Історія справи

Постанова КГС ВП від 15.02.2018 року у справі №904/5966/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 904/5966/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників : ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" -адвоката Старчика А.А., ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - адвоката Головко О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017

у справі № 904/5966/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

про визнання укладеною додаткової угоди до договору постачання природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання укладеною додаткової угоди до договору постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015 щодо зміни ціни природного газу з 01.08.2016, у редакції запропонованої позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, укладеного між сторонами, безпідставно відмовляється внести зміни до цього договору щодо ціни на природній газ, з урахуванням прейскуранту на 01.08.2016, який розміщено на офіційному Веб-сайті ПАТ "НАК "Нафтогаз України" , а тому просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 у справі №904/5966/17 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено та визнано Додаткову угоду до Договору поставки природного газу №037/16-ПР-3/51551586 від 15.12.2015 про зміну з 01.08.2016 ціни природного газу укладеною в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору постачання природного газу

від " 15" грудня 2015р. № 037/16-ПР-3/515151586

м. Київ " 22" липня 2016

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЕІС - 56X9300000003502), надалі - Постачальник, в особі заступника начальника департаменту - керівника групи договірної роботи та реалізації природного газу Департаменту реалізації газу Романяка Святослава Орестовича, який діє на підставі довіреності від 22.07.2016 №14-114, з однієї сторони, і Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубо-прокатний завод" (код ЕІС -56ХО00005АХ3800Х), надалі - Споживач, в особі головного енергетика Бондарєва Олега Юрійовича, що діє на підставі довіреності №24-5-19 від 31.12.2015р., з другої сторони, надалі разом поіменовані Сторони,

уклали дану додаткову угоду про наступне:

2. Викладено перший абзац і таблицю пункту 5.2. статті 5 "Ціна газу" Договору у такій редакції:

" 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01 серпня 2016 року встановлюється наступним чином:

р 0 3 д і лМісячний обсяг використання газуТермін оплатиЦіна газу без ПДВПДВВсього до сплат з ПДВ І.Від 50 тис. куб. м1.1. Попередня оплата до початку місяця поставки газу5 463,001 092,606 555,60 1.2. Оплата протягом місяця поставки газу та/ або після закінчення місяця поставки газу6 087,001217,407 304,40IIДо 50 тис. куб. м (включно) 6 087,001217,407 304,402. Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.

3. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання Сторонами, діє з 01 серпня 2016 року.

Постачальник: Споживач:

/С.Романяк/ /О.Ю.Бондарєв/";

Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Інтерпайп НТЗ" 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі № 904/5966/17 (судді : Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 у справі № 904/5966/17 скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятими судовими рішеннями про визнання укладеною спірної додаткової угоди до договору постачання природного газу, відповідач вважає, що судом порушено норми матеріального - ст. 633 ЦК України, якою визначено однакові умови публічного договору для всіх споживачів і надання переваги одному споживачу перед іншими є неприпустимим. Таким чином, коли з інформації розміщеної на офіційному Веб-сайті ПАТ "НАК "Нафтогаз України" видно, що з 01.08.2016 ціна природного газу за 1000 куб. м. , у разі відсутності заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за попередні періоди визначається залежно від терміну проведення оплати за поставку природного газу, а саме, при місячному об'ємі використання газу понад 50 тис. куб. м. : - вартість газу становить 6 555,60 грн. у разу 100 % передоплати та - 7 304,40 грн. у разі розрахунку за газ протягом або після періоду поставки цього газу, враховуючи те, що у ПАТ "Інтерпайп НТЗ" існує борг у сумі 1 502 593,59 грн. з виконання останнього зобов'язань за іншими правовідносинами між сторонами, а тому виключає можливість закупівлю природного газу за нижчою ціною ніж 7 304,40 грн. за 1000 куб. м. газу. Відтак суди задовольнивши позовні вимоги щодо укладання додаткової угоди до договору про постачання природного газу в редакції позивача, тим самим безпідставно надали перевагу останньому перед іншими споживачами.

У відзиві ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що на серпень 2016 у нього відсутня перед відповідачем заборгованість з оплати спожитого газу за попередні періоди, а борг за судовими рішеннями про який зазначає ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не є основним боргом за спожитий газ, а є штрафними санкціями та нарахуваннями згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які позивач сплачує з урахуванням встановленої судом відстрочки та розстрочки виконання цих рішень суду, внаслідок чого відсутні підстави для відмови у постачанні природного газу за нижчою ціною та укладання додаткової угоди щодо цього.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та прийнятті нового рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального права.

Так, суд касаційної інстанції не погоджується з доводами відповідача щодо порушення положень статті 633 ЦК України, за якою публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, з огляду на наступне.

Визнавши укладеною спірну додаткову угоду до договору постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015 щодо зміни ціни природного газу з 01.08.2016, будь-яких переваг позивачу надано не було, оскільки обов'язковими умовами для покупки природного газу на вказану дату, саме за ціною 6 555,60 грн. за 1000 куб. м., були відсутність заборгованості у споживача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за попередні періоди, використання газу понад 50 тис. куб. м. в місяць та здійснення 100% попередньої оплати за газ, ПАТ "Інтерпайп НТЗ" зазначені обов'язкові умови дотримало, що виключає твердження відповідача про пріоритетність його перед іншими споживачами.

Разом з тим, суд касаційної інстанції погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, щодо безпідставності ухилення відповідача у підписанні додаткової угоди про зміну ціни на газ з серпня 2016 у зв'язку з наявністю у споживача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" боргових зобов'язань за споживання газу у попередні періоди, оскільки за основним договором про постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, позивач взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості спожитого природного газу виконує належним чином, і це сторонами не оспорюється, а стягнені кошти в за рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 30/5005/10402/2012 від 29.04.2016, № 904/7231/14 від 30.06.2016, № 904/4952/15 від 25.04.2016, за якими предметом стягнення є штрафні санкції, інфляційні втрати та річні, що нараховані за неналежне виконання споживачем умов інших договорів укладених з відповідачем, а не за договором № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015 та ці кошти, що стягнені судовими рішеннями, не є основною заборгованістю, яка виникла внаслідок не оплати вартості спожитого газу за попередні періоди.

Дійшовши висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання укладеної між сторонами додаткової угоди до договору постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, у редакції позивача, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарського суду, обґрунтовано виходив з того, що відносини сторін врегульовані договором постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, за яким ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а ПАТ "Інтерпайп НТЗ" (споживач) прийняти цей газ та розрахуватись за нього, за узгодженої ціною на дату укладення договору, але в подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника і у разі зміни такої ціни, вона є обов'язковою для сторін даного договору. Враховуючи те, що у липні 2016 на офіційному веб-сайті ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було розміщено прейскурант на природний газ, згідно якого, зокрема, якщо промислові споживачі у місячний обсяг використовують природний газ від 50 тис. куб. м. та у них відсутня заборгованість перед Компанією за попередні періоди, ціна природного газу складає - 6 555,60 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, отже позивач - ПАТ "Інтерпайп НТЗ" маючи намір спожити природний газ у серпні 2016 в обсязі понад 50 тис. куб. м. перерахував відповідачу передоплату у сумі 32 820 168,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9291 від 22.07.2016 та враховуючи відсутність боргових зобов'язань позивача перед відповідачем за основним договором № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, і це не заперечується ПАТ "НАК "Нафтогаз України", тим самим ПАТ "Інтерпайп НТЗ" виконало всі необхідні умови для закупівлі природного газу за ціною саме 6 555,60 грн.

Крім того, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем безпідставно відмовлено у підписанні спірної додаткової угоди щодо зміни ціни на газ, з посиланням на наявність, на момент поставки газу у серпні 2016 , у позивача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованості за судовими рішеннями у справах № 30/5005/10402/2012, № 904/7231/14, №904/4952/15, так як за цими рішеннями з позивача на користь позивача стягнено штрафні санкції, інфляційні втрати і 3 % річних, згідно ст. 625 ЦК України та судовий збір і ці вимоги за своєю природою є заходами відповідальності за порушення зобов'язання, а не основним зобов'язанням, при цьому ПАТ "Інтерпайп НТЗ" перед відповідачем не має боргу з оплати вартості за отриманий природний газ за попередні періоди, ні за договором № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, а ні за іншими договорами, що були укладені між сторонами, це підтверджено матеріалами справи та зворотного не доведено.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заборгованість - сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із наведеної вище норми, інфляційні нарахування та проценти річних на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, з урахуванням наведених норм, вимоги щодо сплати штрафних санкцій та інфляційних втрат, річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є основним зобов'язанням, а є заходами відповідальності за порушення зобов'язань та мають допоміжний характер до основного зобов'язання і за своєю правовою природою є відмінним від нього.

Відтак, з урахуванням вище наведеного, наявні правові підстави для визнання укладеної додаткової угоди до договору постачання природного газу № 037/16-ПР-3 від 15.12.2015, у редакції позивача - ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у зв'язку з виконанням позивачем обов'язкових умов щодо використання понад 50 тис куб.м газу в місяць, відсутності основного бору за отриманий газ за попередні періоди, здійснення 100 % попередньої оплати, для купівлі 1000 куб. м газу за ціною 6 55,60 грн.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 у справі № 904/5966/17 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку , що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 у справі № 904/5966/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.