Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.03.2018 року у справі №915/112/15
Постанова КГС ВП від 17.03.2020 року у справі №915/112/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/112/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ КБ "Приватбанк" - Слостіна А.Г., дов. Від 07.12.2018 №10137-К-Н-О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" Герман Оксани Степанівни

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017

(Головуючий суддя - Аленін О.Ю.; судді - Богатир К.В., Жеков В.І.)

у справі

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.02.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" (ТОВ - "Агротрейд"), в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

2. На виконання вимог господарського суду 26.04.2017 ліквідатором було надано звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.06.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агротрейд", ліквідовано юридичну особу ТОВ "Агротрейд", вимоги кредиторів визнано погашеними, повноваження ліквідатора Герман Оксани Степанівни припинено, провадження у справі припинено.

4. Наведена ухвала мотивована тим, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому судом визнано за можливе затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута та ліквідувати юридичну особу банкрута ТОВ "Агротрейд".

5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (Далі - ПАТ КБ "Приватбанк") задоволено. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.06.2017 (про затвердження звіту ліквідатора, припинення провадження у справі) у справі №915/112/15 скасовано. Справу №915/112/15 передано на розгляд до господарського суду Миколаївської області на стадію ліквідаційної процедури.

6. Наведена постанова обґрунтована тим, що:

6.1. суд першої інстанції затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агротрейд", а також припиняючи провадження у справі не звернув уваги та не надав оцінку тій обставині, що припинення провадження у справі унеможливлює подальше оскарження кредитором результатів аукціону, на якому у даному випадку було реалізовано майно, що перебуває у заставі ПАТ КБ "Приватбанк" та реалізація якого безпосереднього впливає на права як заставного кредитора, вимоги якого задовольняються першочергово за рахунок реалізації заставного майна так й інших кредиторів, вимоги яких задовольняються за рахунок коштів, що залишаються після задоволення вимог заставного кредитора;

6.2. крім того, суд другої інстанції відхилив посилання суду першої інстанції на те, що заява ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу не є офіційним документом та станом на день судового засідання не вбачає підстав для прийняття її до розгляду та для відкладення розгляду звіту та ліквідаційного балансу, з огляду на те, що означена заява була зареєстрована канцелярією господарського суду Миколаївської області та залучена судом до матеріалів справи, крім того, клопотання було підтримано представником ПАТ КБ "Приватбанк" у судовому засіданні від 01.06.2017, що підтверджується протоколом судового засідання суду першої інстанції від цієї дати;

6.3. суд апеляційної інстанції встановив, що у даному випадку відповідальною особою за збереження майна боржника та оцінку даного майна була одна й та сама особа, а саме ОСОБА_7, однак, судом першої інстанції не було досліджено обставин чи входить до діяльності даної особи послуги зі збереження майна, а також його оцінки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Ліквідатор ТОВ "Агротрейд" Герман Оксана Степанівна звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та залишити в силі ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.06.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права:, зокрема ст. ст. 33-35, 43, 99, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) в редакції чинній до 15.12.2017, ст. 46 Закону про банкрутство, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", Інструкції з діловодства в господарських судах України.

8.1. У касаційній скарзі зазначає про те, що суд другої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки заява ПАТ КБ "Приватбанк" подана електронною поштою в день засідання суду першої інстанції була зареєстрована канцелярією суду першої інстанції, така заява набула статусу офіційного документу та була підставою для відкладення розгляду справи;

8.2. скаржник вважає, що ліквідатор надав до суду всі необхідні докази здійснення ліквідаційної процедури належним чином отже, у суду першої інстанції були законні підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротрейд";

8.3. Крім того, скаржник вважає, що суд другої інстанції необґрунтовано послався на відсутності дослідження судом першої інстанції обставин щодо наявності у ОСОБА_7 права на надання послуг зі збереження майна, а також його оцінки.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

9. Відзивів на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Агротрейд" Герман О.С. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі № 915/112/15.

10.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Агротрейд" Герман О.С. на 08 травня 2018 року о 12 год. 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Згідно ст.41 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

14. За приписами ч. 1 ст.2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

15. Згідно з частиною 2 статті 41 та частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

16. Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, що включене до складу ліквідаційної маси.

17. Згідно ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

18. Виходячи з вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

19. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом (стаття 83 Закону про банкрутство).

20. Крім того, за змістом положень статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, замовником якого є призначений господарським судом ліквідатор, до повноважень якого згідно зі статтею 41 Закону про банкрутство віднесено, зокрема продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

21. Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (частина перша статті 50 Закону про банкрутство).

22. Разом з тим, за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

23. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

24. Положеннями частини четвертої статті 10 Закону про банкрутство передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

25. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій щодо здійсненню ліквідаційної процедури, а також після розгляду усіх скарг та майнових спорів, зокрема і спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

26. В той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, присутній в судовому засіданні 01.06.2017 представник кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" заперечував проти затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, розгляд справи просив відкласти у зв'язку з поданням до суду заяви про визнання недійсними результатів аукціону та про визнання недійсними укладених з переможцем договору купівлі-продажу.

27. Судом першої інстанції було встановлено, що до судового засідання від кредитора - ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом передання електронною поштою надійшла заява від 01.06.2017 № 01/06-1 про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, відділом документального забезпечення суду було складено акт від 01.06.2017 на підставі Інструкції з діловодства в Господарських судах України, за змістом якого виявлено, що до заяви, яка надійшла електронною поштою, не додано документи, що вказані у додатках до заяви та встановлено, що подана заява не містить електронного цифрового підпису.

28. Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що подана ПАТ КБ "ПриватБанк" заява не є офіційним документом та станом на день судового засідання не вбачає підстав для прийняття її до розгляду та для відкладення розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

29. Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові, зазначив, що затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агротрейд", а також припиняючи провадження у справі суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що припинення провадження у справі унеможливлює подальше оскарження кредитором результатів аукціону, на якому у даному випадку було реалізовано майно, що перебуває у заставі ПАТ КБ "Приватбанк" та реалізація якого безпосереднього впливає на права як заставного кредитора, вимоги якого задовольняються першочергово за рахунок реалізації заставного майна та інших кредиторів, вимоги яких задовольняються за рахунок коштів, що залишаються після задоволення вимог заставного кредитора.

30. Погоджуючись із таким висновком апеляційного господарського суду, касаційний суд вважає, що дійсно, подана, в порядку ст. 55 Закону про банкрутство заява ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом передання електронною поштою не засвідчена цифровим підписом сторони, з урахуванням п.п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, не може вважатись офіційним документом, проте, волевиявлення кредитора щодо оскарження у межах справи про банкрутство аукціону з продажу заставного майна останнього, на переконання колегії суддів, є підтвердженим, з огляду на те, що представник ПАТ КБ "Приватбанк" у судовому засіданні заперечував проти затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, а також просив розгляд справи відкласти у зв'язку з поданням до суду заяви про визнання недійсними результатів аукціону.

31. Отже, суд першої інстанції за наявності обґрунтованих намірів сторони на оскарження результатів торгів у справі про банкрутство, дійшов передчасного висновку затверджуючи ліквідаційний звіт, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі про банкрутство, з огляду на неможливість реалізувати своє право на судовий захист поза межами справи про банкрутство, чим фактично обмежив право ПАТ КБ "Приватбанк" на доступ до правосуддя, гарантоване ст. 55 Конституції України.

32. Касаційний господарський суд погоджується із аргументом касаційної скарги про те, що заява ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу подана шляхом передання електронною поштою не є офіційним документом, проте, у сукупності з тим, що суд апеляційної інстанції встановив обставини відповідного клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про оскарження результатів торгів у межах даної справи про банкрутство у судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 01.06.2017 та враховуючи відсутність права у особи здійснити відповідне оскарження після припинення у справі про банкрутство ТОВ "Агротрейд", суд касаційної інстанції вважає аргумент скаржника не достатнім для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.

33. Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен переконатись не тільки у належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а і пересвідчитись у відсутності не розглянутих спорів, скарг, клопотань, розгляд яких після припинення провадження у справі про банкрутство та внесення запису до ЄДРПОУ про припинення підприємства-банкрута стане неможливим або значно утрудниться.

34. Отже, саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг та спорів, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

35. Крім того, згідно зі ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

36. Касаційний господарський суд погоджується із висновками оскаржуваної постанови про те, що місцевий господарський суд, підсумовуючи весь хід ліквідаційної процедури прийняв рішення без наданням відповідного правового аналізу здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури та вичерпних правових висновків про встановлені обставини і їх правові наслідки, не встановив правомірності перерахування ФОП ОСОБА_7 68 032,17 грн в рахунок оплати за договором зберігання № 10/03 від 10.03.2015 та не з'ясував реальність угоди щодо зберігання майна боржника та наявність у цієї особи фактичної можливості надавати відповідні послуги.

37. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про надання ліквідатором до суду всіх необхідних доказів здійснення ліквідаційної процедури та наявності у суду законних підстав для затвердження ліквідаційного звіту, затвердження балансу банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротрейд.

38. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

39. Наведені у касаційній скарзі аргументи не є підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником зазначених вище норм матеріального права.

40. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

41. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

42. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

43. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фундаментальних порушень норм матеріального та процесуального права не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду другої інстанції, касаційний суд не вбачає.

45. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" Герман Оксани Степанівни

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" Герман Оксани Степанівни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №915/112/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №915/112/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко