Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.07.2021 року у справі №918/853/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/853/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.03.2021 (суддя Романюк Ю. Г. ) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 (головуючий - Тимошенко О. М., судді Павлюк І. Ю., Юрчук М. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Грецьке підприємство "ІМТРЕКС"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрелітагро",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна",

3) приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Павлюк Тетяни Сергіївни

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст і підстави подання позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат

1. У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Грецьке підприємство "ІМТРЕКС" (далі - ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС", Підприємство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрелітагро" (далі - ТОВ "Компанія Укрелітагро", Компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" (далі - ТОВ "Евервелле Україна", Товариство, відповідач-2) і приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Павлюк Тетяни Сергіївни (далі - приватний нотаріус Павлюк Т. С. ) про: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.04.2020, укладеного між ТОВ "Компанія Укрелітагро" і ТОВ "Евервелле Україна"; 2) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством права власності на об'єкт нерухомого майна - робочу насіннєво-очисну башню (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, яка знаходиться за адресою: смт Клевань Рівненського району Рівненської області, вул. Козацька, 10.

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що при проведенні купівлі-продажу нерухомого майна були використані підроблені документи, завдяки яким було відчужено майно, а саме: Завальна яма літ "2М-1" загальною площею 72,3 м2, пандус літ. "2м1" загальною площею 35,6 м2, Пандус літ. "2м2" загальною площею 33,5 м2, естакада літ "2м3" загальною площею 69,8 м2, естакада "3м" загальною площею 19 м2, яке продавцю не належить, про що було відомо продавцю, покупцю і нотаріусу, так як в їх розпорядженні знаходився дійсний технічний паспорт від 2003 року, що свідчить про фіктивність вчиненого правочину.

3.05.03.2021 ТОВ "Евервелле Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою від 04.03.2021 про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС" 119042,08 грн витрат на професійну правничу допомогу по цій справі.

4. Заява обґрунтовується понесенням Товариством витрат на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 10.09.2020 № 3-09/20, укладеним між ТОВ "Евервелле Україна" та Адвокатським об'єднанням "Кроу ЕйБі Україна", та доданими до цієї заяви вісьмома актами приймання-передачі наданих послуг та шістьма рахунками на оплату.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.02.2021 (суддя Романюк Ю. Г. ) позов ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС" у цій справі залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з поданням позивачем 22.02.2021, тобто до початку розгляду справи по суті, заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.03.2021, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
13.05.2021, заяву ТОВ "Евервелле Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу залишено без розгляду.

7. Зазначені ухвала і постанова мотивовані посиланням на положення статей 7, 42, 73, 74, 116, 119, 126, 129, 130, 269 ГПК України, з урахуванням яких місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про пропуск позивачем встановленого 5-денного процесуального строку без поважних причин з огляду на те, що: 1) представник ТОВ "Евервелле Україна" був присутній у судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2021, та був обізнаний про залишення позову без розгляду, а відтак представник Товариства не був позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та подати додаткові докази на підтвердження розміру витрат у передбачений законом строк, а саме упродовж 5-ти днів з дня судового засідання (23.02.2021), в якому залишено позов без розгляду, однак відповідна заява датована 04.03.2021, а надіслана до суду 05.03.2021, тобто через 10 днів після судового засідання, в якому залишено позов без розгляду у присутності представника ТОВ "Евервелле Україна"; 2) звертаючись до суду поза межами встановленого процесуальним законом строку, Товариство не подавало до суду першої інстанції заяву про поновлення пропущеного процесуального строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду від 15.03.2021 та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Евервелле Україна" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС" 119042,08 грн витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень статей 129, 221, 226, 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання розподілу судових витрат у випадку залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті (без проведення судових дебатів), але судові витрати стороною вже понесено, а строк для подання доказів щодо судових витрат згідно з пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України ще не настав, що свідчить про існування передбачених статтею 287 ГПК України підстав касаційного оскарження; 2) відповідач-2 не міг передбачити закінчення розгляду справи у виді залишення позову без розгляду, оскільки йому не було нічого відомо про відповідну заяву позивача, а тому станом на 23.02.2021 та протягом 5 днів з вказаної дати заявник не міг підрахувати всі витрати на правничу допомогу, оскільки у передбачений законом строк на апеляційне оскарження вирішував питання та консультувався щодо доцільності подальшого оскарження ухвали від 23.02.2021 до суду апеляційної інстанції; 3) оскільки пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України встановлено строк для подання доказів судових витрат саме у разі, коли справа дійшла до судових дебатів, відбувся розгляд справи по суті та було ухвалено відповідне судове рішення, а у справі № 918/853/20 судові дебати не проводилися, розгляд справи по суті не відбувся, рішення щодо задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог не приймалося, то і перебіг строку для подання доказів щодо судових витрат не розпочався.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить її відхилити з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
06.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Евервелле Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 918/853/20 та призначено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

12. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

13. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статтею 118 ГПК України.

14. Частиною 5 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

15. Відповідно до частини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 6 статті 130 ГПК України.

16. Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Таким чином, у випадку залишення позову без розгляду за відповідною заявою позивача, поданою до початку розгляду справи по суті, відповідач зобов'язаний дотримуватися лише встановленого пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України п'ятиденного строку для подання доказів понесення судових витрат, оскільки судові дебати у такому випадку об'єктивно ще не проводилися.

18. В основу оскаржуваних ухвали та постанови судами попередніх інстанцій покладено висновок про пропуск ТОВ "Евервелле Україна" передбаченого процесуальним законом 5-денного строку для подання заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, який (пропуск строку) навіть не супроводжувався заявленням відповідачем-2 клопотання про поновлення цього строку, і такий висновок ґрунтується на тому, що з відповідною заявою Товариство звернулося до Господарського суду Рівненської області лише 05.03.2021, тобто у 10-денний строк після постановлення ухвали від 23.02.2021 про залишення позову без розгляду.

19. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

20. Як вбачається з протоколу судового засідання від 23.02.2021 у справі № 918/853/20 та достеменно встановлено судами, 23.02.2021 судове засідання проводилося за участю представника ТОВ "Евервелле Україна" Петечела М. В., який не заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про своєчасну обізнаність заявника з результатом розгляду справи (залишенням позову без розгляду), а отже, Товариство не було позбавлене можливості в установлений процесуальний строк звернутися до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подати докази їх понесення.

21. Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про те, що він нібито не міг передбачити закінчення розгляду справи у виді залишення позову без розгляду, оскільки відповідачу-2 не було нічого відомо про відповідну заяву позивача, а тому станом на 23.02.2021 та упродовж 5 днів з вказаної дати заявник не міг підрахувати всі витрати на правничу допомогу, оскільки у передбачений законом строк на апеляційне оскарження вирішував питання та консультувався щодо доцільності подальшого оскарження ухвали від 23.02.2021 до суду апеляційної інстанції.

22. Крім того зміст касаційної скарги свідчить про безпідставне ототожнення скаржником визначеного статтею 256 ГПК України 10-денного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та передбаченого статтею 256 ГПК України 5-денного строку, наслідком недотримання якого є залишення без розгляду заяви учасника справи про розподіл судових витрат.

23. Колегія суддів враховує, що у пункті 4.2.4 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20, на яку послався скаржник, сформульовано такий правовий висновок щодо застосування положень частини 8 статті 129 ГПК України:

"Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду".

24. Отже, Верховний Суд зазначає, що як у випадку відсутності проведення судових дебатів у справах загального провадження, що наразі зумовлено залишенням позову без розгляду за відповідною заявою позивача, поданою до початку розгляду цієї справи по суті, так і у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, відповідач має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України 5-денного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його порушення вказаного строку належним чином обґрунтувати поважність причин його пропуску.

25. У зв'язку з наведеним колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскільки пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України встановлено строк для подання доказів судових витрат саме у разі, коли справа дійшла до судових дебатів, відбувся розгляд справи по суті та було ухвалено відповідне судове рішення, а у справі № 918/853/20 судові дебати не проводилися, розгляд справи по суті не відбувся, рішення щодо задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог не приймалося, то і перебіг строку для подання доказів щодо судових витрат не розпочався.

26. За таких обставин касаційна інстанція вважає, що, висновок суду першої інстанції щодо залишення без розгляду заяви відповідача-2 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
06.10.2020 у справі № 922/376/20.

27. Водночас колегія суддів не бере до уваги аргументи скаржника про відсутність на теперішній час правового висновку Верховного Суду щодо питання розподілу судових витрат у випадку залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті (без проведення судових дебатів), але судові витрати стороною вже понесено, а строк для подання доказів щодо судових витрат згідно з пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України ще не настав, що, на думку відповідача-2, свідчить про існування передбачених статтею 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень, оскільки відповідно до абзацу 6 статтею 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини 1 цієї статті (ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Вказані аргументи скаржника ґрунтуються на помилковому ототожненні скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), яка (підстава) стосується виключно випадків оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті (передусім оскарження рішення суду першої інстанції по суті спору після його апеляційного перегляду), та підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини 1 цієї статті, що нормативно врегульовані окремо (схожий правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 31.08.2021 у справі № 910/27779/14).

29. Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, достеменно встановивши факт пропуску Товариством 5-денного процесуального строку за умов відсутності заявлення скаржником клопотання про поновлення вказаного строку, дійшов правильного висновку про залишення без розгляду заяви ТОВ "Евервелле Україна" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

30. З огляду на викладене Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих ухвали та постанови, які ухвалено судами попередніх інстанцій без порушення норм процесуального права.

31. З наведених раніше мотивів колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Отже, оскаржувані ухвала та постанова відповідають вимогам статей 86, 118, 129, 236, 269 ГПК України та не підлягають скасуванню.

34. За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

35. Відповідно частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку місцевого господарського суду щодо залишення без розгляду заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС" витрат на професійну правничу допомогу, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних ухвали та постанови немає.

Розподіл судових витрат

37. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 918/853/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай