Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №916/1255/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1255/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р.

у складі суддів: В.Б. Туренко - головуючий, Л.О. Будішевська, С.В. Таран

та на рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2017р.

суддя: М.І. Никифорчук

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)

до державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

про стягнення 4 915,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії ДП "Адміністрація морських портів" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (далі - ДП "АМПУ") звернулося до господарського суду з позовом до ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" про стягнення 4 915,72 грн. заборгованості, з яких: 3891,78 грн. основного боргу, 652,34 грн. пені, 70,63 грн. 3% річних та 300,97 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, з 17.08.2016р. по 19.08.2016р. відповідачем здійснено вантажні операції з перевалки вугілля марки "Т" в обсязі 1926,350 тонн через причал № 14 морського порту Ізмаїл, що знаходиться в господарському віданні позивача. Проте документів, що підтверджують кількість вантажу, на адресу ДП "АМПУ" не надано, що унеможливлює виставлення позивачем коректного рахунку за надані послуги та складання акту наданих послуг.

Відмова відповідача від оплати розрахованої позивачем суми заборгованості у розмірі 3891,78 грн. стала підставою для звернення ДП "АМПУ" в особі Ізмаїльської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) до господарського суду з даним позовом.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2017р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що зазначений у п. 3.5 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №36-П-ІЗФ-15/219/1-Р від 30.12.2015р. акт наданих послуг сторонами не складався, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування відповідачеві сум за здійснені вантажні операції.

При цьому апеляційний господарський суд врахував, що з матеріалів справи не вбачається того, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" було перевізником вантажу - вугілля марки "Т" у кількості 1926,350 тонн в процесі його переміщення з причалу №14 ППК-2 на причал №5 виробничої ділянки 85 км р. Дунай.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ДП "АМПУ" в особі Ізмаїльської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулося до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник стверджує, що суди не звернули увагу на доведеність фактичного користування об'єктом, на безспірність між сторонами обсягу та виду вантажу й відповідно розрахованої суми зобов'язання, на умови п. 3.5 договору, що передбачає можливість складання відповідного акту виключно на підставі вантажних документів, що надаються портовим оператором, та на звернення Адміністрації до відповідача із вимогами від 30.09.2016р. та від 24.04.2017р. про надання вантажних документів для коректного розрахунку та виставлення рахунків для оплати.

Таким чином, за твердженням скаржника, саме з вини відповідача (умисне ненадання вантажних документів по операції) Адміністрація порту була неспроможна коректно підготувати та надати стороні оформлені належним чином акт наданих послуг та рахунок для оплати.

4. Позиції інших учасників справи

ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на те, що позивач намагається отримати повторну оплату за перевізними документами на вугілля, за якими було вчасно та в повному обсязі сплачено у відповідності до умов договору від 30.12.2015р. За доводами відповідача, ним було здійснено внутрішньоскладське переміщення, а не перевезення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

30.12.2015 р. між ДП "АМПУ" в особі Ізмаїльської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) та ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (портовий оператор) укладено договір №36-П-ІЗФ-15/219/1-Р про забезпечення доступу портового оператора до причалів, згідно з п. 1.1 якого Адміністрація Ізмаїльського морського порту зобов'язалась надати послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалів: 4-8, 12-14, 17-26, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, а портовий оператор в свою чергу, зобов'язався сплатити Адміністрації за надану послугу. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалів у межах їх паспортних довжини та ширини як об'єктів нерухомого майна. Використання портовим оператором причалів для інших потреб, ніж передбачені в п. 1.1 цього договору, та/або отримання інших послуг від Адміністрації є предметом іншого договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору Адміністрація зобов'язана не перешкоджати портовому оператору у доступі до причалів, зазначених в п.1.1 договору; не втручатися у господарську діяльність портового оператора, якщо останній дотримується умов цього договору; складати у двох примірниках акти наданих послуг та рахунок за надані послуги за державними регульованими тарифами з урахуванням пунктів 3.2., 3.3. цього договору, на підставі інформації та документів, наданих портовим оператором. Акт наданих послуг та рахунок за надані послуги складаються щодекадно (1 декада - з 1 по 10 число, 2 декада - з 11 по 20 число, 3 декада - з 21 по 29/30/31 число кожного календарного місяця року дії договору).

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.9 договору портовий оператор зобов'язаний забезпечити планування та складання графіку обробки суден відповідно до зводу звичаїв морського порту Ізмаїл; здійснювати оплату за забезпечення доступу до причалів в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України.

За змістом п. п. 3.1, 3.5 договору нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператору до причалів, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за державними регульованими тарифами відповідно до чинного законодавства України. Акт наданих послуг складається на підставі наданих портовим оператором коносаментів, маніфестів, генеральних актів та актів- повідомлень, тощо.

В п.п. 6.1, 6.4 договору погоджено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором. За порушення портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договорі, Адміністрація має право стягнути з портового оператора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день сплати. Оплата пені та штрафу не звільняє портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості.

В силу п. 7.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.11.2016р. договір набирає чинності з моменту підписання, розпочинає свою дію з 01.01.2016 р. та діє до 31.12.2017р. включно, але в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" листом від 17.08.2016р. повідомило ДП "АМПУ" в особі Ізмаїльської філії ДП "АМПУ", що у зв'язку із зниженням рівня води у р. Дунай підприємство шукає можливості по звільненню складських площ біля причалів з достатніми глибинами для обробки флоту та виконання взятих на себе зобов'язань згідно підписаних договорів про надання послуг з перевалки вантажів. У зв'язку із ситуацією, що склалася, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" інформувало про намір переміщення партії транзитного вантажу - вугілля марки „Т" у кількості 1926,350 тонн з причалу №14 ППК-2 на причал №5 виробничої ділянки 85 км р. Дунай та зазначало, що внутрішньопортове переміщення даної партії вантажу буде виконано флотом портовим ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (СИП-1, СИП-2 , Портовий-1, СПК-10 ) 18-19.08.2016р.

З метою отримання суми зобов'язань ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" за проведену операцію, яка за розрахунками ДП "АМПУ" становить 3891,78 грн., ДП "АМПУ" направило на адресу ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" вимогу від 24.04.2017р. про надання документів, передбачених договором, необхідних для виставлення рахунку або підтвердження та оплату заборгованості у сумі 3891,78 грн. протягом 10-денного строку з дня отримання вимоги.

У відповіді на вказану вимогу відповідач листом від 04.05.2017р. зазначив, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не є перевізником вугілля марки "Т" у кількості 1926,350 т., а відтак не оформлювало жодного транспортного документу, вантаж не був переданий перевізнику, а лише переміщений в межах порту з метою звільнення складських площ біля причалу достатніми глибинами для обробки флоту. Відповідач в листі також зазначив, що внутрішнє переміщення вантажу, яке здійснювалось відповідачем у період з 17.08.2016р. по 19.08.2016р., відповідає наказу Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348 "Про затвердження правил надання послуг в морських портах України" і не підпадає під дію наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. №541 "Про затвердження тарифів на послуги із забезпеченням доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України", у зв'язку із не вибуттям вантажу за межі порту та не оформленням перевізного документу, який є підставою для розрахунку вартості послуги.

6. Норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про морські порти України" тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Згідно з п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.08.2013 р. за № 1401/23933 (далі - Правила) перевізник - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа, що здійснює перевезення вантажів відповідним транспортом (водним, залізничним, автомобільним) за договором перевезення і надає пов'язані з таким перевезенням послуги; судновласник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах.

Відповідно до п. п. 3.4, 8.3 Правил залежно від місця проведення вантажних операцій портові оператори (оператори терміналів) можуть здійснювати такі технологічні операції: складські, суднові, вагонні, автотранспортні, внутрішньопортові транспортні, передавальні, а також операції з навантаження (розвантаження) контейнерів.

У пункті 3 розділу І Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. № 541, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 р. за № 1608/28053 (далі - Тарифи) передбачено, що розрахунок вартості послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, здійснюється за кількість вантажу, яка пройшла через причал у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і які розміщено у межах причалу або над причалом (конвеєри, трубопроводи).

За змістом п. 1 п. 3 розділу ІІ Тарифів нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, здійснюється при виконанні портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу в межах його паспортних характеристик (довжини та ширини). Кількість вантажу, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів для нарахування плати визначається за такими документами, зокрема, для вантажів, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів, які навантажуються на борт судна або плавучої споруди, кількість визначається за даними коносаментів, вантажних маніфестів або інших документів, виданих морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення.

7. Мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень у даній справі враховано, що відповідач здійснював внутрішньо портове переміщення вантажу, у зв'язку з необхідністю звільнити складські площі біля причалів з достатніми глибинами для обробки флоту.

Також суди встановили, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не є перевізником вантажу - вугілля марки "Т" у кількості 1926,350 тонн в процесі його переміщення з причалу №14 ППК-2 на причал №5 виробничої ділянки 85 км р. Дунай.

Разом з тим враховано відсутність в матеріалах справи акту наданих послуг, який відповідно до п. 3.5 договору від 30.12.2015р. про забезпечення доступу портового оператора до причалів №36-П-ІЗФ-15/219/1-Р є підставою для розрахунку.

Враховуючи встановлені судами обставини справи та наведені вище норми, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що нарахування відповідачу заборгованості за надані послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалів за вказаних обставин є необґрунтованим.

Посилання скаржника на те, що суди не звернули увагу на доведеність фактичного користування об'єктом та на інші обставини, які свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що за встановленими обставинами відповідач здійснював внутрішньо портове переміщення вантажу у зв'язку з необхідністю звільнити складські площі біля причалів з достатніми глибинами для обробки флоту, а не перевезення вантажу.

З цих же підстав відхиляються аргументи скаржника про умисне ненадання відповідачем вантажних документів по операції.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскаржувані рішення та постанова прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права,

8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. у справі №916/1255/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач