Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.01.2018 року у справі №910/6968/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/6968/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зеленіна В.О. - головуючий, судді: Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.

від 28.08.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ПОІНТ",

про визнання припиненою іпотеки та зняття заборони відчуження

за участю представників:

позивача: Гішко В.С., Крикуненко С.В.

відповідача: Белінський С.С.

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про визнання припиненою іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору № 6КЛ/15/І, посвідченого 20.02.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за реєстровим номером № 1227, зняття заборони відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан", накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за номером № 1228 у зв'язку з укладенням зазначеного іпотечного договору № 6/КЛ/15/І та вилучення зазначеного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що іпотека, яка виникла з іпотечного договору № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, укладеного між сторонами у справі, припинилась у зв'язку із закінченням строку дії іпотечного договору, оскільки сплинув строк кредитування (з 05.02.2015 року по 05.10.2015 року), встановлений в кредитному договорі № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, зобов'язання за яким були забезпечені іпотечним договором, грошові кошти за кредитним договором надано не було та не виникло жодного зобов'язання з повернення кредиту за умовами кредитного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 року позов задоволено повністю. Визнано припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за реєстровим номером 1227, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум". Знято заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан", накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за номером 1228, у зв'язку з укладанням Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за реєстровим номером 1227, та вилучено вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що іпотека припинилась на підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку із закінченням строку дії Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, оскільки сплинув встановлений в кредитному договорі строк кредитування, в межах якого кредитні кошти не були надані банком позичальнику та у позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" не виник обов'язок з повернення кредитних коштів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 року у справі №910/6968/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" зобов'язався повернути кредитну заборгованість, яка була переведена на нього за договорами переведення боргу, і саме це зобов'язання, як основне, було забезпечене іпотечним договором №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року. Встановивши те, що позичальник (третя особа у справі) не виконав зазначене зобов'язання з повернення кредитної заборгованості на умовах кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, а іпотечний договір за його умовами діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що строк дії іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року не закінчився і підстави для припинення іпотеки відсутні. У зв'язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про визнання іпотеки припиненою суд відмовив і у задоволенні похідної від неї вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскан" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 року була прийнята до касаційного провадження та призначена до розгляду.

На підставі підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" разом зі справою № 910/6968/17 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 року для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" у справі №910/6968/17 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2018 року касаційну скаргу призначено до розгляду на 27.02.2018 року о 10 год. 45 хв.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскан" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 509 Цивільного кодексу України, неправильно визначив зміст основного зобов'язання, яке було забезпечене іпотечним договором. Як зазначає позивач зобов'язання зі сплати кредитних коштів у сумі 2 000 000,00 доларів США та процентів по ним, які виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" на підставі договорів про переведення боргу, мали виконуватися відповідно до умов кредитного договору № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 року, а не кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року. За кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" кредитних коштів від банку не отримувало, а відтак, зобов'язання з їх повернення на підставі зазначеного договору у нього не виникли, а оскільки сплинув встановлений в кредитному договорі № 6//КЛ/15 строк кредитування, то закінчився і строк дії іпотеки, яка забезпечувала виконання позичальником зобов'язань виключно за кредитним договором № 6/КЛ/15. Скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" має виконувати зобов'язання, що виникли на підставі договорів про переведення боргу, на умовах кредитного договору № 6/КЛ/15 і цей висновок суперечить умовам кредитного договору № 6/КЛ/15 та положенням частини 1 статті 1049, частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 345 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року залишити без змін, посилаючись на те, що позивач в касаційній скарзі невірно трактує умови кредитних договорів та норми чинного законодавства. За твердженням відповідача, підстави для припинення іпотеки за іпотечним договором № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року відсутні, а висновки скаржника про закінчення строку дії іпотечного договору спростовуються пунктами 1.3. та 10.2. Іпотечного договору, якими передбачено, що дія іпотеки зберігається до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, які не були виконані позичальником, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" заборгованості за кредитним договором № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2018 року у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" оголошено перерву до 06.03.2018 року о 14 години 00хвилин.

05.03.2018 року до Касаційного господарського суду від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" надійшли письмові пояснення, в яких Товариство повністю підтримало вимоги касаційної скарги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не прийняла участь у судовому засіданні і не направила для участі у справі своїх представників.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників третьої особи, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" (кредитодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан" (позичальник, позивач) укладено Кредитний договір № 26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютного кредитної лінії (далі за текстом - кредитний договір №26), відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит/транш кредиту, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом/траншем кредиту, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

05.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан", як боржником-1 або позичальником-1, та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Поінт", як боржником-2 або позичальником-2, укладено Договір №1 переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №26/КЛ/13 від 04.07.2013 року (далі за текстом - договір про переведення боргу №1), відповідно до умов якого позичальник-1 (ТОВ "Проскан") за згодою кредитора (ПАТ "КБ "Преміум") переводить на позичальника-2 (ТОВ "А-Поінт"), а Позичальник-2 шляхом підписання цього договору приймає на себе частину боргу та зобов'язання позичальника-1 за кредитним договором №26/КЛ/13 від 04.07.2013 року, а саме:

- зобов'язання повернути кредитору не пізніше 03.07.2015 року кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані позичальником-1 (ТОВ "Проскан") в межах кредитної лінії відповідно до умов кредитного договору № 26, в порядку визначеному умовами кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, який укладається між кредитором (ПАТ "КБ "Преміум") та позичальником-2 (ТОВ "А-Поінт") одночасно з укладенням цього Договору;

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних в строки та в порядку, визначеними умовами кредитного договору №6;

- сплатити неустойку (пеню, штраф) у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №6.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу №1 встановлено, що позичальник-1 переводить, а позичальник-2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) позичальника-1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та кредитного договору №6.

Згідно з п.8.1. договору про переведення боргу №1, цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

05.02.2015 року одночасно з укладенням договору про переведення боргу №1 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум", як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "А-Поінт", як позичальником, укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної мультивалютної відкличної лінії №6/КЛ/15 (далі за текстом - кредитний договір №6), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 1 000 000,00 доларів США та здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах встановленого строку кредитування: з 05.02.2015 року по 03.07.2015 року включно. Цільове використання (мета) кредиту: переведення боргу згідно договору переведення боргу № 1 від 05.02.2015 року.

20.02.2015 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року між позивачем, як іпотекодавцем, та відповідачем, як іпотекодержателем, було укладено Іпотечний договір №6/КЛ/15/І (далі за текстом - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за реєстровим №1227.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є наступне нерухоме майно:

1) будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, яка складається з: будівель виробничої бази - літери В, В' площею 7321,9 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю (позивачу) за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 року строком на 49 років;

2) комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4807,5 кв.м., будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1122,4 кв.м, будівля офісу "BOSH" (літера Д) площею 122,6 кв.м, контрольно-пропускний пункт (літера Е) площею 95,5 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю (позивачу) за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 року строком на 49 років.

26.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан", як боржником-1 або позичальником-1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Поінт", як боржником-2 або позичальником-2, укладено Договір №2 переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №26/КЛ/13 від 04.07.2013 року (далі за текстом - договір про переведення боргу №2), відповідно до умов якого позичальник-1 за згодою кредитора переводить на позичальника-2, а позичальник-2 шляхом підписання договору приймає на себе частину боргу та зобов'язання позичальника-1 за кредитним договором №26/КЛ/13 від 04.07.2013 року, а саме:

- зобов'язання повернути кредитору не пізніше 03.07.2015 року кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані позичальником-1 від кредитора в межах кредитної лінії відповідно до умов кредитного договору № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 року, в порядку визначеному умовами кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, який укладається між кредитором та позичальником-2 одночасно з укладенням цього договору;

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами із розрахунку 13% річних в строки та в порядку, визначеному умовами кредитного договору №6;

- сплатити неустойку (пеню, штраф) у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №6.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу № 2 встановлено, що позичальник-1 переводить, а позичальник-2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) позичальника-1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та кредитного договору №6.

Згідно з пунктом 8.1. договору про переведення боргу№2, цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

26.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №6 від 05.02.2015 року, згідно з яким текст Кредитного договору №6 викладено в новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.3. кредитного договору, викладених в новій редакції, банк відкриває позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США або у гривні у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів на умовах, передбачених цим договором, та здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов'язується повернути кредит в строк до 03.07.2015 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Цільове використання (мета) кредиту: кредитні кошти позичальнику не надаються, а погашаються ним відповідно до умов договору про переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором № 26 від 04.07.2013 року. Надання позичальнику кредитних коштів буде можливе лише після погашення існуючої кредитної заборгованості (суми кредиту) в розмірі 2 000 000,00 доларів США. При цьому цільове використання таких кредитних коштів буде погоджено сторонами додатково, про що будуть внесені відповідні зміни до умов цього договору.

03.07.2015 року між позивачем, як іпотекодавцем, та відповідачем, як іпотекодержателем, укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору № 6/КЛ/15/І, яким пункт 1.1. іпотечного договору викладено в іншій редакції, в якій сторони визначили, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (відповідача), що випливають з кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "А-Поінт", згідно з умов якого позичальник (ТОВ "А-Поінт") зобов'язаний повернути заставодержателю кредит, наданий у доларах США та/або гривні у формі мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, що становить еквівалент 2 000 000,00 дол. США не пізніше 05.10.2015 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

10.02.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк Д.В. вчинено виконавчий напис на Іпотечному договорі №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, за яким 22.02.2017 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53457028 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №313, вчиненого 10.02.2017 року про звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Проскан" нерухоме майно.

Іпотекодавець, посилаючись на те, що зобов'язання за кредитним договором № 6, виконання якого було забезпечено іпотекою, не виникло і закінчився встановлений в договорі строк кредитування та, відповідно сплинув і строк дії іпотечного договору, звернувся з позовом у даній справі про припинення іпотеки за іпотечним договором №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цією ж статтею визначено і орієнтовний перелік способів захисту. В пункті 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.

Укладення між сторонами у справі іпотечного договору стало підставою для виникнення між ними прав та обов'язків з приводу виконання умов вказаного договору. Слід зазначити, що у разі існування між сторонами, які перебувають між собою в певних правовідношеннях, спору про припинення зобов'язань за договором, такий спір може бути передано на вирішення суду, а вимога про визнання припиненими зобов'язань за договором по суті є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором, що відповідає передбаченим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України способам захисту.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В частині першій статті 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначені в статті 202 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань визначені в статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання припиняється: виконанням проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 10.2. укладеного між сторонами у справі іпотечного договору, даний договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) та цим договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, іпотечний договір № 6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року, укладений між сторонами у справі, забезпечував вимоги заставодержателя (Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум") за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, за умовами якого позичальник (ТОВ "А-Поінт") зобов'язався повернути заставодержателю кредит, наданий у доларах США та/або гривні у формі мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, що становить еквівалент 2 000 000,00 дол. США не пізніше 05.10.2015 року та сплатити плату за користування кредитними коштами. (пункт 1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 03.07.2015 року).

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року в редакції договору про внесення змін № 1 від 26.02.2015 року визначено цільове використання (мета) кредиту: кредитні кошти позичальнику не надаються, а погашаються ним відповідно до умов договорів переведення боргу № 1 від 05.02.2015 року та № 2 від 26.02.2015 року. Також зазначено, що надання позичальнику кредитних коштів буде можливо лише після погашення існуючої кредитної заборгованості у розмірі 2 000 000,00 дол. США у випадках та на умовах, визначених цим Договором.

Розділом 3 кредитного договору №6 у новій редакції встановлено, що кредитні кошти можуть бути надані банком позичальнику лише при умові повного погашення існуючої кредитної заборгованості за кредитом у розмірі 2 000 000,00 доларів США. При цьому, кредитні кошти можуть бути надані окремими траншами шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, за попередньою письмовою заявою позичальника (п. 3.1. кредитного договору № 6).

Судом апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку встановлено, що на виконання договорів переведення боргу № 1 від 05.02.2015 року та № 2 від 26.02.2015 року банком 05.02.2015 року та 26.02.2015 року з рахунку позивача на рахунок третьої особи було переведено частину боргу в загальній сумі 2 000 000,00 доларів США.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що з моменту укладення зазначених договорів про переведення боргу особою, яка отримала кредит в сумі 2 000 000,00 доларів США є позичальник-2 і саме він зобов'язаний повернути банку зазначені кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених кредитним договором №6. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" частково здійснювало погашення заборгованості за кредитним договором №6.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що іпотечний договір забезпечував виконання зобов'язань позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" за кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року щодо повернення кредитної заборгованості, отриманої позичальником в результаті переведення на нього боргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан" за договорами переведення боргу від 05.02.2015 року та від 26.02.2015 року, і саме це зобов'язання за кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року і було основним, яке забезпечене іпотечним договором.

Твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив зміст основного зобов'язання, яке було забезпечене іпотечним договором є безпідставним та спростовується наведеними вище умовами іпотечного договору і кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що позичальник за кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року (третя особа у справі) не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з повернення кредитних коштів, які були отримані позичальником в результаті переведення боргу.

Іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання, іпотека не припинається, якщо основне зобов'язання, забезпечене іпотекою, є невиконаним.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 3 та частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Строк дії Іпотечного договору не закінчується та іпотека не припиняється у разі невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором з повернення кредитної заборгованості, прийнятої боржником за договорами переведення боргу, оскільки це зобов'язання є основне і було забезпечене іпотечним договором.

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що строк дії іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року не закінчився, оскільки іпотечний договір відповідно до його умов діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 року та цим договором, які на час розгляду справи позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" не виконані в повному обсязі, іпотечний договір продовжує свою дію, а інших підстав для припинення іпотеки позивачем не визначено.

З огляду на викладене колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача в касаційній скарзі про те, що строк дії іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року закінчився та припинилась іпотека, яка забезпечувала виконання позичальником зобов'язань виключно за кредитним договором № 6/КЛ/15.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для припинення іпотеки за іпотечним договором №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 року та вважає, що апеляційний господарський суд правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання іпотеки припиненою, а також правильно відмовив у задоволенні похідної від неї вимоги позовної вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Твердження скаржника про те, що зобов'язання з повернення кредитної заборгованості, які виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" на підставі договорів про переведення боргу, мали виконуватися на умовах кредитного договору № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 року, а не кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року є безпідставними, оскільки за умовами договорів переведення боргу повернення зазначеної кредитної заборгованості здійснюється позичальником-2 (ТОВ "А-Поінт") в порядку, визначеному саме умовами кредитного договору № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 року, який і був укладений між банком та ТОВ "А-Поінт" на виконання умов договорів.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 року у справі № 910/6968/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець