Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.07.2019 року у справі №909/574/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/574/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Студенця В. І.

за участю секретаря судового засідання - Черненка О. В.

за участю представників:

Позивача: Лотоцький С. В.

Відповідача 1: Федорів В. І.

Відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019

(головуючий суддя Зварич О. В., судді Дубник О. П., Кравчук Н. М. )

у справі № 909/574/18 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до 1) Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, 2) Департаменту будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 14 191 900,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Івано-Франківський облавтодор") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області (далі - Служба автомобільних доріг), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 14 191 914,00 грн заборгованості.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, щодо оплати виконаних робіт за договором підряду (надання послуг з експлуатації та утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Івано-Франківської області) № 12 від 24.03.2017.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Івано -Франківської області від 16.08.2018 залучено до участі у справі співвідповідача - Департамент будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

4. Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 02.11.2018, з урахуванням ухвал Господарського суду Івано - Франківської області від
20.11.2018 та 28.11.2018 (про виправлення описки), позов задоволено частково.

Стягнуто з Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області 14 304 198,00
грн (основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних). В решті позову відмовлено.

5. Судове рішення мотивоване тим, що позивач виконав зобов'язання за договором щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг визначених умовами договору, тоді як відповідач зобов'язання щодо оплати робіт не виконав, отже наявні підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Зважаючи на те, що позовні вимоги в частині стягнення 226 648,00 грн позивачем заявлені двічі, позов підлягає частковому задоволенню.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 02.11.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

7. Апеляційний суд виходив з того, що акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) не підписані відповідачем, крім того, матеріали справи не містять довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника, а зважаючи на порядок та умови розрахунку, встановлених у п. п.4.1,4.3., 4.4. договору, які містять умови щодо обов'язкового підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість робіт, відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. ДП "Івано-Франківський облавтодор" не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 02.11.2018.

9. Скаржник наголошує на тому, що ним виконано зобов'язання за договором № 12 від 24.03.2017 щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг, визначених умовами договору, в свою чергу відповідач надані позивачем послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг. При цьому, матеріали справи містять необхідні належні докази, які було проаналізовано судом першої інстанції та прийнято законне рішення про задоволення позову. Разом з цим, суд апеляційної інстанції незважаючи на наявність заборгованості відповідача перед позивачем, в порушення вимог ст.ст. 837, 838, 843, 854 ЦК України, відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості.

10.13.11.2019 від ДП "Івано-Франківський облавтодор" до суду касаційної інстанції надійшло клопотання у якому скаржник просить Суд долучити до матеріалів справи Висновок експертного дослідження (за результатами проведення економічної експертизи) № ВЕД-19/11-18/26 від 11.11.2019, крім того, скаржник просить дослідити та надати належну правову оцінку поданому висновку експертизи.

11. Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, залучає зазначене клопотання до матеріалів справи без надання оцінки доданим до нього документам, зважаючи на те, що у касаційній інстанції не приймаються та не розглядаються нові докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області подала до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

13. Оскільки Департамент будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації подав відзив на касаційну скаргу після спливу строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 20.09.2019 про відкриття касаційного провадження, то Верховний Суд дійшов висновку про залишення зазначеного відзиву без розгляду на підставі ст. 118, 295 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, 24.03.2017 між Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області (Замовник) та ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Підрядник) укладено договір №12. Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Івано-Франківської області згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.

15. До вказаного договору сторони уклали додаткові угоди: №1 від 24.03.2017; №2 від 26.04.2017; №3 від 02.06.2017; №4 від 06.06.2017; №5 від 26.06.2017; №6 від
05.07.2017; №7 від 07.07.2017; №8 від 25.07.2017; №9 від 01.08.2017; №10 від
14.08.2017; №11 від 21.08.2017; №12 від 05.09.2017; №13 від 12.09.2017; №14 від
27.09.2017; №15 від 05.10.2017; №16 від 24.10.2017; №17 від 07.11.2017; №18 від
05.12.2017; №19 від 26.12.2017; №19 від 29.12.2017; №20 від 22.01.2018; №21 від
20.02.2018; №22 від 30.03.2018. Названі додаткові угоди стосуються погодження сторонами бюджетних зобов'язань у бік збільшення та зменшення, визначення розрахунку № П40 витрат, пов'язаних з відрядженням працівників будівельних організацій на об'єкт будівництва та продовження строку дії договору до
31.03.2018 та до 30.06.2018 в частині надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

16. Згідно із п. 1.2 договору, найменування послуг: послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення.

17. Пунктами 1.4,1.5 договору сторони визначили, що послуги надаються Підрядником згідно щомісячних планів-завдань та актів дефектів, затверджених Замовником. Підрядник приймає від Замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Івано-Франківської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух".

18. Відповідно до п. 3.1 ціна цього договору, становить 492 490 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 82 081 667,00 грн. (додаток № 2 до договору), у тому числі: - сума послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення - 295 ~money6~ за рахунок коштів Державного бюджету України (п.3.1.1 договору); - сума послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення - 196 ~money7~ за рахунок коштів Державного бюджету України (п.3.1.2 договору). Вказані у п.3.1.1 та п.3.1.2 суми можуть коригуватися в межах ціни цього договору при зміні напрямків використання коштів державного та/або місцевого бюджетів відповідно до планів фінансування, затверджених Укравтодором (розпоряджень Кабінету Міністрів України, облдержадміністрації, інших розпорядників коштів), що буде визначатися додатковими угодами.

19. Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником за надані послуги. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

20. У відповідності до пунктів 4.3,4.4 договору за підсумками роботи за місяць Підрядник визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику. Замовник за участю представника Підрядника перевіряє виконання послуг згідно представленого акта (форма №КБ-2в) і підписує його в частині фактично виконаних послуг в межах виділених бюджетних асигнувань, або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 10 днів з дня одержання. Фінансові зобов'язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно ф. №КБ-2в та ф. №КБ-3.

21. Термін надання послуг березень - грудень 2017 року. Строк надання послуг може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі (пункти 5.1,5.2 договору).

22. Згідно із п. 5.3 та п. 5.4 договору, Замовник до 28 числа кожного місяця видає Підряднику план-завдання на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг на наступний місяць в межах місячного плану асигнувань Замовника. Надання Підрядником не передбачених або понад видане план-завдання послуг не допускається. Такі послуги не будуть прийняті та оплачені Замовником.

23. У разі виникнення необхідності у наданні додаткових послуг, які не передбачені у місячному плані-завданні, з ініціативи Замовника чи Підрядника оформляється додаток до плану-завдання (п. 5.5 договору).

24. Розділом VI договору встановлені права та обов'язки сторін. Згідно п.6.1 якого Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору; приймати надані послуги згідно з актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. №КБ-3) за умови дотримання підрядником п.2.1 договору.

25. Замовник, відповідно до підпунктів 6.2.1-6.2.4 договору, має право: достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Підрядником, повідомивши про це його у строк до 15 робочих днів; контролювати надання послуг, у строки встановлені цим договором; зменшувати обсяг надання послуг та загальну вартість цього договору, в тому числі залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору; повернути документи Підряднику без здійснення оплати в разі їх неналежної підготовки та оформлення (відсутність необхідних підтверджуючих документів, невідповідність наданих розрахунків вимогам чинного законодавства у сфері ціноутворення, відсутність печатки, підписів тощо) або подання їх у неповному складі.

26. Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування наданих послуг згідно договору № 12 від 24.03.2017 до позовної заяви додав копії актів приймання виконаних будівельних робіт, не підписаних у встановленому порядку уповноваженими представниками зі сторони Замовника, довідки філій ДП "Івано-Франківський облавтодор": Городенківської ДЕД, Богородчанської ДЕД, Верховинської ДЕД, Долинської ДЕД, Коломийської ДЕД, Рогатинської ДЕД, Івано-Франківського ДЕУ, Мостової експлуатаційної дільниці, Коломийського райавтодору, Косівського райавтодору, Надвірнянського райавтодору, Снятинського райавтодору про підтвердження виконання робіт за спірним договором, копії листів Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про погодження залучення субпідрядників для надання послуг, не засвідчені належним чином ксерокопії планів-завдань та довідку № 09-09/1216 від 07.09.2018 про отримання коштів по договору № 12 від 24.03.2017.

27.26.06.2018 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій просив перерахувати на його рахунок 13 789 180,00 грн. Зазначена претензія залишена відповідачем без виконання.

Позиція Верховного Суду

28. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права з дотриманням процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача і відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

29. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 ЦК України).

30. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

31. Частиною 1 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

32. Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

33. Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статтями 627, 628 та 629 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі укладеного сторонами договору, позивач зобов'язався у порядку та на умовах визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Івано-Франківської області, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити ці роботи на умовах договору.

35. Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

36. Таким чином двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

37. Разом з цим, стаття 2 Закону України "Про автомобільні дороги" визначає, що відносини, пов'язані з функціонуванням автомобільних доріг, регулюються стаття 2 Закону України "Про автомобільні дороги" та законами України "Про дорожній рух ", "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" та іншими актами законодавства.

38. Статтею 3 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що дія Статтею 3 Закону України "Про автомобільні дороги" поширюється на відносини, пов'язані з функціонуванням та розвитком автомобільних доріг незалежно від їх призначення та форм власності.

39. Згідно статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів. Істотними умовами такого договору є: предмет договору; ціна договору, порядок її коригування та застосування штрафних санкцій; порядок оплати виконаних робіт та джерела фінансування; розмір та порядок використання гарантійної суми (притримання) та резервної суми; строки початку та закінчення виконання робіт; порядок виконання та вимоги до організації робіт; порядок приймання-передачі виконаних робіт; права та обов'язки сторін; умови страхування ризиків; порядок забезпечення робіт проектною документацією та матеріальними ресурсами; порядок залучення субпідрядників; порядок здійснення замовником контролю якості ресурсів та виконаних робіт; гарантійні обов'язки підрядника, порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору; відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху; спеціальні умови.

Типова форма договору (контракту) про утримання автомобільних доріг загального користування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Збереження та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування мають для держави пріоритетне значення. З метою активізації інвестиційної діяльності, підвищення якості та ефективності дорожнього будівництва під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг можуть застосовуватися принципи та умови контрактів Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення постійного незалежного аудиту (оцінки) технічного стану автомобільних доріг та якості дорожніх робіт можуть залучатися кваліфіковані інженери-консультанти у сфері дорожнього будівництва, акредитовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

40. Відповідно до ст. 40 Закону України "Про автомобільні дороги" джерела фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування визначаються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, законами України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг", а також іншими нормативно-правовими актами.

Розподіл коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування здійснюється з метою забезпечення сталого функціонування та збалансованого розвитку мережі автомобільних доріг загального користування в регіонах відповідно до пріоритетів, визначених державною стратегією та державними програмами, з урахуванням фактичного стану автомобільних доріг.

У першу чергу кошти спрямовуються на розбудову національної мережі міжнародних автомобільних доріг, збереження та розвиток автомобільних доріг, що забезпечують транспортний зв'язок сільських населених пунктів, забезпечення безпеки руху та екологічного стану доріг, ремонт та реконструкцію мостів та шляхопроводів, ремонт проїзної частини вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення та входять до Єдиної транспортної системи України, а також на будівництво доріг на обходах міст та інших населених пунктів.

Фінансування будівництва та реконструкції об'єктів дорожнього господарства, що мають загальнодержавне значення та забезпечують функціонування Єдиної транспортної системи України, може здійснюватися із загального фонду державного бюджету, про що у законі про державний бюджет робиться окремий запис.

Капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, може здійснюватися за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів як співфінансування на договірних засадах.

41. Згідно статті 41 Закону України "Про автомобільні дороги" фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Розподіл коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, з метою збереження та розвитку вулично-дорожньої мережі відповідно до пріоритетів, визначених державними програмами та перспективними планами розвитку транспортної системи міст та інших населених пунктів, з урахуванням фактичного стану вулично-дорожньої мережі.

У першу чергу кошти спрямовуються на реконструкцію та ремонт вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення та входять до Єдиної транспортної системи України, забезпечення безпеки руху та екологічного стану вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, ремонт і реконструкцію мостів та шляхопроводів.

42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 1.4., 1.5 договору сторонами погоджено, що послуги надаються підрядником згідно щомісячних планів-завдань та актів дефектів, затверджених замовником.

43. Крім того, п. п. 4.1., 4.3., 4.4. договору сторони погодили порядок проведення розрахунків та визначили підстави проведення розрахунків. Так, цими пунктами договорів визначено, що замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Крім того, за підсумками роботи за місяць підрядник визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник за участю представника підрядника перевіряє виконання послуг згідно представленого акта (форма №КБ-2в) і підписує його в частині фактично виконаних послуг в межах виділених бюджетних асигнувань, або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 10 днів з дня одержання. Фінансові зобов'язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів.

Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно ф. №КБ-2в та ф. №КБ-3.

44. Водночас, апеляційним судом встановлено, що пункт 4.6. договору, зокрема, містить такі умови, що у будь - якому випадку розрахунки за надані послуги проводяться не пізніше 31.12.2017 при умові наявності підписаних сторонами ф. №КБ-2в і ф. №КБ-3. Послуги, надані після 31.12.2017, а також ф. №КБ-2в і ф. №КБ-3, надані замовнику після 31.12.2017, прийняттю та оплаті не підлягають.

45. Аналізуючи зазначені погоджені сторонами умови договору, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою розрахунку замовника з підрядником є наявність, підписаних уповноваженими представниками сторін, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).

46. Так, зважаючи на зазначене апеляційним судом встановлено, що в умовах договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання підрядних робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).

47. Оцінюючи подані сторонами докази судом апеляційної інстанції встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт не підписано відповідачем. Частина актів мають відмітку відділу технічного контролю та інвестиційно - кошторисного відділу або одного з відділів відповідача.

48. Також, апеляційним судом встановлено, що сторонами не надано суду належно оформлених довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. №КБ-3, як і не надано доказів направлення позивачем цих довідок відповідачу для підписання. При цьому, судом обґрунтовано відхилено як доказ, зазначені довідки, виготовлені та підписані в односторонньому порядку працівниками структурних підрозділів (філіями) ДП "Івано-Франківський облавтодор", оскільки такі дії позивача суперечать умовам укладеного сторонами договору.

49. Разом з цим, статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

50. Як вбачається з матеріалів справи, у п. п. 4.1., 4.3., 4.4., 4.6 договору, зміни сторонами не вносились. Отже, відповідно порядок і підстави оплати за договором повинні відповідати вказаним пунктам договору.

51. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Івано-Франківський облавтодор" звернулось з позовом до суду про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт зі Служби автомобільних доріг, саме на підставі договору № 12 від 24.03.2017.

52. Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

53. Згідно зі статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до статтею 14 ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених статтею 14 ГПК України випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених статтею 14 ГПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

54. Водночас, частини 1 , 3 і 4 статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

55. Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, апеляційним судом встановлено, що у справі відсутні передбачені умовами договору та нормами чинного законодавства первинні документи - акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, які б підтверджували факт виконання спірних робіт та, відповідно давали підстави для висновку про наявність заборгованості відповідача за договором підряду. Наявні у справі акти виконаних робіт визнані апеляційним судом неналежними доказами, тобто такими, що не дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі (виконання робіт за договором у заявленому обсязі).

56. Отже, суд апеляційної інстанції встановивши вищезазначене, дійшов обґрунтованих висновків, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не дослідив порядок і підстави прийняття відповідачем виконаних робіт, а тому, касаційний суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та прийняття нового рішення про відмову у позові, оскільки, судом першої інстанції не надано належну правову оцінку доказам та обставинам у справі.

57. У зв'язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог внаслідок їх недоведеності зроблено з дотриманням норм процесуального права, зокрема статей 76, 77, 86 ГПК України.

58. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Доводи викладені у касаційній скарзі не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки вони спростовуються зазначеними приписами законодавства та доводами викладеними у постанові апеляційного суду у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при розгляді справи, а зважаючи на повноваження суду касаційної інстанції, згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

60. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

61. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого те, що якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

62. Також Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").

63. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

65. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

67. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 909/574/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець