ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1442/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Ломака В.С.)

від 27.07.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 10.11.2022

у справі № 910/1442/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рідний дім"

про виключення зі складу членів,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житло-будівельний кооператив "Рідний дім" (далі - ОК "ЖБК "Рідний дім"), в якому просили суд виключити їх зі складу членів (засновників) кооперативу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту створення юридичної особи відповідача його господарська діяльність не велася (не розпочиналася), будь-яких запрошень для участі у загальних зборах кооперативу позивачі не отримували, зв`язок з іншими членами та органами управління кооперативу в позивачів відсутній. У зв`язку з наведеним, спільним листом-вимогою від 28.10.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до членів кооперативу та, власне, відповідача з проханням скликати загальні збори членів кооперативу в термін до 30.11.2021 для розгляду питань про виключення позивачів зі складу членів кооперативу. До вказаного листа-вимоги позивачами долучено відповідні заяви від 28.10.2021 кожного з них, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з урахуванням положень статті 13 Закону України "Про кооперацію" та пункту 4.7 статуту відповідача, заявили про вихід зі складу засновників (членів) Кооперативу, у зв`язку з відсутністю господарської діяльності цієї юридичної особи. Проте загальні збори членів кооперативу проведено так і не було та жодної відповіді вони не отримали.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/1442/22 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виключення їх зі складу членів (засновників) кооперативу на підставі рішення суду, оскільки позивачами не надано доказів скликання в установленому порядку загальних зборів членів кооперативу, до виключної компетенції яких згідно з нормами Закону України "Про кооперацію" та статуту відноситься вирішення даного питання, тоді як норми вказаного Закону та статуту не передбачають можливості виключення осіб зі складу членів кооперативу за рішенням суду, який не може перебирати на себе повноваження органів управління кооперативу та приймати таке рішення самостійно.

При цьому, місцевий господарський суд, враховуючи зміст статей 8, 13 Закону України "Про кооперацію" зазначив, що законодавцем розмежовано поняття припинення членства у кооперативі шляхом добровільного виходу з нього та припинення членства у кооперативі шляхом виключення особи зі складу членів кооперативу.

Наведені обставини додатково підтверджуються змістом пункту 4.7 статуту відповідача, яким передбачено, що членство у кооперативі припиняється, зокрема, при добровільному виході з кооперативу відповідно до поданої заяви, або при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/1442/22 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі №910/1442/22, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Державний реєстратор (приватний нотаріус) Хара Н.С. 13.02.2018 здійснила державну реєстрацію юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу "Житло-будівельний кооператив "Рідний дім", дата запису: 13.02.2018, номер запису: 10741020000073258.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту кооперативу, затвердженого протоколом установчих зборів від 09.02.2017 № 1, засновниками (членами) відповідача є: ОСОБА_4 (керівник кооперативу), ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 4.7 статуту членство у кооперативі припиняється: при добровільному виході з кооперативу відповідно до поданої заяви; при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів; при несплаті внесків у порядку визначеному статутом кооперативу; у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу або ліквідації юридичної особи -члена кооперативу при відсутності спадкоємця або правонаступника.

Пунктом 4.7 статуту встановлені підстави виключення особи з числа членів кооперативу:

- подання членом кооперативу відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою для прийому до членів кооперативу, а також неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу;

- встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом;

- систематичного руйнування або псування майна кооперативу, використання житлового будинку, квартири, або іншого приміщення не за призначенням, що робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одному будинку та будинках поряд, якщо заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними;

- несплати пайових, вступних, цільових або інших внесків.

Згідно з пунктом 4.8 статуту виключення із кооперативу є крайньою мірою. Виключення із кооперативу провадиться і затверджується загальними зборами членів кооперативу при обов`язковій присутності особи, яку виключають, або особи, яка нею уповноважена. У разі прямої відмови або ухилення від участі у відповідних зборах членів кооперативу, рішення про виключення може бути прийняте без участі особи, яку виключають, або особи, яка нею уповноважена.

Особі, що вибула (виключена) із кооперативу, повертається тільки пайовий внесок, внесений до кооперативу в порядку і в строки, визначені статутом кооперативу. Вступний, членські та цільові внески не повертаються (пункт 4.9 статуту).

Згідно з пунктом 13.3 статуту до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення голови кооперативу про прийняття нових членів (асоційованих членів) та припинення членства.

Відповідно до пункту 13.6 статуту відповідача позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу не менше третини членів кооперативу або ревізора кооперативу.

За умовами пункту 13.7 статуту відповідача про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення рекомендованим листом або телеграмою, направлену за адресою, яку надав член кооперативу при вступі до кооперативу, якщо на час скликання зборів така адреса не змінена за письмовою заявою самого члена кооперативу.

Згідно з пунктом 13.8 статуту позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги.

У той же час, пунктом 13.8 статуту відповідача також передбачено, що у разі незабезпечення головою кооперативу скликання позачергових загальних зборів, вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Спільним листом-вимогою від 28.10.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до членів кооперативу та відповідача з проханням скликати загальні збори членів кооперативу в термін до 30.11.2021 для розгляду питань про виключення позивачів зі складу членів кооперативу.

Зважаючи на те, що після направлення листа-вимоги від 28.10.2021 про скликання загальних зборів відповідача та долучених до нього заяв про добровільний вихід позивачів з кооперативу загальних зборів членів кооперативу проведено не було, а також враховуючи, що жодної відповіді на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не отримали, позивачі зазначили, що бездіяльність Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Рідний дім" щодо не виключення їх зі складу членів відповідача порушує права позивачів на добровільний вихід з нього.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.3. Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

5.4. Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

5.5. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про виключення зі складу членів (засновників) кооперативу її учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

5.6. Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (частина перша статті 3 Закону України "Про кооперацію").

Кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (стаття 4 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, зокрема, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, добровільного виходу з нього.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

5.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 4.7 статуту членство у кооперативі припиняється: при добровільному виході з кооперативу відповідно до поданої заяви; при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів; при несплаті внесків у порядку визначеному статутом кооперативу; у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу або ліквідації юридичної особи - члена кооперативу при відсутності спадкоємця або правонаступника.

Пунктом 4.7 статуту встановлені підстави виключення особи з числа членів кооперативу:

- подання членом кооперативу відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою для прийому до членів кооперативу, а також неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу;

- встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом;

- систематичного руйнування або псування майна кооперативу, використання житлового будинку, квартири, або іншого приміщення не за призначенням, що робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одному будинку та будинках поряд, якщо заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними;

- несплати пайових, вступних, цільових або інших внесків.

5.8. Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №904/4718/21 зазначив, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Виходячи зі змісту положень Закону України "Про кооперацію" законодавцем розмежовано поняття припинення членства у кооперативі шляхом добровільного виходу з нього та припинення членства у кооперативі шляхом виключення особи зі складу членів кооперативу.

При цьому у справі №924/700/21 Верховним Судом викладено правову позицію, що виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства, а не учасниками як такими чи судом.

Зазначена правова позиція також врахована судами попередніх інстанцій у даній справі.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись із позовом у даній справі з вимогою виключити позивачів зі складу членів кооперативу, останні вважають порушеним своє право на вихід із членів (засновників) кооперативу у зв`язку з неправомірною бездіяльністю кооперативу щодо не виключення їх зі складу членів відповідача, оскільки з дати направлення листа-вимоги від 28.10.2021 про скликання загальних зборів відповідача та заяв про добровільний вихід, загальні збори членів кооперативу проведено так і не було та жодної відповіді вони не отримали.

У постанові від 10.09.2019 у справі №915/1183/18 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до положень статей 4, 13 Закону України "Про кооперацію" одним із основних принципів кооперації є безперешкодний вихід з кооперативної організації. Перешкоджання особі (обмеження чи заборона) здійснити припинення членства в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього у встановленому порядку не відповідатиме наведеному принципу та вимогам закону, а отже не може бути визнане правомірним.

Моментом виходу члена з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі кооперативу або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Приписи цивільного законодавства та положення статуту кооперативу безпосередньо не пов`язують добровільний вихід члена кооперативу ні з рішенням зборів членів кооперативу, ні з внесенням змін до його установчих документів, тому зазначена заява є достатньою правовою підставою для припинення членства особи у кооперативі.

При цьому у зазначеній справі Верховний Суд також зазначив, що суд не має права вирішувати питання про вихід позивача з членів з кооперативу.

5.9. Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З огляду на викладене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі №910/1442/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець