ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9498/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Агрикова О.В., судді - Євсіков О.О., Чорногуз М.Г.)

від 19.12.2019,

за заявою Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив"

про забезпечення позову

у справі за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив",

до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2019 року СОК "Перший національний аграрний кооператив" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малиго О.С. від 19.04.2019 № 536.

30.09.2019 СОК "Перший національний аграрний кооператив" подав до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до вказаної заяви, позивач просив суд заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук К. Л. здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилученню та реалізації майна у виконавчому провадженні № 58994783; зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 536 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на транспортні засоби, трактори "Беларус-1523" у кількості 90 одиниць, що належать СОК "Перший національний аграрний кооператив".

В обґрунтування поданої заяви позивач вказував на те, що 25.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено звернення стягнення на майно СОК "Перший національний аграрний кооператив" на користь банку, проведено опис та арешт частини майна, призначено оцінку майна. Заявник вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства. Вказував, що проведено торги щодо частини майна. Майно, на яке звернуто стягнення, він використовує в господарській діяльності і, якщо таке майно приватним виконавцем буде вилучено та/або примусово реалізовано на прилюдних торгах, то заявник не зможе захистити або відновити свої права в межах одного судового провадження та не зможе отримати прибуток в період дії заборони використання належного йому майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявність обставин, що можуть бути підставою для забезпечення позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 скасовано.

Заяву СОК "Перший національний аграрний кооператив" про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 58994783. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 536 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на транспортні засоби, трактори "Беларус-1523" у кількості 90 одиниць, що належать СОК «Перший національний аграрний кооператив».

Приймаючи постанову, апеляційний суд дійшов висновків, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову (у разі його задоволення) заявник не зможе захистити або відновити свої права в межах одного судового провадження, оскільки майно буде вже відчужено і позивач буде змушений звертатися з іншими позовами, зокрема, про визнання недійсним торгів, витребування майна, що вплине на права та інтереси широкого кола осіб, які будуть переможцями на торгах. Забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, вилучення та реалізації майна у випадку відмови в задоволенні позову лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій.

У січні 2020 року ПАТ АТ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019.

Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд надав представнику відповідача недостатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Зазначає, що у цій справі має місце спір виключно щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Позивач всупереч умовам кредитного договору перешкоджає працівникам банку проводити перевірки наявності, стану, умов експлуатації заставного майна. Заборона приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії може призвести до втрати заставного майна або зменшення його вартості.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості оскаржуваного у справі судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 25.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58994783 з виконання виконавчого напису №536 виданого 19.04.2019 (а.с. 36-64, т. 1).

26.04.2019 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна за виконавчим написом №536 від 19.04.2019 (а.с. 65-81, т. 1).

02.05.2019 та 17.05.2019 приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна (коштів боржника) (а.с. 82-108, т. 1).

Окрім того, приватним виконавцем винесено постанову від 25.06.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 109-120, т. 1).

До матеріалів справи долучені висновки про вартість майна, на яке звернуто стягнення за спірним виконавчим написом, а також листи приватного виконавця з повідомленнями позивача про результати оцінки такого майна (а.с. 121-164, т. 1).

Як зазначав позивач, згідно з інформацією ДП «СЕТАМ» за виконавчим провадженням №58994783 станом на 27.09.2019 було розміщено 37 оголошень про проведення прилюдних торгів щодо реалізації арештованого за спірним виконавчим написом майна, з яких 6 тракторів вже реалізовано (а.с. 165-186, т. 1).

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 3 цієї статті ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Верховний Суд зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 19.04.2019, зареєстрованого за № 536, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., яким звернуто стягнення на майно, що належать позивачу.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) на прилюдних торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.

Позивач просив на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, враховуючи вимоги ст. 136 ГПК України, то в такому випадку судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування заходу до забезпечення позову, обраного господарським судом, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що: 25.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 536 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на транспортні засоби, трактори "Беларус-1523" у кількості 90 одиниць, що належать СОК "Перший національний аграрний кооператив", яким передбачено звернення стягнення на майно позивача на користь ПАТ АБ "Укргазбанк", а позивач оскаржив такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважав, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства; наявність 37 оголошень на сайті ДП «СЕТАМ» про проведення прилюдних торгів щодо реалізації арештованого за спірним виконавчим написом майна; факт продажу частини заставного майна (6 тракторів), що не було спростовано відповідачем - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 536 від 19 квітня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та встановлення заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. здійснювати дії у виконавчому провадженні № 58994783 може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів СОК "Перший національний аграрний кооператив".

Тому, в цьому випадку Касаційний господарський суд погоджується з висновками господарських судів про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу та встановлення заборони на здійснення виконавчих дій є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що при прийняті постанови господарський суд надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував статтю 136 ГПК України та обрав заходи забезпечення позову, які відповідають частині 1 статті 137 ГПК України.

При прийнятті постанови колегія суддів враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду у справі № 924/789/18 від 25.02.2019, у справі № 924/790/18 від 25.02.2019, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/1040/18 від 16.08.2018.

Верховний Суд відхиляє аргумент касаційної скарги, що апеляційний суд обмежив права відповідача на судовий захист, надав його представнику адвокату Корюку Р.О. недостатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд задовольнив клопотання адвоката Корюка Р.О. про ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим оголосив перерву у судовому засіданні 19.12.2019. Окрім того, представник ПАТ АБ "Укргазбанк" Корюк Р.О. був обізнаний з обставинами справи, тому що підписав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 11-17, т. 2) , подав його до апеляційного суду 18.12.2019. При цьому, вказуючи на необхідність ознайомлення з матеріалами справи 19.12.2019, Корюк Р.О. не заявив про таку необхідність 18.12.2019 під час свого перебування в приміщенні Північного апеляційного господарського суду при поданні відзиву.

Колегія суддів також відхиляє аргументи скаржника, що позивач всупереч умовам кредитного договору перешкоджає працівникам банку проводити перевірки наявності, стану, умов експлуатації заставного майна, оскільки оскаржуваною у справі постановою не приймалось жодних рішень щодо обмеження повноважень працівників ПАТ АБ "Укргазбанк" проводити перевірки наявності, стану, умов експлуатації заставного майна.

Доводи ПАТ АБ "Укргазбанк", що заборона приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії може призвести до втрати заставного майна або зменшення його вартості, за відсутності відповідних доказів у матеріалах справи, є лише припущеннями відповідача.

Твердження скаржника, що у між ПАТ АБ "Укргазбанк" та СОК "Перший національний аграрний кооператив" має місце спір виключно щодо розміру заборгованості за кредитним договором і позивач не заперечує її існування, не приймається до уваги, тому що вимога позивача у справі передбачає визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малиго О.С. від 19.04.2019 зареєстрованого за № 536 повністю, тобто щодо всієї суми боргу за кредитним договором, а не його частини.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 у справі за № 910/9498/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач