Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №910/13356/17
Ухвала КГС ВП від 18.06.2019 року у справі №910/13356/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/13356/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 (суддя Привалов А.І.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 (головуючий: Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.)

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСКО-В"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та повернення земельної ділянки

За участю представників:

прокуратури - Савицька О.В. - прокурор відділу,

позивача - Самелюк К.В. -представник, довіреність, посвідчення,

відповідача1- Онищенко Т.О.- адвокат, посвідчення, довіреність,

відповідача 2 - не з'явився,

відповідача 3 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/13356/17 залишено без розгляду позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264.70 кв.м по вул. Оноре де Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі міста Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №8370.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №910/13356/17 вищезазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

15.01.2018 Заступник прокурора м. Києва подав касаційну скаргу на ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

19.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

24.01.2018 суд постановив ухвалу про прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 22.02.2018, якою повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами не було враховано при залишенні без розгляду одну з позовних вимог прокурора (визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2011), що підстави звернення в даній справі та справі №910/18113/15 не є тотожними.

З огляду на викладене, заявник у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та ухвалу місцевого господарського суду від 12.10.2017 в частині залишення без розгляду, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Відповідач 1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд рішення судів попередніх судових інстанцій залишити в силі.

В судове засідання з'явилися прокурор, представник позивача та відповідача 1. Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали доводи касаційної скарги та просили скасувати постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарського суду в частині залишення без розгляду, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора, рішення судів попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників позивача та відповідача 1, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як було встановлено судами попередніх судових інстанцій, Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСКО-В" (надалі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" (надалі - відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" (надалі - відповідач 3) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264,70 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ «Преско-В» та ТОВ «Авалон Комерц Груп», посвідченого 29.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 8370;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2015, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення (літ. А) площею 264,70 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ «Авалон Комерц Груп» та ТОВ «Аурум Інвест», посвідченого 25.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською I.A. та зареєстрований в реєстрі за № 823;

- зобов'язання ТОВ «Аурум Інвест» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 507 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва (код ділянки 62:077:0108), привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.

Відповідач-1 звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про залишення позову без розгляду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011р., а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264.70 кв.м по вул. Оноре де Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі міста Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №8370.

Вищезазначене клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/18114/15 за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Департаменту державної реєстраційної служби Міністерства юстиції України про визнання права власності, визнання недійсним договору, витребування майна, відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом скасування рішення про державну реєстрацію, однією з позовних вимог в якій є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011р., а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264.70 кв.м по вул. Оноре де Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі міста Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №8370. Тобто у справі №910/18114/15 та у даній справі розглядається спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Залишення без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264,70 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ "Преско-В" та ТОВ "Авалон Комерц Груп", посвідченого 29.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 8370 місцевий господарський суд мотивував тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва є справа № 910/18113/15 (яка існувала на момент порушення провадження у справі № 910/13356/17) з господарського спору між тими ж сторонами (у справі № 910/18113/15 та у даній справі позивачем є Київська міська рада, а відповідачами за вимогою про визнання недійсним договору - ТОВ "Преско-В" та ТОВ "Авалон Комерц Груп"), про той же предмет (визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011) і з тих же підстав (майно є самочинно збудованим і право власності на нього зареєстровано за підробленим рішенням суду). Тобто суб'єктний склад сторін спору, предмет спору, підстави у даній справі та у справі № 910/18113/15, що знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва є однаковими.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу, а також ст. 20 ГК України.

Разом з цим, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (при цьому підстави позову визначає позивач при зверненні до суду першої інстанції).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як у справі № 910/18113/15, так і у справі № 910/13356/17 було заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264,70 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ «Преско-В» та ТОВ «Авалон Комерц Груп», посвідченого 29.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 8370.

Підставами вказаної позовної вимоги як в одному, так іншому позовах є, зокрема, порушення земельного законодавства (перша підстава) в частині безпідставності набуття (відсутність правової підстави) ТОВ «Преско-В» права власності на нежитлову будівлю торгівельного призначення площею 264,70 кв.м по вул. Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі м. Києва, що, за твердженням прокуратури, є самочинно збудованим в розумінні ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України (друга підстава) та право власності на яке зареєстровано за підробленим рішенням суду (третя підстава). Жодних інших (нових) підстав позову, при зверненні з позовом у справі № 910/13356/17 прокурором наведено не було, тоді як всі зазначені вище підстави позову відображені в обох позовах.

При цьому суд колегія суддів не приймає доводи прокуратури (як підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного), що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, заявлена у справі № 910/18113/15 та у справі № 910/13356/17 спрямована на захист різних порушених прав та інтересів Київської міської ради та спрямована на настання різних наслідків, оскільки як в даній, так і в іншій справі прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Натомість прокурор підмінює в даному випадку поняття «предмету позову» (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) та «підстави позову» з передбаченим правом на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів в розумінні та ст. 1 ГПК України, що не є тотожнім та підлягає окремому обґрунтуванню.

Також суд апеляційної інстанції не прийняв доводів апелянта про нову підставу позову у даній справі - нікчемність договору, оскільки в позові у даній справі прокурор зазначив лише: «Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення» (абз., 2 аркуш 5 позову у даній справі). Таким чином, зі змісту позовної заяви у даній справі вбачається, що прокуратурою не виокремлюється як окрема підстава позову нікчемність правочину. Прокурор лише зазначає про момент недійсності правочину, процитувавши відповідну норму матеріального права. Тому усні доводи прокурора з посиланням на практику Вищого господарського суду України не приймається судом апеляціної інстанції, оскільки при зверненні із вказаною позовною вимогою у даній справі, прокурор не виокремлював нікчемність правочину як підставу позову. А тому доводи прокуратури в цій частині є необґрунтованими та такими, що суперечать змісту позовної заяви у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про необхідність залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 264.70 кв.м по вул. Оноре де Лісківській, 9б/22 у Деснянському районі міста Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №8370, оскільки в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18113/15 (яка існувала на момент порушення провадження у справі № 910/13356/17) з господарського спору між тими ж сторонами і з тих же підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №910/13356/17 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №910/13356/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський