Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6463/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (далі - Товариство) - Кутахи Д.О.,

відповідача - Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" (далі - Організація)- Гандзюк А.Ю., Гандзюка Ю.М.,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (далі - Підприємство) - Калениченка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 (суддя Мандриченко О.В.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (колегія суддів: Верховець А.А. (головуючий), судді Доманська М.Л. і Пантелієнко В.О.)

за позовом Товариства до Організації,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Підприємство,

про стягнення 171 899,68 грн. та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Організації 171 899 грн. винагороди (роялті), зібраної за використання об'єктів суміжних прав у 2015 році, а також просило зобов'язати її здійснити розподіл і виплату зібраної в 2015 році винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві за переліком, наведеним у додатку до ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України від 27.03.2014 (далі - Договір).

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 40, 42, 49 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), мотивовано невиконанням Організацією свого обов'язку щодо виплати Товариству зібраної винагороди з коштів, одержаних у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 418, 420, 450 Цивільного кодексу України, статей 35, 36, 40, 42, 43, 45, 47, 48, 49 Закону № 3792, пунктів 9, 10 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 № 780/123/561, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за № 1153/8474, пункти 3, 5 Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 № 309 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за № 437/7758, та статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, що діяла до 15.12.2017) мотивовано недоведенням Товариством обґрунтованості своїх позовних вимог.

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано тим, що:

- в Україні немає ніякого особливого порядку розподілу зборів, що надходять від імпортерів та виробників, а існує єдиний підхід до обов'язку організації колективного управління здійснювати розподіл зібраної винагороди не лише з правовласниками, з якими укладено договори, але й на користь всіх інших суб'єктів прав;

- суд апеляційної інстанції постійно плутається, стосовно якої винагороди заявлено вимоги - чи то за комерційне використання, чи то за чисті носії та обладнання, тоді як в обох випадках існує єдиний порядок розкриття інформації перед правовласниками з боку організації колективного управління та їх обов'язок здійснити розподіл і виплату винагороди на користь правовласників;

- Товариством заявлялись клопотання щодо витребування доказів у публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та у ДФС в Шевченківському районі, а також у відповідача про обсяг відрахувань імпортерами обладнання і матеріальних носіїв Організації, строк та порядок їх розподілу, в яких було відмовлено.

Організація подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Товариства, Організації та Підприємства, Касаційний господарський суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- обґрунтовуючи позовні вимоги та правомірність звернення до суду, Товариство зазначило, що 27.03.2014 ним (ліцензіат) і компанією UMG RECORDINGS SERVICES INC (Universal) укладено Договір;

- згідно з розділом 2 Договору він починає свою дію з 01.01.2014 та продовжує її на період 3 (трьох) років, до 31.12.2016;

- відповідно до договору про продовження терміну дії Договору від 19.12.2016 продовжено строк дії Договору з 01.01.2017 на наступні три роки до 31.12.2019 на умовах цього Договору;

- об'єктами права інтелектуальної власності, права на які передані за Договором, є фонограми та музичні відео. Невичерпний перелік фонограм, право на використання яких надано позивачу за Договором, наведено у додатку до нього;

- за умовами підпункту (а), (е) та (j) пункту 3.1. Договору, Universal, в тому числі, надає позивачу: виключне право розміщувати на ринку, розповсюджувати та продавати записи та музичні відео шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торговельних каналів; надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або публічне сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео; збирати від організації колективного управління, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, на території України та за обов'язкової умови, що реєстрація збирати будь-який такий дохід зроблена від імені Universal та/або будь-якої іншої третьої особи, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, дохід, що виникає в результаті такого використання фонограм на території України. Якщо це не заборонено законами або підзаконними нормативними актами, ліцензіат має право збирати будь-який дохід, що виник у відношенні до публічного виконання до дати початку, але досі не був виплачений Universal або афіліатам; виключне право на умовах цього Договору збирати дохід з чистих носіїв та обладнання, додаткові виплати або податки щодо фонограм;

- позивач є особою, яка на законних підставах набула суміжні майнові права на фонограми з каталогу Universal та має право на отримання винагороди за використання таких фонограм;

- Товариство не передавало Організації належні йому права на колективне управління;

- Організація, за твердженням позивача, не розподіляє та не виплачує Товариству зібрану винагороду, незважаючи на неодноразові письмові звернення;

- відповідно до звіту про повторне відстеження результатів регуляторного акта уповноваженими організаціями колективного управління за 2015 рік було зібрано винагороду в сумі 4 530 340 грн.; згідно з довідкою Підприємства ним у 2015 році було зібрано з імпортерів відрахувань у сумі 3 035 560,19 грн.; середній відсоток відрахувань, що нараховувався з каталогу групи Компаній Universal позивачу, становив 11,5 %;

- на думку позивача, розмір зібраних відповідачем відрахувань за 2015 рік становить 1 494 779,81 грн. (4 530 340 грн. - 3 035 560,19 грн.), а розмір винагороди, що належить до сплати позивачеві за 2015 рік, - 171 899,68 грн. (1 494 779,81 грн. х 11,5 %);

- Організація є організацією колективного управління на підставі свідоцтва про облік організацій колективного управління від 01.08.2008 № 14/2008, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерством освіти і науки України;

- Організація є уповноваженою організацією, яка здійснює збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (свідоцтво від 29.12.2014 № 3/у, видане Державною службою інтелектуальної власності України);

- відповідно до звітної відомості про збір, розподіл та виплату коштів (відрахувань) зібраних у 2015 році, Організацією за звітний період було зібрано коштів (відрахувань) у сумі 1 675 542,01 грн., розподілено коштів (відрахувань) - 1 675 542,01 грн., з яких виплачено коштів (відрахувань) - 1 386 054,52 грн., кошти, утримані Організацією на покриття її витрат, пов'язаної зі збором, розподілом та виплатою із зібраних коштів (відрахувань), - 289 487,49 грн., залишок коштів (відрахувань) - 0,00 грн.;

- Організація у 2015 році направляла до Підприємства як організації колективного управління, якій доручено здійснювати колективне управління правами всесвітньо відомих виробників музичної і відеопродукції Universal, лист-пропозицію про укладення договору про співпрацю, яка залишилася без відповіді;

- названа звітна відомість підтверджує, що Організацією за 2015 рік було зібрано коштів (відрахувань) у сумі 1 675 542,01 грн. та повністю розподілено дані кошти, що підтверджує нездійснення відповідачем збору винагороди за використання фонограм з каталогу Universal;

- Організація не є уповноваженою організацією колективного управління на збирання винагороди за використання фонограм (відеограм).

Причиною виникнення даного судового спору стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з Організації на користь Товариства винагороди (роялті), зібраної за використання об'єктів суміжних прав у 2015 році, та зобов'язання її здійснити розподіл і виплату зібраної у 2015 році винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Статтею 46 Закону № 3792 передбачено, що суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 372 суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 3792 допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 3792 виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною п'ятою статті 42 Закону № 3792 встановлено, що розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Згідно з частиною сьомою статті 42 Закону № 3792 зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.

Отже, виходячи з аналізу положень наведених статей, зібрані кошти з відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління, а суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди.

Попередні судові інстанції у прийнятті судових рішень зі справи виходили з того, що: для виплати коштів, які перераховуються виробниками та імпортерами, уповноважена організація, в даному випадку Організація має укласти договір з організаціями колективного управління, тоді як Товариство не є організацією колективного управління, і відповідач як уповноважена організація не може здійснити виплату відрахувань позивачеві, оскільки зібрані кошти розподіляються лише між організаціями колективного управління та лише на основі договорів. Законодавством не врегульований порядок виплати зазначених відрахувань суб'єктам авторських і (або) суміжних прав інакше, як через організацію колективного управління. За відсутності у відповідача свідоцтва на підтвердження того, що він є уповноваженою організацією колективного управління на збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), він не наділений правом збирати винагороду за комерційне використання, в тому числі, фонограм з каталогу Universal.

Разом з тим для прийняття правильного рішення по суті наявного спору як місцевому, так і апеляційному господарським судам належало:

- дослідити свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 01.08.2008 № 14/2008 щодо статусу Організації саме як організації управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав та встановити, чи має вона право на збирання, розподіл і виплату зібраної винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав;

- з'ясувати, за яке саме використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав Організація збирає, розподіляє і виплачує зібрану винагороду; які правила для цього має (зокрема, щодо алгоритму розподілу зібраної винагороди);

- з'ясувати: кому та на якій підставі Організація (маючи подвійний статус) у спірний період виплачувала кошти як уповноважена організація (частина шоста статті 42 Закону № 3792), а кому - як організація колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

- встановити: чи мало місце у спірний період використання об'єктів, майнові права на які належать позивачеві; чи мала увійти винагорода за таке використання до загальної суми коштів, зібраних Організацією (як уповноваженою установою) з виробників та (або) імпортерів обладнання і матеріальних носіїв відповідно до приписів статті 42 Закону № 3792; чи перераховано зазначені кошти Організацію іншій особі (якій саме);

- дослідити фактичні обставини розподілу Організацією у спірний період зібраної винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав (тотожних правам позивача);

- перевірити виконання Організацією згаданих вимог Закону щодо розподілу зібраних коштів (авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків).

Проте цього ними здійснено не було.

Згідно зі статтею 300 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 зі справи № 910/6463/17 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Булгакова

Суддя В.Селіваненко