Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.07.2018 року у справі №5023/10192/11
Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №5023/10192/11
Ухвала КГС ВП від 20.05.2018 року у справі №5023/10192/11
Постанова ВГСУ від 10.11.2015 року у справі №5023/10192/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 5023/10192/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Кравцов С.О.

боржника - ліквідатор Віскунов О.В.

ТОВ "ФК "Алькор Інвест" - адвокат Синєгубов О.В., адвокат Сідей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 25.02.2019

у складі колегії суддів: Мартюхіної Н.О. (головуючого), Плахова О.В., Шутенко І.А.

та на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 22.11.2018

у складі судді: Міньковського С.В.

у справі № 5023/10192/11

за заявою Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2011 порушено провадження за заявою боржника ФОП Калашника В.О. в порядку спеціальної процедури, передбаченої статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011.

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 20.12.2011, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012, введено ліквідаційну процедуру.

3. 23.04.2015 до місцевого суду від ліквідатора Саутенко С.О. надійшла заява про розірвання Договорів купівлі-продажу майна банкрута (з урахуванням уточнень від 24.06.2015), в якій ліквідатор просив суд:

1) розірвати Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень мансарди №1-:-8, І, II в літері "А-4", загальною площею 233,2 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_2 , укладеного 15.02.2012 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самойленко О.М. (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гуревічовим О.М. та зареєстрованого за №85;

2) розірвати Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 4-го поверху №1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 , укладеного 15.02.2012 між ліквідатором ФОП Калашника В.О. арбітражним керуючим Самойленко О.М. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гуревічовим О.М. та зареєстрованого за №81;

3) витребувати з чужого незаконного володіння майно: нежитлові приміщення мансарди № 1-:-8, І, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м по АДРЕСА_2, яке вибуло на підставі розірваного Договору №85, укладеного 15.02.2012 між ліквідатором банкрута Самойленко О.М. (продавець) та ОСОБА_2 (покупець);

4) визнати право власності боржника громадянина України Калашника В.О. на зазначене нерухоме майно: нежитлові приміщення мансарди № 1-:-8,1, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м, що знаходяться в м. Харкові по вул. Сумській , 96;

5) витребувати з чужого незаконного володіння майно: нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-20, І, II в літері "А-4", заг. пл. 428,6 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_2, яке вибуло на підставі розірваного Договору №81, укладеного 15.02.2012 між ліквідатором банкрута Самойленко О.М. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);

6) визнати право власності боржника - громадянина України Калашника В.О. на зазначене нерухоме майно: нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м по АДРЕСА_2 Харкові;

7) зобов`язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення мансарди № 1-:-8, І, II в літері "А-4", загальною площею 233,2 кв.м, що знаходяться у будинку по АДРЕСА_2 за громадянином України Калашником В.О. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 );

8) зобов`язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-20, І, II в літері "А-4", загальною площею 428,6 кв.м, що знаходяться у будинку по АДРЕСА_2 за громадянином України Калашником В.О. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 заяву ліквідатора задоволено частково, розірвано Договори купівлі-продажу спірного майна №85 та №81 від 15.02.2012, в решті вимог відмовлено.

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 в частині задоволення заяви ліквідатора скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ФОП Калашника В.О. арбітражного керуючого Саутенка С.О. в частині розірвання Договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

6. Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

7. 08.08.2017 до місцевого суду від ліквідатора Саутенко С.О. надійшла заява про зміну предмету позову (заяви про розірвання договорів купівлі-продажу майна ФОП Калашника В.О.), в якій ліквідатор просив суд:

1) визнати недійсними результати аукціону з продажу нежитлових приміщень мансарди №1-:-8, І, II в літері "А-4", заг. пл. 233,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , належних банкруту, проведеного 31.01.2012 Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр";

2) визнати недійсним Договір №85 купівлі-продажу нежитлових приміщень мансарди № 1-:-8, І, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 15.02.2012 між ліквідатором ФОП Калашника В.О. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.;

3) визнати за ФОП Калашником В.О. право власності на нежитлові приміщення мансарди № 1-:-8, І, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

4) визнати недійсними результати аукціону з продажу нежитлових приміщень 4-го поверху №1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , належних банкруту, проведеного 31.01.2012 Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр";

5) визнати недійсним Договір №81 купівлі-продажу нежитлових приміщень 4-го поверху №1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 15.02.2012 між ліквідатором ФОП Калашника В.О. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.;

6) визнати за ФОП Калашником В.О. право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

7) залучити до участі у справі Товарну біржу "Всеукраїнський торговельний центр".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі №5023/10192/11 задоволено заяву ліквідатора Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича (надалі - ФОП Калашник В.О. ); визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлових приміщень належних банкруту: мансарди №1-:-8, І, II в літері "А-4", заг. пл. 233,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного 31.01.2012 Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр"; визнано недійсним Договір №85 купівлі-продажу нежитлових приміщень мансарди № 1-:-8, І, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 15.02.2012 між ліквідатором ФОП Калашника В .О. - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.; витребувано з володіння ТОВ "БК-Скай" на користь ФОП Калашника В.О. нежитлові приміщення мансарди №1-:-8, І, II в літері "А-4", заг. пл. 233,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано за Калашником В.О. право власності на нежитлові приміщення мансарди №1-:-8, І, II в літері "А-4", заг.пл. 233,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлових приміщень 4-го поверху №1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , належних банкруту, проведеного 31.01.2012 Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр"; визнано недійсним Договір №81 купівлі-продажу нежитлових приміщень 4-го поверху №1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 15.02.2012 між ліквідатором ФОП Калашника В.О. - ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.; визнано за Калашником В.О. право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-20, І, II в літері "А-4", заг.пл. 428,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

9. Не погодившись з постановленою ухвалою, до Східного апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_2 з апеляційною скаргою.

10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої залишено без змін.

11. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

11.1 Як свідчать досліджені матеріали справи, у своїй заяві ліквідатор Саутенко С.О. посилався на те, що аукціон з реалізації нерухомого майна боржника в процедурі банкрутства (згідно з протоколами №1 і №2 від 31.01.2012) проведений з порушенням вимог чинного законодавства, а отже, на думку ліквідатора, результати зазначеного аукціону та договори купівлі-продажу слід визнати недійсними.

11.2 Місцевим судом встановлено, що попереднім ліквідатором банкрута Самойленко О.М. в ході ліквідаційної процедури було вчинено низку дій з реалізації майна банкрута, що перебувало в іпотеці банку (АТ "Райффайзен Банк Аваль"), зокрема проведено його інвентаризацію, оцінку та виставлено на торги.

11.3 За результатами проведеного ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" аукціону з продажу майна банкрута складено протокол проведення аукціону №1 від 31.01.2012, за яким переможцем аукціону фізична особа ОСОБА_2 , який придбав - нежитлове приміщення мансарди № 1-:-8, I, II в літ. А-4 , загальною площею 233,2 кв.м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , за 110 000,00 грн та протокол проведення аукціону №2 від 31.01.2012, за яким переможцем аукціону стала гр. ОСОБА_1 , що придбала - нежитлове приміщення 4-го поверху № 1-:-20, I, II в літ. А-4, загальною площею 428,6 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 за 290 000,00 грн.

11.4 Дослідивши зміст протоколів проведення аукціону за №1 та №2 судом встановлено, що оплата за отримане майно (нерухомість) мала бути проведена у строки, передбачені протоколами аукціону згідно рахунку-фактури ліквідатора протягом 30 календарних днів з моменту протоколу проведення аукціону.

11.5 З матеріалів справи вбачається, а також й самим апелянтом не заперечують ті обставини, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не сплатили повної вартості вищевказаних об`єктів нерухомості, як в момент проведення прилюдних торгів 31.01.2012, так і на протязі 30 календарних днів з моменту підписання протоколів проведення аукціону.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

12. 18.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 18.03.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5023/10192/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.03.2019.

14. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 5023/10192/11 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . від 18.03.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018; розгляд касаційної скарги призначено на 05.06.2019 об 11 год. 00 хв.

15. 22.03.2019 ОСОБА_2 звернувся через Східний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 22.03.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

16. 02.04.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу ОСОБА_2 від 22.03.2019 разом з 16-ма томами справи № 5023/10192/11 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5023/10192/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.04.2019.

18. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2019, зокрема, об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 18.03.2019 та за касаційною скаргою ОСОБА_2 від 22.03.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 від 22.03.2019 на 05.06.2019 об 11 год. 00 хв.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.06.2019 № 29.3-02/702, у зв`язку з відрядженням судді Жукова С.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5023/10192/11.

20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.06.2019 справу № 5023/10192/11 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.

21. У зв`язку зі зміною колегії суддів, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г. прийнято касаційні скарги ОСОБА_1 від 18.03.2019 та ОСОБА_2 від 22.03.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11 до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

22. Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій остання просить скасувати оскаржувані постанову та ухвалу і прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора Фізичної особи-підприємця Калашника Володимира Олександровича.

23. Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувані постанову та ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

24. Касаційні скарги мотивовано наступним.

24.1 Ліквідатором в заяві не доведено той факт, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння банкрута незаконно та не з його волі.

24.2 Ліквідатор Саутенко С.О. звернулася до суду із вказаною заявою після закінчення строку позовної давності.

24.3 Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника, щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

24.4 Судом апеляційної інстанції не було надано ОСОБА_7 . достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

25. Представник скаржника в судовому засіданні 05.06.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

26. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Віскунова О.В. та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" надійшли відзиви на касаційні скарги в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.

27. Арбітражний керуючий Віскунов О.В. та представники ТОВ "ФК "Алькор Інвест" в судовому засіданні 05.06.2019 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.

Позиція Верховного Суду

28. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

29. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

31. Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

32. Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

33. Відповідно до пункту 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ, який набрав чинності з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом (окрім положень, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство та ліквідаційну процедуру, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури).

34. Враховуючи, що провадження у даній справі порушено 12.12.2011, постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 20.12.2011 та продаж майна банкрута відбувся до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, що діяла до набрання чинності Законом від 22.12.2011 №4212-VІ.

35. Розділом VI та статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов`язані з банкрутством окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. До окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 цього Закону).

36. Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням громадянина-суб`єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

37. Згідно частини 7 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

38. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного судового розгляду є спір щодо визнання недійсним результатів аукціону з реалізації майна банкрута в ході проведення ліквідаційної процедури та укладених за результатами аукціону договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що стосується питань формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство.

39. Підставою для визнання результатів відкритих торгів (аукціону) недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів (аукціону); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення. До предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення.

40. Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

41. Згідно статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон).

42. Обов`язковою передумовою продажу майна боржника ліквідатором є здійснення останнім інвентаризації майна боржника та його оцінки згідно з законодавством.

43. Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

44. Частиною 10 вказаної вище статті передбачено, що продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

45. Отже, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Законом про банкрутство, а продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

46. За приписами статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації. У разі якщо об`єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта.

47. Враховуючи наведені положення законодавства суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що здійснення державної реєстрації договору купівлі-продажу майна боржника з аукціону за відсутності сплати покупцем вартості придбаного з аукціону майна не може бути розцінено як беззаперечна підстава переходу до набувача майна права власності на майно, оскільки спеціальним законом визначено особливу процедуру переходу права власності на таке майно, а саме, після повної оплати ціни продажу.

48. Частиною 8 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кошти які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку передбаченому ст. 31 цього Закону.

49. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

50. Згідно статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти отримані від продажу майна громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом.

51. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів за придбане нерухоме майно ані на депозитний рахунок нотаріуса у відповідності до положень частини 7 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані доказів зарахування вказаних грошових коштів на основний рахунок банкрута у відповідності до частини 8 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані передачі коштів іншому арбітражному керуючому, з осіб, що призначалися ухвалами суду у цій справі виконувати обов`язки ліквідатора банкрута - ФОП Калашника В.О.

52. За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів перерахування грошових коштів за придбане майно у встановленому законом порядку, а відтак і доказів задоволення вимог заставодержателя, за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність порушень, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

53. Так, згідно вимог частини 3 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна ліквідатор повинен провести конкурс відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

54. Виходячи з положень статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інформація про об`єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об`єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об`єкт, умови користування ними початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об`єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об`єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об`єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об`єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

55. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

56. Встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок проведення аукціону направлений на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб та на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

57. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання вимог закону щодо здійснення публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів відповідної публікації про продаж майна боржника.

58. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що продаж нерухомості відбувся не за найвищою ціною, оскільки під час проведення аукціону порушено вимоги статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо порядку організації аукціону, а саме, не здійснено публікацію в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації. Зазначене порушення є суттєвим, оскільки тягне за собою обмеження можливих учасників, які можуть прийняти участь в аукціоні, створити конкуренцію, а отже продаж може бути здійснено за вищою ціною.

59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що дослідженими в матеріалах справи доказами підтверджується, що заявки на участь в аукціоні 31.12.2012 подали фізичні 4 особи, а саме: гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_8 , гр. ОСОБА_9 .

60. Статтею 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначені умови участі покупців в аукціоні, конкурсі. Зокрема, для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об`єкт приватизації. Частина 5 статті 16 цього Закону визначає, що фізична особа, яка бажає зареєструватись як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі: квитанцію про сплату реєстраційного внеску; документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об`єкта; довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), у разі придбання об`єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб;

61. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують виконання учасниками аукціону вимог частин 3, 5 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо внесення реєстраційного внеску та 10% початкової ціни об`єкту, довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вказане також свідчить про порушення правил проведення аукціону, тоді як ліквідатор проводить конкурс (аукціон) та здійснює продаж майна банкрута за наявності більш ніж двох покупців.

62. Частина 6 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає, що відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об`єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити: порядковий номер (відповідно до реєстрації); прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи); номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено внески. Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на вимогу місцевого суду книгу реєстрації, оформлену відповідно до приписів цього Закону, надано не було, що є порушенням приписів частини 6 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

64. Згідно частини 8 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" інформація про ціну продажу та переможця конкурсу або аукціону публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу.

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні на підтвердження виконання вимог закону щодо здійснення публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів відповідної публікації про продаж майна боржника. Зокрема, відсутні докази розміщення актуальної інформації про публікацію ціни продажу, переможця конкурсу або аукціону в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

66. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та приписів законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо порушення попереднім ліквідатором банкрута ФОП Калашника В.О. - арбітражним керуючим Самойленко О.М. та організатором аукціону ТБ "Всеукраїнський торговельний центр" вимог Закону про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при організації та проведенні 31.01.2012 аукціону з продажу спірного майна банкрута, які є правовою підставою для визнання його результатів недійсними та для визнання недійсними укладених за результатами цього аукціону Договорів купівлі-продажу нерухомого майна №№ 81 і 85 від 15.02.2012.

67. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату укладання цих договорів право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення мансарди №1-:-8, І, ІІ, в літері А-4 , загальною площею 233,2 кв. м. та на нежитлові приміщення 4-го поверху №1-:-20, І, ІІ, в літері А-4 , загальною площею 428,6 кв. м., за боржником ФОП Калашник В.О. зареєстровано не було, окремі реєстраційні номери вказаним об`єктам нерухомого майна не було присвоєно, а отже, вказані приміщення не могли бути правомірно відчужені як два окремих об`єкта.

68. Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

69. Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

70. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника. Специфіка розгляду заяв про визнання недійсними угод вчинених боржником в рамках справи про банкрутство полягає у концентрації таких спорів в межах однієї справи, яка не передбачає визначення учасників цього процесу як позивач та відповідач.

71. ТОВ "БК-Скай" та ОСОБА_1 залучені учасниками спору про визнання недійним результатів аукціону в межах даної справи про банкрутство.

72. Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

73. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

74. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду заяви ліквідатора, правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення мансарди №1-:-8, І, ІІ, в літері А-4 , загальною площею 233,2 кв. м. та на нежитлові приміщення 4-го поверху №1-:-20, І, ІІ, в літері А-4 , загальною площею 428,6 кв., що розташовані у м . Харкові АДРЕСА_2 за банкрутом Калашником В.О. відсутні, оскільки вищевказана нерухомість перебуває у користуванні інших осіб ТОВ "БК-Скай" та гр. ОСОБА_1 . Вказані особи не перебувають з банкрутом в особі ліквідатора в зобов`язальних правовідносинах на час розгляду цієї заяви.

75. Отже, враховуючи той факт, що ліквідатором при оскарженні результатів аукціонів та договорів купівлі-продажу ставилась мета повернення нерухомості у власність ФОП Калашника В .О., з урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство (відсутності окремого позовного провадження за для концентрації всіх справ в межах однієї), суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права, вимога ліквідатора про визнання права власності за банкрутом на спірне нерухоме майно підлягає задоволенню.

76. Судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, не є вираженням волі власника майна - в даному випадку ФОП Калашника В.О., на вибуття такого майна з володіння банкрута (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №927/939/17 та від 01.08.2018 у справі №908/431/14).

77. Відповідно до приписів частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

78. Враховуючи викладене, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що гр. ОСОБА_2 набув право на зазначений вище об`єкт нерухомості на підставі незаконного правочину - Договору купівлі-продажу від 15.02.2012, тому вибуття вищевказаних об`єктів нерухомості в подальшому у власність ТОВ «БК-Скай» відбулося не з волі власника нерухомості ФОП Калашника В .О., що є підставою для витребування цього майна у добросовісного набувача ТОВ "БК-Скай" у порядку пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

79. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ФОП Калашника В.О., на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, та витребування у ТОВ "БК-Скай" спірного нерухомого майна, оскільки спірне майно вибуло з власності банкрута з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому підлягає поверненню володільцю (ФОП Калашнику В.О. ) шляхом його витребування у ТОВ "БК-Скай" як добросовісного набувачів в порядку пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

80. З огляду на викладене, доводи скаржників (пункт 24.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

81. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

82. Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається про подання учасниками процесу заяви про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції.

83. З огляду на викладене, доводи скаржників (пункт 24.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

84. Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

85. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було залучено ухвалою Господарського суду Харківської області до участі в справі ще 23.12.2016.

86. З наведеного вбачається про те, що скаржникам задовго до винесення оскаржуваних судових рішень було відомо про вказане провадження в межах справи про банкрутство ФОП Калашника В.О.

87. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

88. Колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

89. З огляду на викладене, доводи скаржників (пункти 24.3, 24.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

90. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

91. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

92. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

93. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

94. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

95. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

96. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

97. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

98. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

99. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційних скарг покладається на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 у справі № 5023/10192/11 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

Н.Г. Ткаченко