Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2479/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області (далі - Інспекція)

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 (головуючий суддя - Величко Т.А., судді Бєляновський В.В. і Будішевська Л.О.)

зі справи №916/2479/17

за позовом Інспекції ї

до публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" (далі - Товариство)

про стягнення 1 000 199,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення збитків у сумі 1 000 199,95 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час господарської діяльності Товариства стався прорив нафтопроводу, що призвело до забруднення земельної ділянки і заподіяння державі шкоди у вигляді збитків на зазначену суму.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2018 (суддя Літвінов С.В.): позов задоволено; стягнуто з Товариства до державного бюджету України суму збитків 1 000 199, 95 грн. та на користь Інспекції - судовий збір у сумі 15 003 грн.

Товариство оскаржило дане судове рішення в апеляційному порядку.

Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Справу прийнято до апеляційного провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018, зокрема: задоволено клопотання Товариства про призначення судової екологічної експертизи; проведення останньої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено певні питання; зупинено апеляційне провадження у даній справі до закінчення проведення названим Інститутом судової екологічної експертизи.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Інспекція, зазначаючи про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права та порушення ним норм матеріального права у постановленні оскаржуваної ухвали, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 про зупинення провадження у справі. Так, за доводами, наведеними в касаційній скарзі:

- судом порушено вимоги статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- як позивачем, так і відповідачем визнано факт забруднення земельної ділянки;

- обома сторонами визначено площу забрудненої земельної ділянки;

- Інспекцією було надано докази такого забруднення, які, зокрема, свідчать і про знищення об'єкта експертизи;

- визначення розміру шкоди відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171;

- наслідки аварійної ситуації усунуті, а тому неможливо встановити площу забрудненої земельної ділянки;

- Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз не проводить екологічні експертизи;

- у резолютивній частині оскаржуваної ухвали не вказано строк і порядок набрання нею законної сили та її оскарження;

- апеляційним господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розміру збитків, завданих державі, та не визначено конкретних підстав для проведення судових експертиз, доцільність її проведення.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що процесуальний закон на час постановлення оскаржуваної ухвали не передбачає повноважень суду касаційної інстанції на перегляд ухвал про призначення експертизи, тому ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 у частині призначення судової екологічної експертизи не підлягає перегляду в касаційному порядку, тому в цій частині в задоволенні касаційної скарги слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, а в частині зупинення провадження у справі оскаржувану ухвалу слід залишити без змін та просить, - касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду про призначення судової екологічної експертизи від 11.07.2018 - без змін.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.

Перевіривши на підставі зазначених в оскаржуваній ухвалі обставин справи правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права у постановленні згаданого судового акта, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції з'ясував та зазначив, зокрема, що:

- в апеляційній скарзі з даної справи на рішення місцевого господарського суду Товариство вказувало, зокрема, про таке:

позивачем не було доведено, що аварійна ситуація на трубопроводі Товариства заподіяла реальну шкоду навколишньому природному середовищу;

відбір проб ґрунтів, вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів були вчинені позивачем з порушенням чинних нормативних документів, що, в свою чергу, призвело до необ'єктивного порівняльного аналізу, хибних висновків та невірного розрахунку шкоди;

неодноразова відмова суду першої інстанції від задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи позбавила його можливості надати докази помилковості зроблених позивачем розрахунків площі забруднення;

проведеною Інспекцією перевіркою (акт обстеження від 13.04.2017) встановлено розлив та забруднення земельної ділянки нафтою. У ході перевірки були взяті проби ґрунту та складений акт відбору проб грунтів від 13.04.2017, здійснено вимірювання площі забруднення земельних ділянок (468 кв.м та 187 кв.м);

водночас Інспекцією неправильно визначено площу земельної ділянки, забрудненої нафтою, оскільки не враховано, що усе подвір'я споруди має бетонне покриття (тверда поверхня, а не ґрунт );

- з урахуванням викладеного та наявності у справі суперечливих документів, наданих сторонами (акт від 13.04.2017, акт розслідування розгерметизації позабазового трубопроводу від 04.05.2017 №12, акт обстеження прилеглої території від 14.04.2017, акт обстеження споруд у районі розгерметизованого позабазового трубопроводу від 19.05.2017 №12), для роз'яснення питань, що виникли у суду при вирішенні спору, і з огляду на потребу в спеціальних знаннях для прийняття законного і обґрунтованого рішення зі справи необхідно призначити судову експертизу для визначення площі фактичного забруднення земельної ділянки та розміру суми збитків.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Інспекції з призначенням судом апеляційної інстанції судової експертизи з даної справи та зупиненням провадження в останній.

Згідно з положеннями ГПК України:

- суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (частина перша статті 99);

- про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100);

- суд може, зокрема, за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи; з відповідного питання суд постановляє ухвалу (частина перша і третя статті 228).

Відповідно до частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

У згаданих пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 ГПК України не зазначено ухвал про призначення судової експертизи.

Що ж до зупинення провадження зі справи, то суд апеляційної інстанції в даному випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 ГПК України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Вчинені судом процесуальні дії в даному випадку не позбавили скаржника права на доступ до суду, оскільки мотиви призначення судової експертизи можуть бути предметом оскарження в разі звернення з касаційною скаргою на ухвалене апеляційною інстанцією судове рішення по суті справи.

Отже, визначені названим Кодексом підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції відсутні.

Доводи, які наведені Товариством у відзиві на касаційну скаргу, відповідають нормам процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше постановлену ухвалу апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 916/2479/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков