Історія справи
Ухвала КГС ВП від 22.01.2018 року у справі №910/5320/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/5320/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А. від 19.09.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва суддя: Пукшин Л.Г. від 07.06.2017 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Публічного акціонерного товариства "Київгаз", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", 2) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Дуднік-Дубіняк Д.І.;
відповідача - Лебедєв Ю.В.;
третьої особи-1 - Дороніна О.М.;
третьої особи-2 - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі - ПАТ "Київгаз"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз"), 2) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про скасування нарахованих за січень-лютий 2017 року обсягів природного газу, у т. ч. втрат та витрат, загальною кількістю 10 461, 411 тис. м3, що не визнані ПАТ "Київенерго".
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.01.2017 та від 28.02.2017 неправомірно включено обсяги виробничо-технологічних втрат та витрат без посилання на відповідні розрахунки, які на запити позивача не було надано.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 (колегія суддів: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами в частині розрахунку обсягу розподілу природного газу газорозподільною системою за січень-лютий 2017 року, які вказані в актах приймання-передачі від 31.01.2017 № ОГБИ-001820 та від 28.02.2017 № ОГБИ-006375.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
У касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" посилається на те, що при розгляді справи судами було порушено принцип рівності сторін перед законом і судом та загальні принципи судочинства, встановлені статтями 4-7, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017) та не встановлено всі суттєві обставини справи. При цьому ПАТ "Київенерго" зазначає, що ним до судів обох інстанцій подавався розрахунок, який спростовує доводи відповідача про те, що його розрахунки було здійснено відповідно до пункту 5.13.3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, проте судами не було оцінено та спростовано цей довід позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Київгаз" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з'ясували всі обставини справи, надали їм належну правову оцінку. Крім того, ПАТ "Київгаз" наголошує, що позивачем не надано документів, що підтверджують порушення вимог Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами в частині здійснення розрахунку обсягу виробничо-технологічних витрат та втрат за січень 2017 року в об'ємі 143,501 тис.м.куб. та за лютий 2017 року в об'ємі 138,113 тис.м.куб, які вказані в актах приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.01.2017 № ОГБИ-001820 та від 28.02.2017 № ОГБИ-006375.
22.03.2018 в судовому засіданні усно оголошено перерву до 05.04.2018 о 15:45.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подану ним касаційну скаргу, а представник відповідача та третьої особи-1 заперечили проти задоволення касаційної скарги та зазначили, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Київенерго" (споживач) надіславши ПАТ "Київгаз" (оператор ГРМ) заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 29.12.2016, приєднався до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу газу, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.
За умовами пунктів 1.1, 2.1, 2.3 договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договору. При вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 3.3 договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердження обсягу природного газу здійснити разом із своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Пунктами 6.6, 6.6.1, 6.6.2, 6.6.3 договору визначено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється наступним чином: оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (звітним), надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за розрахунковий (звітній) період, підписаний уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань між сторонами щодо визначення обсягів послуг, наданих споживачу протягом розрахункового (звітного) періоду, обсяг послуг встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ.
У відповідності з пунктом 7.2 договору оператор ГРМ, окрім іншого, має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Судами встановлено, що на виконання умов договору щодо наданих послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою оператора ГРМ у січні-лютому 2017 року між сторонами були підписані акти від 31.01.2017 № ОГБИ-001820 та від 28.02.2017 № ОГБИ-006375, які містять зауваження позивача щодо розбіжностей у обсягах газу, зокрема:
- згідно акта за січень 2017 року непогоджений обсяг складає 5 914, 846 тис.м.куб, оскільки не підтверджується даними приладів обліку та іншими процедурами, передбаченими Кодексом ГРС; підстави для розрахунку та оплати самостійно визначеного ПАТ "Київгаз" обсягу виробничо-технологічних втрат та витрат у розмірі 143, 501 тис.м.куб відсутні;
- згідно акта за лютий 2017 року непогоджений обсяг складає 4 403, 064 тис.м.куб, оскільки обсяг 4 264, 951 тис.м.куб не підтверджується даними приладів обліку та іншими процедурами, передбаченими Кодексом ГРС; підстави для розрахунку та оплати самостійно визначеного ПАТ "Київгаз" обсягу виробничо-технологічних втрат та витрат у розмірі 138, 113 тис.м.куб відсутні.
Водночас судами встановлено, що 12.01.2017 представниками ПАТ "Київгаз" було проведено перевірку ВОГ (технічної документації) ТЕЦ № 5 СВП "Київські ТЕЦ" ПАТ "Київенерго", за наслідками якої було складено акт від 12.01.2017, в якому зафіксовано відсутність підтверджуючих документів (сертифікату відповідності) ВОГ Технічному регламенту законодавчо регульованих ЗВТ Постановою Кабінету Міністрів України 13.01.2016 № 94; відсутність паспортів заводу-виробника на: перетворювач моделі 4088А1Р1 № 0509451 та моделі 4088А1Р4 № 040923; термоперетворювач опору ТСП-1187 № 312 та зазначено про необхідність надання на перетворювачі вимірювальні моделі 4088А1Р1 та 4088А1Р4 свідоцтва про вибухозахист та сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки чи оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки чи інше. Представники ПАТ "Київгаз" дійшли висновку, що експлуатація ВОГ на базі вимірювального комплексу ОЕ-22ДМ № 1262 не допускається відповідно до пункту 3 розділу 6 глави Х Кодексу газорозподільних систем та просили терміново надати оригінали вищевказаних документів до ПАТ "Київгаз".
03.03.2017 позивачем разом із листом № 028/21/21/2/928 було надіслано відповідачу копії сертифікатів експертизи типу, зареєстрованих в реєстрі органу з оцінки відповідності "Промтест" № UA.TR.034.2145-17 та № UA.TR.034.2146-17, а також копії декларацій про відповідність технічному регламенту обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі.
Відповідно до пункту 1 Глави 9 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Згідно пунктів 2, 3 Глави 6 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем, протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності). Власники комерційних ВОГ протягом всього строку їх експлуатації повинні мати, зберігати та надавати на вимогу представника оператора ГРМ при проведенні перевірок ВОГ чи передбачених пунктом 2 цієї глави заходів оригінали документів, які пред'являлися при введенні комерційного ВОГ в експлуатацію та передбачені Главою 4 цього Розділу.
Відповідно до пунктів 5.4, 5.7 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, які затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 (далі - Правила), обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ, які встановлені на вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил. ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.
Судами встановлено, відповідачем за період відсутності (несправності) ЗВТ до моменту подання документів позивачем було здійснено перерахунок об'єму протранспортованого та розподіленого газу на підставі пункту 5.13 Правил та з урахуванням висновків перевірки, зафіксованих в акті від 12.01.2017.
Пунктом 5.13.1 Правил встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.
Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (пункт 5.13.2 Правил).
Згідно з пунктом 5.10 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 за № 264 (далі - Методика), під час розрахунку виробничо-технологічних втрат газу враховуються всі елементи системи газопостачання, через яку протранспортовано одержаний від постачальника газ. У разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, втрати газу, які виникають на газопроводі та його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу, розраховуються відповідно до даної Методики, відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованого комерційним вузлом обліку газу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було проведено перерахунок об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ на ТЕЦ № 5 до моменту отримання відповідної документації (з 12.01.2017 - акт перевірки по 03.03.2017 - надання позивачем документів), а обсяг послуг з газорозподілу визначено у відповідності до Методики та включено до актів приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за січень-лютий 2017 року, тоді як позивачем не доведено порушення відповідачем вимог Методики в частині розрахунку обсягу розподілу природного газу газорозподільною системою за січень-лютий 2017 року, які вказані в актах приймання-передачі від 31.01.2017 ОГБИ-001820 та від 28.02.2017 № ОГБИ-006375.
Разом з тим, судами не враховано, що пунктом 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено чіткий перелік ознак порушень у разі виявлення яких під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, до яких порушення, зафіксовані в акті від 12.01.2017, складеному представниками ПАТ "Київгаз", не віднесені.
Пунктом 5.13.1 Правил передбачено здійснення перерахунку об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ, тоді як в акті відповідача від 12.01.2017 не зазначено про відсутність (несправність) ЗВТ на ВОГ позивача, а зафіксовано відсутність підтверджуючих документів (сертифікату відповідності) ВОГ Технічному регламенту законодавчо регульованих ЗВТ Постановою Кабінету Міністрів України 13.01.2016 № 94.
Згідно абзацу 2 пункту 3 Глави 6 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем експлуатація комерційного ВОГ та його складових без наявності визначених в Главі 4 цього Розділу документів не допускається. У разі втрати будь-якого з документів власник комерційного ВОГ зобов'язаний їх відновити.
У касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" зазначає, що ним до судів обох інстанцій подавався розрахунок, який спростовує доводи відповідача про те, що його розрахунки було здійснено відповідно до пункту 5.13.3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, проте судами не було оцінено та спростовано цей довід позивача.
За таких обставин, висновки судів про відмову в позові із зазначених вище підстав, не відповідають вимогам статті 43 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно пункту 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, пункт 280, від 21.04.2011)."
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
Оскільки передбачені статтею 300 ГПК межі розгляду справи судом касаційній інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити наявність правових підстав для нарахування відповідачем позивачу за січень-лютий 2017 року вартості 10 461,411 тис.м.куб природного газу на підставі акта від 12.01.2017 та в разі наявності таких підстав - встановити його дійсну вартість, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
У зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/5320/17 скасувати.
3. Справу № 910/5320/17 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. Краснов
Судді: Г. Мачульський
І. Кушнір