Історія справи

Постанова КГС ВП від 10.02.2022 року у справі №904/3055/21
Постанова КГС ВП від 13.02.2022 року у справі №904/3055/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/3055/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Ярошенко В.І.)

від 12.07.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.)

від 25.10.2021

у справі № 904/3055/21

за позовом ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат"

про зобов`язання відновлення втраченої системи реєстру власників іменних цінних паперів,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Хорунженко В.С.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат") про зобов`язання прийняти рішення про відновлення втраченої системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" станом на 18.11.2002 та вчинити інші дії, зазначені в Порядку забезпечення інтересів власників іменних цінних паперів у разі відсутності документів системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску № 805 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в строк не пізніше 20 днів з дня набрання чинності (законної сили) даного рішення (з урахуванням заяви про зміну предмету).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є законним власником іменних цінних паперів, що становлять 62,57% статутного капіталу ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат". Однак, бездіяльність відповідача, яка полягає у невідновленні втраченої системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", порушує права позивача як акціонера на участь в управлінні цього товариства.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі №904/3055/21 позовні вимоги задоволено, зобов`язано Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" прийняти рішення про відновлення втраченої системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" станом на 18.11.2002 та вчинити інші дії, зазначені в порядку № 805 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в строк не пізніше 20 днів з дня набрання чинності (законної сили) даного рішення.

2.2. Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача щодо невчинення ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", як емітентом, дій щодо відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску (реєстру власників іменних цінних паперів станом на 18.11.2002), що порушує права та інтереси всіх акціонерів, які можуть реалізувати своє право на участь в управлінні товариством лише за умови наявності реєстру власників іменних цінних паперів, який складається згідно з відомостями, що містяться в системі реєстру власників іменних цінних паперів в депозитарній установі.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі №904/3055/21 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі №904/3055/21, Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

3.2. Підставами касаційного оскарження Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №911/2961/19.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу та в поясненнях ОСОБА_1 проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у них, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Покровським районним судом Дніпропетровської області 20.02.2004 ухвалено рішення у справі № 2-568/2004, яким визнано право власності за ОСОБА_1 на 23 654 799 штук простих іменних акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 0282033), що відповідно до статутного фонду товариства становить 62,57%.

Згідно з листом-відповіддю Покровського районного суду Дніпропетровської області № 02-16/24/2020 від 12.03.2020 на заяву позивача рішення суду, ухвалене 20.02.2004 року по цивільній справі № 2-568/2004 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності, не оскаржувалось і набрало чинності 23.03.2004.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі № 904/4854/19, висновки якого підтримано Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у даній справі, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано факт втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00282033).

В межах справи № 904/4854/19 Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00282033) зареєстровано 10.08.1998, а засновником (учасником) товариства є Фонд державного майна України по Дніпропетровській області з розміром внеску до статутного капіталу - 26 457 760,00 грн (станом на 20.01.2004). Інформація про інших акціонерів (учасників) ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня.

Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що 06.07.2001 між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл-2" в особі Генерального директора ОСОБА_1 було укладено договір № КПП-329 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", створеного в процесі приватизації, за конкурсом, згідно з умовами якого ФДМ України продало ТОВ "Сокіл-2" пакет акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" у кількості 12 278 758 штук простих іменних акцій, що становить 32,49% статутного фонду товариства (згідно з планом розміщення акцій ВАТ, затвердженим наказом ФДМ України від 06.03.2000 № 458).

Емітовані ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" акції в бездокументарну форму не переведені, договір з Центральним депозитарієм цінних паперів про обслуговування емісії цінних паперів не укладено, а депозитарний облік акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" професійними учасниками депозитарної системи України не здійснюється.

У письмових поясненнях Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вказала, що згідно з наявними даними Державного реєстру випусків цінних паперів були зареєстровані наступні випуски акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ 00282033): 28.09.1998 зареєстровано випуск акцій та видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 256/04/1/98 від 28.09.1998 на загальну суму 9 449 200,00 грн в кількості 37 796 800 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн кожна, форма випуску - документарна; 20.02.2004 зареєстровано випуск акцій та видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №90/1/04 від 20.02.2004 на загальну суму 26 457 760,00 грн, в кількості 105 831 040 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн кожна, форма випуску - документарна. Розпорядженням Комісії № 32-ДН-3 від 26.08.2010 зупинено обіг акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат".

За наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими реєстратором власників іменних цінних паперів ТОВ "Індосамент-центр" (код ЄДРПОУ 24430188), відповідно Положення про складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.06.2003 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2003 за № 655/7976 (надалі - Положення № 290), станом на 30.09.2010 ТОВ "Проско ресурси" (код ЄДРПОУ 35202094) володіло 104 299 508 штук простих іменних акцій емітента ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ 00282033), що становить 98,55% від статутного капіталу.

Також, за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими реєстраторами власників іменних цінних паперів відповідно до Положення № 290, станом на 30.09.2010 ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ 00282033), здійснював реєстратор власників іменних цінних паперів ТОВ "Індосамент-центр" (код за ЄДРПОУ 24430188).

Зазначеним реєстратором власників іменних цінних паперів відображено закриття 26.08.2010 системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ 00282033).

Інформація стосовно передачі реєстру власників іменних цінних паперів на зберігання до Національного депозитарію України у Комісії відсутня.

Листом від 11.01.2020 № 23/04/384 Національна комісія з цінних паперів повідомила ОСОБА_1 , що ПАТ "Національний депозитарій України" не укладало договір про обслуговування випусків цінних паперів з ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат". Система реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" до ПАТ "Національний депозитарій України" не передавалась.

Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що станом на час звернення ОСОБА_1 до господарського суду з позовом у справі № 904/4854/19, у нього була відсутня об`єктивна можливість підтвердити наявність прав на акції ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" у відповідності до вимог чинного законодавства, тому в місцевого господарського суд були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача з підстав не доведення статусу акціонера ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" належними доказами.

ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 2 Порядку забезпечення інтересів власників іменних цінних паперів у разі відсутності документів системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску надіслав голові правління ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" заяву щодо прийняття рішення емітентом ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" про відновлення інформації про власників іменних цінних паперів та здійснення інших передбачених цим Порядком дій щодо відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску та формування реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", якою просив повідомити його належним чином про прийняття зазначеного рішення.

Вказана заява була отримана уповноваженим представником Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" 22.01.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, за твердженням позивача, ним від емітента ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" не було отримано жодної інформації про прийняття рішення щодо відновлення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат".

Згідно з наданою позивачем до матеріалів справи копією реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" станом на 18.11.2002 позивачу належить 5 593 824 цінних паперів (акцій) ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" вартістю 1 398 456,00 грн, що становить 14,79% статутного фонду відповідача.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (пункт 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

5.3. Частиною першою статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

5.4. Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (частина перша статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

5.5. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів. Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

5.6. Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов`язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, коли облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача в установленому законодавством порядку) такого власника.

5.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справ №911/3704/16 зазначила, що згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 47 від 22.01.2014, саме на емітента (відповідача) покладається обов`язок вчинити ряд дій, що пов`язані із переведенням акцій із документарної в бездокументарну форму та відновленням системи реєстру власників іменних цінних паперів. Зокрема, до обов`язків емітента входить обов`язок здійснити дії щодо з`ясування інформації стосовно наявності документів системи реєстру у Центральному депозитарії цінних паперів та депозитарної установи, яка остання здійснювала ведення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного випуску акцій. У випадку відсутності документів системи реєстру у емітента, або в Центральному депозитарії, або в депозитарній установі емітент повинен здійснити дії щодо відновлення інформації про власників іменних цінних паперів системи реєстру власників іменних цінних паперів цього випуску. Такі дії емітента передбачені Порядком № 805.

5.8. Пунктом 2 Порядку забезпечення інтересів власників іменних цінних паперів у разі відсутності документів системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску № 805 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо встановлення факту втрати системи реєстру та отримання зазначеного рішення відповідний орган емітента (виконавчий орган, наглядова рада або загальні збори) має прийняти рішення про відновлення інформації про власників іменних цінних паперів певного випуску та здійснити інші передбачені цим Порядком дії щодо відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску та формування реєстру. Емітент може доручити депозитарній установі за її згодою відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску та формування реєстру шляхом укладання відповідного договору (далі - договір). При укладанні емітентом з депозитарною установою договору емітент подає депозитарній установі копію судового рішення про встановлення факту втрати системи реєстру та копію рішення уповноваженого органу емітента про відновлення інформації про власників іменних цінних паперів певного випуску (реєстру власників іменних цінних паперів), засвідчену емітентом.

Відповідно до пункту 8 Порядку забезпечення інтересів власників іменних цінних паперів у разі відсутності документів системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску № 805 відновлення інформації про власників іменних цінних паперів певного випуску (реєстру власників іменних цінних паперів) здійснюється шляхом формування особою, що відновлює реєстр, списку власників іменних цінних паперів на підставі, зокрема, документів, які підтверджують право власності на цінні папери вказаного випуску емітента, та/або інші підтверджувальні документи, які свідчать про набуття прав власності на іменні цінні папери відповідного випуску, передбачених абзацом одинадцятим пункту 3 цього Порядку.

5.9. Згідно із частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5.10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі №904/4854/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.12.2020 у даній справі, було визнано факт втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00282033).

Позивач, як акціонер, що ініціює проведення процедури відновлення інформації про власників Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00282033), звернувся до виконавчого органу відповідача із заявою щодо прийняття емітентом ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" рішення про відновлення інформації про власників іменних цінних паперів та здійснення інших передбачених Порядком № 805 дії щодо відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску та формування реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат".

Право власності позивача на іменні цінні папери ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00282033) встановлене рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2004 у справі № 2-568/2004, яке не оскаржувалось і набрало законної сили 23.03.2004.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що у ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", як емітента, виник обов`язок з вчинення дій, спрямованих на відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів та формування відповідного реєстру.

Обставини щодо набуття ОСОБА_1 права власності на 23 654 799 штук простих іменних акцій ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 0282033) - 62,57% статутного фонду цього товариства, встановлені рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2004 у справі № 2-568/2004, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

5.11. В якості підстав касаційного оскарження ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" послався на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №911/2961/19.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі №911/2961/19, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, зазначив, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

У справі №911/2961/19, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, предметом спору є визнання недійсним договору підряду та додаткової угоди до нього, укладеного між позивачем та відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим цивільним законодавством, зокрема, у зв`язку з тим, що відповідач незаконно заволоділо грошовими коштами позивача у розмірі вартості будівельних матеріалів та обладнання, отриманих відповідачем за нереальними господарськими операціями. Також позивач зазначав, що на укладення спірного правочину, як значного, необхідно було отримати письмове погодження від АТ "НАК "Нафтогаз України", чого зроблено не було. У частині обґрунтування підстав позову щодо недійсності додаткової угоди до договору підряду, позивач посилався на те, що при її укладенні сторони повинні були виконати загальні вимоги цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів (частина перша статті 203 Цивільний кодекс України) та спеціальні вимоги, що містяться в окремих законодавчих актах (частина п`ята статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель").

За висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивачем не доведено належними засобами доказування наявності підстав для визнання спірного договору підряду недійсним на підставі частини другої статті 203 Цивільного кодексу України (вчинення правочину з перевищенням обсягу цивільної дієздатності), враховуючи встановлений преюдиційний факт вчинення позивачем конклюдентних дій, зокрема, щодо виконання оспорюваного правочину в частині оплати вартості виконаних робіт, зарахування зустрічних однорідних вимог та підписання акта звірки взаємних розрахунків.

Застосовуючи правову позицію щодо преюдиціального значення обставин, встановлених судовими рішеннями, та направляючи справу №911/2961/19 на новий розгляд, Верховний Суд дійшов висновку, що той факт, що предметом позову у справі №910/16725/17 (застосовано як преюдицію) було стягнення з ДАТ "Чорноморнафтогаз" заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов оспорюваного договору підряду, тобто питання дійсності спірного договору не було предметом судового розгляду у вказаній справі, суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 911/2961/19, зобов`язані були надати вичерпну правову оцінку доводам позивача щодо недійсності спірного правочину. Наявність судового рішення про стягнення з позивача заборгованості за договором не обмежує його у праві звернутися до суду з позовом про визнання зазначеного договору недійсним та не виключає можливість судового розгляду такої справи.

При цьому у справі, яка переглядається, суди, застосовуючи положення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановили, що право власності позивача на іменні цінні папери ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" встановлене рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2004 у справі № 2-568/2004, яке не оскаржувалось і набрало законної сили 23.03.2004.

Крім того, судами враховано, що передумовою прийняття рішення про відновлення інформації про власників іменних цінних паперів певного випуску та здійснення передбачених Порядком дій щодо відновлення втраченої інформації про власників іменних цінних паперів випуску та формування реєстру повинно слугувати набрання законної сили судовим рішенням щодо встановлення факту втрати системи реєстру, у зв`язку з цим суди обґрунтовано врахували постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2020 у справі №904/4854/19, якою було визнано факт втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат".

Отже відсутні підстави вважати, що суди у даній справі № 904/3055/21 ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків щодо застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №911/2961/19, оскільки у зазначених справах на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

При цьому Верховний Суд враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, якою конкретизовано запроваджене раніше тлумачення категорії "подібності правовідносин".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказано, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Таким чином, конкретизація Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

При цьому, слід враховувати, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.12. Також колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не доводять порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, та направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхиляються Судом.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. З огляду на встановлені судами обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі №904/3055/21 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй