ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/151/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2018р.

у складі колегії суддів: С.І. Колоколов - головуючий, В.М. Головей, Г.П. Разюк

та на ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.01.2018р.

суддя: Т.А. Остапенко

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа - Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Роде"

про стягнення 3 984 512,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.04.2017 р. у справі №923/151/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р., позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" задоволено, стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" на користь ПАТ "Дельта Банк" 3 397 270,10 грн. заборгованості за кредитом, 587 242, 86 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 59 767, 69 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011р.

02 січня 2018 р. господарським судом Херсонської області виданий наказ №923/151/17 про примусове виконання рішення суду.

22 січня 2018 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, відповідно до якої просив змінити в наказі від 02.01.2018 р. у справі № 923/151/17 стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на ОСОБА_4.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 за договором № 67/К/1 від 01.12.2017 р. став новим кредитором у зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору № 04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011 р.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.01.2018р. у справі №923/151/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2018р., у задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну в наказі стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4 господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512, ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа, з погодження Національного Банку України.

Крім цього, суди послались на те, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачений порядок правонаступництва на стадії ліквідації банку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, а якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 52, 334 ГПК України, просить ухвалу та постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким замінити позивача - ПАТ "Дельта Банк" на ОСОБА_4 у справі №923/151/17.

Скаржник стверджує, що на підставі договору відступлення прав вимоги №67/К/1 від 01.12.2017р. ОСОБА_4 став новою стороною у зобов'язані, що виникло на підставі кредитного договору №04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011р.

Звертає увагу, що договір відступлення прав вимоги №67/К/1 від 01.12.2017р. є чинним, ніким не оспорений та не визнаний недійсним у судовому порядку.

За твердженням скаржника, під час розгляду заяви про заміну сторони правонаступником, господарські суди вийшли за межі поданого клопотання та надали юридичну оцінку договору про відступлення права вимоги, фактично встановивши його недійсність.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 грудня 2017р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив", на підставі проведених 24.11.2017р. електронних торгів був укладений договір № 67/К про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ПАТ "Дельта Банк" відступив шляхом продажу ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" належні йому права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) поручителів, визначених у додатку № 1 до договору.

Згідно з додатком №1 до договору права вимоги ПАТ "Дельта Банк" були відступлені за договорами, укладеними із ПСП "Альфа-Агро", а саме: кредитним договором № 04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011р. та додатковими угодами до нього № 01 від 12.09.2011р., № 2 від 10.11.2011р., № 03 від 10.11.2011 р., № 04 від 10.11.2011р., № 05 від 15.03.2013 р., іпотечним договором №13/14/І02/11-КЛТ від 12.09.2011р., договором застави №13/14/З01/11-КЛТ від 12.09.2011 р., іпотечним договором № 13/14/І01/11-КЛТ від 10.11.2011р.

Відповідно до п. 2.2 договору ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" в день його укладення набуло усі права кредитора за основними договорами.

01 грудня 2017р. між ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" та ОСОБА_4 був укладений договір № 67/К/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" відступило ОСОБА_4 право вимоги на належні йому права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) поручителів, визначених у додатку № 1 до договору.

Згідно з додатком № 1 до договору права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" були відступлені за договорами, укладеними з ПСП "Альфа-Агро", а саме: кредитним договором № 04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011 р. та додатковими угодами до нього № 01 від 12.09.2011 р., № 2 від 10.11.2011 р., № 03 від 10.11.2011 р., № 04 від 10.11.2011 р., № 05 від 15.03.2013 р., договором застави № 13/14/З01/11-КЛТ від 12.09.2011 р.

Відповідно до п. 2.2 договору № 67/К/1 від 01.12.2017 р. ОСОБА_4 як новий кредитор в день його укладення, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" (первісний кредитор) у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржника, що надане первісному кредитору відповідно до умов основних договорів.

Згідно з п. 4.1 договору № 67/К/1 від 01.12.2017р. за відступлення прав вимоги за основними договорами ОСОБА_4 сплачує ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" грошові кошти у сумі 2 527 244,00 грн. (ціна договору), яка сплачується ОСОБА_4 у повному обсязі до моменту набуття чинності даним договором.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони підтвердили, що на момент підписання даного договору, ціна договору сплачена ОСОБА_4 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" у повному обсязі на підставі попереднього договору №04.1/14/11-КЛТ від 18.08.2017 р.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України суд, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 просить замінити стягувача в наказі від 02.01.2018 р. з ПАТ "Дельта Банк" на ОСОБА_4, який на підставі договору №67/К/1 від 01.12.2017р. про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги став новим кредитором у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору №04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011р.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору № 67/К від 01.12.2017р. та договору № 67/К/1 від 01.12.2017р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №04.1/14/11-КЛТ від 12.09.2011р. відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу - ОСОБА_4, який не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Такої позиції також дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018р. у справі №909/968/16.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про заміну стягувача в наказі від 02.01.2018 р., оскільки ОСОБА_4 не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах.

Посилання скаржника на вихід судів за межі поданого ним клопотання відхиляються Верховним Судом, оскільки для встановлення наявності підстав для здійснення процесуального правонаступництва суду необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. В силу наведених норм права у даних правовідносинах фізична особа не може виступати кредитодавцем, і укладений договір не може змінити імперативні приписи законодавства.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.01.2018р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2018р. у справі №923/151/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач