ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/44/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні

касаційної скарги заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019

за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства «Міський водоканал»

до Приватного підприємства «Сільвер Фуд»

про стягнення 819 877,77 грн.

У зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.07.2020, який наявний в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства «Міський водоканал» звернувся з позовом про стягнення з приватного підприємства «Сільвер Фуд» плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод у розмірі 819 877,77 грн.

Стислий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі №925/44/19 (у складі судді Кучеренко О.І.) в задоволенні позову відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурор в даному випадку не підтвердив необхідності представництва інтересів держави в суді, а також неправильно визначив позивачів у справі з огляду на положення частини четвертої статті 53 ГПК України.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 (у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А.) рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 скасовано. Позов керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства «Міський водоканал» до Приватного підприємства «Сільвер Фуд» про стягнення 819877,77 грн. залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суду дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019, заступник прокурора Черкаської області у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У касаційній скарзі прокурор зазначає про те, що суди обох інстанцій дійшли хибного висновку про те, що прокурор не довів факту неможливості захисту інтересів територіальної громади міською радою та водоканалом самостійно, а саме лише посилання у позові про нездійснення захисту є недостатнім для розгляду позовної заяви, в той час як суди не врахували, що прокурор повинен довести лише сам факт бездіяльності відповідного органу, а не з`ясовувати у зв`язку з чим останній не вживає заходи на захист інтересів держави та з яких причин.

Доводи інших учасників справи

8. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Комунальне підприємство «Міський водоканал» 12.11.2003 зареєстроване виконавчим комітетом Золотоніської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

10. Засновником Комунального підприємства «Міський водоканал» є Золотоніська міська рада. 15.08.2012 рішенням виконавчого комітету цієї ради №382 "Про закріплення повноваження по наданню житлово-комунальних послуг у місті" Комунальне підприємство «Міський водоканал» визначене як виконавець по наданню житлово-комунальних послуг з водовідведення у м. Золотоноші з 31.08.2012.

11. Між Комунальним підприємством «Міський водоканал» (Виконавець) та Приватним підприємством «Сільвер Фуд» (Споживач) 18.09.2015 було укладено договори №101 та №101А про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення юридичним особам (далі - договори), відповідно до умов яких Виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

12. Відповідно до пунктів 1 договорів якісні показники приймання стічних вод визначено Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Золотоноші, що затверджені рішенням Виконавчого комітету Золотоніської міської ради №346 від 17.06.2010.

13. Згідно з пунктами 28 договорів визначено, що договір укладено на 1 рік та він набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

14. Працівниками КП «Міський водоканал» 25.04.2017, 08.08.2017, 10.10.2017, 13.02.2018, 20.03.2018 та 12.06.2018 у присутності представника відповідача відібрано проби для лабораторного дослідження, за результатами яких виявлено факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, про що складено відповідні протоколи.

15. У листі №384 від 23.05.2018 Комунальне підприємство «Міський водоканал» повідомило відповідача про те, що у зв`язку із затвердженням наказом №316 від 01.12.2017 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України нових Правил приймання стічних вод до системи водовідведення і Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод, міським водоканалом проведено перерахунок плати за понаднормативний скид стічних вод та направило відповідачу пакет документів для ознайомлення та проведення оплати, а саме: лист від 28.02.2018 №137 та від 11.04.2018 №242; рахунок-фактуру від 28.02.2018 №1 та від 11.04.2018 №2; протокол вимірювання показників та властивостей проб стічних вод від 19.02.2018 №7 та від 26.03.2018 №19; вимогу від 28.02.2018 №2 та вимогу від 11.04.2018 №3; протокол для розрахунку про сплату за скид до мережі міської каналізації стічних вод із забрудненнями, концентрації яких перевищують допустимі норми від 28.02.2018 №2 і від 11.01.2018 №3; копії акта про відбір проб для лабораторного дослідження стічних вод від 13.02.2018 №8 та від 20.03.2018 №20.

16. Всього відповідачу нараховано плату за скид до мережі міської каналізації м. Золотоноші стічних вод із забрудненнями, концентрації яких перевищують допустимі норми, в сумі 819 877,77 грн.

17. Проте відповідач вказану суму заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради та комунального підприємства «Міський водоканал» з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сiльвер Фуд» 819 877,77 грн. плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII

18. Частина третя статті 23

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII

19. Частина друга статті 4

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

20. Частина третя статті 4

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

21. Частина третя статті 53

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

22. Частина четверта статті 53

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

23. Пункт 2 частини першої статті 226

Суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

24. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

25. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).

26. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в особі Золотоніської міської ради та Комунального підприємства «Міський водоканал» про стягнення з Приватного підприємства «Сільвер Фуд» плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод у розмірі 819 877,77 грн.

27. При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що пасивна поведінка Золотоніської міської ради та Комунального підприємства «Міський водоканал», які, усвідомлюючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертаються, є прямим показником для пред`явлення позову прокурором.

28. За доводами прокуратури, невиконання Приватним підприємством «Сiльвер Фуд» обов`язків зі сплати збитків, завданих навколишньому природному середовищу, перешкоджає реалізації державної політики у природоохоронній сфері та прямо порушує економічні інтереси держави, що з огляду на норми чинного законодавства України є підставою для здійснення представницьких функцій прокурором шляхом подання позову для захисту інтересів держави.

29. Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

30. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

31. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

32. Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

33. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

34. Водночас Касаційний господарський суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

35. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

36. Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

37. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

38. З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

39. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

40. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

41. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

42. Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

43. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

44. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

45. Зазначене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

46. При розгляді даної справи апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Золотоніською міською радою Черкаської області та Комунальним підприємством «Міський водоканал» Золотоніської міської ради, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади.

47. При цьому апеляційним судом враховано лист Комунального підприємства «Міський водоканал» Золотоніської міської ради від 06.09.2018 №924, адресований Керівнику Золотоніської місцевої прокуратури, в якому вказане підприємство просило прокуратуру посприяти у стягненні з приватного підприємства «Сільвер Фуд» плати за скид до мережі міської каналізації стічних вод із забрудненням.

48. Касаційний господарський суд погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що вказаний лист свідчить про усвідомлення Комунальним підприємством «Міський водоканал» необхідності звернення до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача плати за скид наднормативних забруднень. У зв`язку з цим у прокурора відсутні підстави стверджувати про бездіяльність позивачів у цьому питанні.

49. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що підприємство другого позивача могло та бажало захищати свої інтереси в судовому порядку. Більше того, представник Комунального підприємства «Міський водоканал» в засіданні апеляційного суду заявив про необхідність скасування оскаржуваного рішення та про намір звернення підприємства до суду.

50. Поряд з цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивачі не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.

51. У даній справі судами констатовано недоведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави у правовідносинах щодо стягнення плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод.

52. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що прокурор в даному випадку не підтвердив необхідності представництва інтересів держави в суді, а також неправильно визначив позивачів у справі з огляду на положення частини четвертої статті 53 ГПК України.

53. Втім, відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.

54. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, з такими висновками не погодився та зазначив про те, що:

- Золотоніська міська рада та Комунальне підприємство «Міський водоканал» наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами у справах про стягнення плати за скид наднормативних забруднень;

- відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

55. У даному випадку суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом, тобто обставину, яка виключає розгляд заявленого прокурором позову по суті, правомірно ухвалив постанову про скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та залишив позов без розгляду.

56. Втім, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

57. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України є помилковими.

58. Оскільки у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

59. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

60. Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

61. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Враховуючи наведене, мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її в редакції даної постанови. Водночас колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Судові витрати

63. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Прокуратуру Черкаської області, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі 925/44/19 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко