Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.07.2021 року у справі №910/4571/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4571/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Губенко Н. М., Кролевець О. А.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М. Ю.

представників учасників справи:

від позивача: Юрданов К. І.,

від відповідача-1: Майструк В. І.,

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Платинум Плаза"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Попікова О. В.

від 25.05.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум-Центр"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Платинум Плаза", 2. ОСОБА_1,3. ОСОБА_2,4. ОСОБА_3,

про визнання недійсними правочинів та встановлення факту вибуття майна з володіння поза волею власника,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Платінум - Центр" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Платинум Плаза" (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3), ОСОБА_3 (далі - Відповідач-4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний Центр Платінум" (далі - Третя особа) про визнання недійсними:

- договору купівлі-продажу основних засобів від 24.02.2017, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №1261;

- договору про поділ майна в натурі від 04.08.2017, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №5037;

- договору купівлі-продажу основних засобів від 10.08.2017, укладеного між Позивачем та Відповідачем-3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №5146;

- договору купівлі-продажу основних засобів від 30.10.2017, укладеного між Позивачем та Відповідачем-4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №6310;

- договору купівлі-продажу основних засобів від 17.04.2017, укладеного між Позивачем та Відповідачем-4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №2591;

- договору купівлі-продажу основних засобів від 03.05.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №2900;

- договору купівлі-продажу основних засобів від 24.05.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №3504;

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №5037;

Також Позивач просив суд визнати факт вибуття нерухомого майна, відчуженого за правочинами (купівлі-продажу нерухомого майна від 14.06.2005; купівлі-продажу основних засобів від 24.02.2017; про поділ майна в натурі від 04.08.2017; купівлі-продажу основних засобів від 10.08.2017; купівлі-продажу основних засобів від 30.10.2017; купівлі-продажу основних засобів від 17.04.2018; купівлі-продажу основних засобів від 03.05.2015; купівлі-продажу основних засобів від 24.05.2017), таким, що вибуло з володіння Позивача поза його волею.

2. Позов мотивований укладенням спірних правочинів від імені Позивача директором, який діяв без належних повноважень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/4571/21 відмовлено у відкритті провадження у справі. Позивачу роз'яснено, що його вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги стосуються правочинів, які вчинялися із фізичними особами. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що Позивач хоча й вказав Відповідача-1 як юридичну особу, однак жодних вимог у своєму позові до Відповідача-1 не висунув, крім цього Відповідач-1 не є стороною жодного із правочинів, які Позивач просить визнати недійсними.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 скасовано, а матеріали справи направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

6. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спір відноситься до господарської юрисдикції, оскільки стосується питань відчуження нерухомого майна та земельної ділянки господарського товариства, внаслідок укладення його директором договорів, прийняття рішення щодо яких віднесено до виключної компетенції загальних зборів та без уповноваження директора загальними зборами учасників на підписання спірних договорів. Крім цього, суд апеляційної інстанції взяв до уваги аргументи Позивача про обмеження його права на судовий захист, оскільки він звертався до Дарницького районного суду міста Києва із позовом, предмет якого аналогічний предмету позову у справі, що розглядається. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №753/4609/20 відмовлено Позивачу у відкритті провадження. Залишаючи без змін ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №753/4609/20, Київський апеляційний суд у своїй постанові від 08.09.2020 дійшов висновку про те, що предметом спору є спірні договори купівлі-продажу та поділу основних засобів, що відповідає поняттю корпоративних прав, яке міститься в статті 167 ГК України, оскільки спір пов'язаний з діяльністю цього господарського товариства, а саме відчуження основних засобів, які використовуються у веденні господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від
25.05.2021 у справі №910/4571/21, а ухвалу Господарського суду міста Києва від
26.03.2021 у справі №910/4571/21 залишити без змін.

8. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції статті 167 Господарського кодексу України та порушенням статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

9. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Також Відповідач-1 вважає необґрунтованим посилання на наявність ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2020, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2020 про відмову у відкритті провадження у справі №753/4609/20.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. Позивачу на праві власності належав адміністративний корпус торговельно-адміністративного комплексу (літ. А), за адресою: м. Київ, вул.

Гришка, 3-а, загальною площею 4 116,10 кв. м. за договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Леончук І. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.06.2005 за №3453, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно 04.07.2005 в реєстрову книгу №105п-131 за №66607-п.

11. Крім цього, на підставі Договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 13.04.2006 №2220 та відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 11.07.2006, Позивачу на праві власності також належала земельна ділянка.

12. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна одноособовим власником майна та земельної ділянки є Відповідач-1. Крім цього, майно та земельна ділянка обтяжена шляхом накладення заборони приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. на підставі договору іпотеки, серія та номер 102, виданий 28.12.2019, обтяжувач: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", обтяження в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті-Рент".

13. Позивач оспорює договори, за якими фізичним особам відчужено нерухомість та земельну ділянку.

14. Частина оспорюваних правочинів укладена між Позивачем та учасником Позивача - ОСОБА_1, якому належить 20 % статутного капіталу, номінальною вартістю 183
333,33 грн, внаслідок яких Позивач був позбавлений права власності на нерухоме майно.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.. 2. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

16. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:.. 2) визнання правочину недійсним; ..

17. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами..

18. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства

1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права; ..

Стаття 4. Право на звернення до господарського суду

1. Право на звернення до господарського суду в установленому Господарський процесуальний кодекс України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням..

Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів

1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; ..

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; ..

Стаття 175. Відмова у відкритті провадження у справі

1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; ..

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права..

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд звертає увагу, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

20. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відмова у відкритті провадження у справі становить обмеження права на судовий захист виходячи із наявності ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2020, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.09.2020 у справі №753/4609/20, якою Позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі.

21. Проте з такими висновками апеляційного суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується, оскільки вони є передчасними та зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

22. Як вбачається із тексту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції у своїх висновках виходив лише із змісту постанови Київського апеляційного суду від 09.09.2020 у справі №753/4609/20, відповідно до якої предметом спору є спірні договори купівлі-продажу та поділу основних засобів, що відповідає поняттю корпоративних прав, яке міститься в статті 167 Господарського кодексу України, оскільки спір пов'язаний з діяльністю цього господарського товариства, а саме відчуження основних засобів, які використовуються у веденні господарської діяльності, а тому зазначений спір є корпоративним.

23. Проте із тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, що суд дійшов зазначених висновків із безпосереднього детального порівняльного аналізу суб'єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі, що розглядається, та справі №753/4609/20. Лише за такої умови відмова у відкритті провадження у справі в суді господарської юрисдикції може становити обмеження права на судовий захист для Позивача.

24. Крім цього, Суд критично ставиться до висновку суду апеляційної інстанції про віднесення спору до корпоративного.

25. Згідно з частинами 1 та 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

26. Зважаючи на викладене Суд звертає увагу, що у справі, яка розглядається, Позивачем є товариство, а не учасник товариства, а тому, з урахуванням усіх обставин справи, відсутні підстави для віднесення спору до корпоративного.

27. За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати такою, що відповідає положенням статей 86, 236, 237, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України.

28. Дослідження зазначених обставин має суттєве значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому справу слід направити до суду першої інстанції для розгляду.

29. При цьому, суду першої інстанції слід врахувати, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

30. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

31. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

32. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

33. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

34. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто, предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

35. Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

36. Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду.

Судові витрати

38. Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Платинум Плаза" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/4571/21 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/4571/21 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/4571/21 скасувати.

3. Справу № 910/4571/21 передати для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Кролевець