Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.02.2018 року у справі №910/9078/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9078/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 05.12.2017

у складі колегії суддів: Власова Ю.Л. (головуючого), Андрієнка В.В., Буравльова С.І.

у справі № 910/9078/17

за позовом Павлоградського коледжу Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет"

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення 30 777,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Павлоградський коледж Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення заборгованості по орендній платі згідно договору оренди від 01.08.2011 № 12/02-4513-ОД (далі - Договір оренди) в сумі 10 197,46 грн, ПДВ - 45,42 грн, недоїмку в сумі 20 429,88 грн, ПДВ - 104,78 грн.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі № 910/9078/17 у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не було доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати у сумі 10 242,88 грн за період з грудня 2012 року по вересень 2014 рік та наявність правових підстав для стягнення недоїмки у сумі 20 534,66 грн.

4. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017р. у справі № 910/9078/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач не був належним чином повідомлений про дату судового засідання. Також позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги договору та закону щодо вчасного та повного перерахування орендної плати.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі № 910/9078/17 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі №910/9078/17 змінено, позов задоволено частково, зокрема, стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" неустойку в сумі 10 242,88 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 532, 49 грн, в іншій частині у позові відмовлено; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 585,73 грн.

7. На підтвердження своєї позиції, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

7.1. Судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4513-ОД від 01.08.2011, відповідно до якого орендар передав відповідачу в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно вбудоване приміщення площею 1338,4 кв. м., розміщене за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. К. Маркса, 35, що перебувало на балансі Павлоградського технікуму Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет".

7.2. У подальшому у користуванні відповідача залишилося приміщення площею

96 кв. м.

7.3. Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2011 - 92 989,83 грн.

7.4. Згідно з п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

7.5. Відповідно до п.3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та позивача у співвідношенні: 50% до державного бюджету по місцю реєстрації Відповідача у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у сумі 46 494,92 грн; 50 % балансоутримувачу у сумі 46 494,92 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

7.6. Згідно з п. 5.5. укладеного сторонами договору відповідач зобов'язується у разі припинення договору повернути балансоутримувачу (позивачу) орендоване майно за актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим балансоутримувачу (позивачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем (відповідачем) орендодавцю (Регіональному відділенню Фонду держмайна України у Дніпропетровській області) у триденний термін з дати його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря (відповідача). У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві (Регіональному відділенню Фонду держмайна України у Дніпропетровській області), зобов'язання орендаря (відповідача) по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а відповідач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення.

7.7. Апеляційний суд встановив, що сторонами укладались додаткові угоди до договору, якими продовжувався строк дії договору. Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 24.07.2013 до договору оренди останній є пролонгованим з 01.08.2013 по 31.07.2014 включно.

7.8. Однак, згідно з актом приймання-передачі приміщення Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" передало, а Павлоградський технікум ВНЗ "Національний гірничий університет" прийняв із користування приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 35 загальною площею 96 кв.м. лише 30.09.2014.

7.9. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що за період з грудня 2012 року по вересень 2014 рік позивачем відповідно до Методики розрахунку орендної плати нараховано відповідачу орендну плату у сумі 109 878,87 грн та ПДВ у сумі 39 918,00 грн, що загалом складає 149 796,87 грн, за яку відповідач частково перерахував грошові кошти у сумі 139 553,99 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

7.10. Також, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо оплати заборгованості за договором оренди, зокрема, претензією від 12.01.2017 № 08/01-22 звернувся з вимогою оплатити заборгованість щодо сплати орендної плати за договором у сумі 10 197,46 грн, ПДВ - 45,42 грн, недоїмки 20 429,88 грн, ПДВ 104,78 грн.

7.11. Оскільки договір оренди був розірваний 31.07.2014, а орендоване майно відповідач повернув позивачу лише 30.09.2014 згідно акту приймання-передачі приміщення, позивач нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України та п.5.5 договору оренди, відтак у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10 197,46 грн.

7.12. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що при розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми ст. 795 Цивільного кодексу України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

7.13. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що орендна плата підлягає стягненню після закінчення строку дії договору (строк дії якого закінчився 31.07.2014), до повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, відтак, про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати в сумі 10 242,88 грн.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції 18.01.2018 Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" до Верховного Суду через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/9078/17, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" передано колегії суддів у складі: головуючого Білоуса В.В., суддів: Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/9078/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі № 910/9078/17.

12. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Державним вищим навчальним закладом "Національний гірничий університет" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/9078/17 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

18. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

19. Як встановлено судами, Пунктом 3.11. Договору оренди передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою.

20. Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

21. Судами встановлено, що пунктом 10.3 Договору оренди зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний негайно повернути балансоутримувачу майно у стані, в якому воно було одержано.

22. Згідно з ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

23. Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

24. Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

25. Відповідно до п.1, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

26. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що строк дії Договору оренди закінчився 31.07.2014, дійшов висновку, що орендна плата підлягає стягненню після закінчення строку дії договору, тобто після 31.07.2014.

27. Оскільки судом апеляційної інстанції факт припинення Договору оренди було встановлено правильно, доводи касаційної скарги щодо пролонгації Договору оренди не знайшли свого підтвердження та спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції про те, що Договір оренди розірвано з 31.07.2014 та умовами вказаного Договору щодо пролонгації (п. 10.1., п. 10.3 Договору оренди, Додаткова угода до Договору оренди від 20.08.2012, Додаткова Угода до Договору оренди від 24.07.2018).

28. Також, апеляційним судом було встановлено, що 30.09.2014 згідно з актом приймання-передачі приміщення відповідач передав, а позивач прийняв із користування приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 35 та має загальну площу 96 кв.м.

29. Крім того, судом апеляційної інстанції було правильно встановлено заборгованість з орендної плати, яка виникла у відповідача перед позивачем за період серпень-вересень 2014, яка складає 10 197,46 грн та ПДВ - 45,42 грн.

30. Водночас, суди попередніх інстанції помилково не врахували вимоги статті

628 ЦК України та п. 3.11. Договору оренди, відповідно до яких орендна плата сплачується після розірвання договору оренди до повернення орендованого майна за актом приймання-передічі, про що сторони домовилися відповідно до умов вказаного Договору.

31. Відтак, орендна плата за умовами Договору оренди підлягала сплаті - 50 % Балансоутримувачу, отже, за серпень-вересень 2014 року мала бути сплата 50 % оренди Балансоутримувачу, що складає 10 197,46 грн та ПДВ - 45,42 грн.

32. Однак, ні відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, ні умовами пункту 5.5. Договору оренди не передбачено право позивача (балансоутримувача) на стягнення неустойки, оскільки таким правом наділений лише орендодавець - Регіональне відділенню Фонду держмайна України у Дніпропетровській області. Відтак, відсутні підстави для застосування ст. 785 ЦК України щодо стягнення неустойки з відповідача на користь балансоутримувача.

33. Отже, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши, що у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у сумі 10 242,88 грн, дійшов помилкового висновку про стягнення цієї суми як неустойки, відтак, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування ст. 785 ЦК України знайшли своє підтвердження.

34. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

35. З огляду на зазначене, керуючись частинами 1 та 3 ст. 311 ГПК України (в редакції що діє з 15.12.2017), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги відповідача, скасування частково постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 (в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 10 242,88 грн), з прийняттям в скасованій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу по орендній платі -

10 197,46 грн, ПДВ - 45,92 грн; в іншій частині постанову апеляційного суду слід залишити без змін.

36. Згідно з частиною першою статті 129 ГПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

37. Оскільки касаційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 33,28 % (10 242,88 х 100 % : 30 777,54). Тому судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції у пропорційному розмірі - 1 064,96 грн слід стягнути з Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (3 200 х 33,28 % : 100) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" у справі № 910/9078/17 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/9078/17 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" неустойки в сумі 10 242,88 грн (з ПДВ) та в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" боргу по орендній платі у сумі 10 197,46 грн, ПДВ - 45,92 грн, рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" боргу по орендній платі у сумі 10 197,46 грн, ПДВ - 45,92 грн скасувати та прийняти у цій частині нове судове рішення:

"1. Позов задовольнити частково, в сумі 10 197,46 грн - борг по орендній платі, ПДВ - 45,92 грн.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 37027709) на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 19, код за ЄДРПОУ 02070743) борг по орендній платі - 10 197,46 грн, ПДВ - 45,92 грн".

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/9078/17 в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" неустойки та розподілу судових витрат, рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" неустойки, залишити без змін.

3. Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 19, код за ЄДРПОУ 02070743) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 37027709) 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко