Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №910/5219/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/5219/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 23.11.2017

у складі колегії суддів: Корсакової Г.В. (головуючого), Яковлєва М.Л., Скрипки І.М.

у справі № 910/5219/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕВЕ"

про стягнення 190 764,27 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до приватного підприємства "КАДЕВЕ" про стягнення 190 764,27 грн., з яких 181 044,02 грн. основного боргу, 9 720,25 грн. пені.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1909/1 від 19.09.2016, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 181 044,02 грн., за прострочення сплати якої нарахована пеня в розмірі 9 720,25 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/5219/17 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕВЕ" (далі- ТОВ "КАДЕВЕ", позивач, апелянт) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (далі - ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", відповідач) основний борг у сумі 181 044,02 грн., пеню в сумі 9 720,25 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 861,46 грн.

4. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що строк оплати вартості наданих послуг перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування імпортного вантажу за договором, відповідно до пункту 4.1.3. останнього, настав, проте, доказів оплати наданих послуг в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №1909/1 від 19.09.2016 в розмірі 181 044,02 грн. - обґрунтованою. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання з сплати боргу по договору, судом першої інстанції присуджено до стягнення 9 720,25 грн. пені.

5. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАДЕВЕ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/5219/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/5219/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕВЕ" на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/5219/17 - задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/5219/17 - скасовано і прийнято нове рішення яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕВЕ" про стягнення 181 044,02 грн. основного боргу та 9 720,25 грн. пені - відмовлено повністю.

7. Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

7.1 19.09.2016 між позивачем - ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", як експедитором, та відповідачем - ТОВ "КАДЕВЕ", як клієнтом, укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1909/1 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого клієнт доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортного та транзитного вантажу по території України та в міжнародному просторі, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за погодженням сторін.

7.2 Пунктом 1.2 договору визначено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов'язані з виконанням даного догвору, встановлюються за згодою сторін.

7.3 Відповідно до пункту 1.3. договору встановлено, що під кожне конкретне перевезенням клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), планована дата надання вантажу відправником, типу транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосуються організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.

7.4 У відповідності до договору, експедитор зобов'язався після надання послуг скласти акт виконаних робіт (послуг) і надати клієнту (підпункт 2.1.6 пункту 2.1), а також експедитор має право надавати клієнту усі види траснпортно-експедиторських послуг, вт.ч. передбачених статтею 8 Закону України "Про траснпортно-експедиторську діяльність" (підпункт 2.2.5 пункту 2.2.).

7.5 Згідно з умовами договору, клієнт зобов'язався своєчасно оплачувати послуги експедитора (підпункт 3.1.8. пункту 3.1), підготувати заявку з урахуванням положень пункту 1.3 договору (підпункт 3.1.10 пункту 3.1).

7.6 Пунктом 4.1 договору сторонами узгоджено наступний порядок розрахунків:

- перелік послуг, які надаються, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін (підпункт 4.1.1);

- експедитор погоджує перелік послуг з клієнтом, оплата яких проводиться при наявності письмового (факс, електронна пошта) підтвердження клієнтом вартості даних послуг (підпункт 4.1.2);

- клієнт сплачує при перевезенні вантажу в режимі імпорт - платежі, які підлягають оплаті за надані послуги по перевезенню вантажу морським транспортом та супутні витрати, які пов'язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір), протягом 3 банківських днів від дати достаки вантажу на митний термінал за місцем акредитації клієнта, при обов'язковому в розпорядженні експедитора залогового вантажу клієнта. Послуги банку за перерахування грошових коштів сплачує клієнт (п.п. "а" підпункту 4.1.3);

- клієнт сплачує узгоджені платежі, які підлягають сплаті експедитору, автомобільному та/або залізничному перевізнику (при наземній доставці вантажу), проводяться протягом 3 банківських днів від дати доставки вантажу на митний термінал за місцем акредитації клієнта, при обов'язковому в розпорядженні експедитора заставного вантажу клієнта (п.п. "б" підпункту 4.1.3);

- розрахунки проводяться клієнтом на підставі виставлених/виданих експедитором рахунків. При цьому, якщо у експедитора втрачається можливість контролювати вантаж, який знаходиться у нього в процесі транспортування/експедирування, в т.ч. як утримання/застави, як забезпечення виконання клієнтом своїх фінансових зобов'язань, клієнт оплачує послуги експедитора протягом трьох календарних днів з моменту виставлення/видання рахунку, і експедитор надає послуги тільки після повного отримання експедитором, від клієнта оплати всіх належних сум і витрат по вже наданими послугами експедитора, а також після повної передоплати послуг з доставки такого вантажу клієнту, вантажоодержувачу (підпункт 4.1.4);

- виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (підпункт 4.1.6);

- плата експедитору вказується в додатках до даного договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа (підпункт 4.1.7).

7.7 Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 договору визначено, що вантаж вважається прийнятим клієнтом з моменту підписання відповідного товаросупровідного документа.

7.8 Згідно підпункту 5.3.4. пункту 5.3 договору у випадку несвоєчасного здійснення клієнтом оплати по виставленим рахункам експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожен день та за весь час такого прострочення.

7.9 Термін дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на один кожний наступний календарний рік (пункт 7.1. договору).

7.10 Пунктом 7.3 договору визначено, що даний договір включає в себе як даний документ, так і всі інші документи (акти виконаних робіт, рахунки - фактури, заявки клієнта, інше), на підставі яких визначається перелік послуг, які надаються експедитором, їх вартість та інші умови договору.

7.11 Згідно з пунктом 7.8 договору, всі повідомлення, додатки та доповнення до даного договору, в т.ч. даний договір, передані шляхом факсимільного або інтернет-зв'язку, мають юридичну силу при умові погодження їх з іншою стороною.

7.12 Позивачем до матеріалів справи надано копію заявки № 10 від 30.12.2016, на якій міститься напис, що вона є додатком до договору № 1909/1 від 19.09.2016, і яка містить дані, що позивач, виступаючи як клієнт, а товариство Бекристон, виступаючи як експедитор, склали заявку про послуги та їх вартість по перевезенню контейнерів №№ TCNU4955760, ZCSU8689160, ZCSU8816201, ZCSU8825754: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 1 806,00 дол. США, транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 2 520,00 дол. США, навантажувально-розвантажувальні роботи на території України - 1 920,00 дол. США, експедиторська винагорода - 280,00 дол. США, а разом - 6 526,00 дол. США. Також, вказана заявка містить дані про те, що відправником вантажу є "Polymer Logistik (Israel) Ltd", а одержувач - ТОВ "КАДЕВЕ", пункт доставки: Kiev, customs 4х40*НС: 08132 Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул.. Київська, 13; вивантаження 4х40*НС: 08132 Київська обл., м.Бровари, вул. Кутузова, 61.

7.13 Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надано, дослідивши копії міжнародних товарно-транспортних накладних (СMR) суд апеляційної інстанції встановив:

- у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) № 056494 в графі 1 "Відправник" зазначено "Polymer Logistik Ltd", в графі 2 "Одержувач" зазначено ТОВ "КАДЕВЕ"; в графі 3 "Місце розвантаження" зазначено: Київська обл. м.Бровари, вул. Кутузова,18/7; в графі 16 "Перевізник" зазначено ТОВ "Ламан Транс-Експрес"; наявний відбиток штампу Одеської митниці "під митним контролем"; при цьому, судом встановлено, що в графі 24 "Вантаж одержано" міститься напис "від руки" (дослівно) "груз прийнято, 11.01.2017" та міститься підпис без зазначення особи, яка його вчинила, а також вказаний підпис не посвідчено печаткою одержувача;

- у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) № 056495 в графі 1 "Відправник" зазначено "Polymer Logistik Ltd", в графі 2 "Одержувач" зазначено ТОВ "КАДЕВЕ"; в графі 3 "Місце розвантаження" зазначено: Київська обл. м.Бровари, вул. Кутузова,18/7; в графі 16 "Перевізник" зазначено ТОВ "Ламан Транс-Експрес"; наявний відбиток штампу Одеської митниці "під митним контролем"; при цьому, судом встановлено, що в графі 24 "Вантаж одержано" міститься напис "від руки" (дослівно) "груз прийнято, 12.01.2017" та міститься підпис без зазначення особи, яка його вчинила, а також вказаний підпис не посвідчено печаткою одержувача;

- у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) № 056496 в графі 1 "Відправник" зазначено "Polymer Logistik Ltd", в графі 2 "Одержувач" зазначено ТОВ "КАДЕВЕ"; в графі 3 "Місце розвантаження" зазначено: Київська обл. м.Бровари, вул. Кутузова,18/7; в графі 16 "Перевізник" зазначено ТОВ "Ламан Транс-Експрес"; наявний відбиток штампу Одеської митниці "під митним контролем"; при цьому, судом встановлено, що в графі 24 "Вантаж одержано" міститься напис "від руки" (дослівно) "груз прийнято, 12.01.2017" та міститься підпис без зазначення особи, яка його вчинила, а також вказаний підпис не посвідчено печаткою одержувача;

- у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) № 056497 в графі 1 "Відправник" зазначено "Polymer Logistik Ltd", в графі 2 "Одержувач" зазначено ТОВ "КАДЕВЕ"; в графі 3 "Місце розвантаження" зазначено: Київська обл. м.Бровари, вул. Кутузова,18/7; в графі 16 "Перевізник" зазначено ТОВ "Ламан Транс-Експрес"; наявний відбиток штампу Одеської митниці "під митним контролем"; при цьому, судом встановлено, що в графі 24 "Вантаж одержано" міститься напис "від руки" (дослівно) "груз прийнято, 11.01.2017" та міститься підпис без зазначення особи, яка його вчинила, а також вказаний підпис не посвідчено печаткою одержувача.

7.14 Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що у міжнародних товарно-транспортних накладних (СMR) № 056494, № 056495, № 056496, № 056497 в графі 24 "Вантаж одержано" міститься напис "від руки" (дослівно) "груз прийнято" та міститься підпис без зазначення прізвища особи, яка його вчинила, її посади, а також відсутня печатка юридичної особи, яка б посвідчила підпис відповідної особи в підтвердження факту отримання товару. Крім того, станом на момент вирішення спору як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, жодної довіреності, яка б уповноважувала певну особу вчинити прийняття товару, і відповідно, послуг з його перевезення та експедиторського обслуговування за вказаними накладними - не подано.

7.15 Позивачем до матеріалів справи було надано копії рахунків - фактур загалом на суму 181 044,02 грн., а саме:

- № LS-3996993 від 11.01.2017 на суму 64 192,01 грн., № LS -3996989 від 11.01.2017 на суму 64 192,01 грн., в яких позивачем визначено до оплати відповідачу по договору вартість послуг з транспортно - експедиторського обслуговування на території України, навантажувально-розвантажувальні роботи на території України, експедиторську винагороду,

- рахунок - фактуру № LS -3996322 від 05.01.2017р. на суму 52 660,00 грн., в якому позивачем визначено до оплати відповідачу по договору вартість послуг з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України.

Дослідивши вказані рахунки - фактури, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на них відсутні будь-які відмітки про їх направлення позивачем та отримання відповідачем.

в рахунку - фактурі № LS -3996322 від 05.01.2017р. на суму 52 660,00 грн. позивачем визначено до оплати відповідачу по договору вартість послуг з морського перевезення вантажу за межами державного кордону України.

7.16 При цьому, підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 договору визначено, що при морському перевезенні вантажів споживачем послуги морського перевезення є клієнт (тобто відповідач), який надає експедитору коносамент, як підтвердження наявності договору морського перевезення, на підставі яких експедитор здійснює внутрішьопортове експедирування.

7.17 Проте, позивачем, як особою, на яку процесуальним законом покладено обов'язок доведення своїх вимог належними та допустимими доказами, не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів надання відповідачем позивачу коносаменту щодо морського перевезення, вартість послуг з якого включена позивачем до рахунку - фактури № LS -3996322 від 05.01.2017 на суму 52 660,00 грн. При цьому, до матеріалів справи позивачем надано саме міжнародні товаро-транспортні накладні на перевезення товару наземним транспортом, на які позивач і посилався в обґрунтування позовних вимог.

7.18 Суд апеляційної інстанції встановив, що ні умови укладеного між сторонами договору, ні умови заявки № 10 від 30.12.2016 не містять погодження між сторонами електронних адрес для обміну кореспонденцією та документами, у зв'язку з чим надана позивачем електронна переписка між сторонами - не прийнята судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження надсилання позивачем відповідачу вказаних рахунків - фактур електронною поштою, як і їх отримання відповідачем.

7.19 Також, відсутні відомості про надсилання позивачем рахунків - фактур на заявлену до стягнення суму разом з претензіями № 1444/20 від 07.02.2017, та № 1551/20 від 16.02.2017, в яких позивач вимагав погасити заборгованість по договору за надані транспортно - експедиційні послуги.

7.20 Окрім того, судом апеляційної інстанції враховано, що підпунктом 2.1.6 пункту 2.1 договору передбачено, що експедитор зобов'язується після надання послуг скласти акт виконаних робіт (послуг) і надати клієнту (відповідачу). Проте, позивачем до матеріалів справи не подано доказів виконання свого обов'язку з складання акту виконаних робіт, зокрема і на заявлену до стягнення суму, як не надано доказів надання/надіслання/вручення такого відповідачу.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 16.01.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" до Верховного Суду через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/5219/17, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 для розгляду справи № 910/5219/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого Білоуса В.В., суддів: Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/5219/17 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, оскільки в якості доказу сплати судового збору за подання касаційної скарги було додано копію платіжного доручення № 269 від 15.01.2018 про сплату судового збору у розмірі 5 722, 94 грн. Надано скаржнику строк для усунення недоліків до 27.02.2018 шляхом надання суду оригіналу платіжного доручення № 269 від 15.01.2018 про сплату судового збору у розмірі 5 722, 94 грн.

11. 26.02.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано оригінал платіжного доручення № 269 від 15.01.2018 про сплату судового збору у розмірі 5 722, 94 грн.

12. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/5219/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

13. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

14.1 Суд апеляційної інстанції дійшов висновків які суперечать приписам законодавства, в частині врегулювання правовідносин сторін, зокрема вільного обрання учасниками господарських відносин способу обміну кореспонденцією.

14.2 Суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права щодо підстави та моменту виникнення у відповідача зобов'язання з оплати рахунків позивача на підставі договору, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

14.3 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не надав доказів надання йому відповідачем коносаменту на морське перевезення, оскільки норми договору та чинного законодавства не передбачають як підставу для оплати за договором наявність факту передання від відповідача до позивача коносаменту. Факт здійснення морського перевезення підтверджує сам коносамент, копія якого наявна в матеріалах справи.

14.4 Суд апеляційної інстанції не дотримався норм матеріального права з приводу узгодження в договорі порядку визначення для сплати в національній валюті грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Суд враховує, що збирання, перевірка доказів та встановлення обставин справи є повноваженнями суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції. Водночас, оцінюючи, чи належить та чи інша обставина до предмета доказування у справі, суд касаційної інстанції не оцінює та не перевіряє докази. Суд касаційної інстанції вирішує питання правової кваліфікації обставин (питання права).

20. Розглянувши вимоги касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до висновку про те, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.

21. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

22. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

23. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

24. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

25. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

26. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

27. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

28. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

29. Оскільки підстав для зміни постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/5219/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/5219/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко