

7.1 Також колегією суддів апеляційної інстанції зазначено, що справа в суді розглядається певний період часу, за який відповідачем можуть бути вчинені певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливе.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 18.04.2018 ТОВ "КОМО-Д" через Дніпропетровський апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 18.04.2018 вих. № 18/04 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17, підтвердженням чого є вхідний штамп Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

9. 16.05.2018, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), справа № 904/9173/17 Господарського суду Дніпропетровської області разом з вказаною касаційною скаргою ТОВ "КОМО-Д" передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9173/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.05.2018.

11. 22.05.2018 до Верховного Суду від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "КОМО-Д" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17.

12. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/9173/17 за касаційною скаргою ТОВ "КОМО-Д" від 18.04.2018 вих. № 18/04 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018. Призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "КОМО-Д" від 18.04.2018 вих. № 18/04 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено ПАТ КБ "Приватбанк" в задоволенні заперечень проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "КОМО-Д" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17.

Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб, які подали касаційну скаргу

13. Не погоджуючись з прийнятою Дніпропетровським апеляційним господарським судом постановою від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17, ТОВ "КОМО-Д" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 у справі № 904/9173/17, якою відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову, залишити в силі.

14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

14.1 ПАТ КБ "Приватбанк" було подано позов про стягнення грошових коштів за кредитним договором, а не позов про визнання права власності на нерухоме майно, чи про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки, тощо. Нерухоме майно, яке є предметом заходів забезпечення позову, в іпотеці у ПАТ КБ "Приватбанк" не перебуває, інші обтяження банком та іншими особами не накладено.

14.2 Враховуючи зазначене та те, що комплекс база відпочинку "Піщанка" не відноситься до предмету позову, арешт на це майно не може бути накладено.

14.3 Заявлені заходи забезпечення не є співмірними із заявленими позивачем вимогами та знаходяться за межами предмету позову.

14.4 Накладення арешту на нерухоме майно, а саме комплекс база відпочинку "Піщанка", призвело до порушення норм передбачених ст. 41 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ст. 321 ЦК України.

14.5 На думку скаржника оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята також із порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 136, п. 1 ч. 1 ст. 137, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. 10.07.2018 до суду касаційної інстанції від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "КОМО-Д" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у даній справі, в якому банк просив відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "КОМО-Д" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "КОМО-Д" підлягає задоволенню, з наступних підстав.

17. Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

19. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

20. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

21. Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

22. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

23. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

25. Задовольняючи в оскаржуваній постанові клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції здійснив лише формальне посилання на наявність підстав вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, у подальшому може істотно ускладнитись чи стати неможливим виконання рішення суду, і не навів жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

25.1 Колегією суддів апеляційної інстанції не мотивовано яким чином вжиття саме такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно відповідача буде гарантією виконання рішення суду, у разі винесення рішення на користь позивача, як і не зазначено, яким чином обґрунтовує сам заявник вжиття такого заходу забезпечення позову.

25.2 Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 29.03.2018, не містить висновків щодо наявності та оцінки доказів, поданих ПАТ КБ "Приватбанк", в обґрунтування причини звернення із клопотанням про забезпечення позову та для підтвердження наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує вирішення питання про забезпечення позову шляхом застосування відповідних заходів забезпечення позову.

25.3 Висновки апеляційного господарського суду, як і доводи клопотання ПАТ КБ "Приватбанк", що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором; наявність заборгованості; відсутність відповіді на претензії банку щодо погашення цієї заборгованості та відсутність грошових коштів на поточних рахунках, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів, у разі невжиття заходів забезпечення позову, у подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ґрунтуються на припущеннях, не підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак, посилання в клопотанні на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є та не могло бути достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

26. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відсутність на поточних рахунках відповідача коштів не є підставою та не свідчить про наявність підстав стверджувати, що виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, буде ускладненим чи стане неможливим, оскільки згідно вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

27. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

28. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

30. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

31. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

32. Враховуючи все вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах права висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної від 29.03.2018 підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції від 20.12.2017 про відмову в задоволенні клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову підлягає залишенню в силі.

33. Щодо доводів, зазначених позивачем - ПАТ КБ "Приватбанк", у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КОМО-Д", колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що вказані доводи є ідентичними доводам клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову.

Судові витрати

34. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

34.1 Враховуючи, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17 підлягає скасуванню, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - ПАТ КБ "Приватбанк".

34.2 Відповідно до статті 129 ГПК України, з позивача - ПАТ КБ "Приватбанк" на користь відповідача - ТОВ "КОМО-Д" підлягає стягненню 1 600,00 грн судових витрат за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 3, 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д" від 18.04.2018 вих. № 18/04 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 904/9173/17 скасувати, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 у справі № 904/9173/17 - залишити в силі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, Код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, Код ЄДРПОУ 35341245) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 копійок судових витрат за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко