Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №904/5622/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5622/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.)

від 13.12.2017

у справі № 904/5622/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіталл Кривий Ріг"

про стягнення 1 206 976, 23 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача - Шабашов І.В.,

від відповідача - Лисенко П.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (надалі - ТОВ "Елпромпроект") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі - ПАТ "АМКР") на свою користь 1 080 525, 88 грн заборгованості, 28 554,71 грн 3% річних, 97 895,64 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме не сплатив курсову різниці у розмірі 10% вартості поставленого обладнання на суму 1 080 525,88 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017 у справі №904/5622/16 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі №904/5622/16 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016, якими позов задоволено повністю. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2017 у справі №904/5622/16 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "АМКР" на користь ТОВ "Елпромпроект" 1 080 525, 88 грн основного боргу, 28 554,71грн 3% річних, 97 895, 64 грн інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач на виконання умов договору поставив обладнання імпортного походження у відповідності до додатку № 2 до нього в редакції додаткової угоди № 1, а відповідач, прийнявши вказане обладнання без зауважень, оплатив його вартість і курсову різницю щодо 90% вартості поставленого обладнання та, в порушення умов договору, відмовився від компенсації позивачу 10% вартості обладнання, скоригованої у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро. При цьому із умов договору, які стосуються його вартості та розрахунків між сторонами, вбачається, що все обладнання, яке сторони обумовили поставити для КРЗ-4, визначене ними як основне обладнання, що має імпортне походження/складову. Також визнано обґрунтованим розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2017 у справі №904/5622/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ТОВ "Елпромпроект" (підрядник) та ПАТ "АМКР" (замовник) укладено договір №3300 від 24.09.2013 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Реконструкція підстанції КРЗ-4" (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними і залученими силами (по узгодженню з замовником на умовах, передбачених п. 8.1) роботи, що передбачені в специфікації обсягу робіт (додаток № 1), на об'єкті: "Реконструкція підстанції КРЗ-4" у повному обсязі основних та супутніх робіт (надалі - роботи), відповідно умовам технічного завдання №62-01-42 від 22.05.2013 (додаток № 3);

- згідно п. 2.2 договору договірна ціна включає всі основні й супутні роботи згідно зі Специфікацією обсягу робіт (додаток №1) з прийманням об'єкту в експлуатацію, та складається з 2-х етапів:

1 етап: розробка проектно-кошторисної документації; поставка основного обладнання, що має імпортне походження/складову. Перелік, найменування та вартість обладнання, що має імпортне походження/складову, викладено у додатку №2 (Специфікація обладнання). Ціна контракту обмежена сумою 8 636 652 грн. з ПДВ.

2 етап: будівельно-монтажні роботи; електромонтажні роботі; пусконалагоджувальні роботи. Роботи згідно з 2-м етапом підрядник виконує тільки після розробки проектно-кошторисної документації та узгодження з замовником відомостей об'ємів робіт та їх вартості;

- підрядник виконує повний обсяг робіт згідно з календарним планом-графіком виконання робіт (додаток 4). Початок робіт з моменту підписання договору обома сторонами та виконується у терміни, зазначені у план-графіку виконання робіт (додаток 4).

- у випадку прострочення передачі замовником підряднику фронтів робіт, терміни виконання робіт можуть бути продовжені за погодженням сторін (п. 3.1 договору);

Сторони уклали наступні додатки до договору:

- "Специфікація обсягу робіт по об'єкту "Реконструкція підстанції КРЗ-4", відповідно до якої загальна вартість обумовленого сторонами обсягу робіт становить 23 038 392 грн з ПДВ (додаток №1 до договору);

- "Специфікація обладнання для об'єкту: "Реконструкція підстанції КРЗ-4", відповідно до якого вартість обладнання, необхідного для виконання договору становить 8 636 652 грн з ПДВ (додаток №2 до договору);

- "Технічне завдання" (додаток № 3 до договору);

- "Календарний план-графік виконання робіт по об'єкту" (додаток №4);

- усі додатки і протоколи до договору складають його невід'ємну частину. Будь-які зміни та доповнення до договору дійсні лише за умови, якщо вони занотовані у вигляді додаткової угоди, оформленої належним чином (підписаної сторонами та скріпленої печатками) (п.п. 19.1, 19.2. договору);

- сторонами 24.03.2014 укладено додаткову угоду №1 до договору, в якій дійшли згоди внести зміни в додаток №2 до договору, виклавши його в новій редакції в додатку №1 до додаткової угоди, а саме: сторонами визначено обладнання для об'єкту (мовою оригіналу):

- элегазовый выключатель ЗАР1 FG (2 шт) (производство Siemens);

- трансформатор тока ТФЗМ-150 (6 шт) (производство Украина);

- трансформатор напряжения НКФА-170 (6 шт) (производство Украина);

- разьединитель с двумя заземляющими ножами типа РГН.2-150/1000УХЛ1 (2 шт) (производство "Элво" РФ);

- разъединитель с одним заземляющим ножом типа РГН. 1а-150/1000УХЛ1 (1 шт) (производство "Элво" РФ);

- разьединитель с двумя заземляющими ножами типа РГН.2-220/1000УХЛ1 (2 шт) (производство "Элво" РФ);

- разъединитель с одним заземляющим ножом типа РГН. 1а-220/1000УХЛ1 (1 шт) (производство "Элво" РФ);

- заземлитель типа ЗОН-110Б- ІІУХЛ1(2 шт.) (производство "Элво" РФ);

- шинная опора ШОП-150 (6 шт);

- комплект ошиновки (1 шт);

оборудование РЗА в т.ч.: панели управления и защиты силових трансформаторов 60 мВА с учетом установки микропроцессорных блоков защит, а также защиты вводов 6 кВ № 1, 2, 3, 4 и секционных выключателей на микропроцессорных блоках с возможностью выполнения на них АВР-6кВ, АЧР-6кВ, груповой минимальной защиты и контроля изоляции на секциях 6 кВ; щит 0,4 кВ собственных нужд и щит 110 В постоянного тока;

- панели аварийной и предупредительной сигнализации; автоматическая синхронизация при включении на параллельную работу ввода с ПС КРЗ-2 и трансформаторов ПС КРЗ-4 и АВР между V и VI секциями шин 6 кВ. Всього на загальну суму 8 636 652, 00 грн з ПДВ;

- сторонами 13.05.2014 укладено додаткову угоду №2 до договору, в якій вони домовились внести зміни в додаток №1 до договору (специфікація обсягу робіт), виклавши його в новій редакції в додатку № 1 до додаткової угоди № 2, а саме сторонами було узгоджено обсяг робіт на об'єкті на загальну суму 23 038 392,00 грн з ПДВ;

- сторонами 16.07.2014 підписано додаткову угоду №3 до договору від 24.09.2013, в якій вирішено внести зміни в додаток №4 до договору, виклавши його в новій редакції в додатку № 1 до додаткової угоди № 3;

- сторонами 17.11.2014 укладено додаткову угоду № 4 до договору, в якій сторони дійшли згоди внести зміни в додаток №4 до договору, виклавши його в новій редакції в додатку №1 до додаткової угоди №4;

- відповідно до п. 19.3 договору (з врахуванням п.2. додаткової угоди №4 від 17.11.2014) він набирає сили після підписання обома сторонами і діє до 30.06.2015. В будь-якому випадку, в частині гарантії договір діє до завершення гарантійних строків. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору;

- підрядник виконує роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт (п. 9.1 договору);

- згідно п. 13.1 договору передача-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкта підтверджується підписанням акта готовності об'єкту (декларацією) до експлуатації. З моменту підписання акта (декларації) готовності об'єкту до експлуатації замовник відповідає за зберігання об'єкту;

- відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює проміжні перерахунки за роботи протягом 30-ти календарних днів після підписання замовником повного пакету документів на оплату згідно з виконаними етапами робіт вказаними у специфікації обсягу робіт (додаток № 1) та кошторисної документації;

Дана оплата здійснюється:

- у розмірі 90 відсотків від фактично виконаних робіт на підставі довідки (форма КБ-3), затвердженої наказом Мінрегіонбуду №554 від 04.12.2009 та засвідченої підписами уповноважених представників сторін;

- 10 відсотків від фактично виконаних робіт замовник сплачує підряднику протягом 30-ти діб після повного виконання об'ємів робіт за цим договором та підписання акту (декларації) про готовність об'єкту до експлуатації.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник здійснює платежі за поставлене обладнання, що має імпортне походження/або складову наступним чином:

- 30% попередня оплата протягом 10 діб з дати надання підрядником банківської гарантії на повернення авансового платежу у разі не виконання підрядником своїх зобов'язань за даним договором. Проект листа від банку підрядника, про надання банківської гарантії, повинен бути попередньо узгоджений з замовником до дати його реєстрації;

- 60% по факту поставки протягом 30-ти діб з дати поставки;

- 10 % після підписання акту (декларації) готовності об'єкту до експлуатації протягом 30-ти діб з дати відповідного документу;

- у пункті 4.3 договору сторони погодили, що зміна курсу Євро до української гривні на дату здійснення замовником оплати за поставлене обладнання, що має імпортне походження/або складову, більш ніж на 4% відносно курсу, що становить 10,70 грн/1 Євро, на дату розрахунку вартості обладнання імпортного походження/або складову - 12.08.2013;

- у разі збільшення або зменшення курсу Євро до української гривні, як визначено вище, остаточна вартість поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, належна до сплати, розраховується замовником самостійно на дату здійснення оплати за наступною формулою:

Ц1 = Ц0 х К1/К0, де:

Ц1 - остаточна вартість поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову;

Ц0 - ціна поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову;

К1 - курс згідно котирування на міжбанківському валютному ринку України на дату здійснення замовником оплати за поставлене обладнання;

К0 - курс згідно з п. 4.3 договору;

- протягом 15 календарних днів після виконання усіх платежів замовником за поставлене обладнання згідно з договором та у разі якщо остаточна вартість поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, була змінена замовником на умовах, визначених цим розділом, замовник надає підряднику для підписання акт перерахунку поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, з усіма відповідними розрахунками, який зафіксує суму доплати підрядником у разі збільшення курсу згідно котирування на міжбанківському валютному ринку України, або суму повернення частини грошей замовником у разі зменшення курсу згідно котирування на міжбанківському валютному ринку України, що виникла внаслідок зміни курсу, більше ніж на 4%. Підрядник повинен підписати даний акт протягом 10 календарних днів з моменту його отримання. Потім, замовник або підрядник повинен провести відповідний балансовий платіж для компенсації установленої різниці іншому. Оплата виконується прямим банківським переказом на рахунок замовника або підрядника, на підставі виставленого підрядником коригуючого рахунку та розрахунку коригувань по раніше виставленим податковим накладним, складеним на дату підписання сторонами акту перерахунку поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, у строк протягом 10 календарних днів з моменту отримання оригіналів вище зазначених документів замовником;

- після здійснення замовником сплати остаточних 10 відсотків, згідно умов визначених п.4.2 даного договору, перерахунок 10 відсотків вартості поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, у разі зміни курсу котирування на міжбанківському валютному ринку України більше ніж на 4%, відбувається згідно з умовами викладених вище у даному пункті. Підписаний обома сторонами акт перерахунку поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову, є невід'ємною частиною даного договору;

- сторонами 10.10.2014 підписано акт №1 щодо зміни ціни обладнання, яке поставлене ТОВ "Елпромпроект" за договором, відповідно до якого сторони погодили, що підрядник виконав поставку обладнання за рахунками-фактурами - №98 від 15.04.2014 на суму 349 400 грн без ПДВ; №99 від 15.04.2014 на суму 349 400 грн без ПДВ; №100 від 15.04.2014 на суму 349 400 грн. без ПДВ; №101 від 15.04.2014 на суму 456 600 грн без ПДВ; №106 від 22.04.2014 на суму 456 600 грн без ПДВ; №107 від 22.04.2014 на суму 232 200 грн без ПДВ; №108 від 22.04.2014 на суму 496 800 грн без ПДВ; №109 від 22.04.2014 на суму 49 800 грн без ПДВ; №138 від 14.05.2014 на суму 87200 грн без ПДВ; №160 від 05.06.2014 на суму 475 007 грн без ПДВ; №161 від 05.06.2014 на суму 232 200 грн без ПДВ; №174 від 16.06.2014 на суму 2 740 596 грн без ПДВ; №233 від 11.08.2014 на суму 470 007,00 грн. без ПДВ;

- ціна даної партії обладнання на 24.09.2013 складала загальну суму 8 636 652 грн з ПДВ, що еквівалентно 807 163,738 євро (п. 2 акту № 1);

- згідно п. 4.3 договору в разі зміни курсу МВРУ Євро до Української гривні на 4% на дату здійснення оплати, як в сторону збільшення, так і в бік зменшення, це є підставою для коригування остаточної вартості обладнання за методикою, передбаченою п. 4.3 (п. 3 акту № 1);

- оплата в розмірі 90% згідно з п. 4.2 договору за поставлене обладнання, яке має імпортну складову, була проведена частинами. Тобто, нова ціна партії обладнання становить 11 358 288, 34 грн з ПДВ (п.п. 4, 5 акту №1);

- не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами цього акту, ПАТ "АМКР" зобов'язане було сплатити ТОВ "Елпромпроект" різницю від загальної вартості договору та сумою коригування у відповідності із наведеним розрахунком у розмірі: 11 358 288, 34 грн - 8 636 652,00 грн = 2 721 636, 34 грн (п. 6 акту № 1);

- відповідно до виписки за особовим рахунком ТОВ "Елпромпроект" 13.11.2014 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було сплачено підряднику грошові кошти в розмірі 2 721 636, 34 грн;

- ПАТ "АМКР" 05.05.2015 було підписано та скріплено печаткою Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція ПС КРЗ-4", у п. 15 якої зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи; обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку;

- платіжним дорученням №600024818 від 21.07.2015 ПАТ "АМКР" сплатило ТОВ "Елпромпроект" грошові кошти у розмірі 2 297 116, 21 грн, призначення платежу: "Оплата згідно контракту 3300";

- в матеріалах справи міститься рахунок ТОВ №260 від 03.08.2015 на суму 1 080 525, 88 грн для оплати курсової різниці, яку позивач нарахував відповідачеві на підставі п.4.2 договору за поставку обладнання, що має імпортне походження/або складову, який останнім не оплачений, що і є причиною виникнення спору.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що є необґрунтованими посилання позивача про те, що відповідач повинен сплатити вартість обладнання у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро оскільки, сторонами у договорі не було визначено грошовий еквівалент вартості всього обладнання в іноземній валюті, а було обумовлено можливість компенсації витрат саме того обладнання, вартість якого знецінюється у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти, за яку зазначене обладнання купувалося.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №904/5622/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- висновок суду апеляційної інстанції про відсутність умови про визначення валютного еквіваленту в договорі є неспроможним та неправомірним, є обмеженням, що не може встановлюватися судом;

- відповідач визнав дійсну наявність в поставленому обладнані імпортної складової та наявність в договорі визначення сторонами валютного еквіваленту вартості обладнання;

- відсутність поставки імпортного обладнання, або відсутність у поставленому обладнанні українського походження імпортних складових є явним недоліком обладнання, який можна виявити під час його огляду, цей факт відповідач не спростовував і не заперечував;

- з моменту прийняття поставки обладнання відповідач втратив право посилатись на будь-які недоліки робіт та поставленого обладнання, про які він не заявив під час перевірки робіт та обладнання при прийманні;

- відповідач добровільно погодив у договорі умову, що трансформатори струму та напруги дійсно відносяться до обладнання, що має в складі імпортні складові, а також свідомо і добровільно підтвердив, що вартість обладнання прив'язана до валютного еквіваленту та прийняв на себе обов'язки щодо сплати курсової різниці вартості обладнання у разі зміни курсу;

- є незаконним твердження про відсутність в трансформаторах українського виробництва імпортної складової лише тому, що в паспорті зазначено, що обладнання вироблено в Україні;

- закон не зобов'язує і не обмежує сторін у визначенні валютного еквіваленту виключно до того товару, який закуповується однією із сторін договору (підрядником) за валюту для виконання договору.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №904/5622/16. Призначено до розгляду касаційну скаргу на 15.05.2018. Надано Публічному акціонерному товариству "АрселорМіталл Кривий Ріг" строк для подання відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить її залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 - без змін .

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 у розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №904/5622/16 оголошено перерву до 05.06.2018.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 у зв'язку з відпусткою судді Вронської Г.О., здійснено її заміну на суддю Стратієнко Л.В.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір, укладений між сторонами, є змішаним договором, який містить в собі як умови договору підряду, так і умови договору поставки. Спірні правовідносини виникли саме з умов договору, що стосуються поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Елпромпроект" на виконання умов договору поставив ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" обладнання у відповідності до додатку № 2 до вказаного договору в редакції додаткової угоди № 1, а ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг", прийнявши вказане обладнання без зауважень, оплатив його вартість і курсову різницю лише щодо 90% вартості поставленого обладнання.

Згідно з п. 4.3 договору зміна курсу української гривні до євро більш ніж на 4% на дату здійснення оплати, як в бік збільшення, так і в бік зменшення, є підставою для коригування остаточної вартості обладнання імпортного походження за методикою, передбаченою вказаним пунктом договору.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність у ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" договірного зобов'язання компенсувати ТОВ "Елпромпроект" 10% вартості обладнання імпортного походження, скоригованої у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро більш ніж на 4% на дату здійснення оплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при укладенні договору сторонами було узгоджено перелік та загальну вартість необхідного для виконання договору обладнання, яка в подальшому була скоригована в додатку до додаткової угоди № 1 (додаток № 2 до спірного договору) від 24.03.2014 і становила 8 636 652, 00 грн. У специфікації обладнання для об'єкту "Реконструкція підстанції КРЗ-4" в редакції додаткової угоди №1 від 24.03.2014, яка є невід'ємною частиною договору, сторони погодили поставку обладнання - трансформаторів струму ТФЗМ-150 і трансформаторів напруги НКФА-170 виробництва України.

Окрім того, у поданих позивачем документах на підтвердження поставки обладнання імпортного походження за договором, зокрема в рахунках на оплату (а.с.65-68, т.1) у видаткових накладних №32 від 18.04.2014 (а.с. 180, т.2), №22 від 10.04.2014 (а.с.188, т.2), №17 від 09.04.2014 (а.с.196, т.2), №16 від 03.04.2014 (а.с. 204, т.2), №18 від 09.04.2014 (а.с.212, т.2) зазначено про поставку ним обладнання виробництва України.

Також, відповідачем подано документи, в яких міститься інформація про Українське походження частини поставленого позивачем обладнання, а саме специфікації, реєстри обладнання, акти на обладнання, записки збереження, видаткові накладні, паспорти (а.с. - 175 - 250 т. 2, а.с. - 1 - 15 т. 3).

Згідно з ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України сторони могли визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. При цьому сума, що підлягала б сплаті у гривнях, мала визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Однак, при укладенні договору та внесенні змін до нього, сторонами не було визначено грошовий еквівалент зобов'язання з поставки обладнання в іноземній валюті. Вартість всього обладнання була визначена виключно у національній валюті та обмежена конкретною сумою, яка повністю сплачена відповідачем.

Умовами договору (п. 4.3) передбачена можливість та методика коригування остаточної вартості поставленого обладнання у зв'язку зі зміною курсу української гривні до євро більш ніж на 4% на дату здійснення оплати обладнання імпортного походження, оскільки відповідно до п.п. 2.2, 4.2 зазначеного договору обладнання мало б поставлятися після завершення розробки проектно-кошторисної документації, а його оплата мала здійснюватися замовником частинами, де останніх 10% вартості підлягали оплаті вже після підписання акту (декларації) готовності об'єкту до експлуатації протягом 30-ти діб з дати відповідного документу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами був обумовлений механізм компенсації вартості обладнання, яке закуповувалося позивачем за іноземну валюту для виконання робіт на об'єкті за договором у зв'язку зі зміною курсу гривні до іноземної валюти (євро).

При цьому суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що все обладнання, яке сторони обумовили поставити для КРЗ-4 і яке в результаті поставив позивач, визначене ними як основне обладнання, що має імпортне походження/складову, а відтак відповідач повинен сплатити його вартість у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро, оскільки сторонами у договорі не було визначено грошовий еквівалент вартості всього обладнання в іноземній валюті, а було обумовлено можливість компенсації витрат саме того обладнання, вартість якого знецінюється у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти, за яку зазначене обладнання купувалося.

Також, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання позивача на наявність в складі виробленого в Україні обладнання значної частини складових імпортного походження, вартість яких впливає на коригування ціни договору з третіми особами, оскільки, згідно зі ст. 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. При цьому, як зазначає сам позивач, вищевказане обладнання було виготовлено виробником, зокрема, із складових імпортного походження та в подальшому відчужено позивачу з оплатою в національній валюті, що свідчить про врахування у вартості вказаного обладнання зміни валютної складової вартості комплектуючих імпортного походження.

Відповідно до п.4.3. договору передумовою виникнення обв'язку відповідача зі здійснення доплати відкоригованої вартості обладнання, виходячи з курсових коливань, за умови доведення факту імпортного походження такого обладнання або наявності імпортної складової у вартості, є сукупність наступних обставин: складання замовником акту перерахунку поставленого обладнання, що має імпортне походження/або складову; підписання сторонами договору акту перерахунку; надання підрядником замовнику коригувального рахунку та розрахунку коригувань по раніше виставленими податковими накладними на дату підписання акту перерахунку; сплив 10 календарних днів від дати отримання коригувального рахунку та розрахунку коригувань до податкових накладних замовником.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що першим днем прострочення із здійснення доплати відкоригованої вартості обладнання є 11 календарний день з моменту отримання замовником коригувального рахунку підрядника і розрахунку коригувань за раніше виставленими податковими накладними (на дату підписання акту перерахунку) та за умови наявності підписаного сторонами акту перерахунку.

ТОВ "Елпромпроект", як доказ виникнення зазначеного обов'язку ПАТ "АМКР" надано: акт перерахунку, складений підрядником, а не замовником, як це передбачено договором, який не підписаний замовником з огляду на відсутність будь-яких доказів імпортного походження обладнання (наявності імпортної складової); рахунок на оплату № 260 від 03.08.2015 року без доказів його отримання замовником; позивачем надається опис вкладення до цінного листа з відміткою поштового відділення від 15.03.2016, в якому перелічені наведені рахунки.

Згідно з абз.27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Правила № 270), визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Абзацом 17 п.2 Правил № 270 передбачено, що повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Належним доказом направлення адресату поштового відправлення є опис вкладення та розрахунковий документ, а доказом отримання поштового відправлення - повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи не додано ані розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку з надіслання відповідачу наведеного вище рахунку, ані повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення "АМКР", що свідчить про недоведення позивачем факту надіслання та отримання замовником рахунку на оплату №260 від 03.08.2015.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що несплата замовником обладнання з мотивів ненадання підрядником ПАТ "АМКР" оригіналу рахунку, є підставою звільнення замовника від будь-якої відповідальності за допущене прострочення оплати.

З огляду на наведене колегія суддів погоджається з висновком суду апеляційної інстанції, що ТОВ "Елпромпроект" не доведено обставин, на які він послався в обґрунтування позовних вимог, тому не підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 080 525, 88 грн, що унеможливлює застосування будь-яких наслідків порушення зобов'язання, в тому числі заходів відповідальності (3% річних, інфляційних втрат).

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" наведені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, за своєю суттю, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 904/5622/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Л.Стратієнко