Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №910/7501/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7501/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Ващенко Т.М.)

від 26.07.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Мальченко А.О., судді: Жук Г.А., Дикунська С.Я.)

від 25.10.2017

у справі №910/7501/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон"

про стягнення 110 172, 85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (далі - ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (далі - ТОВ "Сервіс-Чемпіон") про стягнення 110 172, 85 грн збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на перевезення вантажів №2 від 27.01.2017.

Позов обґрунтовано посиланням на ст.ст. 218, 224, 225, 306 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 610, 611, 614 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 37 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (до якої Україна приєдналась 01.08.2006).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7501/17 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сервіс-Чемпіон" на користь ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" 44 073, 92 грн збитків, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7501/17 скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково, суд стягнув з ТОВ "Сервіс-Чемпіон" на користь ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" 107 121, 49 грн збитків.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено такі обставини:

- між ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (експедитор) та ТОВ "Юнайтед Імпорт" (клієнт) 05.08.2015 було укладено договір № 1-Т про транспортно-експедиторське обслуговування (далі - договір № 1-Т), за умовами п. 1.1 якого експедитор від свого імені та за рахунок клієнта зобов'язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації, здійснення та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнта автомобільним, морським, авіа та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, інші платежі, передбачені цим договором, а також обґрунтовані затрати експедитора, які підлягають сплаті експедитором третім особам;

- заявкою № 1 від 20.01.2017 до договору № 1-Т вказані контрагенти погодили доставку льодяників в асортименті на загальну суму 6 398, 47 євро, вагою 1734 кг, упакованих у картонні ящики та розміщені на 7 палетах зі Словаччини в Україну на склад клієнта. Строк поставки - 30.01.2017-31.01.2017.

- вказане перевезення виконувалось у складі збірного вантажу (Карнет TIR GX 79939656) по CMR 2017-01;

- між ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (експедитор) та ТОВ "Суматра-ЛТД" (клієнт) 15.11.2016 було укладено договір транспортного експедирування № 2 306 202 271 (далі - договір № 2 306 202 271), згідно з умовами якого (п. 2.1) клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок;

- заявкою № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271 вказані контрагенти погодили доставку парфумерії та тестерів за адресою розмитнення: Новопирогівський митний термінал, м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, Україна та адресою розвантаження: м. Бровари, Київська область, Україна;

- вказане перевезення виконувалось у складі збірного вантажу (Карнет TIR GX 79939656) по CMR 31012017/1;

- на виконання умов вищевказаних договорів, 27.01.2017 між ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (експедитор) та ТОВ "Сервіс-Чемпіон" (перевізник) було укладено договір № 2 306 202 521 на перевезення вантажів (далі - договір), відповідно до п. 1.2 якого на умовах договору та замовлення (заявки) експедитора перевізник зобов'язується доставити (організувати доставку) вантаж до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов'язується оплатити вартість його перевезення та інші, передбачені договором платежі (в тому числі штрафні санкції, додаткові витрати), за рахунок коштів свого клієнта;

- договором-заявкою № КИСП01170004 від 27.01.2017 сторони погодили маршрут перевезення (Польща - Україна), адреси завантаження: 1) 05-532, Baniocha, ul. Sportowa 1/5, Belle Jardin cosmetics; 2) 05-870, DTW Logistics, Prologis Park Blonie, Kopytow 44, адреси розвантаження: 1) Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1-а; 2) м. Київ, вул. Новопирогівська, 58. Вантаж до перевезення - косметика та цукерки. Узгодженим строком доставки є 02.02.2017-03.02.2017, 09:00 год;

- як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, під час фізичного огляду транспортного засобу при розмитненні вантажу на території України було виявлено, що фактично відсутній вантаж, який мав надійти згідно заявки № 1 від 24.01.2017, інвойсу №2171000406 від 24.01.2017 та СMR №2017/1/24 від 24.01.2017, а саме, льодяники в асортименті, про що були складені: акт № 3 від 03.02.2017, акт № 1 від 08.02.2017, акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.02.2017;

- у зв'язку з чим експедитор отримав від ТОВ "Юнайтед Імпорт" претензію № 26 від 28.02.2017 на суму 143 977, 15 грн про відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання перевізником, залученим експедитором, до виконання обов'язків за договором. Дану претензію позивач задовольнив частково, на суму 63 047, 57 грн, з яких:

- 41 125, 51 грн - ПДВ, сплаченого ТОВ "Юнайтед Імпорт" при митному оформленні недоставленого вантажу;

- 1 710, 00 грн - витрат, понесених ТОВ "Юнайтед Імпорт" при розмитненні непоставленого вантажу на митному терміналі;

- 20 212, 06 грн - витрат по сплаті ТОВ "Юнайтед Імпорт" мита при повторному митному оформленні вантажу, який був доставлений;

- обставини щодо відшкодування експедитором на користь ТОВ "Юнайтед Імпорт" вказаних витрат підтверджуються платіжним дорученням № 613 від 14.03.2017 на суму 63 047, 57 грн;

- експедитором було отримано претензію ТОВ "Суматра-ЛТД" за вих. №14/02/4 від 14.02.2017, заявлену на суму 20 233, 00 грн про сплату штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за заявкою № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271;

- вказану претензію позивач розглянув та сплатив на користь ТОВ "Суматра-ЛТД" 20 233, 00 грн штрафу, що підтверджується платіжним дорученням № 472 від 27.02.2017;

- позивач отримав від ТОВ "Юнайтед Імпорт" другу претензію № 41 від 10.04.2017 на суму 26 902, 28 грн щодо сплати штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за заявкою № 1 від 20.01.2017 до договору № 1-Т;

- вказану претензію позивачем було задоволено та сплачено на користь ТОВ "Юнайтед Імпорт" 26 902, 28 грн штрафу, що підтверджується платіжним дорученням № 902 від 13.04.2017;

- з метою відшкодування витрат, понесених у зв'язку із задоволенням претензій вищенаведених контрагентів, ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" звернулося до ТОВ "Сервіс-Чемпіон" з претензією № 62/1-ю від 24.03.2017, в якій просило відшкодувати збитки на суму 147 263, 20 грн. Доповненням № 62/1-ю-02 від 13.04.2017 до вказаної претензії позивач просив відповідача відшкодувати завдані збитки на суму 146 635, 91 грн;

- ТОВ "Сервіс-Чемпіон" своїм листом № 159 від 07.04.2017 залишило вказану претензію без розгляду;

- маючи на меті врегулювання спору в позасудовому порядку, ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" повторно звернулось до відповідача з досудовим застереженням за вих. № 62/1-ю-02 від 19.04.2017 з вимогою відшкодувати завдані збитки, однак вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом;

- в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що через неправомірні дії відповідача він поніс збитки на загальну суму 110 172, 85 грн (63 047, 57 грн + 26 902, 28 грн + 20 233, 00 грн).

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд виходив з такого:

- відповідач безоплатно надав транспортний засіб для перевезення незавантаженого своєчасно вантажу, усунувши таким чином наслідки, спричинені порушенням договору в частині контролю за процесом завантаження транспортного засобу.

- оскільки умовами договору №1-Т від 05.08.2015 обов'язок з оплати митних формальностей покладено виключно на вантажоотримувача, при цьому умовами заявки № 1 інших умов не погоджено, пред'явлені позивачем до стягнення з відповідача грошові кошти на суму 63 047, 57 грн не є збитками, відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

- у зв'язку з наявністю вини відповідача у несвоєчасній доставці вантажу до пункту призначення при наявності погоджених сторонами строків, місцевий господарський дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві збитки, які полягають в обґрунтованій сплаті ним власним контрагентам штрафів за несвоєчасну доставку вантажу, а саме, ТОВ "Юнайтед Імпорт" в розмірі 26 902, 28 грн та ТОВ "Суматра-ЛТД" в розмірі 17 171, 64 грн, оскільки у випадку своєчасної доставки вантажу, позивачеві не довелось би сплачувати вказані штрафи.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення збитків в розмірі 17 171, 64 грн та 26 902, 28 грн. Частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову також в частині стягнення 63 047, 57 грн суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати на подвійне митне оформлення вантажу в зазначеній сумі зумовлені неправомірними діями відповідача, відтак позивач, який відшкодував дані витрати своєму клієнтові, обґрунтовано заявив вимоги про відшкодування вказаного розміру збитків до ТОВ "Сервіс-Чемпіон".

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/7501/17, ТОВ "Сервіс-Чемпіон" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові у повному обсязі.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- причиною недоставки вантажу є його незавантаження відправником, а не втрата чи псування вантажу перевізником; вантаж не було втрачено, знищено або пошкоджено під час перевезення;

- має місце невірне заповнення накладної складом відправника за що перевізник не відповідає;

- відповідно до статті 264 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у декларації;

- автомобіль знаходився під митним контролем з 03.02.2017 по 09.02.2017, за цей період вина перевізника у затримці доставки вантажу відсутня;

- судами попередніх інстанцій не враховано умови пункту 4.9 договору № 2 306 202 521, яким передбачено, що доставка з простроченням тягне штраф у розмірі 1000 грн, а не 100 Євро і не може перевищувати суми фрахту за перевезення, яка складала 37 466 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сервіс-Чемпіон" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 910/7501/17. Прийнято до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Сервіс-Чемпіон" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/7501/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" заперечує проти її доводів, посилаючись на наявність вини відповідача у несвоєчасній доставці вантажу до пункту призначення при наявності погоджених сторонами строків, збитки полягають в обґрунтованій сплаті позивачем власному контрагенту штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, причинно-наслідковий зв'язок характеризується тим, що у випадку своєчасної доставки вантажу відповідачем, позивачу не довелось би сплачувати штраф ТОВ "Суматра-ЛТД" в цій частині.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Статтею 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За змістом статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статей 1, 2 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (далі - Конвенція), така застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.

За приписами статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частина 4 статті 909 ЦК України).

Згідно вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Збитками в силу вимог статті 22 ЦК України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 924 ЦК України встановлено, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

Відповідно до статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідальність у вигляді збитків може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно частин 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові задані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За умовами п.3.2.1 договору перевізник зобов'язаний належно виконувати свої зобов'язання за договором. Виконувати заявки експедитора з відповідною якістю та у строки, визначені договором та додатками до нього.

Перевізник зобов'язаний відшкодувати експедитору втрату вантажу або його ушкодження в повному обсязі, а також сплатити штрафні санкції із-за неналежного виконання перевізником своїх обов'язків та за будь-яку затримку доставки (п.3.2.5 договору).

Сторона, що порушила свої зобов'язання за цим договором, повинна відшкодувати іншій стороні спричинені таким порушенням збитки та усунути ці порушення та наслідки, спричинені таким порушенням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при розмитненні вантажу за CMR №2017/1/24 від 24.01.2017 на території України виявилось, що у вантажному відділенні транспортного засобу перевізника - ТОВ "Сервіс-Чемпіон" відсутній вантаж, а саме, карамельні цукерки Вербена, отримувачем якого є ТОВ "Юнайтед Імпорт", про що було складено акт №3 від 03.02.2017, акт №1 від 08.02.2017, акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.02.2017.

Як було з'ясовано вантажовідправником, перевізником, експедитором та вантажоотримувачем причиною цього стало незавантаження вказаного товару на складі Компанії DTW LOGISTES Sp.Z.o.o. (склад відправника товару) в автомобільний транспорт відповідача, що підтверджується листом вищезазначеної Компанії від 06.02.2017, а також письмовими поясненнями водія Манаса В.В.

За умовами договору, зокрема, відповідно до п. 2.8, водії, що перевозять вантаж відповідно до даного договору, є уповноваженими представниками перевізника і виконують обов'язки, передбачені даним договором. За дії та діяльність водіїв несе відповідальність перевізник. Документи, підписані водіями, створюють, припиняють або змінюють обов'язки для перевізника.

Умовами договору на перевезення передбачено, що перевізник зобов'язаний контролювати процес навантаження/розвантаження транспортного засобу, включаючи перевірку зовнішнього стану упакування, поштучне перерахування вантажних місць і їхнє маркування на предмет відповідності заявці і СMR. При відсутності можливості перерахування місць, а також якщо є розбіжність фактичних даних із зазначеними у документах, чи якщо при навантаженні виявлені інші недоліки, що можуть привести до нанесення збитку вантажу в процесі транспортування, перевізник зобов'язаний, не залишаючи місця навантаження, сповістити про це експедитора, і зробити необхідні обґрунтовані відмітки у всіх екземплярах СMR-накладної (п.3.2.8 договору).

Згідно з пунктом 3.2.9 договору у випадку виникнення причин, що не дозволяють виконати перевезення відповідно до умов, зазначених в CMR-накладній або даному договорі, перевізник зобов'язаний негайно інформувати про це експедитора.

Судами встановлено, що водієм відповідача підписано накладну на видачу товару WZ/P/339/2017 про завантаження автомобіля АІ8309ЕА/АА4848ХО.

Разом з тим пунктом 3.1.3 договору передбачено, що експедитор зобов'язаний забезпечувати своїми силами в межах своїх повноважень та силами вантажовідправника і свого клієнта своєчасне, повне і правильне оформлення у встановленому порядку товарно-транспортних, товаросупроводжуючих і митних документів. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про те, що саме дії перевізника щодо порушення пункту 3.2.8 договору перевезення призвели до сплати мита контрагентом експедитора - ТОВ "Юнайтед Імпорт" у зазначеному розмірі. При цьому судом апеляційної інстанції не було враховано, встановленої ним обставини, що вантаж, який мав бути доставлений ТОВ "Юнайтед Імпорт" за CMR №2017/1/24 від 24.01.2017 на митну територію України не був ввезений у зв'язку з незавантаженням вказаного товару на складі Компанії DTW LOGISTES Sp.Z.o.o. (склад відправника товару) в автомобільний транспорт відповідача. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 63 047, 57 грн збитків, оскільки позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та сплатою ТОВ "Юнайтед Імпорт" сум за митне оформлення відповідного вантажу.

З врахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем від ТОВ "Юнайтед Імпорт" отримано претензію № 41 від 10.04.2017 про сплату штрафу на суму 26 902, 28 грн за несвоєчасну доставку вантажу за Заявкою № 1 від 20.01.2017 до договору № 1-Т.

Вказану претензію позивачем було задоволено та сплачено ТОВ "Юнайтед Імпорт" 26 902, 28 грн штрафу, що підтверджується платіжним дорученням №902 від 13.04.2017 на суму 26 902, 28 грн.

Вказаний штраф було розраховано наступним чином.

За Заявкою № 1 від 20.01.2017 до договору № 1-Т строк поставки визначено 30.01.2017-31.01.2017.

У відповідності до CMR 2017-01, передбачений Заявкою № 1 від 20.01.2017 до договору № 1-Т вантаж ТОВ "Юнайтед Імпорт" отримало 27.02.2017.

При цьому, несвоєчасна доставка вказаного вантажу не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 4.9 договору № 1-Т при невиконанні термінів доставки експедитор сплачує штраф в розмірі 100 Євро, але не більше як сума вартості перевезення. Вартість перевезення становить 26 902,28 грн.

Отже, оскільки штраф за 27 днів прострочення доставки вантажу становить 2700 Євро, що перевищило вартість перевезення, його було нараховано позивачу в розмірі 26 902, 28 грн.

Разом з тим, договором-заявкою № КИСП01170004 від 27.01.2017 сторони погодили, що митницею місця призначення є Україна, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська,1-а; м. Київ, вул. Новопирогівська 58, а узгодженим строком доставки є 02.02.2017-03.02.2017, 09:00 год.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві сплачений останнім штраф за несвоєчасну доставку вантажу ТОВ "Юнайтед Імпорт" в розмірі 26 902,28 грн, оскільки, якщо розраховувати штраф з 04.02.2017 по 27.02.2017 по 100 Євро за кожну добу прострочення, то сума буде перевищувати 26 902,28 грн.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що в даному випадку наявна вина відповідача у несвоєчасній доставці вантажу до пункту призначення при наявності погоджених сторонами строків, збитки полягають в обґрунтованій сплаті позивачем власному контрагенту штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, причинно-наслідковий зв'язок характеризується тим, що у випадку своєчасної доставки вантажу відповідачем, позивачу не довелось би сплачувати штраф ТОВ "Юнайтед Імпорт" в цій частині.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що пред'явлені позивачем до стягнення збитки в розмірі 26 902,28 грн є обґрунтованими.

Також як було зазначено вище, позивачем було отримано претензію № 14/02/4 від 14.02.2017 від ТОВ "Суматра-ЛТД" на суму 20 233,00 грн про сплату штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за Заявкою № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271.

Судами встановлено, що вказану претензію позивачем було задоволено та сплачено ТОВ "Суматра-ЛТД" 20 223,00 грн штрафу, що підтверджується платіжним дорученням № 472 від 27.02.2017 (а.с. 71, т. 1).

Вказаний штраф було розраховано наступним чином.

За заявкою № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271 строк поставки визначено - 02.02.2017.

У відповідності до CMR 31012017/1 передбачений заявкою № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271 вантаж ТОВ "Суматра ЛТД" отримало 10.02.2017, до Київської регіональної митниці товар прибув 10.02.2017.

Відповідно до заявки № 1 від 24.01.2017 до договору № 2 306 202 271 штрафні санкції за запізнення автомобіля за добу становлять 100 Євро.

Отже, штраф за 7 днів прострочення доставки вантажу становить 700 Євро, тобто 20 223, 00 грн, які і було сплачено позивачем ТОВ "Суматра-ЛТД".

Разом з тим, договором-заявкою №КИСП01170004 від 27.01.2017 сторони погодили, що митницею місця призначення є: Україна, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська,1-а; м. Київ, вул. Новопирогівська 58, а узгодженим строком доставки є 02.02.2017-03.02.2017, 09:00 год.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві сплачений останнім штраф за несвоєчасну доставку вантажу ТОВ "Суматра-ЛТД" в розмірі 17 171,64 грн, який розрахований з 04.02.2017 по 09.02.2017 (6 днів) та становить 600 Євро, що еквівалентно 17 171,64 грн.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що в даному випадку наявна вина відповідача у несвоєчасній доставці вантажу до пункту призначення при наявності погоджених сторонами строків, збитки полягають в обґрунтованій сплаті позивачем власному контрагенту штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, причинно-наслідковий зв'язок характеризується тим, що у випадку своєчасної доставки вантажу відповідачем, позивачу не довелось би сплачувати штраф Товариству з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" в цій частині.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пред'явлені позивачем до стягнення збитки у розмірі 17 171,64 грн є обґрунтованими.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо неврахування умови пункту 4.9 договору, оскільки ним врегульовано порядок та підстави застосування відповідальності за порушення умов договору у вигляді штрафу, а предметом даного спору є стягнення збитків.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегією суддів відхиляються інші доводи ТОВ "Сервіс-Чемпіон", викладені у касаційній скарзі, оскільки вони спрямовані на встановлення нових обставин та переоцінку доказів.

Відповідно до пункту 4 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно із статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З врахуванням викладеного постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 910/7501/17 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017.

.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська