Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №908/3402/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/3402/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Зуєвої А.О.

за участю представників : ПП "НПКО "ТАТА" - Грамчука М.О., ПАТ"Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" - Комракова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через господарський суд Запорізької області касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017

у справі № 908/3402/16

за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА"

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж"

про визнання протиправним та скасування протоколу № 23/16 від 21.09.2016 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією щодо застосування оперативно-господарської санкції,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ПП "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" про визнання протиправним та скасування протоколу № 23/16 від 21.09.2016 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією щодо застосування оперативно-господарської санкції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2017 (суддя Азізбекян Т.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017 (колегія суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий, Марченко О.А., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію, визнавши недійсним рішення комісії Васильківського району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 23/16 від 21.09.2016.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушеннями судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на помилковість висновків суду, які призвели до прийняття незаконного, на його думку, рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.05.2018 та встановлено строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 10.05.2018.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції встановив всі необхідні обставини для правильного вирішення спору, та на підставі повного та всебічного дослідження доказів, з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, дійшов правомірного висновку про задоволення позову.

Заслухавши доповідь головуючого судді Ткаченко Н.Г., переглянувши в касаційному порядку оскаржені постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" (постачальником) та Приватним підприємством "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (споживачем) 01.02.2010 укладено договір про постачання електричної енергії № 853, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Так представниками постачальника 22.07.2016 на об'єкті споживача за адресою: с. Балки, вул. Степова, 3-а проведено технічну перевірку засобів обліку, за результатами якої складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів, відповідно до якого постачальником опломбовано лічильник позивача НІК 2303 АРК1, зав. № 0028513, встановлені пломби на клемній кришці лічильника електроенергії № 0028513, ввідному комутаційному пристрої (до обліку), трансформаторах струму, огородженні оптопорту та силового трансформатору.

Також постачальником 22.07.2016 складено акт-вимогу щодо проведення в термін до 22.08.2016 державної повірки (заміни) лічильника активної, реактивної електроенергії, у якого закінчився термін Держповірки.

Як стверджує позивач, з метою виконання акта-вимоги від 22.07.2016, його працівник Суханов О.В. 01.08.2016 розпломбував та зняв лічильник, про що за допомогою телефонного зв'язку повідомив відповідача.

В свою чергу, працівниками відповідача на об'єкті позивача 01.08.2016 складено акт № 000982 про порушення позивачем п.п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, яким зафіксовано факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації. Зазначений акт підписано представником позивача Сухановим О.В. без зауважень.

Також 01.08.2016 позивачу надано акт-вимогу про усунення виявленого порушення у строк до 10.08.2016, зокрема, позивача зобов'язано провести установку повіреного розрахункового обліку, який пройшов Держповірку та вхідний контроль.

За змістом протоколу № 536 повірки лічильника активної (реактивної) енергії від 04.08.2016, складеним держповірником ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", лічильник позивача НІК 2303 АРК1 зав. № 0028513 визнаний придатним до експлуатації.

Відповідно до заяви позивача від 12.08.2016 останній надав відповідачу лічильник для його "встановлення та визначення відповідності нормативним документам, а також можливості його застосування в колах комерційного обліку електричної енергії".

Актом вхідного контролю від 19.08.2016 лічильник позивача НІК 2303 АРК1 зав. № 0028513 опломбовано пломбою № С29324533 та визнано придатним для використання при обліку електричної енергії.

Згідно з актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів від 26.08.2016, відповідачем опломбовано спірний лічильник позивача та відновлено облік споживання електричної енергії.

В подальшому на підставі акта про порушення № 000982 від 01.08.2016 комісією відповідача прийнято рішення про донарахування об'єму та вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення позивачем п.п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ з 23.07.2016 по 26.08.2016 (за 24 робочі дні, в тому числі за 6 днів, що передували дню виявлення порушення, та 18 днів від дня виявлення порушення по день усунення порушення, визначивши час роботи - 8 годин, 5 днів на тиждень) на підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (далі - Методика) за порушення, зазначене у п.п. 3 п. 2.1 Методики в обсязі 14 400 кВт.г. на суму 31 154, 90 грн. Зазначене рішення оформлене протоколом № 23/16 від 21.09.2016, підписаним представником позивача з поміткою про незгоду з розрахунком середньодобового споживання електричної енергії.

На підставі вищевказаних акта та протоколу, для оплати зазначеної суми відповідач виставив позивачу рахунок № 982 від 21.09.2016.

Не погоджуючись з даним рішенням про донарахування об'єму та вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕ, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що в даному випадку неправомірні дії споживача полягали у самовільному (без дозволу енергопостачальної організації) знятті розрахункового лічильника електроенергії, внаслідок чого була зірвана пломба. При цьому відсутність пломб, переданих у встановленому порядку на збереження споживача, є окремим видом порушення ПКЕЕ. Отже, для застосування оперативно-господарської санкції достатньою підставою є засвідчений у встановленому порядку факт порушення пломби. Доведення можливості безоблікового споживання електроенергії є необов'язковим, оскільки спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 3.3. ПКЕЕ, п. 2.1 Методики) передбачено проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб. Встановивши факт порушення споживачем ПКЕЕ, місцевий господарський суд погодився з розрахунком недоврахованої електроенергії, здійсненим комісією відповідача, за період з 23.07.2016 по 26.08.2016 (за 24 робочі дні, в тому числі за 6 днів, що передували дню виявлення порушення, та 18 днів від дня виявлення порушення по день усунення порушення, час роботи 8 годин 5 днів на тиждень). Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, яка оформлена протоколом № 23/16 від 21.09.2016 засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для нарахування позивачу відповідачем обсягу недорахованої електричної енергії за період з 23.07.2016 по 01.08.2016 включно на підставі п. 2.1 Методики через зрив пломб відповідача на розрахунковому приладу електричної енергії. При цьому обґрунтованість мети таких дій (необхідність виконання припису відповідача від 22.07.2016 щодо проведення чергової державної повірки лічильника) не звільняють позивача від виконання обов'язку, передбаченого абз. 2 п. 3.34 ПКЕЕ (роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються). Також апеляційний господарський суд зазначив, що суть порушення, виявленого у позивача, полягає саме у зриві останнім пломб, а посилання в рішення комісії на п.п. 3 п. 2.1 Методики є безпідставним, оскільки конкретних фактів пошкодження приладу обліку не встановлено, факт зняття цього приладу обліку свідчить про пошкодження пломб, а не самого приладу обліку, однак така помилка відповідача не призвела до невірного нарахування обсягу недорахованої електричної енергії за період з 23.07.2016 по 01.08.2016.

В свою чергу, суд апеляційної інстанцій визнав необґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо законності нарахування позивачу недорахованої електричної енергії за період з 02.08.2016 по 26.08.2016. Так Держповірка лічильника була проведена 04.08.2016, що підтверджується протоколом № 536 від 04.08.2016, а в період з 12.08.2016 розрахунковий прилад взагалі безпідставно знаходився у відповідача. При цьому проходження розрахунковим приладом "вхідного контролю" та ще безпосередньо після державної повірки, ані вимогами діючого законодавства в сфері електроенергетики, ані вимогами укладеного між сторонами у справі договору не передбачено, у зв'язку з чим покладення на позивача обов'язку сплатити недовраховану електричну енергію за період з 02.08.2016 по 26.08.2016 протирічить вимогам ПКЕЕ та договору, а підстави для відповідних нарахувань за оперативно-господарською санкцією за цей період відсутні. Однак оскільки за змістом ст. 235 ГК України предметом оперативно-господарської санкції є не безпосередньо грошова сума, а заходи оперативного впливу - тобто саме рішення комісії, часткове скасування оперативно-господарської санкції в даному випадку є неможливим, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Проте колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає висновки як місцевого, так і апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вимоги зазначених процесуальних норм судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не були виконані у повному обсязі, внаслідок чого неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору.

Так місцевий господарський суд зазначивши, що неправомірні дії споживача полягали у самовільному (без дозволу енергопостачальної організації) знятті розрахункового лічильника електроенергії, внаслідок чого була зірвана пломба, а апеляційний господарський суд підтвердивши, що суть порушення полягає саме у зриві останнім пломб, не звернули уваги на те, яке саме порушення ПКЕЕ було зафіксовано представниками постачальника та не надали належної оцінки відповідним доводам відповідача щодо суті порушення, позаяк, як встановлено самими ж судами попередніх інстанцій - працівниками відповідача складено акт № 000982 про порушення відповідачем п.п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, яким зафіксовано факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації.

За змістом ст.ст. 235, 236 ГК України, а також ПКЕЕ, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона відповідно до ч. 2 ст. 237 ГК України може звернутися до суду з вимогою про скасування такої санкції.

Відповідно до п. 3.34 ПКЕЕ будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Абзацом 2 зазначеного пункту ПКЕЕ передбачено, що роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

За змістом п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Пунктом 1.1 Методики передбачено, що вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН).

Згідно з п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, фальсифікації тавр про повірку засобів обліку, тавр електропередавальної організації, тавр інших заінтересованих сторін, відбитки яких нанесені на пломби (далі - пошкодження пломб), або відсутності пломб на розрахункових засобах обліку в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ; 2) пошкодження або відсутності пломб, встановлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ; 3) пошкодження розрахункових засобів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку; 4) пошкодження або відсутності пломб на розрахункових засобах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених розрахункових засобів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача; 6) підключення до електричної мережі, що є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; 7) підключення до електричної мережі, що є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

За змістом пункту 2.5. Методики, в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою (W доб. = P · t доб. · K в), де P - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що складає: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі Договору; K в (K в.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.

При цьому кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою (Д пер = Д пор + Д усун), де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення; Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Місцевий та апеляційний господарські суди встановивши, що у акті № 000982 про порушення ПКЕЕ зафіксовано факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації, дійшли передчасного висновку про суть скоєного порушення ПКЕЕ позивачем та фактично звели розгляд справи виходячи з іншої кваліфікації самого порушення - зриву пломб, та не надали жодної оцінки доводам відповідача про те, що в акті № 000982 суть порушення ПКЕЕ визначено саме як дії споживача, які призвели до зміни приладів обліку.

Разом з тим, оскільки предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ щодо застосування оперативно-господарської санкції, яке винесено на підставі відповідного акта про порушення, в межах даного предмета спору доказуванню та дослідженню підлягають саме обставини пов'язані з конкретним порушенням ПКЕЕ.

Проте суди обох інстанцій не з'ясували, чи є сам факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації діями споживача, які призвели до зміни приладів обліку (як зазначено в самому акті № 000982) та не дослідили, чи підпадають зазначені дії під перелік порушень, визначених п.п. 3 п. 2.1 Методики, результатом вчинення яких є застосування п. 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, та не спростували відповідні доводи відповідача.

Зазначене свідчить про те, що суди обох інстанцій дійшли висновків, які не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення місцевого та апеляційного господарського судів не можна визнати обґрунтованими та такими, що прийняті за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

В свою чергу, без встановлення зазначених обставин неможливо дійти обґрунтованого висновку про правомірність розрахунку комісією відповідача недоврахованої електроенергії згідно з пунктом 2.5 Методики, застосованим за порушення, передбачене п.п. 3 п. 2.1 Методики.

Враховуючи викладене, беручи до уваги передбачені ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляду справи розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати обставини щодо того, чи є сам факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації діями споживача, які призвели до зміни приладів обліку (як зазначено в самому акті № 000982), дослідити, чи підпадають зазначені дії під перелік порушень, визначених п.п. 3 п. 2.1 Методики, результатом вчинення яких є застосування п. 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, надати належну оцінку відповідним доводам відповідача, проаналізувати докази, що надані сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень, і в залежності від установлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки судові рішення у справі № 908/3402/16 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України (редакції, чинній з 15.12.2017), судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України (редакції, чинній з 15.12.2017), Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2017 у справі № 908/3402/16 скасувати.

Справу № 908/3402/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.

Судді: Білоус В.В.

Жуков С.В.