ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/2067/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс",

кредитор - Приватне підприємство "Західна Аграрна Компанія",

керуючий санацією - арбітражний керуючий Пурій Руслан Петрович

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Західна Аграрна Компанія"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 14.05.2018

у складі колегії суддів: Коломис В.В. (головуючий), Тимошенко О.М., Огороднік К.М.

та на ухвалу Господарського суду Рівненської області

від 14.03.2018

у складі судді Політики Н.А.

у справі № 918/2067/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 11.06.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Рівненського апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Західна Аграрна Компанія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 у справі №918/2067/14 в порядку статей 286 - 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/2067/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2018; у зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. склад колегії суддів змінено на: Катеринчук Л.Й - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2018 поновлено Приватному підприємству "Західна Аграрна Компанія" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Західна Аграрна Компанія" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 у справі №918/2067/14 та призначено її розгляд на 04.09.2018 о 10 год. 45 хв.

4. Ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (далі - ТОВ "УкрТехноФос") подало відзив на касаційну скаргу.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 3, 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 28, 36, 77, 78, 79, 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство) та статей 192, 193 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №918/2067/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" (далі - ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.01.2015 за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, який набрав чинності 19.01.2013; цією ж ухвалою визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 510 000 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П.

7. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.06.2015 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", в тому числі з вимогами Приватного підприємства "Верес" на суму 1 917 296, 92 грн. у четверту чергу та на суму 1 218 грн. судових витрат у першу чергу; Приватного підприємства "Украгрозахід" на суму 293 716 грн. у четверту чергу та 1 218 грн. судових витрат у першу чергу; ДПІ у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області на суму 442 263, 26 грн., з яких 365 992, 43 грн. основного боргу у третю чергу, 76 270, 83 грн. неустойки (штрафу, пені) у шосту чергу; Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області на суму 3 159, 61 грн. у третю чергу; ТОВ "Агрофірма Трипілля" на суму 3 410 056, 15 грн., з яких 3 256 614, 29 грн. у четверту чергу, 153 441, 86 грн. у шосту чергу та 1 218 грн. судових витрат у першу чергу; ТОВ "УкрТехноФос" на суму 23 573 489, 71 грн. у четверту чергу та на суму 7 308 грн. судових витрат у першу чергу; вимоги другої та п'ятої черг відсутні; окремо внесено до реєстру вимоги кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника, а саме Приватного підприємства "Мінераліз" на суму 1 000 000 грн. та 1 218 грн. судового збору у першу чергу; ПАТ "ТАСКОМБАНК" на суму 914 472, 27 грн. та 1 218 грн. судових витрат у першу чергу.

8. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 (залишена без змін постановою суду касаційної інстанції від 15.03.2016) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.06.2015 скасовано в частині включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ПАТ "ТАСКОМБАНК" та прийнято в цій частині нове рішення про визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", як забезпечених заставою майна боржника, вимог ПАТ "ТАСКОМБАНК" на суму 874 976, 37 грн. та 1 218 грн. судових витрат у першу чергу.

9. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2015 замінено кредитора - ПАТ "ТАСКОМБАНК" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "МАКСІ КАПІТАЛ ГРУП".

10. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 замінено кредитора - ДПІ у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області його правонаступником - Рівненською ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області.

11. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.08.2015 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" та введено процедуру його санації строком на 6 місяців з призначенням керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Пурія Р.П.

12. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.07.2016 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 12.09.2016 та постановою касаційного суду від 13.12.2016) затверджено план санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", продовжено строк процедури санації боржника та повноважень керуючого санацією Пурія Р.П. до 05.02.2017.

13. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018 здійснено заміну конкурсного кредитора ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" - Приватного підприємства "Верес" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "МАКСІ КАПІТАЛ ГРУП" в частині грошових вимог до боржника на суму 1 917 296, 92 грн. та 125 грн. судових витрат.

14. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 14.05.2018) здійснено заміну конкурсного кредитора ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" - ТОВ "Агрофірма Трипілля" його правонаступником - ПП "Західна Аграрна Компанія" в частині грошових вимог до боржника на суму 3 410 056, 15 грн., з яких 3 256 614, 29 грн. у четверту чергу та 153 441, 86 грн. неустойки (штрафу, пені) у шосту чергу.

15. 19.12.2016 до місцевого господарського суду надійшла заява керуючого санацією ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" Пурія Р.П. про затвердження Мирової угоди від 14.12.2016, укладеної між боржником - ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" в особі керуючого санацією Пурія Р.П. та кредиторами, від імені яких діє ініціюючий кредитор - ТОВ "УкрТехноФос" як голова комітету кредиторів боржника, на умовах, викладених у тексті мирової угоди, долученої до поданої керуючим санацією заяви, та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" (вх. суду №3514/16) (т. 5, а.с. 209-226).

16. Розгляд зазначеної заяви керуючого санацією Пурія Р.П. на стадії санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" неодноразово відкладався місцевим господарським судом.

17. 12.02.2018 від керуючого санацією Пурія Р.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання ним обов'язків керуючого санацією за період з 05.08.2015 по 31.12.2017 на суму 244 696 грн.

18. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 27.03.2018, заяву керуючого санацією Пурія Р.П. про затвердження мирової угоди та клопотання про припинення провадження у справі №918/2067/14 задоволено; затверджено звіт керуючого санацією ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" за період з 05.08.2015 по 31.12.2017 в розмірі 244 696 грн. основної винагороди; затверджено мирову угоду від 14.12.2016, укладену між кредиторами та боржником у справі №918/2067/14 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" на умовах, зазначених в пункті 3 резолютивної частини цієї ухвали; ухвалено, що дана мирова угода набуває чинності з дати її затвердження господарським судом; закрито провадження у справі №918/2067/14 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс"; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою від 19.01.2015; зобов'язано державного реєстратора за місцезнаходженням боржника внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення провадження у справі №918/2067/14; вимоги конкурсних кредиторів відповідно до частини 4 статті 83 Закону про банкрутство, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню; тимчасове виконання обов'язків керівника ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" до призначення у визначеному статутними документами порядку керівника покладено на арбітражного керуючого Пурія Р.П.; зобов'язано арбітражного керуючого Пурія Р.П. протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди повідомити про це орган або посадову особу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі потреби забезпечити проведення зборів чи засідання відповідного органу та тимчасово виконувати повноваження керівника (органів управління) ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) ТОВ "УкрТехноФос-Плюс".

18.1. Розглядаючи заяву керуючого санацією Пурія Р.П. про затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" у судовому засіданні від 14.03.2018, суд першої інстанції встановив, що рішення про укладення мирової угоди на стадії санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" прийнято на засіданні комітету кредиторів боржника 14.12.2016 одноголосно присутніми кредиторами, яке оформлено протоколом №3 (т. 5, а.с. 219 - 223).

18.2. Місцевим судом встановлено, що мирову угоду від 14.12.2016 у справі №918/2067/14, подану на затвердження до господарського суду, схвалено заставними кредиторами ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" в порядку статті 80 Закону про банкрутство, в підтвердження чого керуючим санацією надано господарському суду відповідні листи.

18.3. Судом першої інстанції встановлено, що присутні в судовому засіданні 14.03.2018 представник ініціюючого кредитора - ТОВ "УкрТехноФос" підтримав клопотання керуючого санацією про затвердження мирової угоди, а представник конкурсного кредитора - ТОВ "Агрофірма Трипілля" заперечив проти завершення процедури санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" затвердженням мирової угоди у справі про банкрутство.

19. Затверджуючи мирову угоду у судовому засіданні від 14.03.2018 та закриваючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", суд першої інстанції виходив з того, що укладена між боржником в особі керуючого санацією Пурія Р.П. та головою комітету кредиторів - ТОВ "УкрТехноФос" мирова угода від 14.12.2016 як така, що затверджена комітетом кредиторів одноголосно та схвалена заставними кредиторами боржника, узгоджується з вимогами статей 77-81 Закону про банкрутство щодо порядку її укладення, умови мирової угоди не суперечать законодавству про банкрутство та не порушують прав та інтересів кредиторів.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

20. ПП "Західна Аграрна Компанія" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 про затвердження мирової угоди у справі №918/2067/14, в якій просило скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийнято передчасно з посиланням на неповноту з'ясування місцевим судом обставин справи на предмет відповідності поданої на затвердження до господарського суду мирової угоди вимогам Закону про банкрутство до її істотних умов щодо розміру, порядку та строків погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, оскільки такі умови визначені Додатками №1, №2 та №3 до Мирової угоди від 14.12.2016 та не проаналізовані місцевим судом в ухвалі про її затвердження. Скаржник доводив, що умови укладеної між боржником та кредиторами мирової угоди у справі №918/2067/14 про погашення вимог кредиторів четвертої черги починаючи лише з 2022 року впродовж 3-х років суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо вчинення правочинів з їх спрямованістю на реальне настання правових наслідків.

21. 14.05.2018 постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Західна Аграрна Компанія" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2018 у справі №918/2067/14 в частині затвердження мирової угоди залишено без змін.

22. Здійснивши апеляційний перегляд ухвали місцевого суду в частині затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", суд апеляційної інстанції погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи місцевим судом, з його висновками про можливість затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 на визначених боржником та кредиторами умовах та закриття у зв'язку із цим провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" та не вбачав правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 14.03.2018.

23. Апеляційний суд зазначив, що сторонами Мирової угоди від 14.12.2016 в повному обсязі виконано вимоги статті 77 Закону про банкрутство щодо порядку і строків її укладення, а також вимоги частини 4 статті 78 цього Закону щодо визначення умов мирової угоди для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, як не гірших, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

24. Апеляційним судом встановлено, що Мирова угода від 14.12.2016, яку подано на затвердження до господарського суду, є домовленістю між боржником і кредиторами щодо проведення розрахунків з кредиторами в повному обсязі на суму 31 145 805, 98 грн. в порядку встановленої черговості на умовах розстрочення та відстрочення боргу; мирова угода містить графіки погашення грошових зобов'язань перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою, та перед кредиторами четвертої та шостої черг; текст мирової угоди додано керуючим санацією до заяви про її затвердження місцевим господарським судом.

25. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги ПП "Західна Аграрна Компанія" про передчасність висновків місцевого суду про можливість затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 на стадії санації боржника з посиланням на обставини невідповідності умов поданої до господарського суду на затвердження мирової угоди вимогам Закону про банкрутство. За висновком апеляційного суду, Мирова угода від 14.12.2016, укладена у справі №918/2067/14 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" між боржником та кредиторами, спрямована на задоволення вимог кредиторів в повному обсязі та відновлення платоспроможності боржника; порушень сторонами порядку укладення мирової угоди судами не встановлено, а її умови не суперечать чинному законодавству; виконання мирової угоди забезпечить можливість боржнику продовжити свою підприємницьку діяльність та розрахуватися з кредиторами на умовах такої мирової угоди.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПП "Західна Аграрна Компанія")

26. Скаржник доводив передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про можливість затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 у справі №918/2067/14 з посиланням на обставини нез'ясування судами відповідності її змісту вимогам статей 77-79 Закону про банкрутство щодо істотних умов мирової угоди, яка укладається у справі про банкрутство, а саме щодо розміру, порядку і строків виконання зобов'язань боржника, які в силу приписів статей 192, 193 ГПК України повинні викладатися у резолютивній частині ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, що є виконавчим документом; однак, ухвала місцевого суду від 14.03.2018, якою затверджено Мирову угоду від 14.12.2016, не містить умов щодо розміру, порядку та строків погашення боржником грошових зобов'язань перед кредиторами, так як графіки виконання грошових зобов'язань боржником визначені Додатками №1, №2, №3 до Мирової угоди від 14.12.2016, які не були викладені місцевим судом в тексті резолютивної частини ухвали від 14.03.2018.

27. Скаржник зазначив, що умовами Мирової угоди від 14.12.2016 передбачено погашення вимог заставних кредиторів з урахуванням розстрочки з 2017 року протягом 5 років щомісячними рівними платежами, всього - 31 700 грн. в місяць; задоволення вимог кредиторів четвертої черги відстрочено на 5 років з погашенням таких вимог з урахуванням розстрочки з 2022 року протягом 3 років щомісячними рівними платежами, всього - 806 710 грн. в місяць; зазначене, на думку скаржника, свідчить про укладення Мирової угоди від 14.12.2016 на умовах, що є невигідними для кредиторів 4-ї черги, суперечить їх інтересам та загальним засадам цивільного законодавства.

28. Скаржник доводив, що судами при розгляді Мирової угоди від 14.12.2016 не надано оцінки її умовам на предмет їх відповідності принципам справедливості, добросовісності та розумності, а відтак, зроблено передчасний висновок про наявність підстав для затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 на стадії санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" на запропонованих боржником та кредиторами умовах із закриттям провадження у справі. Про такий обов'язок господарського суду при розгляді мирової угоди у справі про банкрутство зробив висновок Верховний Суд у Постанові від 10.04.2018 у справі №5015/2298/11.

29. Скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено даних фінансового стану ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" та не надано оцінки можливості реального виконання боржником умов Мирової угоди від 14.12.2016 з огляду на дані балансу підприємства-боржника та звіту про його фінансові результати станом на 30.11.2016, з яких вбачається, що за 11 місяців 2016 року ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" отримано збитків на суму 220 тис. грн. та не одержано доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тоді як інші "операційні доходи" становлять 247 тис. грн.

Доводи інших учасників справи

30. Ініціюючий кредитор - ТОВ "УкрТехноФос" подало відзив на касаційну скаргу ПП "Західна Аграрна Компанія", в якому заперечувало доводи скаржника про невідповідність умов мирової угоди принципам справедливості, добросовісності та розумності та доводило, що подана на затвердження до господарського суду мирова угода співвідносна з фінансовим станом боржника, спрямована на реальне виконання її умов боржником, а зміст мирової угоди не суперечить чинному законодавству.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

31. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 3 - загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 цієї статі).

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 5 статті 203 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частини 1, 3 статті 509 - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 2 статті 604 - зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

32. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Частина 1 статті 7 - відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Частина 3 статті 26 - збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Частина 4 статті 26 - конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

Частина 5 статті 26 - до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів.

Частини 2, 3 статті 36 - звіт керуючого санацією повинен містити: баланс боржника на останню звітну дату; розрахунок прибутків і збитків боржника; відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника; відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника; відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з таких пропозицій про: прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника; прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди; звернення до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації, до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації.

Частина 5 статті 36 - за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення або продовження процедури санації та укладення мирової угоди.

Частини 1, 2, 3, 4, 5 статті 77 - під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Частини 1, 3, 4 статті 78 - мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом. Погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди здійснюється з дотриманням черговості, встановленої цим Законом. Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Частини 1, 3, 4 статті 79 - мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Мирова угода повинна містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Частина 1 статті 80 - мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.

Частина 3 статі 81 - господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Частина 1 статті 83 - господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом (пункт 5 частини 1 цієї статті).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

33. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами положень статей 3, 203 ЦК України, статей 28, 36, 77, 78, 79, 81 Закону про банкрутство та статей 192, 193 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку рішень про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс".

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

34. За змістом частини 1 статті 7, частин 1, 2 статті 77, частини 4 статті 79 та частини 1 статті 83 Закону про банкрутство вбачається, що до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, може бути застосована така судова процедура як мирова угода, укладення якої між кредиторами та боржником може бути ініційовано на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Мирова угода в банкрутстві є за своєю суттю домовленістю між кредиторами та боржником щодо відстрочки та/або розстрочки, розмірів, порядку і строків виконання зобов'язань боржника, а також прощення (списання) боргів боржника кредиторами, вимоги яких визнано судом та включено до реєстру. Наслідком укладення мирової угоди та її затвердження господарським судом є закриття провадження у справі про банкрутство.

35. Аналіз положень статей 3, 203, 509, 604 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначає мирову угоду у справі про банкрутство як новацію зобов'язання боржника перед кредиторами та відповідну процедуру в ході провадження у справі про банкрутство, передбачає право кредиторів захистити свої інтереси в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; при цьому, умови мирової угоди щодо порядку та строків погашення боржником кредиторської заборгованості повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

36. Затверджуючи Мирову угоду від 14.12.2016 у судовому засіданні від 14.03.2018, місцевий господарський суд виходив з того, що укладена між головою комітету кредиторів та боржником на стадії санації Мирова угода від 14.12.2016, яка стосується відстрочки та розстрочки виконання боржником зобов'язань перед забезпеченими кредиторами з 2017 року протягом 5 років, перед кредиторами четвертої черги з 2022 року протягом 3років та перед кредиторами шостої черги з 2025 року протягом 1 року, узгоджується з вимогами Закону про банкрутство щодо її змісту, умови Мирової угоди від 14.12.2016 не суперечать законодавству про банкрутство, не порушують права та інтереси кредиторів та можуть бути виконані, сторонами дотримано порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди у даній справі про банкрутство.

37. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що за змістом статей 26, 36, 77 Закону про банкрутство вбачається можливість завершення процедури санації боржника укладенням мирової угоди як домовленості між кредиторами та боржником щодо виконання боржником грошових зобов'язань перед кредиторами на умовах новації боргу, виходячи з аналізу фінансового стану та платоспроможності боржника за даними звіту керуючого санацією. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів, кількість яких визначається пропорційно сумі вимог кредиторів, виключених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

37.1. Отже, при розгляді поданої на затвердження до господарського суду мирової угоди, укладеної на погоджених між кредиторами та боржником умовах, суду належить перевірити обставини формування комітету кредиторів боржника, як органу колективного представництва усіх кредиторів боржника, з урахуванням можливих змін у структурі реєстру вимог кредиторів боржника під час здійснення процедури банкрутства (змін у персональному складі кредиторів боржника та в обсязі їх вимог до боржника), та надати оцінку повноважності комітету кредиторів, який приймав рішення про підготовку та укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення про укладення мирової угоди прийнято одноголосно присутніми на засіданні комітету кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" кредиторами, яке оформлено протоколом №3 від 14.12.2016 (т. 5, а.с. 219-223). За змістом зазначеного протоколу вбачається, що на засіданні комітету кредиторів боржника 14.12.2016 був присутній лише один із трьох кредиторів, які увійшли до складу комітету кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", а саме ініціюючий кредитор ТОВ "УкрТехноФос", який володіє 91,40% від загальної кількості голосів кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів на засіданні кредиторів боржника 13.07.2015 (т. 3, а.с. 51-54). Також, на засіданні кредиторів 14.12.2016 були присутні представники заставних кредиторів - ПП "Мінераліз" та ТОВ "Фінансова компанія "МАКСІ КАПІТАЛ ГРУП", представник Рівненської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області, а також керуючий санацією Пурій Р.П. з правом дорадчого голосу, які не заперечували щодо затвердження Мирової угоди від 14.12.2016. Отже, рішення про укладення мирової угоди у справі №918/2067/14 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" від імені кредиторів було фактично прийнято одноособово головою комітету кредиторів - ТОВ "УкрТехноФос".

39. Судами встановлено, що на стадії розпорядження майном ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" ухвалами місцевого суду від 19.08.2015 та від 12.07.2016 відповідно було здійснено заміну кредитора - ПАТ "ТАСКОМБАНК" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "МАКСІ КАПІТАЛ ГРУП" та здійснено процесуальне правонаступництво кредитора - ДПІ у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області на Рівненську ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області. В процедурі санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" місцевим судом ухвалами від 30.01.2018 та від 14.03.2018 відповідно замінено конкурсних кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" - Приватне підприємство "Верес" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "МАКСІ КАПІТАЛ ГРУП" в частині грошових вимог до боржника на суму 1 917 296, 92 грн. та 125 грн. судових витрат та ТОВ "Агрофірма Трипілля" його правонаступником - ПП "Західна Аграрна Компанія" в частині грошових вимог до боржника в розмірі 3 410 056, 15 грн., з яких 3 256 614, 29 грн. у четверту чергу та 153 441, 86 грн. неустойки (штрафу, пені) у шосту чергу.

39.1. Отже, після формування місцевим судом реєстру вимог кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" та його затвердження ухвалою попереднього засідання від 24.06.2015 відбулися зміни у персональному складі конкурсних кредиторів боржника у зв'язку з їх правонаступництвом, що в силу частини 3 статті 26 Закону про банкрутство зумовлювало обов'язок розпорядника майна Пурія Р.П., а в подальшому його як керуючого санацією, скликати збори кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" в новому складі з метою формування комітету кредиторів з урахуванням змін у структурі реєстру вимог кредиторів відповідно до ухвал місцевого суду від 19.08.2015, 12.07.2016, від 30.01.2018 та від 14.03.2018.

39.2. За змістом оскаржуваних судових рішень не вбачається дослідження судами першої та апеляційної інстанцій обставин прийняття рішення щодо затвердження Мирової угоди від 14.12.2016 від імені кредиторів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" повноважним складом комітету кредиторів, а тому висновки судів про відповідність процедури укладення мирової угоди вимогам Закону про банкрутство є передчасними.

40. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки умовам Мирової угоди від 14.12.2016 щодо відстрочення та розстрочення погашення кредиторської заборгованості ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" на суму більш як 31,1 млн. грн. залежно від черговості на строк від 5-ти до 9-ти років як таких, що порушують баланс інтересів кредиторів та боржника та не узгоджуються з вимогами частини 3 статті 509 ЦК України щодо виконання зобов'язання на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Також, суди не звернули уваги на те, що законодавством про банкрутство передбачено можливість затвердження мирової угоди, як єдиного цілісного договору, та не передбачено існування додатків до мирової угоди, які не затверджені ухвалою суду про затвердження мирової угоди. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Додатки №№1-3 до Мирової угоди, якими передбачаються окремі строки виконання зобов'язань боржника за мировою угодою, місцевим судом не затверджувалися і зазначена помилка не виправлена апеляційним судом.

41. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статті 36 Закону про банкрутство керуючим санацією Пурієм Р.П. подано до місцевого суду звіт за підсумками процедури санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" від 09.12.2016, до якого долучено баланс боржника та звіт про його фінансові результати станом на 30.11.2016, за даними яких вартість активів ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" становить 23 971 тис. грн., а загальна сума зобов'язань складає 37 619,5 тис. грн., тобто пасив боржника перевищує його актив на 13 648, 5 тис. грн.; при цьому, за 11 місяців 2016 року ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" отримано збитків на суму 220,0 тис. грн. (т. 6, а.с. 1-28).

41.1. Розглядаючи Мирову угоду від 14.12.2016 у підсумковому судовому засіданні на стадії санації 14.03.2018, суд першої інстанції встановив обставини подання керуючим санацією звіту про виконану роботу у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", до якого долучено баланс боржника на останню звітну дату. Однак, в порушення вимог статті 86 ГПК України, місцевий суд не надав оцінки фінансовому стану ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" за наслідками проведення процедури його санації, введеної ухвалою суду від 05.08.2015, не перевірив його платоспроможності за зобов'язаннями перед кредиторами, що складають більш як 37,6 млн. грн. за даними балансу боржника станом на листопад 2016 року та не з'ясував можливості реального виконання ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" грошових зобов'язань перед кредиторами на суму понад 31,1 млн. грн. на умовах Мирової угоди від 14.12.2016 в період з 2017 по 2025 роки, враховуючи те, що на момент її укладення між боржником та кредиторами вартість активів боржника не покривала пасив боржника на суму понад 13,6 млн. грн., а за січень-листопад 2016 року збиток від господарської діяльності боржника становив 220 тис. грн.

41.2. Апеляційний суд, надаючи оцінку умовам Мирової угоди від 14.12.2016, зробив висновок про те, що така угода між боржником та кредиторами у справі про банкрутство №918/2067/14 спрямована на задоволення вимог кредиторів в повному обсязі та забезпечує боржнику можливість продовжити господарську діяльність та відновити свою платоспроможність (т. 8, а.с. 210).

41.3. Однак, в порушення приписів статті 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не дослідив даних про фінансовий стан боржника на момент укладення Мирової угоди від 14.12.2016, а, відтак, зробив передчасний висновок про відповідність її умов засадам добросовісності, розумності та справедливості.

42. Суди попередніх інстанцій не проаналізували умов Мирової угоди від 14.12.2016 щодо строків погашення боржником кредиторської заборгованості на умовах відстрочення та розстрочення платежів на період від 5-ти до 9-ти років на предмет їх відповідності приписам цивільного законодавства щодо виконання боржником грошового зобов'язання в розумний строк та принципу правової певності (остаточності) рішення господарського суду про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, яке має бути виконано сторонами мирової угоди як правочину, на підставі якого відбувається новація зобов'язань боржника перед кредиторами.

43. Зазначене свідчить про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про дотримання сторонами спірної мирової угоди визначеного законодавством про банкрутство порядку її укладення та про її спрямованість на реальне настання правових наслідків. Отже, закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" у зв'язку із затвердженням Мирової угоди від 14.12.2016 є передчасним, а оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 26, 36, 77-79, 81 Закону про банкрутство та статей 86, 269 ГПК України.

44. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи в підсумковому судовому засіданні на стадії санації та невірне застосування судами норм матеріального права щодо порядку затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції для розгляду на стадію санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" в іншому складі суду.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

45. Суд погоджується з доводами скаржника відповідно до пунктів 26-29 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 34-44 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ПП "Західна Аграрна Компанія", скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 у справі №918/2067/14 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, та передання справи до суду першої інстанції для розгляду на стадії санацію в іншому складі суду для визначення подальшої процедури у справі про банкрутство .

В. Судові витрати

47. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень про затвердження мирової угоди з переданням справи до суду першої інстанції для розгляду на стадію санації, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки завершення процедури санації боржника та припинення провадження у справі затвердженням мирової угоди не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Західна Аграрна Компанія" задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2018 про затвердження мирової угоди у справі №918/2067/14 скасувати.

Справу №918/2067/14 передати до Господарського суду Рівненської області для розгляду на стадію санації ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк