Історія справи

Постанова КГС ВП від 17.01.2024 року у справі №916/261/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/261/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Остапова В.В.,

відповідача - Марченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Таран С.В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 (суддя Петренко Н.Д.)

у справі №916/261/23

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ)

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

про стягнення заборгованості у розмірі 4 633 942,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - ДП "АМПУ") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ") про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який визнано укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/3104/21, яке набрало законної сили 29.11.2022, у розмірі 4 633 942,61 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що фактично Чорноморською філією ДП "АМПУ" не було надано послуг за договором на користь ДП "МТП "Чорноморськ".

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1940/19 за позовом ДП "АМПУ" в особі Чорноморської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до ДП "МТП "Чорноморськ" про стягнення 4 633 942,61 грн за фактично надані послуги.

2.2.Господарський Суд Одеської області рішенням від 27.01.2020 у справі №916/1940/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ДП «АМПУ» 4 633 942,61 грн за фактично надані послуги з оформлення та обслуговування перепусток на 2019 рік та судовий збір в сумі 69 509,14 грн.

2.3.Верховний Суд постановою від 08.10.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 у справі №916/1940/19 скасував; прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП "АМПУ" в особі Чорноморської філії ДП "АМПУ" до ДП "МТП "Чорноморськ" про стягнення 4 633 942,61 грн відмовив.

2.4.Скасовуючи рішення суддів попередніх інстанцій, Верховний суд зазначив, що за результатами проведених переговорів сторони так і не уклали договір. Відповідач не прийняв рішення про намір укласти договір, а вирішив звернутися до Антимонопольного комітету України для визначення законності встановлення тарифів. При цьому, із змісту листа Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2019 за №65-02/824 вбачається, що в ході розгляду питань, порушених у заявах ДП "МТП "Чорноморськ", порушень законодавства про захист економічної конкуренції станом на теперішній час Одеським обласним територіальним відділенням АМК України не встановлено (пункт 5.70).

2.5.У пункті 5.60 постанови Верховного Суду від 08.10.2020 зазначено, що суди встановили обставини щодо вчинення відповідачем дій з надання позивачу заявок на оформлення перепусток на 2019 рік, вчинення позивачем дій щодо надання відповідачу за його заявками послуг з оформлення перепусток вартістю 4 633 942,61 грн, складання акта надання послуг від 21.02.2019 №Пр/2850 на суму 4 633 942,61 грн та рахунку на оплату від 21.02.2019 № Пр/2850 на суму 4 633 942,61 грн.

2.6.Верховний Суд у пункті 5.87 постанови від 08.10.2020 зазначив, що фактично для відповідача існує законна заборона на закупівлю таких послуг без застосування процедури, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі". При цьому суди встановили обставини щодо проведення між сторонами переддоговірних відносин із закупівлі вказаних послуг, однак за результатами проведених переговорів між сторонами договору так і не було укладено саме у зв`язку із незгодою відповідача щодо вартості предмета закупівлі.

2.7.У пункті 5.88 постанови від 08.10.2020 Верховний Суд вказав, що саме у зв`язку з тим, що сторони так і не дійшли згоди щодо вартості таких послуг, тобто існує спір саме щодо вартості послуг та тарифів, які застосовані позивачем, інтерес позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги.

2.8.У пункті 5.89 наведеної постанови суду касаційної інстанції зазначено, що заявлені позивачем у цій справі вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є передчасними і жодним чином не вирішують наявний між сторонами спір, а вимоги позивача про стягнення заборгованості без погодження вартості таких послуг не є ефективним способом захисту майнового інтересу.

2.9.В подальшому, ДП "АМПУ" в особі Чорноморської філії ДП "АМПУ"(Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП "МТП "Чорноморськ", в якій просило визнати укладеним між ними договір про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток у запропонованій позивачем редакції.

2.10.Господарський суд Одеської області рішенням від 26.01.2022 у справі №916/3104/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 року, визнав укладеним між ДП "МТП "Чорноморськ" (код ЄДРПОУ 01125672) та ДП "АМПУ" (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії ДП "АМПУ" (адміністрації морського порту Чорноморськ) (код ЄДРПОУ 38728418) договір про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення (надалі договір).

2.11.Відповідно до пункту 1.1 цього договору порт доручив, а адміністрація прийняла на себе зобов`язання надати порту послуги з оформлення та обслуговування перепусток в період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

2.12.Згідно із пунктом 1.2 договору з боку адміністрації усі зобов`язання по цьому договору виконуються силами служби морської безпеки (СМБ) адміністрації.

2.13.У пункті 1.3 договору передбачено, що предметом закупівлі є "Послуги з забезпечення перепускного режиму на території ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" код ДК 021:2015 79710000- 4 "Охоронні послуги").

2.14.У пункті 2.1 договору визначено, що порт сплачує послуги адміністрації за вільними тарифами, а саме:

2.1.1.Оформлення пішохідної перепустки (річна), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 505,34 грн.

2.1.2.Оформлення пішохідної перепустки (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 359,02

2.1.3.Оформлення пішохідної перепустки (добова на паперовому носії) 8,23 грн.

2.1.4.Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (річна), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 3 640,04 грн.

2.1.5.Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 1 854,36 грн.

2.1.6.Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (добова на паперовому носії) 37,61 грн.

2.1.7.Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна), (з урахуванням вартості бланку електронної пластикової картки) 6 898,44 грн.

2.1.8.Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 3 489,05 грн.

2.1.9.Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (добова на паперовому носії) 46,54 грн.

2.1.10.Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (річна) (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 9 830,50 грн.

2.1.11.Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) 4 959,08 грн.

2.1.12.Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (добова на паперовому носії), 54,56 грн.

2.1.13.Оформлення перепустки для відвідування суден під іноземним прапором (річна) 66,71 грн.

2.1.14.Оформлення перепустки для відвідування суден під іноземним прапором (разова) 9,72 грн.

2.1.15.Оформлення, переоформлення дублікатів перепустки (ЕПК) 65,99 грн.

2.15.Згідно з пунктом 2.2 договору загальна ціна даного договору складає 3 861 618,84 грн, без ПДВ, окрім того ПДВ (20)% - 772 323,77 грн, разом 4 633 942,61 грн з урахуванням ПДВ.

2.16.За фактом надання послуг виконавцем формується акт приймання-здачі виконаних робіт та рахунок (пункт 2.4 договору).

2.17.Відповідно до пункту 2.5 договору акт приймання-здачі виконаних за даним договором робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту. Прийом-передача акта та рахунку для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків. Порт зобов`язаний не пізніше 15-го дня з дня набрання чинності даним договором направити до адміністрації уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт та повернути підписаний та засвідчений власною печаткою належний адміністрації екземпляр акта.

У разі невиконання Портом зазначених зобов`язань, акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного портом. При цьому, у разі неотримання портом за його вини акта приймання-здачі виконаних робіт, екземпляр акта надсилається Адміністрацією на адресу Порту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

2.18.Пунктом 2.6 договору передбачено, що оплата за надані адміністрацією послуги здійснюється протягом 10 банківських днів з дати оформлення рахунку, який оформлюється не пізніше 5-го з дня набрання чинності даним договором. Банківські витрати по перерахуванню коштів банку несе порт.

2.19.У пункті 3.1 договору зазначено, що послуги надані адміністрацією на підставі заявок порту на оформлення перепусток на 2019 рік, які підписано посадовими особами порту.

2.20.У розділі 4 договору врегульовано правовідносини між сторонами у зв`язку із дією форс-мажорних обставин.

2.21.Відповідно до пункту 4.1 договору жодна із сторін не несе відповідальність за повне або часткове невиконання будь-якої із сторін своїх зобов`язань, якщо невиконання буде слідством таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, інші обставини непереборної сили, які виникли після укладання даного договору. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплине на виконання зобов`язань в строк, встановлений договором, то цей термін пропорційно відсовується на час дії відповідних обставин.

2.22.У пункті 4.2 договору визначено, що сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язання, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання та закінчення таких обставин негайно, але не пізніше 5 (п`яти) днів з моменту їх настання та припинення. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені документами, виданими компетентними державними органами. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яке вищезгадане, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань.

2.23.Пунктом 6.1 договору до обов`язків порту віднесено своєчасне прийняття і сплата наданої адміністрацією послуги за умовами цього договору та підписання акта про надання послуг (виконання робіт).

2.24.Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовились, що даний договір регламентує взаємовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2019 згідно статті 631 Цивільного кодексу України і діє до повного виконання (пункт 5.1 договору).

2.25.Позивач сформовав рахунок від 14.12.2022 №Пр/7596 на суму 4 633 942,61 грн та акт наданих послуг від 14.12.2022 №Пр/7596.

2.26.Як зазначає позивач, в порушення пункту 2.5 договору відповідач протягом 15 діб з дня набрання рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/3104/21 законної сили (29.11.2022) не направив до позивача уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-передачі виконаних робіт.

2.27.Супровідним листом від 14.12.2022 №1926/15-02-04/вх позивач вручив 15.12.2022 відповідачу рахунок від 14.12.2022 №Пр/7596 на суму 4 633 942,61 грн для здійснення оплати та акт наданих послуг.

2.28.Позивач, посилаючись на те, що в порушення пункту 2.5 договору відповідач не повернув підписаний та засвідчений власною печаткою належний позивачу екземпляр акта, вказав, що з огляду на положення пункту 2.5 договору акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим відповідачем без зауважень і має силу документу, підписаного відповідачем.

2.29.Матеріали справи містять заявки відповідача на оформлення позивачем перепусток.

2.30.Матеріалами справи підтверджується, що 15.02.2019 відповідач звертався до позивача із листом вих. №416/15-07-04 щодо формування рахунку за перепустки ДП "МТП "Чорноморськ". У цьому листі відповідач зазначив, що у зв`язку із відсутністю договору між сторонами на послуги з забезпечення перепускного режиму на території морського порту "Чорноморськ", відповідач просив сформувати рахунок за оформлення заявок до ВОП СМБ на 2019 рік:

-пішохідні перепустки (річна) 3 210 шт.;

-перепустки на легковий автотранспорт (річна) 104 шт.;

-перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна) 37 шт.;

-перепустки на вантажний автотранспорт (річна) 163 шт.;

-перепустки на причеп 50 шт.

2.31.Матеріали справи містять підписаний між сторонами акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.02.2019 №Пр/2850 на суму 4 633 942,61 грн, відповідно до якого позивачем надано відповідачу послуги:

-оформлення пішохідной перепустки (річна) у кількості 3 210 шт.;

-оформлення перепустки на легковий автотранспорт (річна) у кількості 104 шт.;

-оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна) у кількості 37 шт.;

-оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (річна) у кількості 163 шт.;

-оформлення перепустки на причеп у кількості 50 шт.

2.32.Під час розгляду цієї справи №916/261/23 у суді першої інстанції, відповідач листом від 06.02.2023 вих. №58/06-23 повідомив позивача, що в порушення приписів Положення про забезпечення пропускного, внутрішньооб`єктового режиму та морської безпеки на території Іллічівського морського порту, введеним в дію наказом позивача від 04.03.2015 №110, та умов договору, позивачем не було виготовлено перепусток на електронних пластикових картках або паперових носіях на 2019 рік та не було видано такі перепустки працівникам порту або передано їх уповноваженому представнику підприємства. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили надання послуг з оформлення перепусток на користь відповідача. Отже, фактично, Чорноморською філією ДП "АМПУ" не було надано послуг за договором на користь ДП "МТП "Чорноморськ". Акт від 14.12.2022 №Пр/7596 не виконує функцію первинного документа, так як він не фіксує надання послуг за період 2019 року. Більше того, підставою формування даного акта зазначено договір від 07.12.2022 №79-Пп-ЧФ-22, проте такий договір не укладався між сторонами, а у редакції, якою судовими рішеннями визнано договір укладеним, не відображено номеру і дати договору. Також відповідач зазначив, що рахунок від 14.12.2022 №Пр/7596 не підтверджує факт надання послуг, та, крім того, з урахуванням положень договору та дати набрання законної сили судовим рішенням, яким даний договір визнано укладеним, ЧФ ДП "АМПУ" мало сформувати рахунок не пізніше 5-го грудня 2022 року, проте такий рахунок датований 14.12.2022. Врахувавши зазначені у листі обставини, а саме, фактичне ненадання послуг з оформлення перепусток, що виражається у тому, що адміністрацією не було виготовлено та передано підприємству перепустки на 2019 рік, недоліки наданого акта та рахунку, ДП "МТП "Чорноморськ" повідомило позивача, що відмовляється приймати та підписувати наданий позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг), та надає свої зауваження, викладені у цьому листі.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Одеської області рішенням від 28.06.2023 у справі №916/261/23, яке Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 03.10.2023, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Стягнув з ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ДП "АМПУ" заборгованість за договором про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який визнано укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022, яке набрало законної сили 29.11.2022, у розмірі 4 633 942,61 грн, а також судовий збір у розмірі 69 509,14 грн.

3.2.Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/3104/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, визнано укладеним між ДП "МТП "Чорноморськ" та ДП "АМПУ" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації морського порту Чорноморськ) договір про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

3.3.Проаналізувавши пункт 2.5. договору та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що вручений відповідачу акт наданих послуг, який в порушення пункту 2.5 договору відповідач не підписав та не повернув, є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту.

3.4.При цьому, місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача на лист від 06.02.2023 вих. №58/06-23, наданий у ході розгляду справи, в якому ДП «МТП "Чорноморськ" відмовляється приймати та підписувати наданий позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг), та надає свої зауваження, оскільки останні були надані лише в лютому 2023 року, в той час коли акт мав бути підписаний у строк до 22.12.2022 включно.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ДП "МТП "Чорноморськ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 у цій справі і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що:

- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.08.2023 у справі №420/8830/20, від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, у справі №380/2589/22 (від 03.08.2023), щодо застосування статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: статей 614 та 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), які кореспондуються з нормами статей 216 та 218 Господарського кодексу України (далі - ГК), у подібних правовідносинах, при оголошеному воєнному стані, який неодмінно впливає на спроможність своєчасно виконувати договірні зобов`язання та загалом обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності;

- суд не дослідив зібраних у справі доказів та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суди попередніх інстанцій не дослідили, коли саме було отримано послуги з виготовлення перепусток, ким було отримано ці послуги, в який спосіб надавались ці послуги, періодичність надання цих послуг, яким обладнанням, персоналом було надані такі послуги з боку позивача;

(2) суди формально підійшли до розгляду справи, не з`ясувавши реальність та справжність господарської операції, натомість керувались формально оформленим первинним документом;

(3) в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували право власності на майно, яким нібито позивач надав послуги у 2019 році. Більше того в матеріалах справи відсутні докази виготовлення цих перепусток, договори з третіми сторонами щодо виготовлення та оформлення спірних перепусток;

(4) існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконувати договірні зобов`язання та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності;

(5) суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які у своїй сукупності (1) підтверджують обставини, що призвели до зменшення кількості працівників на підприємстві як загалом, так і в кожному структурному підрозділі зокрема, що в свою чергу впливає на можливість дотримуватись строків, визначених договірними зобов`язаннями, оскільки той самий обсяг роботи доводиться виконувати меншій кількості працівників, а також (2) неможливість вчасного надання заперечень до спірного акта;

(6) для надання своїх зауважень недостатньо лише направлення представника за таким актом, для цього необхідно отримати такий акт засобами кореспонденції, направити його до усіх відповідальних та дотичних підрозділів, перевірити дійсність надання послуг, їх об`єм, якість та ціну, з`ясувати наявність чи відсутність заборгованості за цим актом, підготувати та сформувати правову позицію щодо заперечень до акта, погодити таку позицію з керівництвом, що вимагає взаємодії багатьох структурних підрозділів між собою, навантаження на які зросло, у зв`язку зі зменшенням загалом кількості працівників, а не конкретної визначеної особи, та зменшився корисний робочий час, що пов`язано з відключенням електроенергії та оголошенням сигналу повітряної тривоги;

(7) наданий позивачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2022 №Пр/7596 не відповідає критеріям належності, достовірності та допустимості доказів, оскільки у ньому не зазначено у який період такі послуги були надані, тобто такий акт не відображає, що виконані роботи були здійснені у 2019, хоча за умовами договору адміністрація надає послуги оформлення перепусток саме на 2019 рік; наданий позивачем акт не перебуває у взаємозв`язку з предметом доказування;

(8) наданий позивачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2019 №Пр/2850, в якому підставою зазначено договір №Б/Д та не відображено у який період надавались послуги з оформлення перепусток, не має відношення до предмету доказування, оскільки його сформовано не на підставі договору, визнаного судом укладеним, так як, щонайменше, судове рішення про визнання договору укладеним, набрало законної сили 29.11.2022, а наданий позивачем акт датовано 21.02.2019 та даний акт не фіксує надання послуг з оформлення перепусток саме у 2019 році.

4.4.ДП "АМПУ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

4.5.За твердженнями позивача:

(1) суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку, що вручений відповідачу акт наданих послуг, який в порушення п.2.5 договору відповідач не підписав та не повернув, є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості;

(2) також суди попередніх інстанцій дослідили взаємовідносини сторін з приводу укладання та виконання договору, листування щодо надання послуг та інші докази на обґрунтування вимог, які наявні в матеріалах справи;

(3) правовідносини у справах №420/8830/20, №380/2589/22 №1340/5998/18, на неврахування правових висновків Верховного Суду в яких посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається, ні за матеріально-правовим регулюванням, ні за предметом спору, ні за змістом позовних вимог, вони є істотно відмінні за підставами позову і фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами;

(4) наводячи правову позицію щодо неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду в справах №420/8830/20, №380/2589/22 та №1340/5998/18, відповідач вдається до спонукання касаційного суду до переоцінки доказу, вказуючи на те, що суди не з`ясували обстави надання послуг в межах договору;

(5) з моменту початку широкомасштабного вторгнення військ країни-агресора на територію України, Верховний Суд прийняв значну кількість постанов щодо застосування положень в. т. ч. статей 614 та 617 ЦК, які кореспондуються з нормами статей 216 та 218 ГК, у подібних правовідносинах, при оголошеному воєнному стані, що свідчить про безпідставність та хибність посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, як підстави касаційного оскарження;

(6) суди попередніх інстанцій цілком вірно врахували, що збройна агресія російської федерації не є форс-мажорною обставиною відносно зобов`язання з направлення представника для отримання та передачі документів. Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може підписувати первинні документи та всі посадові особи відповідача позбавлені можливості зайти у сусідній кабінет для отримання акта. Місцезнаходження позивача та відповідача в одній будівлі виключає взагалі можливість твердження про форс-мажор в частині неможливості направлення представника для отримання акта;

(7) аргументи скаржника про недослідження зібраних у справі доказів та/чи ненадання належної оцінки обставинам справи спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень та зводяться, насамперед, до переоцінки доказів, наданні переваги одних доказів над іншими, встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, проте суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

(8) суди попередніх інстанцій дослідили, що протягом 2019-2020 років відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати інформацію щодо користування перепустками своїми працівниками, зокрема, про вхід/вихід на/з території порту. Позивач надавав таку інформацію, а отже посадові особи відповідача в 2020 знали, що відповідні перепустки були оформлені;

(9) з огляду на встановлені судом у справі №916/1940/19 факти надання позивачем відповідачу послуг з оформлення та обслуговування перепусток в 2019 році та визнання судом у справі №916/3104/21 договору укладеним, наразі можливо стягнути кошти за надані послуги, що прямо передбачено в п.5.88 постанови Верховного суду від 08.10.2020 у справі №916/1940/19;

(10) твердження відповідача про відсутність у позивача обладнання для оформлення перепусток та забезпечення пропускного режиму є недостовірними, адже відповідач достеменно знає, що саме позивач надає такі послуги;

(11) щороку відповідач в незалежності від порядку укладання договору (в судовому або добровільному) відмовляється від оплати послуг, внаслідок чого позивач вимушений звертатися до суду.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який визнано укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022, яке набрало законної сили 29.11.2022, у розмірі 4 633 942,61 грн.

5.2.Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.3.Відповідно до частини другої статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.4.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.5.Частиною першою статті 626 ЦК визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.6.Відповідно до статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

5.7.Нормами статті 903 ЦК визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

5.8.В силу статті 530 ЦК зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

5.9.Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до пункту 2.5 договору акт приймання-здачі виконаних за даним договором робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту. Прийом-передача акту та рахунку для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків. Порт зобов`язаний не пізніше 15-го дня з дня набрання чинності даним договором направити до адміністрації уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт та повернути підписаний та засвідчений власною печаткою належний адміністрації екземпляр акта.

У разі невиконання портом зазначених зобов`язань, акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного портом. При цьому, у разі неотримання портом за його вини акта приймання-здачі виконаних робіт, екземпляр акта надсилається адміністрацією на адресу порту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

5.10.Оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/3104/21 набрало законної сили 29.11.2022, то відповідно до пункту 2.5 договору відповідач зобов`язаний був не пізніше 14.12.2022 направити до адміністрації уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт та повернути підписаний і засвідчений власною печаткою належний адміністрації екземпляр акта.

5.11.В порушення умов пункту 2.5 договору відповідач не направив до позивача уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт у строк до 14.12.2022.

5.12.Разом з цим, оскільки строк повернення акта умовами договору не визначений, у цьому випадку підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 ЦК, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

5.13.Як встановили суди, супровідний лист від 14.12.2022 №1926/15-02-04/вх разом із актом наданих послуг від 14.12.2022№Пр/7596, з вимогою про його підписання та повернення, був вручений відповідачу 15.12.2022, а отже в силу частини другої статті 530 ЦК відповідач повинен був повернути підписаний акт (або надати заперечення) у семиденний строк, тобто до 22.12.2022 року включно.

5.14.При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не взяв до уваги лист відповідача від 06.02.2023 вих. №58/06-23, в якому ДП "МТП "Чорноморськ" відмовляється приймати та підписувати наданий позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг), та надає свої зауваження, оскільки зауваження до акта були надані лише в лютому 2023, в той час як акт мав бути підписаний (або повернутий із зауваженнями) у строк до 22.12.2022 включно.

5.15.Суд першої інстанції зазначив, що за умов цього спору, враховуючи тривалі судові провадження між сторонами зі спірних правовідносин, враховуючи місцезнаходження підприємств та умови ведення діяльності сторін у період воєнного стану, подання відповідачем зауважень до акта лише в ході розгляду цієї справи, а саме у лютому 2023, не може свідчити про добросовісне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток.

5.16.З урахуванням вказаного, місцевий господарський суд встановив, що вручений відповідачу акт наданих послуг, який в порушення п.2.5 договору відповідач не підписав та не повернув, є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту.

5.17.В свою чергу, відхиляючи доводи скаржника стосовно того, що суд першої інстанції не врахував наявності форс-мажорних обставин, внаслідок яких відповідач не міг своєчасно подати заперечення до акта наданих послуг, апеляційний суд, проаналізувавши норми статей 614 617 ЦК, статті 218 ГК, Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", умови договору щодо звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин та зміст листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, дійшов висновку, що відповідач не довів існування для нього форс-мажорних обставин з виконання обов`язку щодо направлення уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт, а в подальшому - подання заперечення на переданий позивачем акт, у зв`язку з чим не спростував висновок суду першої інстанції, що вручений відповідачу акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту.

5.18.Посилаючись як на підставу касаційного оскарження на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: статей 614 та 617 ЦК, які кореспондуються з нормами статей 216 та 218 ГК, у подібних правовідносинах, скаржник наголошував на тому, що існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, неодмінно впливає на спроможність своєчасно виконувати договірні зобов`язання та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

5.19.В судовому засідання касаційної інстанції, яке відбулось 17.01.2024, представник скаржника пояснив, що посилання на форс-мажорні обставини здійснено для того, щоб були прийняті його заперечення до вищевказаного акта, оскільки суди не визнали обґрунтованим наявність форс-мажорних обставин, з якими скаржник пов`язує неможливість вчасно подати відповідні заперечення на цей акт.

5.20.Верховний Суд вважає такі твердження скаржника помилковими, адже форс-мажорні обставини не звільняють від обов`язку виконати зобов`язання, в цьому випадку від обов`язку направити до адміністрації уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт та повернути підписаний та засвідчений власною печаткою належний адміністрації екземпляр акта, вони звільнюють виключно від відповідальності за невиконання зобов`язання (неустойки у формі штрафу та пені, відшкодування збитків), що прямо вбачається зі змісту положень чинного законодавства, яке регулює звільнення від відповідальності внаслідок невиконання чи неналежного виконання зобов`язання через форс-мажорні обставини.

5.21.Умови договору про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який визнано укладеним рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/3104/21, зокрема розділ 4, який досліджував апеляційний суд, також не містять положень щодо звільнення від обов`язку виконати зобов`язання за договором, зокрема від обов`язку відповідача отримати акт та повернути його позивачу, внаслідок настання форс-мажорних обставин, цей розділ визначає можливість звільнення сторін саме від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором, у випадку якщо це стало наслідком форс-мажорних обставин, що відповідає нормам чинного законодавства та сталій судовій практиці щодо їх застосування в цій частині.

5.22.Разом з цим, Верховний Суд відзначає, що викладена у п.2.5 умова є механізмом прийняття сторонами результатів робіт, що забезпечує своєчасне отримання акта приймання-здачі виконаних робіт та підписаних документів, які підтверджують їх виконання. Відповідач, як сторона договору, зобов`язаний дотримуватися умов договору, включаючи ту, яка стосується направлення уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт та повернення підписаного та засвідченого власною печаткою належного Адміністрації екземпляру акта.

5.23.Верховний Суд вважає, що помилкове застосування апеляційним судом норм, які регулюють звільнення від відповідальності в контексті спірних правовідносин, та висновки суду в цій частині не можуть бути підставою для скасування цілком законного рішення по суті вирішення спору, а саме про залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

5.24.Оскільки, з огляду на вищенаведене, положення статей 614 та 617 ЦК, які кореспондуються з нормами статей 216 та 218 ГК, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у Верховного Суду відсутній підстави для формування висновку щодо їх застосування у контексті спірних правовідносин.

5.25.Посилання скаржника на (1) зміну в організації роботи та встановлення простою працівникам, а також на те, що (2) у місті Чорноморськ, як і по всій Одеській області, відбувалися систематичні стабілізаційні або ж аварійні відключення світла, не можуть свідчить про неможливість відповідача вчасно отримати акт та поважність причин пропуску ним строку на надання зауважень до цього акта, адже скаржник не доводить, що (1) конкретна посадова особа, яка зобов`язана отримувати акти наданих послуг за договорами, в грудні 2022 року знаходилась в простої, не надає доказів і того, що не було встановлено заміщення такого працівника, та (2) яким чином відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно направити уповноваженого представника для отримання екземплярів акта приймання-здачі виконаних робіт, про що вірно виснували суди. Тобто скаржником не доведено в суді, що військова агресія рф проти України безпосередньо вплинула на неможливість виконання зобов`язань за договором в строк, встановлений договором, що давало б право на підставі п.4.1 договору відсунути строк виконання цих зобов`язань на час дії відповідних обставин, зокрема з посиланням на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії рф проти України та введення воєнного стану, відповідач не мав можливості своєчасно виконати зобов`язання за договором та надати заперечення на акт, про що вірно виснували суди.

5.26.Вказуючи в касаційній скарзі на те, що для надання своїх зауважень недостатньо лише направлення представника за таким актом, для цього необхідно отримати такий акт засобами кореспонденції, направити його до усіх відповідальних та дотичних підрозділів, перевірити дійсність надання послуг, їх об`єм, якість та ціну, з`ясувати наявність чи відсутність заборгованості за цим актом, підготувати та сформувати правову позицію щодо заперечень до акта, погодити таку позицію з керівництвом, що вимагає взаємодії багатьох структурних підрозділів між собою, навантаження на які зросло, у зв`язку зі зменшенням загалом кількості працівників, а не конкретної визначеної особи, та зменшився корисний робочий час, що пов`язано з відключення електроенергії та оголошенням сигналу повітряної тривоги, скаржник не доводить, що заперечує факт отримання від позивача відповідного акта, а також не доводить, що вчиняв (намагався вчинити) всі вище перелічені дії після отримання акта з метою надання своїх зауважень у визначений строк.

5.27.Заперечуючи факт надання позивачем відповідачу послуг за договором, скаржник в касаційній скарзі акцентував увагу, зокрема, на тому, що суди формально підійшли до розгляду справи, не з`ясувавши реальність та справжність господарської операції, натомість керувались формально оформленим первинним документом. В контексті цих доводів скаржник навів свої заперечення стосовно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2022 №Пр/7596 та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2019 №Пр/2850.

5.28.Верховний Суд відхиляє такі заперечення з огляду на таке.

5.29.Як зазначалось, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, на підставі встановлених обставин справи за результатами належного дослідження та оцінки наявних у справі доказів, зокрема щодо (1) невиконання відповідачем після визнання договору укладеним за рішенням суду свого обов`язку щодо отримання акта у строк до 14.12.2022, (2) направлення позивачем відповідачу супровідним листом від 14.12.2022 №1926/15-02-04/вх акта від 14.12.2022 №Пр/7596, який той отримав 15.12.2022, проте не повернув його позивачу у строк до 22.12.2022 включно, а також (3) ненадання заперечень щодо цього акта, дійшов висновку, що вказаний акт (від 14.12.2022 №Пр/7596) є документом, що підтверджує факт надання адміністрацією послуг порту.

5.30.При цьому суди встановили, що в 2019 році, а саме 15.02.2019 відповідач звертався до позивача із листом вих. №416/15-07-04 щодо формування рахунку за перепустки ДП "МТП "Чорноморськ" у зв`язку із відсутністю договору між сторонами на послуги з забезпечення перепускного режиму на території морського порту "Чорноморськ" та просив сформувати рахунок за оформлення заявок до ВОП СМБ на 2019 рік:

- пішохідні перепустки (річна) - 3 210 шт.;

- перепустки на легковий автотранспорт (річна) - 104 шт.;

- перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна) - 37 шт.;

- перепустки на вантажний автотранспорт (річна) - 163 шт.;

- перепустки на причеп - 50 шт.

5.31.Матеріали справи містять підписаний між сторонами акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.02.2019 №Пр/2850 на суму 4 633 942,61 грн, відповідно до якого позивач надав відповідачу послуги:

-оформлення пішохідной перепустки (річна) у кількості 3 210 шт.;

-оформлення перепустки на легковий автотранспорт (річна) у кількості 104 шт.;

-оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна) у кількості 37 шт.;

-оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (річна) у кількості 163 шт.;

-оформлення перепустки на причеп у кількості 50 шт.

5.32.За оцінкою апеляційного суду, підписавши акт надання послуг від 21.02.2019 №р/2850, відповідач визнав факт надання послуг, їх об`єм та вартість.

5.33.При цьому, апеляційний суд цілком обґрунтовано виснував, що акт наданих послуг від 14.12.2022 №Пр/7596, який за встановлених судами у межах цієї справи обставин суди визнали таким, що підтверджує факт надання позивачем відповідачу послуг, та акт надання послуг від 21.02.2019 №Пр/2850, який підписаний уповноваженим представниками та скріплений печатками сторін, за переліком наданих послуг та їх вартості є абсолютно ідентичними.

5.34.В свою чергу, скаржник не доводить підписання акта від 21.02.2019 №р/2850 неуповноваженою на те особою та/або факт протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, та не надає доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки.

5.35.Оформлення вказаного акта не на підставі договору, визнаного судом укладеним, тобто без прямого посилання на цей договір, як про це стверджує скаржник, вказуючи на те, що судове рішення про визнання договору укладеним набрало законної сили 29.11.2022, а наданий позивачем акт датовано 21.02.2019, а отже він не фіксує надання послуг з оформлення перепусток саме у 2019, очевидно є наслідком тривалих судових проваджень між сторонами зі спірних правовідносин, проте не спростовує факт надання позивачем відповідачу послуг за переліком і вартістю, які в ньому зазначені. При цьому скаржник не доводить, що послуги за цим актом, який підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою відповідача, він отримав на виконання іншого договору.

5.36.Відхиляючи доводи скаржника щодо ненадання позивачем відповідачу послуг за договором, визнаним укладеним за рішенням суду, апеляційний суд акцентував увагу на змісті пункту 5.1 договору, відповідно до якого даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовились, що даний договір регламентує взаємовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2019 згідно статті 631 ЦК, і діє до повного виконання, а також змісті пункту 3.1 договору, згідно з яким він регулює взаємовідносини сторін з послуг, які надані адміністрацією на підставі заявок порту на оформлення перепусток на 2019 рік, які підписано посадовими особами порту.

5.37.Стверджуючи про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували право власності на майно, яким нібито позивач надав послуги у 2019 році, а також докази виготовлення цих перепусток, договори з третіми сторонами щодо виготовлення та оформлення спірних перепусток, скаржник по суті намагається довести відсутність у нього зобов`язання з оплати товару.

5.38.Втім, судами не встановлено обставин того, що оплата за надані позивачем послуги виникає по факту підтвердження останнім реальності та справжності здійснення ним господарської операції з виготовлення перепусток, що є підставою для відхилення відповідних аргументів відповідача.

5.39.З урахуванням надання позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог, які у сукупності суди оцінили такими, що підтверджують здійснення сторонами господарської операції саме з надання порту послуги з оформлення та обслуговування перепусток в період з 01.01.2019 по 31.12.2019, а не з виготовлення перепусток, та, відповідно, настання строку з оплати цих послуг, суди правомірно задовольнили позовні вимоги.

5.40.Колегія суддів відзначає, що відповідач не був позбавлений права доводити ненадання позивачем послуги з оформлення та обслуговування перепусток в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 шляхом надання суду відповідних доказів на спростування цих обставин, проте не скористався таким (правом), а лише заперечував факт надання послуг, посилаючись на неможливість отримання примірників акта у визначений договором строк та надання своїх заперечень стосовно цього акта через, як він вважає, обставини військової агресії рф проти України. При цьому, скаржник жодним чином не доводить, що ненадання позивачем послуг (невиготовлення/необслуговування перепусток), позбавило його у 2019 році мати можливість скористатись пропускним режимом на території ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ", чи що ці послуги він отримав від інших осіб. Навпаки, в судовому засіданні касаційної інстанції представник відповідача (скаржника) підтвердив, що у 2019 його працівники мали можливість потрапити на територію порту, стверджуючи, що термін дії раніше виданих перепусток було продовжено, проте доказів на підтвердження цього (продовження терміну дії попередніх перепусток) відповідач суду не надав, як і не довів, що продовження дії перепусток не є їх обслуговуванням.

5.41.За встановлених судами попередніх інстанцій обставин за наслідком дослідження та оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, Верховний Суд погоджується з їх висновком про задоволення позовних вимог в повному обсязі, адже надані позивачем докази, які описані в тому числі у розділі 2 цієї постанови, зокрема акти наданих послуг від 14.12.2022 №Пр/7596 та від 21.02.2019 №Пр/2850, листування сторін тощо, у сукупності фіксують факт здійснення господарської операції (надання послуг) між сторонами спору, що є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі.

5.42.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №420/8830/20, від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, у справі №380/2589/22 (від 03.08.2023), правові висновки щодо застосування статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в яких, на думку скаржника, не було враховано судами у цій справі, Суд встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ним обставин справи, а також до необхідності переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишити без задоволення.

2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 у справі №916/261/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець