Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/1292/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Київська міська рада

представник позивача - Шадура А.М.

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агротеп"

представник відповідача - Лев Р.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне підприємство "Укралюкс"

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Хсів І.Ю.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фріго Транс"

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Станіка С.Р. - головуючого, Скрипки І.М., Разіної Т.І. від 03 серпня 2017 року

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24 січня 2018 року було оголошено перерву до 07 лютого 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року Київська міська рада (далі - позивач) звернулася з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп" (далі - відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га по вул. Академіка Бутлерова, 8 у місті Києві (обліковий код ділянки - 62:069:026) (далі - спірна земельна ділянка) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.

2. Позов мотивований тим, що відповідач є власником розташованого за вищевказаною адресою нерухомого майна - нежитлового будинку літ. "К" площею 325,6 кв.м., проте займає та використовує для власних потреб спірну земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів та без відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування. У підтвердження факту самовільного використання відповідачем земельної ділянки позивач надав акт обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 № 16-1733-03.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 травня 2017 року позов задоволений повністю, зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку та повернути її позивачу, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.

4. Суд першої інстанції керувався положеннями статті 212 Земельного кодексу України, оскільки на підставі складеного позивачем акту обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 № 16-1733-03 визнав доведеним факт використання відповідачем спірної земельної ділянки за відсутності рішення органу місцевого самоврядування - Київської міської ради про надання її у власність або в користування та без документального оформлення у встановленому порядку відповідного речового права на землю (власності або користування).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

6. Апеляційний господарський суд виходив з недоведеності належності відповідачу як вказаного в акті обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 № 16-1733-03 нерухомого майна - нежитлового будинку літ. "К" площею 325,6 кв.м., так і будь-яких інших об'єктів та споруд, розташованих на спірній ділянці, а також того, що спірна земельна ділянка самовільно використовується саме відповідачем.

7. При цьому судом встановлено, що земельна ділянка обліковується за третьою особою - приватним підприємством "Укралюкс" (далі - ПП "Укралюкс"), яка є власником розташованого на ній нерухомого майна, а право власності на нежитловий будинок літ. "К" площею 325,6 кв.м. ще в серпні 2016 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фріго Транс" (далі - ТОВ "Фріго Транс").

8. Крім того, акт обстеження від 12.10.2016 № 16-1733-03, на який позивач посилається як на підставу позовних вимог, складений з порушенням встановленого порядку, зокрема без повідомлення відповідача про перевірку та надсилання копії акта останньому. Отже, такий документ не є належним та допустимим доказом вчинення відповідачем порушень земельного законодавства в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 23 серпня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2017 року, а рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2017 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу.

10. Відповідач займає та використовує спірну земельну ділянку для реконструкції нежитлової будівлі та розміщення стоянки автомобілів без оформлення речових прав на неї, що підтверджується складеним посадовою особою позивача в межах наданих повноважень актом обстеження земельної ділянки, який у встановленому порядку не скасований, а отже є належним доказом порушення відповідачем земельного законодавства.

11. Судами не враховано, що на спірній земельній ділянці, окрім майна ТОВ "Фріго Транс" (нежитлова будівля літера "К") та майна ПП "Укралюкс", знаходяться будівля та автомобілі відповідача.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

12. За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на момент прийняття судових рішень у справі) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

13. Також статтею 4-7 Господарського процесуального кодексу України у згаданій редакції встановлено порядок прийняття судових рішень - за результатом обговорення усіх обставин справи.

14. Як суд першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову, так і суд апеляційної інстанції при відмові в позові, в якості правової підстави заявлених позовних вимог про самовільне зайняття земельної ділянки надавали оцінку одному документу - акту обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 № 16-1733-03.

15. При цьому суд першої інстанції визнав цей документ належним доказом у підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, у свою чергу апеляційний господарський суд при оцінці цього ж акту в якості доказу дійшов протилежного висновку про недоведеність такого факту.

16. У той же час, у порушення статей 43, 4-7 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), суди попередніх інстанцій не надали оцінку та не дослідили інші документи, які стосуються предмету даного спору, які долучені до матеріалів справи та можуть спростувати або підтвердити зазначені в акті від 12.10.2016 № 16-1733-03 обставини, зокрема:

16.1. Лист відповідача від 30.09.2016 вх. № 057/16386 до Департаменту земельних ресурсів, за яким ТОВ "Агротеп" просить зареєструвати земельну ділянку з обліковим номером 62:069:026 за собою у зв'язку з правом власності на нежитловий будинок (вул. Академіка Бутлерова, 8 літ. К). При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що право власності на нежитловий будинок (вул. Академіка Бутлерова, 8 літ. К) перейшло від ТОВ "Агротеп" до ТОВ "Фріго Транс" на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 2016 року № 2604. Отже, ТОВ "Агротеп" звернулося з листом про реєстрацію земельної ділянки вже після переоформлення права власності на нежитловий будинок, а суди першої та апеляційної інстанції не надали цій обставині належної правової оцінки;

16.2. Лист Департаменту земельних ресурсів від 26.01.2017 № 057023-057/Х-73-1098, з якого вбачається існування другого акту обстеження земельної ділянки - від 03.01.2017 № 16-0009-03;

16.3. Лист Державної екологічної інспекції у м. Києві від 16.06.2016 № 2253-08/20, згідно з яким саме керівництво ТОВ "Агротеп" не допустило представників державної екологічної інспекції до перевірки земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 8.

17. Зазначене свідчить, що суди припустились порушення норм процесуального права, не дослідили всі зібрані у справі докази та не оцінили їх в сукупності, що унеможливило встановлення всіх істотних обставин справи. За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ). Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухваленню нового рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.

19. За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

20. При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності та розглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2017 року скасувати.

3. Справу № 910/1292/17 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Чумак Ю.Я.