Історія справи

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14933/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (колегія суддів: Яковлєв М. Л., Іоннікова І. А., Станік С. Р.) і рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 (суддя Головіна К. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" до Київської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною,

за участі:

представника позивача - Макітрюка П. С.,

представника відповідача - Перепелиціна К. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотрек" (далі - ТОВ "Технотрек") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.03.2016 укладеною.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення 5-річного строку дії зазначеного договору оренди ТОВ "Технотрек" (орендар) продовжує належним чином виконувати свої зобов`язання за договором оренди за відсутності заперечень орендодавця; у встановлені законом та договором строки ТОВ "Технотрек" повідомило Київську міську раду про намір поновити договірні відносини на новий строк шляхом направлення листа-повідомлення з додаванням проекту відповідної додаткової угоди. З огляду на те, що ні у місячний строк після направлення листа-повідомлення, ні через місяць після закінчення строку дії договору оренди позивач не отримав від Київської міської ради відмови та/або заперечень щодо укладення договору на новий строк, ТОВ "Технотрек" вважає, що наявні підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, на яких був укладений договір оренди від 25.03.2016.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 25.03.2016 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Технотрек" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, в пунктах 1.1, 2.1 якого сторони погодили, що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2014 № 509/509 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Чапаєва, 7, 7-Б у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,1032 га; цільове призначення - для будівництва житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом і вбудованими об`єктами соціальної інфраструктури; кадастровий номер - 8000000000:88:199:0055.

4. Пунктом 3.1 договору визначено, що його укладено на 5 років.

5. Відповідно до пункту 11.7 договору після закінчення строку, на який його було укладено, орендар за умови належного виконання своїх обов`язків має переважне право перед іншими особами на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 23.12.2020 № 12/12 про поновлення договору оренди, до якого долучив, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору. Проте на вказаний лист позивача відповідач не надав відповіді чи будь-якого повідомлення, зокрема, про відмову у поновленні договору.

7. 17.03.2021 рішенням постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, оформленим протоколом № 4/6, вирішено поновити позивачу договір оренди на 5 років. Цим же рішенням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) доручено підготувати додаткову угоду щодо поновлення договору оренди на 5 років із приведенням його умов у відповідність до законодавства у порядку, передбаченому рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві".

8. 22.09.2021 позивач отримав проект договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, який передбачав внесення змін до договору від 25.03.2016.

9. Позивач звернувся до Департаменту з листом від 20.10.2021, в якому просив змінити умови пунктів 4.10, 8.4, 11.4 наданого проекту договору та виправити можливу описку в нумерації пунктів розділу 13.

10. У відповідь на вказаний лист 18.11.2021 Департамент відмовив у коригуванні вищезазначених пунктів проекту договору.

11. 07.12.2021 позивач повторно просив внести зміни до проекту договору, на що також отримав від Департамента відмову від 14.01.2022. Крім того, у зазначеному листі вказано на необхідність подання оновленого витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

12. Листом від 01.07.2022 позивач надав Департаменту оновлений витяг із технічної документації та вкотре просив відкоригувати проект договору у відповідності до законодавства та повідомити про місце та дату укладення договору.

13. 05.08.2022 позивач отримав для ознайомлення проект договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, який не передбачав запропонованих ним змін, у зв`язку з чим позивач звернувся до Департаменту з листом від 02.09.2022, яким просив внести зміни до пунктів 4, 17 проекту договору, а пункт 20 виключити.

14. 04.10.2022 Департамент відмовив позивачу, посилаючись на те, що орендна плата за зазначену земельну ділянку, вказана у пункті 4 проекту договору, відповідає розмірам, визначеним чинним законодавством України.

15. 01.11.2022 позивач звернувся безпосередньо до відповідача як орендодавця, та просив поновити договір від 25.03.2016 шляхом укладення та підписання додаткової угоди про його поновлення на такий самий строк і на таких самих умовах. При цьому позивач знов надіслав відповідачу проект відповідної угоди.

16. На виконання доручення заступника міського голови Департамент розглянув вищевказаний лист позивача від 01.11.2022 та надав відповідь, оформлену листом від 02.12.2022, № 05716-14479 відповідно до якої пропозиція позивача не може бути задоволена. При цьому вказано, що 22.09.2021 та 05.08.2022 представникові позивача надавався проект договору для погодження істотних умов, який останнім не погоджено та не повернуто Департаменту.

17. З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору від 25.03.2016 у запропонованій позивачем редакції.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. Справа розглядалась судами неодноразово.

19. 01.08.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, про задоволення позову.

20. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, що був укладений між Київською міською радою та ТОВ "Технотрек"; стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Технотрек" судовий збір у сумі 11 622, 50 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.

21. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивач (орендар) дотримався вимог, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в попередній редакції), звернувшись до орендодавця з повідомленням про поновлення дії договору оренди та проектом додаткової угоди, тоді як відповідачем не було надане повідомлення про відмову (заперечення) проти поновлення дії договору у визначений законом строк без поважних на це причин, тому додаткова угода має бути визнана укладеною в редакції, запропонованій позивачем, на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Короткий зміст касаційної скарги

22. У касаційній скарзі Київська міська рада просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

23. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2024 у справі № 910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 15.03.2023 у справі № 910/1494/22, щодо вирішення питання, яка редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

24. Скаржник також наполягає на тому, що суди попередніх інстанції помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинною до внесення змін згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", та не застосували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/1494/22, щодо застосування приписів абзаців 3 та 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким договір оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані будівлі і споруди, що є власністю орендаря, у разі його продовження, має в обов`язковому порядку містити умови, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 ЗК України, а це можливо лише в спосіб викладення цих умов у письмовому вигляді шляхом зазначення про це саме в проекті додаткової угоди про поновлення договору.

Позиція інших учасників справи

25. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Технотрек" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, наполягаючи на тому, що позовною вимогою позивача було визнання поновленим договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки, а належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту в резолютивній частині судового рішення.

Позиція Верховного Суду

26. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Технотрек" до Київської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.03.2016 укладеною.

27. Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

28. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

29. Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

30. Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

31. Верховний Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

32. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

33. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

34. При цьому частиною шостої вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

35. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

36. Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

37. З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

38. При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

39. Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

40. Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

41. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

42. Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладено у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 906/1314/21. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а також у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 918/456/24.

43. У справі, що переглядається, позивач звернуся із позовом, в якому просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.03.2016.

44. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі".

45. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність застосовування до спірних правовідносин приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання спірного договору оренди землі (тобто станом на 25.03.2016), оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди.

46. Так, відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша статті).

47. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).

48. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).

49. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

50. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п`ята статті).

51. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята статті).

52. Судами встановлено, що позивач у визначений договором та законом строк, що не заперечується відповідачем, направив останньому лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки, яким повідомив про намір скористатися переважним правом для укладення спірного договору на новий строк. При цьому до листа додав проект додаткової угоди про поновлення такого договору. Водночас відповідач ні у місячний термін з дня отримання вказаного листа-повідомлення, ні упродовж місяця по закінченню строку дії спірного договору не направив позивачу відповіді на його лист

53. Водночас рішенням постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин від 17.03.2021, яке оформлене протоколом № 4/6, вирішено поновити позивачу на 5 років спірний договір та доручено Департаменту підготувати відповідну додаткову угоду щодо поновлення договору на 5 років із приведенням умов такого договору у відповідність до законодавства в порядку, передбаченому рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві".

54. Проте, як вбачається з листування сторін, позивач та відповідач не дійшли згоди щодо нового розміру орендної плати на рівні мінімальних розмірів згідно з рішенням про бюджет міста Києва на відповідний рік, а також щодо пунктів 4.10, 8.4, 11.4 у наданому відповідачем проекті договору.

55. При цьому, за доводами позивача, він після закінчення строку договору оренди не припиняв користуватися земельною ділянкою, на якій розташована належна йому на праві власності будівля - нежитловий будинок № 7-б на вул. Чапаєва у Шевченківському районі м. Києва (свідоцтво про право власності від 16.10.2001 серія НБ № 010004473).

56. Колегія суддів звертає увагу, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 84).

57. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

58. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

59. З урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі (укладання договору оренди на новий строк) в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

60. За таких обставин доводи касаційної скарги щодо наявності у позивача права на поновлення договору оренди землі в порядку реалізації його переважного права, як і висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:199:0055, колегія суддів вважає помилковим, адже чинне законодавче регулювання за умови знаходження у власності позивача будівлі, яка розташовується, на спірній земельній ділянці, обумовлює фактичне її використання позивачем та унеможливлює передання цієї земельної ділянки в орендне користування будь-яким іншим особам, які не є власниками такого об`єкта нерухомого майна (частина четверта статті 120 ЗК України).

61. Слід зазначити, що аналіз змісту статті 33 Закону України "Про оренду" вказує на те, що ця стаття передбачала в колишній редакції - переважне право орендаря на поновлення договору, а в чинній редакції - переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Отже, вказана стаття як у попередній, так і у чинній редакції регулює такі відносини, за яких можливим є укладення договору оренди землі не лише з попереднім орендарем, але і з іншою особою, що у спірних правовідносинах виключається.

62. Водночас за змістом абзацу третього розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України.

63. Реалізуючи відповідні приписи, сторони договору оренди можуть викласти такі умови у письмовому вигляді шляхом зазначення про це в проекті додаткової угоди про поновлення договору або шляхом укладення нового договору на нових погоджених сторонами умовах на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України.

64. Здійснюючи аналіз змісту наданої позивачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.03.2016, колегія суддів зазначає, що запропонована позивачем редакція суперечить положенням Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання її укладеною), зокрема, в частині відсутності умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України, як це вимагається наведеним вище абзацом третім розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі".

65. Наведене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.03.2016 укладеною.

66. Водночас позивач не позбавлений права та можливості звернутися у встановленому законом порядку до Київської міської ради з пропозицією укласти новий договір оренди спірної земельної ділянки, під час укладання якого сторони цього договору мають дійти згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, в частині розміру орендної плати, а також включити до договору умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України.

67. За таких обставин, оскільки в ході касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача підтвердилася наявність підстави касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, про що йшлося у наведених скаржником постановах, то колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішення і постанови та ухвалення нового рішення у цій справі про відмову у позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

69. Відповідно до частин першої, третьої статті 311 цього ж Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

70. Ураховуючи наведене, касаційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати

71. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі № 910/14933/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" (код ЄДРПОУ 31238593) на користь Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) 3 969,60 грн судового збору за розгляд касаційної скарги та 2 977,20 грн за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач