Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.06.2018 року у справі №10/339/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 10/339/10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Чернота Л.Ф., судді - Зубченко І.В., Стойка О.В.)

від 27.04.2018,

за заявою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго",

про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 за нововиявленими обставинами,

за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат",

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про перегляд судового рішення (ухвали) за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі № 10/339/10; відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10 з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" на підставі договору № 651214/42 про відступлення права вимоги від 22.12.2014.

Заява (з урахуванням уточненої заяви) мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, договір про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014, укладений між ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", визнано недійсним у зв'язку з тим, що він суперечить приписам п. 6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 та положенням ч. 8 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", які передбачають особливий порядок розрахунків у сфері електроенергетики.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 здійснено процесуальне правонаступництво, відповідачем у справі визначено ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Задоволено заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі № 10/339/10 про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10.

Скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі № 10/339/10 про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010.

Прийнято нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "Запоріжжяобленерго" про заміну сторони у виконавчому проваджені з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2018 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 скасовано. Прийнято постанову про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" № 008-32/2750 від 16.02.2018 про перегляд судового рішення (ухвали від 11.02.2015) за нововиявленими обставинами згідно з ст. 320 ГПК України.

22.05.2018 ПАТ "Запоріжжяобленерго" подало касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2018, в якій просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 залишити в силі.

Підставами для скасування вказаної постанови апеляційного суду зазначає те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права - ст. 216 ЦК України та норми процесуального права - ст. ст. 2, 320 ГПК України; неповно з'ясовано обставини, що мають суттєве значення для справи; не враховано того, що згідно з ст. 320 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014 згідно з рішенням у справі № 910/2694/16, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома ПАТ "Запоріжжяобленерго". Вказує на те, що звертаючись до суду позивач просить поновити порушені його майнові права та привести до стану, що існував до вчинення дії (укладення недійсного договору про відступлення права вимоги).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 06.03.2018, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що виконавче провадження, як кінцева стадія судового процесу відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" за наказом Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 № 10/339/10 було завершено згідно з постановою державного виконавця від 01.04.2015 у зв'язку із фактичним виконанням судового рішенням, тобто до прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16 і встановлення у судовому порядку обставин, наведених позивачем у заяві як нововиявлених.

З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції не виявив нововиявлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, які б спростували факти, що покладені в основу ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Проте, погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду неможна з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі № 10/339/10 позов задоволено. Стягнуто з казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 34 232 677,50 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 100 000,00 грн пені, 91 060,02 грн інфляційних втрат, 173 880,21 грн 3 % річних та судові витрати.

20.12.2010 на виконання вказаного рішення господарського суду було видано відповідний наказ.

Підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі № 10/339/10 стало укладення 22.12.2014 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (первісним кредитором), ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" (новим кредитором) і ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (боржником) договору № 651214/42 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника - ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" зі сплати заборгованості за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000 в сумі 17 014 446,03 грн, яка розстрочена згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2013.

У лютому 2016 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго", ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014, укладеного між ними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16, яке залишене в цій частині без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014, укладений між ВАТ "Запоріжжяобленерго", ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" та ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Підставою звернення ПАТ "Запоріжжяобленерго" з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 320 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) стало визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014, який укладений між ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

З огляду на викладене, аналізуючи норми чинного законодавства, апеляційним судом не було враховано, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" як нововиявлену обставину зазначає встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону, про що правильно і обґрунтовано було зазначено місцевим господарським судом.

Таким чином, виходячи з норм ст. 236 ЦК України, ця обставина існувала на момент винесення Господарським судом Запорізької області ухвали від 11.02.2015, яка є предметом перегляду за заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго", однак стала відомою після прийняття рішення в межах іншої справи № 910/2694/16.

Отже, зазначена обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставини не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи; істотність цієї обставини для розгляду справи, тобто її врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Така ж правова позиція викладена і в п. 6.2.8. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Ретельно дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимог ст. 86 ГПК України, врахувавши вимоги ст. 320 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що встановлений рішенням суду факт недійсності договору (про що заявнику стало відомо після прийняття рішення в межах іншої справи № 910/2694/16), є істотною для справи обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Отже, місцевий господарський правомірно задовольнив заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" та скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі № 10/339/10 про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10 та прийняв нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ВАТ "Запоріжжяобленерго" про заміну сторони у виконавчому проваджені з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10.

Зазначення апеляційним судом про фактичне виконання рішення господарського суду і закінчення виконавчого провадження, не впливає на факт наявності у цьому зв'язку нововиявленої обставини. Постанова апеляційного суду зводиться не до встановлення чи є вказана ПАТ "Запоріжжяобленерго" обставина нововиявленою, а до можливості чи неможливості виконання судового рішення у випадку визнання судом наведеної заявником обставини нововиявленою у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, що є неправильним.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2018 підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на корись ПАТ "Запоріжжяобленерго" підлягає стягненню 1 762,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317, 320, 325 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2018 року у справі за № 10/339/10 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; код ЄДРПОУ 38983006) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926) 1 762,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

І. Ткач