Історія справи

Постанова КГС ВП від 21.12.2022 року у справі №904/180/22
Постанова КГС ВП від 21.12.2022 року у справі №904/180/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/180/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокурора - Косенка Д.В.,

позивача - не з`явились,

відповідача 1 - Власюка В.В.,

відповідача 2 - Волинця С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022 (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Антонік С.Г.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 (суддя Дупляк С.А.)

у cправі №904/180/22

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України

до 1. Підприємства об`єднання громадян "Всеукраїнський реабілітаційно-відновлювальний спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Хелг"

про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів у розмірі 13346886,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень на них

1.1.Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спору України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян "Всеукраїнський реабілітаційно-відновлювальний спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України" (далі - ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ") та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ХЕЛГ" (далі - ТОВ НВП "ХЕЛГ") про визнання недійсним договору від 06.05.2021 №06-05-21, укладеного між відповідачами, та про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 заборгованості в розмірі 13346886,80 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для захисту прав інтелектуальної власності на розроблену проектно-кошторисну документацію шляхом застосування переговорної процедури закупівель на підставі абзацу 5 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - ЗУ "Про публічні закупівлі"), з огляду на що спірний договір від 06.05.2021 №06-05-21, який укладений за результатами незаконно проведеної переговорної процедури та суперечить інтересам Держави, підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Оскільки за цим договором здійснено оплату в розмірі 13346886,80 грн, прокурор в порядку реституції заявив вимогу про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 коштів державного бюджету в розмірі 13346886,80 грн.

1.3.Заперечення ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" мотивовані тим, що моніторинг процедури закупівлі не здійснювався, а тому матеріали справи не містять належних доказів порушення Закону України "Про публічні закупівлі", а прокурор в свою чергу не довів, що спірний договір мав наслідком нецільове та неефективне використання державних коштів. Фактично прокурор просить суд стягнути грошові кошти з відповідача 2 на користь відповідача 1, що є помилковим. Відповідач 1 наполягає на недопустимості односторонньої реституції, оскільки наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початкове становище, тобто має бути застосована двостороння реституція, а не одностороння. За результатами аналізу укладених між відповідачами договорів, відповідач 1 вважає, що саме відповідач 2 має право на подальшу реалізацію проектів творів архітектури, створених за результатами виконання відповідних договорів.

1.4.Заперечення ТОВ НВП "ХЕЛГ" обґрунтовані тим, що жодної шкоди діями відповідачів позивачу завдано не було. При цьому, відповідач 2 визнає себе автором об`єкта архітектури і вважає, що лише він має супроводжувати об`єкт на всіх стадіях його створення. Відповідач 2 звертає увагу, що умови спірного договору виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання робіт.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro", 17.07.2020 ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" оголосило закупівлю: «Роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ «Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська".

2.2.10.08.2020 на сайті Prozzoro опубліковано повідомлення про намір укласти договір з ТОВ НВП "ХЕЛГ".

2.3.25.08.2020 ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" та ТОВ НВП "ХЕЛГ" уклали договір №18.20, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання, відповідно до умов цього договору, виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкту Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" (далі - об`єкт) за предметом закупівлі Роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська", що здійснюється за кодом ДК 021:2015:71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги.

2.4.Вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №2 до цього договору) та кошторису (додаток №4 до цього договору) становить 5947675,27 грн, в тому числі ПДВ 991279,21 грн (п.2.1 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №4 )

2.5.Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п.8.1 договору).

2.6.Відповідач 1 у повному обсязі розрахувався з відповідачем 2 за договором №18.20, що підтверджується розрахунковими документами від 29.09.2020 №106 на суму 1784302,59 грн, від 23.12.2020 №140 на суму 2179702,48 грн та від 17.12.2020 №127 на суму 1983670,20 грн.

2.7.Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro", 20.04.2021 відповідач 1 оголосив закупівлю: "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації на об`єкт "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". III черга. "Блок закритих басейнів з тренажерним залом, адміністративним корпусом та критим переходом".

2.8.20.04.2021 на сайті Prozzoro опубліковано повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) з відповідачем 2.

2.9.У повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) визначено, що умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі": необхідність захисту прав інтелектуальної власності.

2.10.В обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівл,і зазначено: «ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" в 2020 році відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" було проведено процедуру відкритих торгів стосовно закупівлі проектних робіт: "Роботи з розробки проектно- кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" (ДК 021:2015:71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги) (ідентифікатор закупівлі №UA-2020-07-17-004037-b).

2.11.25.08.2020 ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" за результатами проведення процедури відкритих торгів за №UA-2020-07-17-004037-b уклало договір від 25.08.2020 №18.20 на виконання робіт: "Роботи з розробки проектно- кошторисної документації стадії ТЕО для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" з ТОВ НВП "ХЕЛГ" на загальну суму 5947675,28 грн з терміном виконання до 01.10.2020.

2.12.Станом на дату закінчення строку виконання договору ТОВ НВП "ХЕЛГ" в рамках договору від 25.08.2020 №18.20 було виконано проектно-кошторисну документацію стадії техніко економічного обґрунтування.

2.13.Відповідно до пункту 3 підпункту 11.2. пункту 11 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії: стадія ЕП (ескізний проект) або за рішенням замовника стадія ТЕО; стадія П (проект); стадія Р (робоча документація).

2.14.Положеннями пункту 13 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, встановлено, що стадія ТЕО (ТЕР) після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування. Отже стадія "Техніко економічне обґрунтування" є початковою стадією проекту, а інші стадії проектування (стадія П (проект) та стадія Р (робоча документація)) є продовженням одного проекту і становлять невід`ємну частину початкової стадії.

2.15.В рамках договору від 25.08.2020 №18.20 ТОВ НВП "ХЕЛГ" виконало лише "Техніко-економічне обґрунтування" (стадія "ТЕО"), тому для дотримання норм пункту 3 підпункту 11.2. пункту 11 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, у замовника в 2021 році існує необхідність закупівлі робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". Положеннями пункту 9 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, передбачено, що проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або "Ескізний проект" (далі - стадія ЕП). Відповідно до виконаного в рамках договору від 25.08.2020 №18.20 техніко-економічного обґрунтування передбачено, що проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" буде розроблятись на окрему чергу.

2.16.Враховуючи зазначене вище та той факт, що в рамках договору від 25.08.2020 №18.20 ТОВ НВП "ХЕЛГ" було виконано лише "Техніко-економічне обґрунтування" (стадія "ТЕО"), для дотримання норм пункту 3 підпункту 11.2. пункту 11 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, замовник в 2021 році має намір здійснити закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". При цьому, розробка проектно-кошторисної документації стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) буде здійснюватися на кожну чергу згідно з техніко-економічним обґрунтуванням.

2.17.Відповідно до норм абзацу 3 частини першої статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає в себе, зокрема, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту.

2.18.Відповідно до норм абзацу 6 частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

2.19.Водночас, нормами абзацу 5 частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що архітектурне рішення - це авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер`єру об`єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.

2.20.Нормами частини першої статті 29 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що відносини, що виникають під час створення і використання об`єктів архітектури як об`єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", цим Законом та іншими законодавчими актами України.

2.21.При цьому в частині другій статті 29 Закону України "Про архітектурну діяльність» визначено, що об`єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.

2.22.Отже, підсумовуючи наведене вище, проектно-кошторисна документація стадії ТЕО для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" є в розумінні Закону України "Про архітектурну діяльність" об`єктом авторського права в галузі архітектури.

2.23.Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/str_4487), "інтелектуальна власність" - це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є об`єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом нематеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

2.24.Згідно з нормами частини третьої статті 29 Закону України "Про архітектурну діяльність" особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об`єкти архітектури як об`єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об`єктів.

2.25.Також, варто зауважити, що відповідно до норм частини п`ятої статті 30 Закону України "Про архітектурну діяльність" автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації.

2.26.Також, пунктом 14 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, передбачено, що інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об`єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.

2.27.Разом з цим підпунктом 13.1 пункту 13 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, встановлено, що проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.

2.28.Тому ТОВ НВП "ХЕЛГ" володіє всіма наявними на цей час інженерно-технічними, техніко-економічними, екологічними та іншими розрахунками, матеріалами проектів-аналогів, які не включені в склад проектної документації стадії ТЕО та П (проект), але знання яких необхідне для подальшого проектування стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) чи здійснення авторського нагляду.

2.29.Також, оскільки всі потрібні для подальшого проектування інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються до складу проектної документації на будівництво об`єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника ТОВ НВП "ХЕЛГ", то заміна попереднього виконавця робіт ТОВ НВП "ХЕЛГ" може призвести до несумісності проектних рішень по об`єктах.

2.30.Отже, зазначене вище свідчить про доцільність та про наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі саме з ТОВ НВП "ХЕЛГ" на здійснення закупівлі робіт з розробки проектнокошторисної документації стадії П (проект) та стадії Р (робоча документація) для будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська" по всіх чергах на підставі абзацу 5 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.".

2.31.За результатами проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі №UA-2021-04-20-006686-c 06.05.2021 ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" (замовник) та ТОВ НВП "ХЕЛГ" (виконавець) уклали договір №06-05-21 (далі - договір №06-05-21), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська". ІІІ черга. Блок закритих басейнів з тренажерним залом, адміністративним корпусом та критим переходом» (далі - об`єкт), за предметом закупівлі Роботи з розробки проектно-кошторисної документації будівництва об`єкта Всеукраїнського РВСЦ НКСІУ "Будівництво Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України у м. Дніпрі в Новокодацькому районі по вул. Набережна Заводська", що здійснюється за кодом ДК 021:2015:71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги.

2.32.Вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №2 до цього договору) та зведеного кошторису (додаток №4 до цього договору) становить 18201910,80 грн, у тому числі ПДВ 20% - 3033651,80 грн.

2.33.Дана вартість складається: 17755239,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2959206,60 грн, вартість розробки проектно-кошторисної документації ІІІ черги; 446671,20 грн, у тому числі ПДВ 20% - 74445,20 грн, вартість експертизи об`єкту. Вартість робіт у 2021 році складає 13346886,80 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2224481,13 грн.

2.34.Вартість робіт у 2022 році складає 4855024,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 809170,67 грн (п.2.1 договору 06-05-21 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 22.12.2021 №1).

2.35.Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п.8.1 договору №05-0621).

2.36.Відповідач 1 розрахувався з відповідачем 2 за договором №05-06-21 у загальному розмірі на суму 13346886,80 грн, що підтверджується розрахунковим документом від 24.12.2021 №205 на суму 3846886,80 грн, розрахунковим документом від 19.11.2021 №164 на суму 1923443,40 грн, розрахунковим документом від 23.12.2021 №203 на суму 1923442,70 грн, розрахунковим документом від 23.12.2021 №202 на суму 1359555,90 грн, розрахунковим документом від 23.12.2021 №201 на суму 446671,20 грн, розрахунковим документом від 31.08.2021 №122 на суму 1923443,40 грн та розрахунковим документом від 14.07.2021 №78 на суму 1923443,40 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 27.07.2022 у справі №904/180/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022, в позові відмовив у повному обсязі.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що наслідком порушення частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо неправомірного обрання та застосування переговорної процедури стало укладення спірного договору від 06.05.2021 №06-05-21 про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі згідно з вимогами цього Закону, який є нікчемним в силу закону (пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі") та не підлягає визнанню недійсним з огляду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.05.2022 у справі №520/258/20. Обрання прокурором такого способу захисту, як визнання нікчемного договору недійсним, не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.

3.3.За висновками судів, одностороння реституція чинним законодавством не передбачена, а застосування двосторонньої реституції до спірних правовідносин може призвести до погіршення становища, зокрема відповідача 1, оскільки у останнього можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсації відповідачу 2 вартості виконаної роботи за спірним договором.

3.4.Апеляційний суд зазначив, що прокурор неправильно визначив суб`єктів матеріально-правових відносин, на захист порушених інтересів яких він подав позов у даній справі, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову про застосування наслідків нікчемного правочину на користь позивача. Застосування наслідків нікчемного правочину на користь позивача при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої прокурором, коли кошти стягуються з відповідача 2 на користь відповідача 1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Оскільки прокурор (в частині позовних вимог про стягнення коштів) не визначив належного позивача для стягнення коштів з відповідача 2, а процесуальне законодавство не надає суду повноважень щодо зміни процесуального статусу учасника справи, апеляційний суд вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі №904/180/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи що: - при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.06.2021 у справі №903/621/20, від 08.09.2022 у справі №910/16825/20, від 16.02.2021 у справі №910/9158/16, від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, від 14.04.2021 у справі №552/3469/18 та від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, щодо застосування положень статей 215 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині права заінтересованих осіб ініціювати питання про визнання правочину недійсним з метою захисту своїх порушених прав, шляхом приведення сторін правочину у попередній правовий стан; - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 216 ЦК України.

4.3.За твердженнями прокурора, пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується до випадків, якщо замовник порушив одну з основних вимог до договору про закупівлю та уклав договір до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, і в такому разі договір про закупівлю є нікчемним. У випадку інших порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені пунктами 2-5 частин першої вказаної статті, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку, тобто є оспорюваним.

4.4.Прокурор вважає, що оскільки переговорна процедура закупівлі є різновидом процедур закупівель, установлених Законом України "Про публічні закупівлі", укладений за результатами безпідставного застосування переговорної процедури закупівлі договір не є нікчемним у силу пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", а є оспорюваним.

4.5.Водночас прокурор акцентував увагу на відсутності підстав для необхідності захисту прав інтелектуальної власності ТОВ НВП "ХЕЛГ" на розроблену проектно-кошторисну документацію, та, відповідно, для застосування переговорної процедури закупівлі, з огляду на те, що за умовами попереднього укладеного між відповідачами договору саме ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" наділене майновими правами на розроблену проектно-кошторисну документацію та може використовувати її у будь-який формі та будь-яким способом, у тому числі самостійно або із залученням інших осіб брати участь у подальшій реалізації проєкту.

4.6.На переконання прокурора, єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача, як головного розпорядника бюджетних коштів, є визнання недійсним оспорюваного договору з підстав грубого порушення процедури його укладення та його суперечності інтересам держави з метою попередження незаконного витрачання бюджетних коштів та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з ТОВ НВП "ХЕЛГ" на користь ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" коштів, отриманих за договором. Це дозволить в подальшому забезпечити ефективне та раціональне витрачання коштів державного бюджету, спрямованих на підтримку здійснення проектно-вишукувальних робіт для будівництва об`єктів Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України.

4.7.Прокурор стверджує, що оскільки в даному випадку порушено інтереси держави щодо раціонального та ефективного витрачання бюджетних коштів, позивачем визначено Міністерство молоді та спорту України, яке є головним розпорядником зазначених бюджетних коштів. При цьому, оскільки права ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ" у спірних правовідносинах не є порушеними, невизнаними чи оспорюваними, останнє не може бути позивачем у даній справі.

4.8.Прокурор зазначає, що ні він, ні позивач не наділені повноваженнями представляти інтереси держави в особі ПОГ "Всеукраїнський РВСЦ", яке є замовником та стороною оспорюваного договору, що в свою чергу також виключає можливість його залучення до справи як позивача.

4.9.За твердженнями прокурора, його вимога про стягнення коштів сформована враховуючи межі прокурорських повноважень та відповідає межам захисту саме державного інтересу. При цьому, фактично йдеться не про застосування односторонньої реституції, а про реалізацію права вимоги застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України та статтею 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в інтересах держави як фактичного позивача.

4.10.ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.11.За твердженнями відповідача 1, прокурор не довів, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави та яку легітимну мету він переслідує, звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсним спірного договору та стягнення коштів з відповідача 2 на користь відповідача 1. Прокурор не зазначив та не обґрунтував позитивного ефекту, який буде досягнутий державою у разі визнання спірного договору недійсним з суто формальних тверджень про неправомірне застосування переговорної процедури при здійсненні закупівель відповідних робіт та яким чином ці порушення вплинули на можливість залучення до виконання робіт іншого підрядника на більш вигідних умовах та/або, що відповідач 2 є нездатним виконати обумовлені роботи та забезпечити належний результат та/або якість робіт за спірним договором. Прокурор не довів існування загрози подальшого неналежного витрачання бюджетних коштів чи будь-якої іншої загрози, яка б вимагала його втручання для захисту державних інтересів, а також не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення Закону України "Про публічні закупівлі".

4.12.Сукупність аргументів прокурора слугує підставою для висновку, що він переслідує суто формальну мету, ігноруючи більш вагомі інтереси держави, які через задоволення позову можуть зазнати шкоди у значно більшому об`ємі, ніж встановлення в судовому порядку факту формального порушення Закону України "Про публічні закупівлі", а саме відсутності у відповідача 1 підстав для застосування переговорної процедури закупівлі відповідних робіт.

4.13.Відповідач 1 зазначає, що застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину на користь позивача при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої прокурором, коли грошові кошти підлягають стягненню з відповідача 2 на користь відповідача 1, є помилковим та не суперечить положенням ГПК України. Визначення прокурором у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, в інтересах якої подано позов, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

4.14.За твердженнями відповідача 1, у випадку визнання договору недійсним відповідач 1 буде змушений компенсувати відповідачу 2 вартість робіт, суму оплати за які прокурор просить стягнути з відповідача 2, та які на дату відшкодування будуть більшими аніж на дату проведення тендеру, що вбачається з кошторису, наданого відповідачем 2 до суду апеляційної інстанції. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх порушення. У разі визнання договору недійсним відповідач 1 вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на більш вигідних умовах, оскільки ціни на відповідні роботи значно зросли.

4.15.ТОВ НВП "ХЕЛГ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просилить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.16.Відповідач 2 стверджує, що стягнення з нього коштів без повернення йому того, що було виконане за договором, в разі неможливості такого повернення, здійснення належної компенсації, не відповідає інтересам держави, оскільки не забезпечує захист усіх суб`єктів права власності та господарювання, а задоволення позовних вимог не призведе до захисту прав позивача та відповідача 1, не врахує прав відповідача 2, який буде змушений ініціювати новий судовий процес з метою стягнення з відповідача 1 грошових коштів, як вартості виконаних робіт за цінами такого відшкодування. Зазначений підхід не відповідає принципам процесуальної економії та інтересам держави, яка вимушена буде повертати значно більше коштів за виконані проектні роботи.

4.17.Також відповідач 2 зазначає, що прокурор не надав жодних доказів завдання державі збитків у зв`язку із застосуванням переговорної процедури закупівель.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо договору про закупівлю

5.1.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5.2.Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частина перша якої визначає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

5.3.Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

5.4.Аналогічне положення міститься й у частині 10 статті 3 вказаного Закону, якою встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

5.5.Таким чином, однією з основних вимог, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" до договору про закупівлю, є те, що такий договір укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених цим Законом. При цьому, укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

5.6.Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (частина друга статті 13 цього Закону).

5.7.Частиною 1 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

5.8.Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

5.9.Таким чином переговорна процедура закупівлі належить до процедур закупівель, визначених указаним Законом, вона, на відміну від конкурентних (частина перша статті 13 цього Закону), є винятковою процедурою закупівлі.

5.10.Таке тлумачення статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" узгоджується з низкою інших норм наведеного Закону, наприклад із його пунктом 18 частини першої статті 1 (переможець процедури закупівлі - учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), пунктом 37 частини першої статті 1 (учасник процедури закупівлі - особа, яка взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) тощо.

5.11.Згідно з пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

5.12.Аналіз положень зазначених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується до випадків, якщо замовник порушив одну з основних вимог до договору про закупівлю та уклав договір до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі взагалі. В такому разі договір про закупівлю є нікчемним. У випадку інших порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені пунктами 2-5 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203 215 ЦК України, тобто є оспорюваним.

5.13.Тобто, договір про закупівлю, укладений за результатами застосування переговорної процедури закупівлі є оспорюваним, а не нікчемним як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.

Щодо ефективного способу захисту

5.14.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

5.15.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).

5.16.Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 (п.5.14), від 18.05.2022 у справі №921/199/20 (п.70)).

5.17.Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 уточнив висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20 щодо неефективності обраного прокурором способу захисту права та зазначив, таке.

5.18.Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, є належним способом захисту, який передбачений законом.

5.19.Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

5.20.Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20 встановивши, що предметом договору є роботи з реконструкції та врахувавши встановлені судами обставини справи, зазначив, що у випадку визнання договору недійсним Управління (відповідач-1) буде змушене компенсувати Товариству (відповідач-2) вартість робіт з реконструкції моста, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення. У разі визнання договору недійсним Управління вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на більш вигідних умовах, оскільки роботи виконані і міст реконструйовано. Порушення порядку проведення тендеру (завищення розміру забезпечення тендерної пропозиції) не може бути виправлено шляхом визнання недійсними результатів торгів та договору.

5.21.Заперечуючи проти позову, відповідач 1 вказує, що визнання недійсним оспорюваного договору спричинить додаткове порушення інтересів держави, адже по суті прокурор переслідує формальну мету, ігноруючи більш вагомі інтереси держави, які через задоволення позову можуть зазнати шкоди у значно більшому об`ємі, ніж встановлення в судовому порядку факту формального порушення Закону України "Про публічні закупівлі", а саме відсутності підстав для застосування переговорної процедури закупівлі відповідних робіт.

5.22.За твердженнями відповідача 1, у випадку визнання договору недійсним відповідач 1 буде змушений компенсувати відповідачу 2 вартість робіт, суму оплати за які прокурор просить стягнути з відповідача 2, та які на дату відшкодування будуть більшими аніж на дату проведення тендеру, що вбачається з кошторису, наданого відповідачем 2 до суду апеляційної інстанції. У разі визнання договору недійсним відповідач 1 вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на більш вигідних умовах, оскільки ціни на відповідні роботи значно зросли.

5.23.Відповідач 1 також вказує, що прокурор не навів доводів про те, які саме інтереси держави були порушені та як саме визнання оспорюваного договору недійсним вплине на їх відновлення, як і не довів того, що ціна договору на момент його укладення не відповідала звичайним ринковим цінам.

5.24.Верховний Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, визнання недійсним цього договору не відновить порушені інтереси держави, а тому обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.

5.25.Верховний Суд звертає увагу, що встановлення факту того що, між представниками сторін договору існувала злочинна домовленість щодо проведення закупівлі робіт у неконкурентний спосіб, посадові особи отримали неправомірну винагороду за укладення договору тощо, може становити предмет кримінального правопорушення і має каратися відповідно до норм Кримінального кодексу України.

5.26.Якщо посадові особи допустили інші порушення, зокрема недбалість при виконанні службових обов`язків, порушення норм законодавства про публічні закупівлі (неправильно визначений спосіб закупівлі), порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції (надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції), порушення норм законодавства про запобігання корупції то, залежно від наслідків таких дій, вони можуть притягатися до матеріальної, кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

5.27.Недійсність правочину як приватно-правова категорія покликана не допускати або попереджати порушення цивільних прав / інтересів позивача відповідачем, який презюмується порушником цих прав, і саме за рахунок якого порушене право позивача підлягає поновленню. Цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися в інших цілях (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/637/20).

5.28.Оскільки окрім вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину прокурором також заявлено вимогу щодо застосування наслідків недійсності такого правочину, задоволення яких, як зазначалось вище, не є ефективним способом захисту інтересів держави в особі Міністерства молоді та спорту України у цьому випадку, вимоги прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору та про застосування наслідків недійсності правочину не підлягають задоволенню.

5.29.Окрім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що у справі, що переглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністверства молоді та спорту України до ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" та ТОВ НВП "ХЕЛГ".

5.30.Причиною виникнення спору у справі стало питання неналежного витрачання коштів державного бюджету, головним розпорядником яких є Міністерство молоді і спорту України, внаслідок того, що у одержувача бюджетних коштів (відповідача 1) були відсутні законні підстави для проведення закупівлі робіт з розробки проектно-кошторисної документації у переговорній процедурі на підставі абзацу 5 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

5.31.В позовній заяві прокурор зазначає, що оскільки джерелом фінансування проектно-вишукувальних робіт для будівництва об`єктів ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" є саме кошти державного бюджету, головним розпорядником яких є Міністерство молоді та спорту України, останнє є заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання цих коштів. Крім того, відповідно положень Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №220 (далі - Положенння №220) Міністерство молоді та спорту України наділено повноваженнями щодо здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів, а отже є уповноваженим державою органом здійснювати фнкції захисту інтересів держави у спірних првавовідносинах.

5.32.Як вбачається зі змісту позовних вимог, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з вимогою про визнання недійсним укладеного ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" (відповідачем 1) та ТОВ НВП "ХЕЛГ" (відповідачем 2) договору фактично з метою повернення неефективно та нераціонально витрачених бюджетних коштів в розмірі 13346886,80 грн.

5.33.Проте, подаючи позов в інтересах держави в особі в особі Міністерства молоді та спорту України та заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 отриманих за договором коштів, інтереси держави в особі відповідного органу не буде відновлено у спосіб повернення цих коштів відповідачу 1. Тобто, заявляючи вимоги про визнання недійсним договору у зв`язку з безпідставним застосуванням переговорної процедури та застосування наслідків недійсності такого правочину, прокурор по суті намагається захистити відповідача 1, хоча не має права вимагати здійснити стягнення на користь особи, яка не уособлює державу, за захистом інтересів якої позивач звернувся з даним позовом до суду, та є за обставинами, наведеними прокурором, особою, яка є організатором незаконної процедури закупівлі.

5.34.Застосування наслідків недійсного правочину на користь позивача при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої прокурором, коли кошти підлягають стягненню з відповідача 2 на користь відповідача 1, не відповідає положенням чинного законодавства України, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатись (стягуватись) саме на користь держави.

5.35.Колегія суддів звертає увагу на те, що за вищенаведених обставин, навіть у випадку визначення процесуального статусу ПОГ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РВСЦ" як позивача, на користь якого б підлягали стягненню сплачені за договором кошти, такі вимоги не мали б на меті ефективний захист інтереси держави, адже неможливо відновлювати у праві державу в особі відповідного органу, стягуючи при цьому кошти на користь юридичної особи (в даному випадку відповідача 1), яка не уособлює державу і так само порушила чинне законодавство як й інший відповідач.

5.36.Враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку про обрання прокурором неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, інші доводи касаційної скарги не розглядаються.

5.37.Водночас, колегія суддів вважає, що помилковий висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що обрання прокурором такого способу захисту, як визнання оспорюваного договору недійсним не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, не призвели до прийняття неправильного рішення та не можуть бути достатньою підставою для їх скасування, адже згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.38.Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, не призвела до прийняття неправильного по суті рішення про відмову в задоволенні позову, колегія суддів, користуючись повноваженнями, наданими процесуальним законом, вважає за можливе рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.Отже, оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у cправі №904/180/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко